Рішення

від 29.01.2025 по справі 927/1039/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1039/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства Чернігівобленерго,

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівтелеком</a>,

вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення боргу в сумі 34897,68 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Думчева І.В. адвокат, довіреність від 09.12.2024 № 43.1/11227/01-14;

від відповідача: Дідух О.В. керівник.

У судовому засіданні 29.01.2025, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

04.11.2024, надійшов позов Акціонерного товариства Чернігівобленерго (далі АТ Чернігівобленерго) до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівтелеком</a> (далі ТОВ Чернігівтелеком) про стягнення 34897,68 грн боргу за Договором № 8 про сумісний підвіс від 01.01.2015 (далі Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики (розміщення волоконно-оптового кабелю на опорах) за період з березня 2022 по вересень 2024 років.

Суд, після усунення заявником недоліків позовної заяви, прийняв її до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 18.11.2024.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 18.11.2024 о 22:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією 18.11.2024 за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000, проте під час доставки адресату не вручена (повернута 02.12.2024 за зворотною адресою з відміткою "за закінченням терміну зберігання", поштове відправлення 0600984598790).

В разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

19.12.2024, відповідач подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, мотивовану тим, що ним не отримано засобами поштового зв`язку ухвали суду про відкриття провадження в справі. Пояснив, що про пред`явлення цього позову дізнався після реєстрації свого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, а саме 18.12.2024.

03.01.2025, відповідач, через підсистему Електронний суд, подав відзив на позов разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на вчинення відповідних дій. Мотивував заявлене клопотання тим, що дізнався про відкриття провадження в справі лише 18.12.2024, з матеріалами якої фактично ознайомився 19.12.2024, відтак, підготував відзив на позов у межах 15-ти календарних днів, установлених судом при відкритті провадження в справі.

Суд задовольнив клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позов, який залучив до матеріалів справи; з власної ініціативи призначив у справі судове засідання на 13.01.2025, в яке викликав повноважних представників сторін, визнав їх явку обов`язковою, про що постановив ухвалу від 06.01.2025 (доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 06.01.2025 о 14:33, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Пояснив, що починаючи з 24.02.2022, під час ведення бойових дій на території с. Новоселівка, опори ліній електропередачі були частково зруйновані, що унеможливило надання послуг АТ Чернігівобленерго за договором від 01.01.2015 № 8. Факт руйнування інфраструктури засвідчений разом з представником поліції та внесений до кримінального провадження № 22022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого частинами 1, 2 статті 438 Кримінального кодексу України. В подальшому АТ Чернігівобленерго не повідомило про відновлення елементів інфраструктури та можливість відновлення надання послуг по спірному Договору. Звертав увагу, що акти виконаних робіт (додані до матеріалів позову) складені позивачем в односторонньому порядку та не мають юридичної сили, оскільки не містять дати їх складання та періоду вчинення сторонами господарської операції, що суперечить вимогам до первинних бухгалтерських документів, установлених Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (стаття 9). Наголосив, що в Системі електронного адміністрування ПДВ Державної податкової служби України АТ Чернігівобленерго не зареєстровані податкові накладні за послуги, надані в спірному періоді по контрагенту ТОВ Чернігівтелеком, що ставить під сумнів факт вчинення сторонами наведених вище господарських операцій. Окремо звертав увагу на зміст наказу Міністерства енергетики України від 24.03.2022 № 137 Про внесення змін до Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта енергетики, за яким на період дії правового режиму воєнного стану в України та 60 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 1 копійка на місяць. Тобто, за умови надання позивачем послуг, обумовлених Договором, він мав сплачувати 1,52 грн на місяць, а не 1520,00 грн (як заявлено до стягнення).

08.01.2025, у належний строк, позивач подав відповідь на відзив, якою спростовуючи доводи відповідача, повідомив про відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту руйнування інфраструктури населеного пункту Новоселівка, а саме пошкодження опор ліній електропередачі АТ «Чернігівобленерго» та волоконно-оптичного кабелю ТОВ «Чернігівтелеком», розміщеного на цих опорах у 2015 році з метою подальшого використання в комерційних цілях. Посилання відповідача, в відзиві на позов, на відкриття кримінального провадження № 22022270000000010 від 28.02.2022, на думку позивача не є доречним, оскільки не зрозуміло яка саме інфраструктура згаданого населеного пункту була пошкоджена і чи стосується наведене предмету даного спору. Водночас, починаючи з лютого 2022 року відповідач про настання обставин непереборної сили та факт пошкодження його обладнання в спірному періоді не повідомив; доказів існування форс-мажорних обставин та підтвердження пошкодження волоконно-оптичного кабелю, розміщеного на опорах АТ «Чернігівобленерго», до суду не надав; попередньо не звертався до позивача з листами чи повідомленнями про розірвання договору, в зв?язку з неможливістю належним чином користуватися послугами. Звертав увагу, що за п. 14 розділу IV Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об?єкта електроенергетики (затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2018 №622) на територіях, невизначених п.13 цього розділу, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування, розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 гривень на місяць. Наразі село Новоселівка не включене до переліку територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебували в тимчасовій окупації, тому розрахунок у період з січня 2023 по вересень 2024 року проведений відповідно до п. 14 цієї Методики (вартість послуг в місяць 1520 грн; за використання однієї опори - 10 грн). У відповіді на відзив позивач підтвердив, що не вів податковий облік господарської операції з надання послуг за цим Договором у спірному періоді, позаяк жодна оплата на підставі виписаних рахунків та актів виконаних робіт відповідачем не була проведена, натомість зазначене не спростовує факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг за цим Договором, оскільки саме договір є підставою для виникнення прав та обов`язків у сторін, не підписання відповідачем актів приймання-передачі послуг у спірному періоді не є безумовною підставою для звільнення його від обов`язку розрахуватись за отримані послуги в погодженому Договором розмірі. Обґрунтована відповідь на претензію з вимогою погасити наявний борг від відповідача не надходила.

13.01.2025, суд відклав розгляд справи по суті на 29.01.2025, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Чернігові, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до статті 8 Конституції України та частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених статтею 2 ГПК України.

Суд розглянув наявний спір у межах розумних строків та вжив вичерпних заходів для забезпечення сторонам можливості скористатись своїми процесуальними правами.

29.01.2025, у судове засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважних представників позивача та відповідача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві; представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1.3. Статуту АТ Чернігівобленерго (затвердженого загальними зборами акціонерів АТ Чернігівобленерго, протокол від 27.12.2023 № 18) АТ Чернігівобленерго по всьому майну, правам та обов`язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго, яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії Чернігівобленерго, яке, в свою чергу є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії Чернігівобленерго.

01.01.2015, між ТОВ Чернігівтелеком (далі відповідач, замовник) та ПАТ Чернігівобленерго (далі позивач, виконавець), укладений Договір № 8 про сумісний підвіс (далі Договір № 8), за умовами п. 1.1., п. 1.2. якого виконавець надає можливість замовнику виконати власними силами підвішування (закріплення, розміщення) волоконно-оптичного кабелю на 152 опорах ліній електропередач, що належать виконавцю і розташовані в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, відповідно до схем розташування волоконно-оптичного кабелю (додатки № 1.1. - 1.5. до цього Договору), здійснювати технічне обслуговування власних ліній електропередач з сумісним підвісом волоконно-оптичного кабелю відповідно до чинних нормативних актів з технічної експлуатації електричних мереж своїми силами з використанням власних засобів і матеріалів та оплачувати виконавцю додаткові витрати, пов`язані з наявністю на опорах ліній електропередач волоконно-оптичного кабелю.

За п. 1.4., п. 1.5. сторони підписують Акт готовності, що є додатком № 2 до Договору № 8, який засвідчує готовність до роботи сумісно підвішених ліній електропередачі та зв?язку (волоконно-оптичний кабель), а також підтверджує готовність сторін виконувати взяті на себе зобов?язання по даному Договору.

Сторони щомісяця складають та підписують (не пізніше останнього робочого дня поточного місяця) Акт здачі-прийняття наданих послуг, в якому відображаються дані про належне виконання сторонами зобов`язань по даному договору чи наявність зауважень, претензій до виконання зобов`язань, сума щомісячного платежу та інше.

Після припинення дії цього Договору та завершення замовником робіт по демонтажу волоконно-оптичного кабелю з опор ліній електропередачі виконавця, сторони підписують Акт припинення сумісного підвісу (п. 1.6. Договору № 8).

У п. 2.1., п. 2.2. Договору № 8 сторони погодили, що додаткові витрати виконавця, пов`язані з наявністю на опорах ліній електропередачі волоконно-оптичного кабелю замовника, в місяць за задіяння однієї опори складають 11,76 грн, у тому числі ПДВ 1,96 грн. Ціна Договору в місяць становить 1787,52 грн, у тому числі ПДВ 297,92 грн.

Кошти, в сумі визначеній п. 2.1. Договору № 8 перераховуються замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно, не пізніше останнього банківського дня поточного місяця на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем.

Нарахування плати, визначеної в п. 2.1. Договору, починається з дати підписання сторонами Акту готовності. Нарахування оплати по Договору припиняється з моменту підписання сторонами Акту припинення сумісного підвісу (п. 2.5. Договору № 8).

Сторони погодили вважати розрахунковим періодом по Договору відповідний календарний місяць та починають відлік першого звітного періоду від підписання Акту готовності (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 3.1.5. замовник зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлені Договором № 8 платежі.

Замовник зобов`язаний при виявлені дефектів на електричній частині, арматурі, волоконно-оптичному кабелі, недопустимому зближені проводів та кабелю між собою або поверхневого ґрунту, письмово повідомити виконавця та вжити заходи по усуненню дефектів у межах відповідальності замовника (п. 3.1.9. Договору).

У випадку непередбачуваних пошкоджень чи зруйнування конструктивних елементів ліній електропередачі виконавця чи волоконно-оптичного кабелю замовника, аварійно-відновлювальні роботи здійснюються негайно, за рахунок винних осіб. Відповідальність за технічний стан та експлуатацію волоконно-оптичного кабелю несе замовник (п. 4.6., п. 4.7. Договору № 8).

За п. 5.1., п. 5.2. Договору № 8 визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання та Акту готовності уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, тобто до 01.01.2016.

Якщо жодна із сторін не заявить письмово про припинення дії Договору за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, то Договір вважаться поновленим на наступний однорічний термін на тих самих умовах.

01.01.2015, сторонами підписаний Акт готовності (додаток № 2 до Договору № 8).

Додаток № 11 до Договору № 8 містить схеми розташування волоконно-оптичного кабелю.

Сторони, шляхом підписання додаткової угоди № 6 від 11.01.2022 до Договору № 8, переглянули редакцію п. 2.1., за яким вартість доступу за цим Договором (договірна ціна за використання опор для підвісу мереж ОКНЗ розмір щомісячної оплати) становить 2964,00 грн, в тому числі ПДВ 494,00 грн за місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати здійснюється відповідно до ставок плати, розрахованих за затвердженою Міненерговугіллям Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об?єктів електроенергетики, для кожного з елементів об?єктів електроенергетики з урахуванням кількості таких елементів. Розрахунок розміру щомісячної плати є невід?ємною частиною Договору та оформлюється додатком до нього. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони домовилися, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2022.

Згідно з додатковою угодою № 7 від 02.01.2023 до Договору № 8, п. 2.1. доповнений наступними підпунктами:

- п. 2.1.1. Договору: умови договору щодо ціни та вартості за доступ до елементів інфраструктури об?єктів електроенергетики за одну опору за один календарний місяць призупиняють свою дію на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування;

- п. 2.1.2. Договору: на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об?єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 грн на місяць;

- п. 2.1.3. Договору: через 90 днів після припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні відновлюється дія умов Договору, вказаних у п. 2.1. Договору.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Умови, викладені у даній додатковій угоді, втрачають свою чинність після спливу 90 днів з дня припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні.

Суд установив, що додана позивачем до матеріалів справи додаткова угода № 7 від 02.01.2023 до Договору № 8 не підписана відповідачем.

За поясненнями позивача, листом № 56/360/01-13 від 22.02.2023, у зв`язку зі змінами внесеними до п. 14 розділу ІV Методики, ВП «Чернігівський РЕМ» АТ «Чернігівобленерго» надіслав відповідачу додаткову угоду № 7 від 02.01.2023, з рекомендованим повідомленням № 1402104178914 (а. с. 43), натомість відповідач не повернув на його адресу підписаний примірник цієї угоди. Повторно додаткова угода № 7 від 02.01.2023 була направлена відповідачу 17.05.2023, разом з листом-попередженням від 10.05.2023 № 56/870/01-13 (поштове відправлення 1401402436032).

