Ухвала

від 03.02.2025 по справі 916/5738/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

"03" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5738/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» (вх. № 3039/25 від 29.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/5738/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» (вул. Загорська, № 15, м. Запоріжжя, 69013)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» (вул. Краснова, № 6/1, м. Одеса, 65059)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національного банку України (вул. Інститутська, № 9, м. Київ, 01601)

про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», в якій просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» у нездійсненні обміну (продажу) російських рублів, які знаходяться на рахунку ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» у сумі 68 588 320,80 на долари США;

- зобов`язати Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» здійснити обмін (продаж) російських рублів у сумі 68 588 320,80, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» №IBAN UA153282090000026001010036572, вал. 643/RUB, на долари США та зарахувати кошти в повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3», відкритий в ПАТ АБ «Південний».

13.01.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 5886/24 від 30.12.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5738/24. Постановлено справу № 916/5738/24 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "06" лютого 2025 р. об 11:40 год. Даною ухвалою суду також залучено Національний банк України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

29.01.2025 від ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. № 3039/25), відповідно до якої позивач просить суд провести судове засідання по справі № 916/5738/24, що призначене на 06.02.2025 об 11:40 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд наголошує, що судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 60 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Отже, відповідно до вимог процесуального закону в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером.

Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції подана від імені ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» - Ємельяновою О.О., яка діє на підставі довіреності б/н від 28.01.2025 в порядку передоручення, яка сформована у в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд».

Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 28.01.2025 у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

З огляду на системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, що визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається з позовною заявою, не позбавлена можливості завантажити разом з позовною заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.

Так, на підтвердження своїх повноважень Ємельянова О.О., як представник позивача, додала до заяви довіреність в порядку передоручення від 28.01.2025, сформовану в системі «Електронний Суд» самим представником та видану у довільній формі Свистуном Русланом Миколайовичем (на підставі витягу з ЄДР від 30.10.24), якою останній уповноважує в порядку передоручення Ємельянову Олену Олександрівну представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Разом з цим до матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вказана довіреність на ім`я Ємельянової Олени Олександрівни від 28.01.2025, є підписаною особою, яка її видала (Свистуном Русланом Миколайовичем), зокрема, шляхом використання кваліфікованого електронного підпису довірителя.

Тобто, до заяви не додано доказів, які підтверджують, що довіреність в порядку передоручення від 28.01.2025 створена та підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису Свистуна Р.М.

При цьому, до заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі у порядку визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису), від імені товариства в особі керівника (з його власноручним підписом) про уповноваження Ємельянової О.О. бути представником і діяти від імені товариства, що могло бути підставою для створення «Довіреності у порядку передоручення від 28.01.2025».

Отже, позивачу необхідно надати довіреність, яка містить візуальне подання паперового документа, отриманого шляхом сканування (фотографування), з підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень у адвоката Ємельянової О.О. на підписання даної заяви або ордер.

В свою чергу, з наданих представником позивача Ємельяновою О.О. документів не вбачається що вона має право діяти від імені позивача і у порядку самопредставництва, у тому числі підписувати заяви, оскільки долучена довіреність не підтверджує право Ємельянової О.О. здійснювати представництво (самопредставництво) позивача в судах відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Ємельянової Олени Олександрівни, як представника позивача, матеріали позову не містять.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що дану заяву від імені позивача підписано особою, яка не має права її підписувати.

В ч. 4 ст. 170 ГПК України передбачено, що суд встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд розглянувши подану заяву встановив, що вона подана без додержання вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України, а тому на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 42, 170, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» (вх. № 3039/25 від 29.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/5738/24 повернути без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 03.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський