Рішення

від 22.01.2025 по справі 922/3869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025м. ХарківСправа № 922/3869/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новобудова (39600, м. Кременчук, вул. Театральна, 44); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" (61035, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 117); про стягнення коштів у розмірі 1 530 261, 94 грнза участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Новобудова, м. Кременчук, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором субпідряду № П13/11/2023-1 від 13.11.2023, в розмірі 1 530 261, 94 грн, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов даного договору в частині вчасної та у повному обсязі оплати за виконані позивачем роботи з будівництва квартальної котельні по проспекту Свободи, 8, в м. Кременчуці, земляні роботи. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3869/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20 листопада 2024 року об 11:45 год. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, у строки, визначені ухвалою суду від 06.11.2024 відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце розгляду даного спору повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.11.2024 та інших ухвал суду до електронного кабінету відповідача. Також представником відповідача надавалось до суду клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання останньому можливості взяти участь у розгляді даного спору та взяти особисту участь у судовому засіданні (вх. № 328 від 07.01.2025). Подане клопотання представника відповідача було задоволено судом, ухвалою суду від 08.01.2025 розгляд справи відкладався на 22.01.2025, в порядку ст. 216 ГПК України.

Натомість, у судове засідання 22.01.2025 представники сторін, зокрема представник відповідача, не з`явились, про причину неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду даного спору повідомлені належним чином.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинствіреалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.01.2025, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Новобудова (позивач, субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промспеціндустріал (відповідач, підрядник) було укладено договір субпідряду № П13/11/2023-1 (договір), предметом якого було виконання позивачем за дорученням відповідача робіт з будівництва квартальної котельні по проспекту Свободи, 8, в м. Кременчуці, Земляні роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт встановлюється договірною ціною, що є невід`ємною частиною договору і складає 1 927 715, 95 грн з ПДВ

Згідно п. 3.1. договору оплата ціни договору здійснюється підрядником субпідряднику у наступному порядку:

- вартість робіт у розмірі 600 000, 00 грн перераховується на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами договору;

- вартість робіт у розмірі 1 327 715, 95 грн перераховується на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) за умови відсутності недоробок та дефектів.

Згідно з п. 2.4 договору, під банківським днем сторони розуміють день, в який банківські установи в Україні в установленому порядку здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів.

У відповідності до п. 6.1.4., 6.1.5, 6.1.6 договору, підрядник має право не приймати закінчені роботи у випадку їх невідповідності умовам договору, проектно-технічної документації та вимогам чинного законодавства України. Затримати остаточні розрахунки з субпідрядником за роботи, виконані з недоробками та дефектами, виявленими при підписання актів виконаних робі т за формами КБ-2в та КБ-3 до їх усунення; не оплачувати роботи, які виконані неякісно та які не можуть бути переробленими.

Згідно з п. 6.2.1 договору підрядник зобов`язаний прийняти в строк за актом виконану роботу та оплатити її у випадку, якщо робота прийнята без зауважень.

П. 7.4. договору визначено, що після виконання робіт субпідрядник повинен здати виконані роботи у відповідності з нормами і правилами діючими в Україні.

Відповідно до п. 7.5 договору, якщо при здачі виконаних робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини субпідрядника, підрядник загримує підписання акту до усунення недоліків.

Субпідрядник надає підряднику акт виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (формат КБ-3). Довідка та акт готуються субпідрядником та передаються підряднику не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення робіт по об`єкту. Підрядник повинен розглянути та у разі відсутності зауважень підписати довідку та акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання від субпідрядника (п. 7.6. договору).

Згідно з п. 7.7. договору, у разі відмови від підписання акту та довідки, підрядник зобов`язаний надати письмову мотивовану відмову субпідряднику протягом 3 (трьох) робочих днів.

У відповідності до п. 7.8. договору, у випадку не підписання підрядником акту без мотивованої відмови у прийнятті робіт, по закінченні строку, вказаного у п. 7.6 цього договору, акт вважається підписаним, а роботи - прийнятими та підлягають оплаті.

Згідно з п. 12.1. цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як зазначає позивач, згідно акту № 8-04 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2024 року, форма КБ-2в, розрахунку № 1-2 загально-виробничих витрат до акту № 8-04 за квітень 2024 року, приймально-здавального акту про передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2024 року, форма № КБ-3, прийнятих керівництвом відповідача без зауважень і претензій, позивач виконав робіт за договором на загальну суму 1 927 715, 95 грн.

Натомість, відповідач умови договору виконав тільки частково, перерахувавши на рахунок позивача 600 000, 00 грн платіжними інструкціями в національній валюті від 14.11.2023 № 934 на суму 300 000, 00 грн, № 937 від 15.11.2023 на суму 200 000, 00 грн, № 997 від 30.11.2023 на суму 100 000, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу рекомендованим листом вимогу від 30.08.2024, у якій пропонувалось негайно погасити залишок боргу в сумі 1 327 715, 95 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без реагування та відповіді, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст. 837-864 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договору П13/11/2023-1 від 13.11.2023 позивачем виконані роботи на загальну суму 1 927 715, 95 грн, що підтверджується актом № 8-04 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2024 року, форма КБ-2в, розрахунком № 1-2 загально-виробничих витрат до акту № 8-04 за квітень 2024 року, приймально-здавальним актом про передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2024 року, форма № КБ-3.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом встановлено, що виконані позивачем роботи прийняті керівництвом відповідача без зауважень і претензій, що не спростовано відповідачем та матеріали справи доказів протилежного не містять.

Натомість, в порушення свого зобов`язання, відповідач оплату за договором здійснив частково в сумі 600 000, 00 грн та має заборгованість перед позивачем за виконані останнім роботи у розмірі 1 327 715, 95 грн.

Відповідачем дана сума заборгованості не заперечується. Доказів добровільного виконання зобов`язання за договором в частині оплати 1 327 715, 95 грн заборгованості за виконані позивачем роботи, підрядником суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1 327 715, 95 грн за виконанні ним роботи належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення відповідачем свого зобов`язання за договором від П13/11/2023-1 від 13.11.2023, в частині повної оплати за виконані позивачем роботи, позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 140 897, 51 грн; 3 % річних у розмірі 16 106, 72 грн; інфляційні втрати у розмірі 45 541, 71 грн.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Сторонами у договорі погоджено відповідальність одна одної за порушення його умов (розділ 8), зокрема, п. 8.5. договору передбачає відповідальність підрядника у разі порушення ним строків розрахунків за договором пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення оплати в межах шести місяців з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № П13/11/2023-1 від 13.11.2023, позивач нарахував відповідачеві неустойку у розмірі 140 897, 51 грн за період з 09.05.2024 по 03.10.2024.

Натомість, як встановлено судом, у договорі від 13.11.2023 сторони визначили, що вартість робіт у розмірі 1 327 715, 95 грн перераховується на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) за умови відсутності недоробок та дефектів.

Матеріали справи містять акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які підписані сторонами 09.04.2024.

Таким чином, відповідачем повинно було бути сплачено вартість робіт у розмірі 1 327 715, 95 грн протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами актів, тобто до 21.05.2024, а отже, порушення відповідачем грошового зобов`язання починається з 22.05.2024. У зв`язку з чим, вірним періодом розрахунку пені буде період з 22.05.2024 по 03.10.2024.

Враховуючи викладене, судом зроблено перерахунок заявленої до стягнення суми пені, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 128 164, 49 грн. В частині заявленої до стягнення пені у розмірі 12 733, 02 грн, суд відмовляє, як в безпідставно заявленій.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення суму 3 % річних у розмірі 16 106, 72 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 45 541, 71 грн за період з 09.05.2024 по 03.10.2024.

Як вище зазначено судом, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором починається з 22.05.2024.

Таким чином, вірною, за підрахунком суду, є сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 14 691, 94 грн за період з 22.05.2024 по 03.10.2024. В частині заявленої до стягнення суми 3 % річних у розмірі 1 414, 78 грн, суд відмовляє, як в безпідставно заявленій.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, за підрахунком суду, вірною є сума інфляційних втрат у розмірі 57 827, 31 грн за період з 22.05.2024 по 03.10.2024. Натомість, оскільки позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 45 541, 71 грн, судом задовольняються вимоги у даній частині позову у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Новобудова, м. Кременчук, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат сторонами не заявлялось.

Керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 165, 177, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" (61035, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 117; код ЄДРПОУ 41789219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (39600, м. Кременчук, вул. Театральна, 44; код ЄДРПОУ 32079092) заборгованість за договором субпідряду № П13/11/2023-1 в сумі 1 327 715, 95 грн; неустойку в сумі 128 164, 49 грн; 3 % річних в сумі 14 691, 94 грн; інфляційні втрати в сумі 45 541, 71 грн; судовий збір в сумі 18 193, 37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (39600, м. Кременчук, вул. Театральна, 44; код ЄДРПОУ 32079092);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" (61035, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 117; код ЄДРПОУ 41789219).

Повне рішення складено 03.02.2025.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/3869/24