Рішення

від 03.02.2025 по справі 925/1362/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року

м. Черкаси Справа № 925/1362/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1362/24 за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до Товариства з обмеженою відповідальністю Кейрон Інвест про стягнення 14 920,72 грн,

УСТАНОВИВ:

04 листопада 2024 року Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ звернулося до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кейрон Інвест 14 920,72 грн заборгованості за договором № 1069 на постачання теплової енергії від 06.10.2015.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії.

Ухвалою від 06.11.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1362/24, визнав її малозначною і вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Однак, судом встановлено, що копія ухвали від 06.11.2024 направлялась відповідачу рекомендованим з повідомленням листом на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДРПОУ), а саме: 20028, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, пр.. Хіміків, 34. Проте, вказана ухвала була повернута до суду 29.11.2024 без вручення адресату із Довідкою відділення поштового зв`язку (ф.20) з посилання на підставу невручення такої: «за закінченням терміну».

За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

При цьому, суд враховує, що згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 06.11.2024 для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду через закінчення терміну зберігання, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.

Відтак, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 06 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно» (далі - «Позивач» / «Теплопостачальна організація») (в подальшому найменування позивача було змінено на Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно) та Фізичною особою підприємцем Горською (прізвище змінено на Драгомир) Галиною Георгіївною (далі - «Відповідач» / «Споживач») було укладено договір №1069 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк до 31 грудня 2015 року, проте строк дії договору на наступні роки сторонами продовжувався на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.3. Договору постачання теплової енергії здійснюється:

-для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня по 15 квітня);

-для потреб гарячого водопостачання протягом року.

В додатку №1 до Договору про постачання теплової енергії №1069 від 06 жовтня 2015 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,021 Гкал/год, в тому числі: на опалення Q=0,020 Гкал/год., на вентиляцію Q=0,000 Гкал/год та ГВС Q=0,001 Гкал/год.

Відповідно п. 6.1. Договору облік та визначення кількості спожитої теплової енергії виконується проводиться:

-приладним способом,

-розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку).

З 13.11.2021 року договір №1069 про постачання теплової енергії фактично був замінений на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), текст якого опубліковано 13.10.2021 на офіційному веб-сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na- poslugu, а також надсилались відповідні листи.

Згідно вищевказаного Договору Позивач зобов`язався надавати Відповідачу послугу з постачання теплової енергії, а Відповідач зобов`язався оплачувати за отриману послугу за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених Договором.

Тарифи публікуються на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті Виконавця https://khimvolokno.com.ua.

Постачання теплової енергії здійснюється за адресою: м. Черкаси, пр. Хіміків, 34.

За період з жовтня 2023 по серпень 2024 року включно Позивачем було надано послугу Відповідачу на суму 16 906,64 грн. (з врахуванням плати за абонентське обслуговування та перерахунків) згідно рахунків - фактур № 2536 від 31.03.2024, № 1555 від 29.02.2024, №571 від 31.01.2024, № 18742 від 31.12.2023, №16061 від 30.11.2023, №15142 від 31.10.2023.

Згідно Договору приєднання нараховується плата за абонентське обслуговування.

З урахуванням оплат, здійснених Відповідачем, заборгованість Відповідача на час подачі позову до суду складає 14 920,72 грн. (а саме -17 157,72 грн початкове сальдо + 16 906,64 грн нараховано 19 143,64 грн оплати боргу = 14 920,72 борг з нарахуванням плати за абонентське обслуговування).

Тариф 1 636,43 грн за 1 Гкал встановлений на підставі рішення Черкаського міськвиконкому №1094 від 07.10.2021 (опубліковано на веб-сайті Черкаської міської ради та на веб-сайті Позивача https://khimvolokno.com.ua.).

Тариф 2 360,35 грн за 1 Гкал встановлений на підставі рішення Черкаського міськвиконкому №299 від 12.04.2022 (опубліковано на веб-сайті Черкаської міської ради та на веб-сайті Позивача https://khimvolokno.com.ua.).

Тариф 2 815,98 грн за 1 Гкал встановлений на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 28.08.2023 (опубліковано на веб-сайті Черкаської міської ради та на веб-сайті Позивача https://khimvolokno.com.ua.).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пунктів 33 та 34 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання) виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати спожитої відповідачем теплової енергії настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання врегульовуються Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за укладеним сторонами договором є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 14 920,72 грн. основного боргу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейрон Інвест» (проспект Хіміків, 34, м. Черкаси, 18028, код 39829697) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код 00204033) 14 920,72 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 72 копійки) основного боргу та 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03.02.2025.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