На виконання умов Договору № 8 позивач, у період з березня 2022 по вересень 2024 року, в односторонньому порядку склав Акти приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 34897,68 грн: за березень 2022 року № 08-22-03-22 на суму 2964,00 грн; за квітень грудень 2022 року № 2500010023 на суму 13,68 грн; за січень 2023 року № 2500008159 на суму 1520,00 грн; за лютий 2023 року № 2500008154 на суму 1520,00 грн; за березень 2023 року № 2500009699 на суму 1520,00 грн; за квітень 2023 року № 2500010516 на суму 1520,00 грн; за травень 2023 року № 2500011696 на суму 1520,00 грн; за червень 2023 року № 2500014087 на суму 1520,00 грн; за липень 2023 року № 2500016251 на суму 1520,00 грн; за серпень 2023 року № 2500018230 на суму 1520,00 грн; за вересень 2023 року № 2500020206 на суму 1520,00 грн; за жовтень 2023 року № 2500022708 на суму 1520,00 грн; за листопад 2023 року № 2500024361 на суму 1520,00 грн; за грудень 2023 року № 2500026683 на суму 1520,00 грн; за січень 2024 року № 2500028699 на суму 1520,00 грн; за лютий 2024 року № 2500030811 на суму 1520,00 грн; за березень 2024 року № 2500033085 на суму 1520,00 грн; за квітень 2024 року № 2500034940 на суму 1520,00 грн; за травень 2024 року № 2500036963 на суму 1520,00 грн; за червень 2024 року № 2500039359 на суму 1520,00 грн; за липень 2024 року № 2500041039 на суму 1520,00 грн; за серпень 2024 року № 2500043438 на суму 1520,00 грн; за вересень 2024 року № 2500045800 на суму 1520,00 грн.

Перелічені Акти приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідачем не підписані.

Для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу наступні рахунки: № 08-22-03-22 від 01.04.2022; № 1600002161 від 14.02.2023; № 1600002157 від 14.02.2023; № 1600002506 від 15.03.2023; № 1600002626 від 21.03.2023; № 1600002811 від 29.03.2023; № 1600003052 від 20.04.2023; № 1600003612 від 01.06.2023; № 1600004108 від 04.07.2023; № 1600004608 від 02.08.2023; № 1600005054 від 31.08.2023; № 1600005733 від 04.10.2023; № 1600006098 від 31.10.2023; № 1600006596 від 05.12.2023; № 1600007078 від 03.01.2024; № 1600007514 від 05.02.2024; № 1600008071 від 06.03.2024; № 1600008591 від 02.04.2024; № 1600009076 від 07.05.2024; № 1600009652 від 06.06.2024; № 1600010104 від 28.06.2024; № 1600010633 від 30.07.2024; № 1600011127 від 30.08.2024.

Перелічені Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки на їх оплату направлені відповідачу, засобами поштового зв`язку, за адресою його реєстрації 17.05.2023, разом з листом попередженням від 10.05.2023 № 56/870/01-13 (поштове відправлення 1401402436032) та 10.09.2024, з претензією № 56/2015/01-13 (поштове відправлення 1400701845651), повернуті відділенням поштового зв`язку без вручення адресату, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 44 - 49).

Суд встановив, що місячна вартість послуг за Договором № 8 у спірні періоди розрахована наступним чином:

- у березні 2022 року в розмірі 2964,00 грн, виходячи з умов додаткової угоди № 6 від 11.01.2022 до Договору №8, що врегульовує питання оплати вартості наданих послуг з 01.01.2022 (а .с. 77);

- у період з квітня по грудень 2022 року в розмірі 1,52 грн за місяць (за підсумком 13,68 грн), виходячи з вимог п. 13 розділу ІV Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об?єкта електроенергетики (затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2018 № 622);

- у період з січня 2023 по вересень 2024 років у розмірі 1520,00 грн за місяць (за підсумком 31920 грн), виходячи з умов додаткової угоди № 7 від 02.01.2023 до Договору № 8 та п.14 Методики.

Загальна вартість послуг за період з березня 2022 по вересень 2024 років за Договором № 8 від 01.01.2015 за переліченими актами приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунками на їх оплату склала 34897,68 грн, оплата якої прострочена відповідачем на момент звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач, у досудовому порядку, звертався до відповідача 17.05.2023, з листом-попередженням № 56/870/01-13 від 10.05.2023 та 13.09.2024, з претензією №56/2015/01-13 від 11.09.2024 з вимогою сплатити прострочену заборгованість за Договором № 8, проте поштові відправлення 1401402436032, 1403704029285, повернуті відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою, без їх вручення адресату.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом майнових прав, порушених відповідачем у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за спірним Договором № 8 про сумісний підвіс від 01.01.2015 на суму 34897,68 грн.

Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За змістом положень статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість виконання договору сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, відтак на спірні правовідносини поширюється дія глави 63 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачене надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Нормами статей 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Судом встановлений факт укладення між позивачем та відповідачем Договору № 8 про сумісний підвіс від 01.01.2015, на виконання якого позивачем з 01.01.2015 наданий відповідачу доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, зокрема ТОВ «Чернігівтелеком» було розміщено волоконно-оптичний кабель на 152 опорах ліній електропередачі, що належать АТ «Чернігівобленерго» і розташовані у с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області відповідно до Схем розташування волоконно-оптичного кабелю, що є додатками №№ 1.1. - 1.5. до цього Договору, про що свідчить підписаний сторонами Акт готовності до Договору № 8.

На момент розгляду судом цього спору Договір № 8 є чинним, умовами п. 5.2. якого передбачено його автоматичну пролонгацію, за відсутності письмової заяви про припинення строку дії цього Договору, поданої будь-якою із сторін за 30 календарних днів до його закінчення.

Відповідач не скористався правом на дострокове розірвання цього Договору в порядку, передбаченому п. 8.1.3., належних доказів до суду не надав.

Позивачем у спірному періоді складені в односторонньому порядку акти приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 34897,68 грн (перелік наведений вище), які направлялися відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою його реєстрації (вул. Хлібопекарська (попередня назва: вул. Воровського), 34/5, м. Чернігів, 14000) разом з рахунками на їх оплату (поштові відправлення 1401402436032, 1403704029285).

Факт неотримання та непідписання ТОВ «Чернігівтелеком» актів приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), складених у спірному періоді на підставі Договору № 8 від 01.01.2015, не є підставою для звільнення останнього від обов`язку розрахуватись перед позивачем за спожиті послуги за цим Договором.

Неотримання споживачем рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України.

Порушення позивачем вимог до оформлення первинних бухгалтерських документів, визначених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, не зазначення дати складання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором № 8 від 01.01.2015 (засвідчені копії додані до матеріалів справи), а також порушення ним правил ведення податкового обліку господарської операції з надання послуг за Договором упродовж 2022 2024 років (позаяк моментом виникнення податкового зобов`язання з постачання товарів / послуг є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку виходячи з вимог п. 187.1. статті 187 Податкового кодексу України), за висновком суду не є безумовною підставою, що звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції як-то надання послуг чи виконання робіт є її реальність, натомість, наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною (похідною) ознакою.

Податкові накладні не є первинними документами в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оскільки фактично не підтверджують фактичне і реальне надання послуг замовнику за Договором.

Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а тому суд надає оцінку доказів у справі з урахуванням вжитих сторонами дій на виконання самого Договору, беручи до уваги погоджені ними умови даного правочину, оскільки за статтями 11, 509 ЦК України саме договір є підставою для виникнення та існування обумовлених ним прав та обов`язків у його сторін.

Виходячи з погоджених сторонами умов у п. 1.6., п. 2.5., п. 2.6. Договору № 8, нарахування плати за розміщення ТОВ «Чернігівтелеком» волоконно-оптичного кабелю на опорах ліній електропередачі, власником яких є АТ «Чернігівобленерго», здійснюється з моменту підписання сторонами Акту готовності до цього Договору (тобто з 01.01.2015) та припиняється за фактом демонтажу ТОВ «Чернігівтелеком» волоконно-оптичного кабелю з опор електропередачі АТ «Чернігівобленерго», про що сторони спільно підписують Акт припинення сумісного підвісу.

Матеріалами справи підтверджується факт розміщення відповідачем у 2015 році волоконно-оптичного кабелю, з метою його подальшого використання в комерційних цілях, на опорах ліній електропередачі (в кількості 152 одиниці), що розташовані в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області та належать позивачу.

Належні докази на підтвердження вчинення відповідачем дій з демонтажу волоконно-оптичного кабелю з опор електропередачі АТ «Чернігівобленерго» в матеріалах справи відсутні.

Наведене засвідчує факт реальності господарської операції з надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Договором про сумісний підвіс від 01.01.2015 № 8 у спірному періоді.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на ведення з 24.02.2022 бойових дій на території с. Новоселівка та руйнування інфраструктури (опор ліній електропередачі), за фактом якого відкрите кримінальне провадження № 22022270000000010 від 28.02.2022.

Враховуючи умови п.1.1., п. 3.1.9., п. 4.6., п. 4.7. Договору технічне обслуговування волоконно-оптичного кабелю замовника (відповідача) виконується силами замовника з використанням власних засобів і матеріалів. Замовник зобов`язаний при виявлені дефектів на електричній частині, арматурі, волоконно-оптичному кабелі, недопустимому зближені проводів та кабелю між собою або поверхневого ґрунту, письмово повідомити виконавця (позивача) та вжити заходи по усуненню дефектів у межах відповідальності замовника. У випадку непередбачуваних пошкоджень чи зруйнування конструктивних елементів ліній електропередачі виконавця чи волоконно-оптичного кабелю замовника, аварійно-відновлювальні роботи здійснюються негайно, за рахунок винних осіб. Відповідальність за технічний стан та експлуатацію волоконно-оптичного кабелю несе замовник.

Пунктами 7.1. - 7.4. Договору № 8 визначено, що сторони звільняються від відповідальності в разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

До обставин непереборної сили належать, зокрема: війна, пожежі, вибухи; інші дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, неправомірні дії третіх осіб, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків.

Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 48 годин з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Якщо обставини, вказані в п. 7.3. Договору продовжують діяти впродовж 90 днів з часу їх виникнення, то будь-яка зі сторін має право повідомити в письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати Договір. Договір вважається розірваним з дати отримання стороною такого письмового повідомлення.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження факту руйнування інфраструктури населеного пункту в частині пошкодження опор з ліній електропередачі АТ «Чернігівобленерго», на яких був розміщений його волоконно-оптичний кабель.

У порушення п. 7.3. Договору № 8 відповідач не повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та про пошкодження його обладнання (волоконно-оптичного кабелю на опорах АТ «Чернігівобленерго») в спірному періоді. Офіційного підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України відповідачем не надано.

За частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Доказів письмового звернення до АТ «Чернігівобленерго» в порядку п. 7.3., п. 8.1.3. Договору з повідомленням про намір розірвати Договір відповідач також не надав.

Щодо інших заперечень відповідача викладених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Пунктом 13 Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об?єкта електроенергетики, затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2018 № 622 визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування на територіях, які включені до переліку територіальних громад, розташованих в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), сформованого відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, та/або затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі Положення), розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 1 копійку на місяць.

За п. 14 зазначеної Методики на територіях, не визначених п. 13 цього розділу, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 гривень на місяць.

Згідно з п. 10 розділу ІІ Положення Киселівська сільська територіальна громада Чернігівського району (до складу якої увійшло с. Новоселівка) віднесена до тимчасово окупованих військами РФ територій України в період з 24.02.2022 по 01.04.2022.

Здійснивши перевірку розрахунку вартості наданих послуг у спірному періоді, суд дійшов висновку, що позивачем невірно нарахована вартість послуг у березні 2022 року, що з урахуванням вимог п. 13 Методики складає 1,52 грн (з розрахунку 0,01 коп. х 152 од. задіяних опор).

За перерахунком суду вартість наданих послуг за Договором про сумісний підвіс від 01.01.2015 № 8, з урахуванням умов додаткової угоди від 02.01.2023 № 7, зміст якої відповідає вимогам чинної Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об?єкта електроенергетики (пункти 13, 14), складає 31935,20 грн. За висновком суду позов у цій частині вимог обґрунтований належними доказами, підлягає задоволенню.

Суд відмовив у частині стягнення з відповідача 2962,48 грн вартості послуг за березень 2022 року за безпідставністю їх нарахування.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За статтею 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення в судовому рішенні, суд бере до уваги висновки яких дійшов Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», де Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначене тільки в світлі конкретних обставин справи.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2770,95 грн, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити частково позов Акціонерного товариства Чернігівобленерго (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівтелеком</a> (вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37022208) про стягнення боргу в сумі 34897,68 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівтелеком</a> (вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37022208) на користь Акціонерного товариства Чернігівобленерго (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) 31935,20 грн боргу та 2770,95 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 03.02.2025.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко