Ухвала

від 03.02.2025 по справі 922/294/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

03.02.2025м. ХарківСправа № 922/294/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення 2 970,85 грн

заявникПриватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест", м. Київ боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Харків", м. Харків

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Харків" 2 970,85 грн заборгованості що виникла внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за договором №800607007 від 01.04.2019.

Відповідно до ч. 2 ст.12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 5 частини 1 ст. 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

За змістом вказаної вище норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Положеннями ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов`язання.

Як вбачається з доданого до заяви розрахунку заборгованості заявник просить стягнути заборгованість яка виникла за період грудень 2021 - липень 2022. Заява про видачу судового наказу подана до суду 30.01.2025.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" на підставі п. 5 ч. 1 ст.152 ГПК України, оскільки заявлена вимога охоплює суму заборгованості поза межами трирічного терміну позовної давності.

При цьому, у даному випадку приписи ч. 3 ст. 152 ГПК України щодо права суду відмовити у видачі судового наказу лише в частині вимог не підлягають застосуванню, оскільки дані положення господарського процесуального закону стосуються ситуацій, коли заявником заявлено кілька вимог (наприклад, про стягнення основної суми боргу, пені, штрафу), в той час як у заяві Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" заявлено лише одну майнову вимогу про стягнення основної суми боргу.

За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Судом не здійснюється аналіз доказів, доданих до заяви про видачу наказу, суд не з`ясовує обставини, на які посилається заявник.

Підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу за таких підстав.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

За приписами ч.2 ст.154 ГПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Фарлеп-Інвест" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Харків" 2 970,85 грн заборгованості за договором №800607007 від 01.04.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 03 лютого 2025 року.

СуддяПогорелова О.В.