Рішення

від 23.01.2025 по справі 921/606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/606/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Мисліцькій Д.Б.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" , місто Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ТЕРНОПІЛЬГАЗ, місто Тернопіль

про стягнення 27 661 740,74 грн,

за участю представників:

позивача: Овчарук О.О., адвокат, довіреність №19/12-2024/11 19.12.2024;

відповідача: Мельник О.С., адвокат, довіреність №ТЕР-03/1212 від 03.12.2024.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", місто Київ звернулося 25.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ТЕРНОПІЛЬГАЗ", місто Тернопіль, про стягнення 21 721 156,74 грн основного боргу, 697 831,11грн інфляційних втрат, 287 886,43грн 3% річних, 2 652 750,78грн пені та 2 302 115,68грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 101/ ПГ-3286-ОГРМ від 21.06.2022.

Подане відповідачем клопотання про зменшення пені та штрафу позивач заперечує, зазначивши, що відповідачем тривалий час не погашається заборгованість, а призупинення дії ліцензії на право провадження діяльності з розподілу природного газу не є обставиною, що дає підстави зменшувати заявлені позивачем штрафні санкції, як і інші доводи, на які посилається відповідач. Просить суд врахувати, що застосування відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій передбачено сторонами в договорі, який відповідачем підписано, відтак з даними умовами відповідач погодився, тому мав усвідомлювати настання відповідних наслідків за порушення строку оплати за природний газ.

На переконання позивача, заявляючи про зменшення санкцій на 90%, товариством ототожнено поняття "зменшення штрафних санкцій" зі "звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання".

Позиція відповідача.

Відповідач не заперечує заявлену суму, однак виникнення заборгованості пояснив тим, що до 01.02.2024 ПАТ «Тернопільгаз» здійснювало господарську діяльність із розподілу природного газу в межах території Тернопільської області, однак тариф на розподіл природного газу, встановлений НКРЕКП для ПАТ «Тернопільгаз» у період 2023-2024 роки, був економічно необґрунтованим та не покривав витрат товариства на закупівлю природного газу для покриття обсягів фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу. Окрім того, на господарську діяльність товариства, його фінансовий стан негативно вплинули несвоєчасні розрахунки споживачів за надані послуги з розподілу природного газу. На дану обставину ПАТ «Тернопільгаз» не могло вплинути через введення мораторію на відключення боржників та нарахування штрафних санкцій за заборгованість, котрий діяв до кінця 2023 року та був знятий постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг».

Також, відповідач просить врахувати, що постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №196 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої ПАТ «Тернопільгаз» з 01.02.2024 зупинено ПАТ «Тернопільгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, видану відповідно до постанови НКРЕКП від 19.06.2017 № 815. Тому з 01.02.2024 ПАТ «Тернопільгаз» не отримує тарифні кошти від розподілу природного газу, виключно за рахунок яких можливо здійснювати оплату за природний газ, що призвело до збитковості підприємства.

Посилаючись на складний фінансовий стан ПАТ «Тернопільгаз», зупинення основної діяльності з розподілу природного газу, своєчасність сплати за договором впродовж 2023 року та відсутність доказів заподіяння позивачу збитків, відповідач просив суд зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій на 90%.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 31.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.11.2024, в якому оголошувалася перерва до 17.12.2024.

На підставі ухвали суду від 21.11.2024 задоволено заяву без номера від 21.11.2024 (вх.№8946) представника позивача про його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.01.2025.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, наведені в заявах по суті спору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 23.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

21 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як Продавцем та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ТЕРНОПІЛЬГАЗ" як Покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3286-ОГРМ (далі - договір), умовами якого врегульовано відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим договором та Положенням про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (далі - Положення) (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору, на виконання умов Положення та цього договору, Покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Пунктом 1.3 договору визначено, що Продавець, за умови дотримання положень цього договору та вимог Положення Покупцем, зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені сторонами у цьому договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим договором.

У п.2.2.1 визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат) на період з 1 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року складає 2 176,560 тис.куб.метрів. Для встановлення Обсягу І на наступні періоди постачання сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу.

