Рішення

від 03.02.2025 по справі 917/1920/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025 Справа № 917/1920/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В. розглянувши справу № 917/1920/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькі будівельники", вул. Шевченка, 50/40, кв. 21, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЧЕР", вул. Халаменюка, 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 536 656,80 грн. заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькі будівельники" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЧЕР" про стягнення 536 656,80 грн за договором №54-КБ/23 на виконання робіт від 10.07.2023 року (вх. № 2007/24).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не провів оплату за виконані роботи.

Ухвалою від 11.11.2024 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькі будівельники" без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

13.11.2024 року до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків, де зазначено, що позивачем не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, а також що розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 8 049,85 грн (судовий збір).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.11.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі надіслана відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, про що свідчить довідка наявна в матеріалах справи ( а. с. 60).

Також, ухвала Господарського суду Полтавської області по цій справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України забезпечення з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач у встановлений судом строк не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Клопотання про продовження строку на подання відзиву в матеріалах справи відсутнє.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату прийняття рішення відзив від відповідача не надійшов.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

10.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЧЕР" (далі - відповідач, ТОВ "ІНЧЕР, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькі будівельники" (далі - позивач, ТОВ "Кропивницькі будівельники", підрядник), було укладено договір №54-КБ/23 на виконання робіт (далі - договір, а. с. 7).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов`язується виконати, а замовник зобов`язується прийняти роботи, що визначені в п. 1.2 договору.

Найменування, вид, характер робіт: "Поточний ремонт будівлі операторської під торгівельний зал на АЗС 146 за адресою: Кіровоградська обл., с. Станіславове, вул. Наумова, 151, (все разом надалі - роботи). Кошторис на вказані роботи наведений в додатку №1 до даного договору (п. 1.2 договору).

Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, а також власними матеріалами, інструментами, обладнаннями та устаткуванням (п. 2.7 договору).

Передача та прийняття робіт після їх закінчення здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт в термін 5 робочих днів ( 2.8 договору).

Загальна вартість робіт узгоджується сторонами в розмірі 871 558,80 грн (в т.ч. ПДВ) (п. 3.1 договору).

Оплата здійснюється шляхом перерахування авансу на придбання матеріалів в розмірі 70% на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2 договору).

Остаточний розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання актів виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Виконавець зобов`язується: виконати роботи в строк і в порядку, визначеному договором; здійснювати матеріально-технічне забезпечення виконання робіт та нести ризик неможливості використання наданого ним матеріалу або устаткування (п. 4.1 договору).

Замовник зобов`язується сплатити виконавцеві вартість робіт у порядку та на умовах, визначених договором; прийняти роботи в порядку і строки, визначені договором (п. 4.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 8.1 договору).

Строк дії цього договору починає с вій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.2 договору).

Як стверджує позивач, 22.08.2023 року замовником на рахунок виконавця було сплачено 270 000,00 грн з призначенням платежу "Аванс за облаштування торг. залу на АЗС №146 зг рах.№38 від 26.06.2023 року, в т. ч. ПДВ 20% - 45 000грн.", що підтверджується платіжною інструкцією №22/08/2023 від 22.08.2023 року (а. с. 19).

Позивач зазначає, що незважаючи на відсутність оплати авансу в повному розмірі, на прохання відповідача та завіряння, що останній розрахується за фактом виконання робіт, позивачем за власний кошт було закуплено будівельні матеріали, вироби та комплекти на виконання будівельно-монтажних робіт за Договором №54-КБ/23 на виконання робіт, придбані матеріали було використано з метою виконання передбачених в п.1.2. договору робіт. На підтвердження належного виконання своїх обов`язків за договором №54-КБ/23 позивачем в серпні 2023 було зроблено серію фото будівлі операторської під торгівельний зал на АЗС №146, що розташований за адресою: Кіровоградська область, село Станіславове, вулиця Наумова, 151, які були надіслані відповідачу (а. с. 40 - 41).

Позивач на виконання п. 2.8 договору підготував Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), склав згідно з Актом довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) та надав останні для підписання замовнику, як це передбачено умовами договору (а. с. 23 - 30).

Як стверджує позивач, після отримання акту приймання виконаних будівельних робіт здійснив перевірку виконаних робіт. 20.12.2023 року було складено акт перевірки виконаних робіт з будівництва та ремонту об`єктів (об`єкт: ремонт приміщення операторної під торгову залу на АЗС №146 с. Станіславове, вул. Наумова, 151 Кіровоградської області), підписаний представником ТОВ "ІНЧЕР", де вказано вартість фактично виконаних робіт (з ПДВ) 806 657 грн (а. с. 20-22).

В особливих примітках вказаного акту вказано: "Під час перевірки робіт з ремонту приміщення операторної під торгову залу на АЗС №146 згідно акту виконаних робіт за грудень 2023 року на суму КБ-3 917 727,07 грн за дог. №54-КБ/23 від "10" липня 2023 року наданих замовником, виявлені факти завищення об`ємів будівельних робіт. Роботи з поліпшеного фарбування стін виконано неякісно - не вважаються виконаними та зарахованими. Через недоброякісне виконання та порушення технології виконання малярних робіт при візуальному огляді на поверхні покриття стін і стелі виявлена присутність безліч дефектів, а саме: непрофарбування, борозни від валика / пензля, напливи, згущування фарби. Після усунення всіх дефектів підрядником роботи з фарбувань будуть зараховані як виконані (29 320 грн робота-матеріал)".

Також, в акті перевірки виконаних робіт з будівництва та ремонту об`єктів від 20.12.2023 року вказано "Акт перевірки складено у двох примірниках, претензій немаю".

Отже, як стверджує позивач, актом перевірки виконаних робіт з будівництва та ремонту об`єкта від 20.12.2023 року, встановлено, що фактично виконавцем було виконано робіт на суму 806 656,80 грн, зміну ціни робіт було погоджено сторонами.

В позові зазначено, що відповідач у встановлені договором строки ані підписаний акт виконаних робіт, ані письмове обґрунтування відмови у підписанні, позивачу не повернув, запевнив, що розрахується за виконані роботи та поверне підписані документи пізніше.

Позивач неодноразово вживав заходів щодо досудового врегулювання спору шляхом переговорів, під час яких уповноваженими представниками відповідача щоразу наголошувалось на тому, що заборгованість за виконані роботи ТОВ «ІНЧЕР» визнає в повному обсязі, позивач "стоїть першим на черзі" і "фінансування очікується наступної п`ятниці".

Такі дії замовника спонукали виконавця звернутися до відповідача з претензією вих.№30 від 19.03.2024 року, про факт отримання якої замовником свідчить підпис представника замовника на другому екземплярі претензії (а. с. 35).

Лише 23.09.2024 року після численних звернень і прохань виконавця сторонами було підписано Акт приймання-виконання будівельних робіт за Договором №54-КБ/23 від 10.07.2023 року. Відповідач повернув позивачу підписаний без зауважень уповноваженим представником ТОВ "ІНЧЕР" та скріплений печаткою акт приймання-передавання будівельних робіт до договору №54-КБ/23 від 10.07.2023 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до договору №54-КБ/23 від 10.07.2023 року на суму 806 656,8 грн.

24.09.2024 року виконавцем було вручено уповноваженому представнику замовника вимогу щодо виконання грошового зобов`язання за договором підряду № 54-КБ/23 на виконання робіт від 10 липня 2023 року, в якій вимагалось сплатити заборгованість за Договором № 54-КБ/23 від 10.07.2023 протягом 7 (семи) календарних днів (вих. № 46, а. с. 36).

Результатом розгляду вимоги виконавця стало підписання уповноваженими представниками сторін договору 30.09.2024 року Акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2023 року - вересень 2024 року, згідно з яким ТОВ "ІНЧЕР" визнає наявність заборгованості на користь ТОВ "Кропивницькі будівельники" станом на 30.09.2024 у сумі 536 656,80 грн (а. с. 39).

Як стверджує ТОВ "Кропивницькі будівельники", не дочекавшись від відповідача виконання обов`язків за договором, 03.10.2024 року позивач вручив під розписку уповноваженому представнику ТОВ "ІНЧЕР" претензію щодо невиконання умов договору підряду № 54-КБ/23 від 10.07.2023 року на виконання робіт (вих.№49 від 02.10.2024, а. с. 37, 38). Факт отримання відповідачем претензії підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача від 03.10.2024 року. Однак, ані відповіді на претензію, ані розрахунку за договором позивач від відповідача так і не отримав.

Таким чином, сума заборгованості за виконані за договором №54-КБ/23 на виконання робіт від 10.07.2023 року ТОВ «ІНЧЕР» перед ТОВ "Кропивницькі будівельники" склала 536 656,80 грн.

Відповідач викладені позивачем обставини не спростував, доказів оплати отриманих робіт не надав.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Як вже зазначалось, 10.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЧЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Кропивницькі будівельники" було укладено договір №54-КБ/23 на виконання робіт, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати, а замовник зобов`язується прийняти роботи, що визначені в п. 1.2 договору. Найменування, вид, характер робіт: "Поточний ремонт будівлі операторської під торгівельний зал на АЗС 146 за адресою: Кіровоградська обл., с. Станіславове, вул. Наумова, 151, (все разом надалі - роботи). Кошторис на вказані роботи наведений в додатку №1 до даного договору (п. 1.2 договору). Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, а також власними матеріалами, інструментами, обладнаннями та устаткуванням (п. 2.7 договору).

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Передача та прийняття робіт після їх закінчення здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт в термін 5 робочих днів ( 2.8 договору).

Належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом перевірки виконаних робіт з будівництва та ремонту об`єкта від 20.12.2023 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року до Договору № 54-КБ/23 від 10.07.2023 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати Договору № 54-КБ/23 від 10.07.2023 на суму 806 656,80 грн.

Судом встановлено, що позивач при виконанні робіт не перевищив ціну роботи, узгоджену у договорі № 54-КБ/23 від 10.07.2023 року, що зазначена у договорі.

У статті 845 Цивільного кодексу України вказано, що підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Отже, законодавством передбачено можливість виконання роботи у меншій вартості, ніж було встановлено у договорі.

У підписаних представниками обох сторін акті приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та у довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (за формою КБ-3) сторони фактично узгодили кінцеву ціну виконаних будівельних робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата здійснюється шляхом перерахування авансу на придбання матеріалів в розмірі 70% на розрахунковий рахунок виконавця.

Остаточний розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання актів виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Сплату замовником частини авансу у розмірі 270 000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією №22/08/2023 від 22.08.2023 року (а. с. 19).

Доказів сплати виконаних робіт у розмірі 536 656,80 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При розгляді даної справи відповідач не спростував факту наявності заборгованості перед позивачем та не надав належних, вірогідних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позові.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем із майновою вимогою сплачено 8 049,85 грн судового збору, тоді як позивач звернувся до суду в електронній формі через Електронний суд. Тобто наявна переплата в сумі судового збору з боку позивача.

Отже, при зверненні до суд з даним позовом позивач повинен був сплатити 6 439,88 грн судового збору (із застосуванням коефіцієнта 0,8).

Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Після надходження відповідного клопотання позивача сума переплати буде повернута йому з бюджету.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 6 439,88 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 239, 240, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул. Халаменюка, 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькі будівельники" (вул. Шевченка, 50/40, кв. 21, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 44375699) 536 656,80 грн заборгованості за виконані роботи згідно Договору №54-КБ/23 на виконання робіт та 6 439,88 грн витрат по сплаті судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 03.02.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко