Рішення

від 29.01.2025 по справі 916/4708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4708/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" (код ЄДРПОУ 05442777, 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Базарна, буд. 18)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Південь Зернотрейд" (код ЄДРПОУ 44945932, 65039, м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, оф. 9)

про стягнення 413647,35 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Південь Зернотрейд" про стягнення 413647,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору поставки №2006/24 від 20.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання по справі та вирішено інші процесуальні питання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" задоволено частково.

Позивачем 26.12.2024 в порядку ч.8 ст.129 ГПК України подано заяву про склад понесених витрат на надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом даної справи.

Ухвалою від 26.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення її недоліків.

10.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" усунуто недоліки заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 14.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" про ухвалення додаткового судового рішення по справі №916/4708/24 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 29.01.2025.

У судове засідання 29.01.2025 представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, у матеріалах справи є достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення питання про судові витрати, з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви, остання може бути розглянута за наявними у справі документами відповідно до частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

За приписами ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши додані до неї докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 21.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Ігоря Павлюка" (далі - адвокатське бюро) був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає до виконання доручення, яке полягає у: наданні правової допомоги у формі проведення претензійно-позовної роботи з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Південь Зернотрейд" з питання сплати/стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №2006/24 від 20.06.2024 в сумі 402023,40 грн. та представництва інтересів в судах всіх інстанцій по відповідній справі; надавати інші види правової допомоги, передбаченої, в тому числі але не виключно, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 1.3. договору, правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги або з моменту фактичного виконання адвокатським бюро доручення.

Згідно з п. 1.4. договору, передача документів та/або матеріалів між сторонами оформлюється відповідними актами прийому-передачі. При цьому все отримане за такими актами має статус конфіденційної інформації.

Відповідно до п. 4.1., та п.п. 4.3.-4.4 договору, розмір гонорару, порядок його оплати та інші умови погоджуються сторонами шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Вартість наданих юридичних послуг визначається знано пункту 4.1. договору та сплачується на підставі виставленого клієнту відповідного рахунку. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.

Згідно з п. 4.7. договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро правової допомоги та її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком, поштою або електронною поштою. На письмову вимогу клієнта адвокатське бюро може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією.

За умовами п. 7.3. договору, термін дії цього договору 12 місяців з дати підписання, а в частині оплати послуг до повного виконання свої зобов`язань клієнтом.

Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.

21.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" та Адвокатським бюро "Ігоря Павлюка" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.09.2024.

Пунктом 1 додаткової угоди сторони погодили, що розмір гонорару адвокатського бюро за надання правової допомоги у відповідності до пункту 1.1 договору становить 15000,00 грн., який сплачується у формі попередньої оплати на підставі отриманого рахунку.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони узгодили, що у разі прийняття судом рішення по справі на користь клієнта, адвокату сплачується додатковий гонорар у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог (гонорар успіху).

Додаткова угода підписана між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.

25.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" та Адвокатським бюро "Ігоря Павлюка" було підписано акт прийому-передачі наданих послуг, в якому сторони погодили, що адвокатське бюро передало, а клієнт прийняв наступні надані послуги:

- ознайомлення та аналіз документів, наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції та підготовка переліку додатково необхідних документів. Вартість вказаного виду робіт склала 1000 грн.;

- аналіз сформованої судової практики з питань виконання доручення. Вартість вказаного виду робіт склала 1000,00 грн.;

- попередня консультація щодо характеру спірних відносин. Вартість вказаного виду робіт склала 1000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви у відповідності до п. 1.1. договору. Вартість вказаного виду робіт склала 6000,00 грн.;

- представництво інтересів у Господарському суду Одеської області по справі 916/4708/24. Вартість вказаного виду робіт склала 6000,00 грн.

Сторони у вище вказаному акті погодили, що загальна вартість послуг з надання правової допомоги за даним актом складає 15000,00 грн.

Також, у вище вказаному акті клієнтом підтверджено факт належного отримання послуг відповідно до договору та зазначено про відсутність претензій щодо отриманих від адвокатського бюро послуг.

Акт підписаний між сторонами без будь-яких зауважень.

На виконання вимог договору та додаткової угоди позивачем сплачено на користь адвокатського бюро 15000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч.ч. 3-6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд з посиланням на ч. 6 ст.126 ГПК України неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Зазначеним положенням Конституції України відповідає стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з преамбулою Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 статті 4 Закону визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За умовами ст.14 Закону, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що до витрат сторін, понесених у зв`язку з розглядом господарської справи, закон відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, для надання якої в силу Конституції України діє адвокатура. Між цим, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність як індивідуально, так і в організаційних формах адвокатської діяльності, перелік яких є вичерпний, а саме - адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно частини третьої статті 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі №910/1344/19).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Так об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а також з огляду на те, що позивачем беззаперечно прийнято надані адвокатським об`єднанням послуги шляхом оплати їх в повному обсязі, суд вважає, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та підтверджуються матеріалами справи. При цьому, доказів не співмірності заявлених витрат відповідачем до суду не було надано, а тому суд приймає докази позивача та покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Беручи до уваги викладене, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог позивача та зважаючи на зазначені положення законодавства, принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі - 14993,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Південь Зернотрейд" (код ЄДРПОУ 44945932, 65039, м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, оф. 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське комунальне підприємство "Сількомунгосп" (код ЄДРПОУ 05442777, 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Базарна, буд. 18) - 14993 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 70 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено і підписано 03.02.2025.