Згідно з п.2.2.2 договору, Обсяг ІІ обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв`язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Замовлення Обсягу ІІ здійснюється в порядку, встановленому цим договором.

Відповідно до п.2.2.3 договору Обсяг ІІІ обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком Обсягів І і II.

У розділі 3 договору обумовлено порядок та умови передачі, приймання та обліку газу. Зокрема, передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі (п.3.2 договору). Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У Торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.9 договору, фактичний обсяг переданого Продавцем та прийнятого Покупцем природного газу на ВТТ за період передачі (період часу, який розпочинається з першої газової доби місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця) дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких Оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду передачі.

Після закінчення періоду передачі, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 14-го числа місяця, наступного за періодом передачі, якщо інше не передбачено договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою (за наявності) Комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ та направляє на підпис Покупцю: на поштову адресу Покупця, вказану у договорі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення або поштовим відправленням з оголошеною вартістю (цінним листом); або надаються нарочно під підпис в отриманні; або шляхом направленням Комерційних актів, скріплених кваліфікованим електронним підписом Продавця, шляхом електронного документообігу із направленням копії такого акту на електронну адресу Покупця, вказану у договорі. При цьому для підписання та обміну електронними документами сторони цього договору використовують, зокрема, систему обміну електронним документами «M.E.Doc». Сторони підтвердили, що визнають форми електронних документів, в яких підтверджені описані в них господарські операції, з використанням спеціалізованих програмних рішень, та зобов`язується слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій Стороні. Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.3.10 договору).

Пунктом 3.10.1 договору визначено, що Покупець повертає підписані Комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ, Обсягу ІІІ протягом 5-ти календарних днів з моменту їх отримання.

При цьому у 3.11 договору сторони на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису Комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням договору.

У розділі 4 договору сторонами обумовлено ціну та порядок проведення розрахунків.

Згідно з п.4.1 договору, ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:

- ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7 420,00 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п.4.1.1 договору);

- ціна природного газу для Обсягу ІІ становить 0,01 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п.4.1.2 договору);

- ціна природного газу для Обсягу ІІІ розраховується за такою формулою: Ціна = [(SK VTP + SK Exit fee) * X-RateEUR*10,6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateUSD] + податок на додану вартість, де SK VTP - середньоарифметичне значення між Bid та Offer для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS EuropeanSpotGasMarkets під заголовком SlovakiaPriceAssessment на дату, що передує дню визначення ціни у євро/МВт·год; SK Exitfee - плата за вихід із Словаччини, розрахована за допомогою тарифного калькулятора за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=oa.calwlng=EN з розрахунку на 10 000 МВт·год денної потужності під час бронювання потужності на добу для кожного розрахункового місяця в точці Budіnce в євро/МВтгод; UA Entryfee - тариф на послуги транспортування природного газу для входу в газотранспортну систему України на міждержавному з`єднанні для точки входу Будінце на рівні 4,45 долара США за 1000 куб. метрів на добу без податку на додану вартість; Dailybookingcoefficient - коефіцієнт, який застосовується до тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу в газотранспортну систему на міждержавних з`єднаннях на регуляторний період 2020-2024 років під час замовлення потужності на добу наперед на рівні 1,45; X-RateEUR - офіційний курс гривні до євро, актуальний на дату розрахунку ціни, опублікований на офіційному веб-сайті Національного банку, у гривнях за 1 євро; X-RateUSD офіційний курс гривні до долара США, актуальний на дату розрахунку ціни, опублікований на офіційному веб-сайті Національного банку, у гривнях за 1 долар США; податок на додану вартість 20 відсотків * [(SK VTP+ SK Exitfee) * X-RateEUR*10,6 + UA Entryfee * Dailybookingcoefficient * X-RateUSD] (п. 4.1.3 договору);

Згідно з п.4.2 договору, договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця.

