Рішення

від 29.01.2025 по справі 926/3294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3294/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю секретаря судового засідання Лілії Кушлак, розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Роднічок»

про стягнення заборгованості в сумі 23400,00 грн

Представники сторін:

від позивача - Гулевич М. М.;

від відповідача - Семенюк А. В.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ: 44158575) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Роднічок» (60321, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Бояни, вул. Індустріальна, 4, код ЄДРПОУ: 43570363) у змісті якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23400,00 грн за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (згідно пункту 1.14 положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 19.05.2022 № 736 відповідач є правонаступником ліквідованого Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23245721) щодо прав та обов`язків за договорами про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв) договору № 2 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв від 09.02.2022.

2. Короткий зміст заперечень проти позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Роднічок».

Відповідач вважає позовну заяву Чернівецької міської ради необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних причин.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ТОВ «БК Роднічок» на користь Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради кошти за фактичне користування місцями розташування рекламних носіїв в сумі 23400,00 грн.

В обґрунтування зазначеної вимоги, позивач наводить докази фактичного користування відповідачем рекламними конструкціями, про що ТОВ «БК Роднічок» не заперечує, щодо факту користування даними конструкціями і по сьогоднішній день, відповідно до отриманих дозволів та укладених договорів.

Таким чином, ТОВ «БК Роднічок» у повній мірі сплачено кошти, передбачені Договором № 2 про тимчасове користування місцем розташування рекламного носія від 09 лютого 2022 року, укладеного між Департаментом урбаністики та архітектури та ТОВ «БК Роднічок», що підтверджується платіжними дорученнями.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, а саме фактичного користування рекламними конструкціями за період з 09.02.2022 по 31.03.2024 є незрозумілими та не відповідають дійсності, а на підтвердження відсутності плати за фактичне користування рекламними конструкціями позивачем не наведено жодного доказу.

Разом із цим, в тексті позовної заяви, заявник посилається на пункт 5.1 Договору, у якому сторони дійшли згоди, що за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання вимог розділу 2 Договору, Рекламорозповсюджувач сплачує Департаменту штраф у розмірі 50 % місячної оплати за користування місцем рекламного носія, який нараховується з наступного дня прострочення платежу.

До заяви позивачем також додано розрахунок заборгованості плати за надане місце для розташування рекламних конструкцій, у якій відображено, що за Договором на момент подачі заяви до суду заборгованість складається саме із штрафних санкцій у розмірі 22680,00 грн, нарахованих у вільний спосіб позивачем.

Таким чином, на думку відповідача, позивач просить стягнути штраф за кожен випадок прострочення суми боргу за одними і тими самими відносинами і з тих самих підстав, що є багатократним стягненням штрафу.

Проте, накопичувальний спосіб нарахування суми штрафу за кожен окремий випадок не тільки не передбачено Договором, але й протирічить законодавству України, зокрема статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, дана позовна вимога є не тільки безпідставною, але й неправомірною. Подібна правова позиція висунута Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 7.45, 7.46 Постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Додатково зазначає, що навіть у випадку, якби у Договорі був передбачений такий спосіб багаторазового нарахування штрафу за одне і те саме порушення і він вважався правомірним, то відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того зазначає, що позивачем у позовній заяві вказано, що заборгованість виникла за період з 09.02.2022 по 31.03.2024, що становить термін майже 26 місяців.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

3. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.01.2025.

30.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню з підстав зазначених у відзиві.

У судовому засіданні, 23.01.2025, оголошено перерву до 29.01.2025.

28.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що доводи представника відповідача є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 5.1 Договору за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання вимог розділу 2 цього договору Рекламорозповсюджувач сплачує Департаменту штраф в розмірі 50% місячної оплати по цьому договору, який нараховується з наступного дня прострочення платежу.

Відповідно до Договору розмір місячної оплати за надане місце для встановлення рекламної конструкції складає 2520,00 грн.

Нарахування штрафу за Договором відповідно до розрахунку заборгованості проводиться за формулою: 2520,00 грн.(місячна оплата по Договору) : 50% (місячної оплати відповідно до пункту 5.1. Договору) = 1260,00 грн (нарахований штраф).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору Рекламорозповсюджувач зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі за місце, надане для розміщення рекламних носіїв в строки встановлені цим договором.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того зазначає, що сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події «форс-мажору»: подія (форс-мажорна обставина); непередбачуваність обставин; причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання.

Представником відповідача не надано доказів звернення до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин та не додано доказів того, що він не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти.

Настання форс-мажорної обставини звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, проте не звільняє від самого виконання зобов`язання, яке передбачене договором, а просто, як правило, відстрочує його виконання.

Звертає увагу суду на те, що відповідач не посилається та не надав доказів щодо зупинення своєї діяльності, неможливості отримання коштів, відмови від розміщення та розповсюдження реклами, а також відсутні докази звернення до ТПП України за отриманням сертифікату тощо.

Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні, 29.01.2024, представник відповідача надав суду платіжну інструкцію № 2690 від 27.01.2025 щодо сплати заборгованості за право розміщення реклами згідно акту звірки за березень 2024 року в сумі 720,00 грн.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.01.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору, 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Згідно приписів частини другої статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно пункту 1.14 положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 19.05.2022 № 736, Департамент є правонаступником департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо прав та обов`язків за договорами про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв.

09.02.2022 між департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - Департамент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Роднічок» (далі - ТОВ «Будівельна компанія Роднічок») було укладено Договір № 2 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Рекламорозповсюджувачу на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.01.2022 № 33/2 надано дозвіл на встановлення 7 (сім) рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням розміром 3 х 6 м за адресами: вул. Зарожанська, 5, вул. Рівненська (навпроти будинку №16), вул. Комунальників (навпроти будинку №10-А), вул. В. Александрі (навпроти будинковолодіння № 49), вул. Д. Лукіяновича, 109 та навпроти будинковолодіння № 119 і вул. М. Тореза (Я. Мудрого) (навпроти вул. Енергетичної), (відповідно до дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 09.02.2022 № 2, № 2/2, № 2/3, № 2/4, № 2/5, № 2/6, № 2/7) загальною площею рекламних конструкцій - 252 м2, а Рекламорозповсюджувач використовує надане місце та здійснює плату за нього.

У пункті 2.1 та 2.2 Договору зазначено, що розмір місячної плати за надане місце, визначається відповідно до рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 № 801 «Про внесення змін до рішення 23 сесії міської ради V скликання від 27.12.2007 № 489 «Про затвердження величини плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами в м. Чернівцях та відміну раніше прийнятих рішень» згідно з переліком конструкцій і становить 2520,00 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять гривень, 00 копійок) та оплата платежів здійснюється з моменту підписання договору обома сторонами не пізніше 29 числа поточного місяця.

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 08.02.2023 включно. Дія Договору поновлюється на такий же термін за відсутності заперечень щодо припинення його дії.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі за місце, надане для розміщення рекламних носіїв в строки встановлені цим договором.

Згідно розділу 5 до Договору № 2 за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання розділу 2 цього договору Рекламорозповсюджувач сплачує Департаменту штраф в розмірі 50 % місячної оплати по цьому договору, за користування місцем рекламного носія, який нараховується з наступного дня прострочення платежу.

Штрафні санкції нараховуються до дати погашення заборгованості (пункт 5.1.2 Договору).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв, відповідно до умов Договору виникла заборгованість за лютий 2024 року в сумі 720 грн.

У зв`язку із невиконанням договірних зобов`язань ТОВ «Будівельна компанія Роднічок», позивачем надсилався лист-претензія № 24/01-08/3-07/1710 від 18.10.2023 про сплату заборгованості, проте відповідачем залишений без виконання.

З подальшою несплатою заборгованості Департамент урбаністики та архітектури 08.12.2023 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення коштів в розмірі 27720,00 грн.

Господарський суд Чернівецької області 12.12.2023 видав судовий наказ про стягнення з ТОВ «Будівельної компанії Роднічок» на користь Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 27720,00 грн заборгованості та 268,40 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.12.2023 у справі № 926/5324/23 скасовано судовий наказ Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2023.

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради листом від 02.02.2024 №24/01-08/1-5520 звертався до ТОВ «Будівельна компанія Роднічок» про заперечення у поновленні Договору № 2 від 09.02.2022 та продовженні дії Дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи наявні в матеріалах справи платіжні інструкції та розрахунок судом встановлено, що відповідач систематично невчасно виконував свої зобов`язання по оплаті за тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв, відповідно до умов Договору. У зв`язку з цим, позивачем правомірно нараховано відповідачу за період з 09.02.2022 по 31.03.2024 штраф у розмірі 22680,00 грн на підставі пункту 5.1 та 5.1.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 27 січня 2025 року здійснено часткову оплату заборгованості по Договору № 2 у розмірі 720,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2690.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, судом встановлено, що предмет спору в частині стягнення 720,00 грн заборгованості відсутній, а тому, провадження в даній частині позову підлягає закриттю.

Відтак, сума заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідача становить 22680,00 грн штрафу.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першою та другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача 22680,00 штрафу за Договором № 2 від 09.02.2022, а в частині стягнення 720,00 грн заборгованості провадження у справі закрити.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Роднічок» про стягнення заборгованості в сумі 23400,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Роднічок» (60321, Чернівецька область, Чернівецький район, село Бояни, вул. Індустріальна, 4, код ЄДРПОУ 43570363) на користь Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ 44158575) 25708,00 грн в тому числі: 22680,00 штрафу за неналежне виконання умов договору № 2 від 09.02.2022, 3028,00 грн судового збору.

3. В частині стягнення 720,00 грн заборгованості провадження у справі закрити.

Позивач - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ 44158575).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Роднічок» (60321, Чернівецька область, Чернівецький район, село Бояни, вул. Індустріальна, 4, код ЄДРПОУ 43570363).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/