Договірна вартість визначається як сума вартості Обсягу І, розрахованої згідно з пунктом 4.1.1 договору, вартості Обсяг ІІ, розрахованої згідно з пунктом 4.1.2 договору, та вартості Обсягу ІІІ розрахованого згідно пункту 4.1.3. та інших витрат, які виникають при виконанні договору протягом строку його дії.

Вартість природного газу Обсягу І за кожний період передачі (розрахунковий період) розраховується як добуток Обсягу І природного газу, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний період передачі (розрахунковий період), та ціни Обсягу І, визначеної пунктом 4.1.1 договору.

Вартість природного газу Обсягу ІІ за кожний Період передачі (Розрахунковий період) розраховується як добуток Обсягу ІІ природного газу, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний Розрахунковий період, та ціни Обсягу ІІ, визначеної пунктом 4.1.2 договору.

Вартість природного газу Обсягу ІІІ за кожний період передачі (розрахунковий період) розраховується як сума добутків Обсягів ІІІ природного газу за кожну газову добу в розрахунковому періоді та ціни Обсягу ІІІ, визначеної пунктом 4.1.3 договору, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді (період часу, який розпочинається з першої газової доби місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця) не пізніше ніж 30 днів після закінчення розрахункового періоду.

У випадку виникнення у Покупця заборгованості за цим договором, Продавець має право зарахувати грошові кошти, отримані від Покупця в поточному періоді передачі, незалежно від призначення платежу, в рахунок погашення існуючої заборгованості Покупця (п.4.7 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

Згідно з п.6.3 договору, за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на п`ять робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

У пункті 6.10 договору, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п`ять років.

Умовами пункту 9.1 сторони підтвердили, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами «M.E.Doc», Вчасно, тощо.

Пунктом 9.2 договору визначено перелік документів, які Сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу (Комерційний акт); в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору.

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України та набуває чинності з дати надання Покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього договору, та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення.

Умови цього договору можуть бути змінені за домовленістю сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п.10.3 договору).

Встановлено, що 01 вересня 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, умовами якої внесено зміни до договору щодо погодженого НКРЕКП Обсягу І на період з 1 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, який складає 12 331,560 тис.куб.м. природного газу, в тому числі на червень 2022 року - 437,120 тис.куб.м. на липень 2022 року - 471,440 тис.куб.м., на серпень 2022 року - 552,530 тис.куб.м., на вересень 2022 року - 715,470 тис.куб.м., на жовтень 2022 року - 2 543,000 тис.куб.м., на листопад 2022 року - 3 796,000 тис.куб.м., на грудень 2022 року - 3 816,000 тис.куб.м.

17 листопада 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, на підстав якою внесено зміни до п.2.2.1 договору, визначивши погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 січня 2023 року по 31 травня 2023 року в об`ємі 11 809,320 тис.куб.м., в тому числі на січень 2023 року - 3 647,06 тис.куб.м., на лютий 2023 року - 2 507,22 тис.куб.м., на березень 2023 року - 2 292,94 тис.куб.м., на квітень 2023 року - 1 709,77 тис.куб.м., на травень 2023 року 1 652,33 тис.куб.м.

28 грудня 2022 року сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору для постачання природного газу на наступний період, якою договір викладено в новій редакції.

Умови цієї редакції договору ідентичні умовам договору, наведеним вище.

Позатим, умовами п.2.2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 28 грудня 2022 року визначено погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 31 травня 2023 в об`ємі 24 140,880 тис.куб.метрів , в тому числі на червень 2022 року - 437,120 тис.куб.метрів, на липень 2022 року - 471,440 тис.куб.метрів, на серпень 2022 року - 552,530 тис.куб.метрів, на вересень 2022 року - 715,470 тис.куб.метрів, на жовтень 2022 року - 2 543,000 тис.куб.метрів, на листопад 2022 року - 3 796,000 тис.куб.метрів, на грудень 2022 року - 3 816,000 тис.куб.метрів, на січень 2023 року - 3 647,060 тис.куб.метрів, на лютий 2023 року - 2 507,220 тис.куб.метрів, на березень 2023 року 2 292,940 тис.куб.метрів, на квітень 2023 року - 1 709,770 тис.куб.метрів, на травень 2023 року - 1 652,330 тис.куб.метрів.

1 травня 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору, якою внесено зміни до п.2.2.1 договору та визначено погоджений НКРЕКП на період з 1 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року постачання природного газу в обсязі 7 828,700 тис. куб. метрів (Обсяг I (фіксований)), в тому числі на червень 2023 року - 1 042,650 тис. куб. метрів, на липень 2023 року - 1 062,530 тис. куб. метрів, на серпень 2023 року - 1 086,830 тис. куб. метрів, на вересень 2023 року - 1 075,780 тис. куб. метрів, на жовтень 2023 року - 1 325,400 тис. куб. метрів, на листопад 2023 року - 2 235,510 тис. куб. метрів.

16 травня 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору якою внесено зміни до п.2.2.1 договору та визначено погоджений НКРЕКП на період з 1 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року постачання природного газу в обсязі 7 828,700 тис. куб. метрів (Обсяг I (фіксований)), в тому числі на червень 2023 року - 1 042,650 тис. куб. метрів, на липень 2023 року - 1 062,530 тис. куб. метрів, на серпень 2023 року - 1 086,830 тис. куб. метрів, на вересень 2023 року - 1 075,780 тис. куб. метрів, на жовтень 2023 року - 1 325,400 тис. куб. метрів, на листопад 2023 року - 2 235,510 тис. куб. метрів.

16 листопада 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №6 до договору якою внесено зміни до п.2.2.1 договору та визначено погоджений НКРЕКП на період з 1 червня 2023 року по 31 грудня 2023 року постачання природного газу в обсязі 10 280,680 тис.куб.метрів Обсяг I (фіксований)), в тому числі на червень 2023 року - 1 042,650 тис.куб.метрів, на липень 2023 року - 1 062,530 тис.куб.метрів, на серпень 2023 року - 1 086,830 тис.куб.метрів, на вересень 2023 року - 1 075,780 тис.куб.метрів, на жовтень 2023 року - 1 325,400 тис.куб.метрів, на листопад 2023 року - 2 235,510 тис.куб.метрів, на грудень 2023 року - 2 451,980 тис.куб.метрів.

12 грудня 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №7 до договору, якою внесено зміни до п.2.2.1 договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у січні 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою № 2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 4 418,000 тис. куб. м. на січень 2024 року. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.

Відповідно до матеріалів справи, вказаний договір, додаткові угоди до нього сторонами підписано в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису. Всього на виконання умов зазначеного договору позивач в період з червня 2022 року по січень 2024 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 205 602 627 грн 05 коп, в тому числі на підставі Акту приймання-передачі природного газу № 20160 від 30 листопада 2023 року позивачем передано відповідачу 541,07724 тис.м3 імпортованого природного газу, загальною вартістю 4 014 793,12грн (з ПДВ); на підставі Акту приймання-передачі природного газу №22125 від 31 грудня 2023 року - 3,57989 тис.м3 імпортованого природного газу, загальною вартістю 26 562,78грн; на підставі Акту приймання-передачі природного газу №22162 від 31 грудня 2023 року - 547,01289 тис.м3 власного природного газу, загальною вартістю 4 058 835,64грн; на підставі Акту приймання-передачі природного газу №2043 від 31 січня 2024 року - 2 240,10346 тис.м3 власного природного газу, загальною вартістю 16 621 567,67грн, котрі зі сторони споживача не підписані, однак поставка газу в зазначених об"ємах та на вказану у них вартість відповідачем не заперечується.

Всього, згідно наданого розрахунку позивачем в період з 1 червня 2022 року по 26 квітня 2024 року за договором купівлі-продажу від 21 червня 2022 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 205 602 627 грн 05 коп., а відповідачем в цей період оплачено 183 881 470 грн 31 коп., тобто оплата проведена частково, що додатково підтверджується інформацією №16/2-09/61929/2024 від 24.05.2024, наданою АТ "Державний ощадний банк України" щодо надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Натофгаз України" від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ТЕРНОПІЛЬГАЗ.

Відтак, відповідачем станом на 25.10.2024 допущено заборгованість по оплаті за природний газ в розмірі 21 721 156,74 грн (205 602 627 грн 05 коп. - 183 881 470 грн 31 коп.).

У зв`язку із порушенням грошового зобов`язання на загальну суму 21 721 156,74 грн боргу, позивачем відповідно до умов договору та ст.625 ЦК України, нараховано інфляційні втрати в розмірі 697 831,11грн, 3% річних в розмірі 287 886,43грн, пеню в розмірі 2 652 750,78грн та 2 302 115,68грн штрафу, котрі просить стягнути з відповідача в примусовому порядку та захистити порушене майнове право.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Суть даного спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3286-ОГРМ від 21 червня 2022 року за заявлені періоди та застосованих наслідків невиконання (несвоєчасного виконання) відповідних грошових зобов`язань у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, пені, штрафу нарахованих на суму заборгованості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору купівлі-продажу природного газу газу №101/ПГ-3286-ОГРМ 21 червня 2022 року, права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом за нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, які, зокрема, регламентують правовідносини з розрахунків в межах поставки та які, згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж, враховуючи також особливості законодавства у сфері газопостачання.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається із матеріалів справи, 21 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ТЕРНОПІЛЬГАЗ" укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3164-ОГРМ, який регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 за №222.

Вказаний договір, додаткові угоди та акти до нього укладено між сторонами, шляхом підписання цих документів в електронній формі електронними підписами представників. Згідно частини 2 абзац 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної договору є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину. Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Також, пунктом 3.11 договору сторони визначили, що на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України, сторони домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням договору.

Отже, вказаний договір, згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі наведених норм права у підприємства виник обов`язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором та у повному обсязі поставлено відповідачу природний газ (в листопаді 2023 року 541,07724 тис.м3 , в грудні 2023 року - 3,57989 тис.м3 імпортованого природного газу та 547,01289 тис.м3 власного природного газу, в січні 2024 року - 2 240,10346 тис.м3 власного природного газу). Всього поставлено природного газу, на загальну суму 24 721 759,21грн.

Факт поставки природного газу, його об`ємів та ціни відповідачем не заперечується, а навпаки підтверджено у відзиві на позов.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.3 договору Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 днів після закінчення розрахункового періоду, тобто строк оплати за природний газ, поставлений у листопаді 2023 року настав 30.12.2023; у грудні 2023 року 30.01.2024, у січні 2024 року - 01.03.2024.

Відповідач взяті на себе грошові зобов`язання з оплати природного газу виконав частково, допустивши станом на 25.10.2024 (день подання позову до суду) заборгованість в розмірі 21 721 156,74грн.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України.

Враховуючи наведені обставини, умови договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21 721 156,74 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, їх розмір визнаний відповідачем у справі, тому такі підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, річних, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №911/1625/22.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За невиконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитого природного газу:

- на суму боргу 1 014 190,65грн (борг по оплаті за природний газ, отриманий у листопаді 2023 року) за період з лютого 2024 року по липень 2024 року позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 38 990,78грн;

- на суму боргу 4 085 398,42грн (борг по оплаті за природний газ, отриманий у грудні 2023 року) за період з лютого 2024 року по липень 2024 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 157 064,06грн;

- на суму боргу 16 621 567,67грн (борг по оплаті за природний газ, отриманий у січні 2023 року) за період з березня 2024 року по липень 2024 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 501 776,27грн. Всього 697 831,11грн.

Також позивачем нараховано на відповідні суми простроченого платежу (з урахуванням часткової оплати, у зв`язку з чим заборгованість змінювалась в сторону зменшення) по сплаті вартості природного газу, поставленого у листопаді 2023 року 3% річних за період з 01.02.2024 по 31.07.2024 в розмірі 19 517,07грн; за газ, поставлений у грудні 2023 року за період з 01.02.2024 по 31.07.2024 нараховано 3% річних в розмірі 61 280,98грн; за газ, поставлений у січні 2024 року за період з 02.03.2024 по 31.07.2024 нараховано 3% річних в розмірі 207 088,38грн. Всього 287 856,43грн

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши методику та правильність проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо проведення розрахунків за спожитий природний газ, строк оплати якого закінчився (п.4.3 договору), перевіривши вказані у розрахунках позивача суми простроченого зобов`язання, період їх нарахування, судом встановлено, що такі є вірними, відтак заявлені до стягнення 697 831грн 11коп. інфляційних нарахувань та 287 886грн 43коп. 3% річних як обґрунтовані та правомірні підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи із системного аналізу положень ст.549 ЦК України, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, проте є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов`язання понад встановлений сторонами зобов`язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов`язання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф - не залежить.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

У разі порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що, як зазначалося вище, узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить також і статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з п.6.3 договору, за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на п`ять робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

На виконання вимог п.6.3 договору позивачем направлено відповідачу вимогу від 16.08.2024 №119/4.1.2-41068-2024 про сплату заборгованості за договором, яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

У ч.6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем за неналежне виконання грошового зобов`язання по оплаті природного газу, поставленого відповідачу у листопаді 2023 року за період з 02.01.2024 по 31.07.2024 нараховано пеню в розмірі 184 613,28грн, а також 231 419,07грн штрафу; за невиконання грошового зобов`язання по оплаті природного газу, поставленого у грудні 2023 року за період з 31.01.2024 по 31.07.2024 нараховано пеню в розмірі 570 281,44грн, а також 408 539,84грн штрафу; за невиконання грошового зобов`язання по оплаті природного газу, поставленого у січні 2024 року за період з 02.03.2024 по 31.07.2024 нараховано пеню в розмірі 1 897 856,06грн, а також 1 662 156,77грн штрафу

Всього нараховано 2 652 750,78грн пені та 2 302 115,68грн штрафу.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням періоду прострочення і періоду нарахування та вихідних даних позивача, судом з`ясовано, що розрахунок пені за вказані періоди на відповідні суми прострочених платежів є арифметично вірними, а відтак пеня в загальній сумі 2 652 750,78грн заявлена правомірно.

Окрім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору в частині здійснення оплати природного газу, правомірною є вимога про стягнення з відповідача 10% штрафу, нарахованого в розмірі 2 302 115,68грн.

Щодо клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 90%.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій відповідач вказує, зокрема, що ПрАТ «Тернопільгаз» добросовісно виконувало свої зобов`язання за укладеним договором та майже щоденно переховувалися платежі за природний газ. Інколи такі платежі перераховувалися авансом, тобто до завершення строку оплати, передбаченого договором, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю з період з червня 2022 року по листопад 2023 року. Залишок заборгованості, який заявлено до стягнення у даному спорі утворився з об`єктивних причин та ряду факторів, які суттєво вплинули на господарську діяльність товариства. Зокрема, через те, що дохідна частина від надання основного виду послуг з розподілу газу не забезпечувала відповідних видатків, оскільки затверджений НКРЕКП тариф на розподіл газу для підприємства, зокрема, в частині вартості природного газу, що у ньому передбачена, не відповідав реальним ринковим цінам на той час.

При цьому, основні надходження коштів товариству - це кошти споживачів за надані послуги з розподілу природного газу, які несвоєчасно здійснюють розрахунки за надані послуги.

Зазначає, що мораторій на відключення боржників та нарахування штрафних санкцій на заборгованість споживачів діяв до кінця 2023 року та був знятий постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», тому товариство не могло отримувати навіть очікувані надходження впродовж 2022-2023 років.

Як наслідок, за даними фінансової звітності за 2023 рік ПАТ «Тернопільгаз», збиток товариства (код рядка 1420) склав 958,141 млн грн, за 9 місяців 2024 року - 1193,538 млн грн.

Відповідач звертає увагу на те, що не зважаючи на збитковість товариства, у межах своїх фінансових можливостей, ПАТ «Тернопільгаз» продовжувало здійснювало платежі за договором майже на щоденній основі, практично не допускаючи прострочення виконання зобов`язань. Просить врахувати, що ПАТ «Тернопільгаз» виконало свій обов`язок щодо оплати основної суми зобов`язання у розмірі 183 881 470,31 грн, тоді як загальний розмір вартості спожитого природного газу за договором складає 205 602 627,05 грн, тобто виконання становить 89,4%;

Водночас, згідно з постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №196 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої ПАТ «Тернопільгаз», з 01.02.2024 Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «ТЕРНОПІЛЬГАЗ» зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, видану відповідно до постанови НКРЕКП від 19.06.2017 № 815. А отже, з 01.02.2024 ПАТ «Тернопільгаз» не отримує тарифні кошти від розподілу природного газу, виключно за рахунок яких можливо здійснювати оплату за природний газ для ВТВ.

З урахуванням цих обставин, відповідач вважає, що розмір нарахованої пені, та 10% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є надмірно великими, порівняно із сумою основного боргу, а їх стягнення неминуче призведе до скрутного майнового стану підприємства, створить ризик банкрутства, повного блокування діяльності товариства.

Відтак, на думку відповідача, існують об`єктивні обставини для зменшення судом таких санкцій.

Розглянувши клопотання, заслухавши заперечення позивача, суд враховує наступне.

Згідно з статтею 233 Господарського кодексу України суду надано право зменшити розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак, не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд враховує наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги:

- ступінь виконання зобов`язання відповідачем та поведінку винної сторони: відповідач не ухилявся від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, а навпаки добросовісно виконував договірні зобов"язання;

- період виникнення боргу є незначним (2 місяці);

- розмір виконаного зобов`язання становить 89,4%;

- позивач скористався правом та застосував до відповідача також таку міру відповідальності як стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

- відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань;

- пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні їх розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат;

- основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, відповідно зважаючи на суму основного боргу, який підлягає до стягнення (21721156,74грн) та заявлені сумарно суми пені й штрафу (4954866,45грн), розмір яких становить 22,8% від суми боргу, оцінивши надані сторонами докази та аргументи сторін у сукупності, суд вважає заявлений розмір санкцій надмірним у даних правовідносинах, тому доходить висновку про наявність об`єктивних підстав та доцільність зменшення пені та штрафу на 70%, що становить 795 825грн 23коп. пені, 690 634грн 70коп. штрафу відповідно.

Таке зменшення розміру пені та штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у даному спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Також суд бере до уваги, що в період з червня 2022 року по листопад 2023 року ПАТ «Тернопільгаз» мало місце оплата за природний газ в якості авансу, в тому числі з оплати природного газу, отриманого у листопаді 2023 року, у період отримання природного газу діяльність ПАТ «Тернопільгаз» була збитковою, а з 01.02.2024 ПАТ «Тернопільгаз» зупинило основну діяльність з розподілу природного газу, що в сукупності також дає підстави суду зменшити розмір заявлених санкцій на 70%.

Висновки господарського суду.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21 721 156,74грн основного боргу, 697 831,11грн інфляційних втрат, 287 886,43грн 3% річних, 795 825,23грн пені, 690634,70грн штрафу як обґрунтованих та підтверджених матеріалами справи.

В частині стягнення 1 856 925,55грн пені та 1 611 480,98грн штрафу позов до задоволення не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 331940грн 89коп., згідно з ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.2, 4, 13, 42, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 130, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ТЕРНОПІЛЬГАЗ (вулиця Чернівецька, будинок 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (вулиця Шолуденка, будинок 1, м. Київ, ідентифікаційний код 40121452) 21 721 156грн 74коп. основного боргу, 697 831грн 11коп. інфляційних втрат, 287 886грн 43коп. 3% річних, 795 825грн 23коп. пені, 690 634грн 70коп. штрафу та 331 940грн 89коп. в повернення судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 31.01.2025.

Суддя Н.О. Андрусик