Постанова

від 21.01.2025 по справі 916/3857/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3857/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Губенко Н. М., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представників:

позивача - Серебряник О. О. (адвоката),

відповідача - Заверюхи В. О. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2023

(суддя Сулімовська М. Б.)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024

(головуючий Ярош А. І., судді: Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний"

про стягнення 2 326 700 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення 2 326 700 грн як внесок, забезпечуючий виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20, який, на думку позивача, розірваний за ініціативою Підприємства.

2. На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на відхилення Підприємством пропозицій позивача про збільшення ціни електроенергії, що розцінено постачальником як розірвання договору за ініціативою споживача на підставі пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правил РРЕЕ), унаслідок чого останній зобов`язаний повернути позивачеві гарантійний платіж, унесений ним як забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором.

3. Підприємство відмовилося від повернення Товариству цих грошових коштів на тій підставі, що постачальник повністю договору не виконав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 28.12.2020 за результатами проведення процедури публічної закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" Підприємство як споживач і Товариство як постачальник уклали названий вище договір, відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу; очікуваний загальний обсяг споживання - 21 950 000 кВт*год (пункт 2.3); строк поставки з 00:00 год 01.01.2021 по 24:00 год 31.12.2021 (пункт 3.2); загальна вартість договору 46 533 824,40 грн (пункт 5.2); ціна електричної енергії, визначена у додатку № 2 до договору, може бути змінена у разі зміни цін не більше ніж на 10 % через коливання її на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення визначеної договором суми (постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою Державним підприємством "Держзовнішінформ" (далі - ДП "Держзовнішінформ") з урахуванням умов постачання (пункт 5.4); постачальник зобов`язався до укладання договору внести забезпечення його виконання у розмірі не менше 2 326 700 грн згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації, яке повертається після виконання ним договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", та згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання цих обставин (пункт 7.2.11).

5. Сторони також домовилися про те, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань за ним, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому постачальник має повідомити споживача про намір унесення будь-яких змін до умов договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей договір (пункт 13.2); постачальник зобов`язався повідомити споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (пункт 13.3); зміни та доповнення до договору можуть бути внесені у порядку, передбаченому чинним законодавством України, лише за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 13.4).

6. У пункті 13.5 договору сторони обумовили про право споживача розірвати цей договір достроково в односторонньому порядку, повідомивши постачальника про це за двадцять календарних днів до очікуваної дати розірвання (пункт 13.5).

7. Позивач перерахував відповідачеві 2 326 700 грн як забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором.

8. Після укладання договору позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями змінити умови договору шляхом збільшення ціни електричної енергії, а саме, такі звернення Товариство надсилало Підприємству 19.02.2021, 17 та 28.08.2021, а також 01 та 16.09.2021, додавало довідки ДП "Держзовнішінформ" про коливання ціни електроенергії. В останньому зверненні Товариство звернуло увагу Підприємства на те, що у разі неотримання від нього підписаних додаткових угод, які Товариство надсилало споживачеві, про збільшення ціни електроенергії, такі дії відповідача позивач вважатиме направленими на припинення договору. Ці звернення Товариства до Підприємства мотивувалися коливанням ціни на ринку електроенергії і постачання споживачу електричної енергії за передбаченою у договорі ціною зумовило невигідність для постачальника, позаяк вона була істотно заниженою і виконання договору збиткове.

9. Унаслідок листування сторони не досягли згоди щодо збільшення ціни електричної енергії.

10. 29.09.2021 Товариство звернулося до Підприємства з пропозицією розірвати договір за згодою сторін з метою проведення нової тендерної процедури закупівлі, а також попередило про припинення 21.10.2021 постачання електроенергії.

11. 02.11.2021 Підприємство повідомило Товариство про переведення його з 22.10.2021 на постачальника "останньої надії", про що його зі свого боку повідомив оператор системи розподілу - Акціонерне товариство "Укрзалізниця". При цьому відповідач звернув увагу на те, що не висловлював бажання припиняти договір і вважає його чинним.

12. Оскільки пропозиції Товариства про збільшення ціни електроенергії Підприємство відхилило, то позивач вважає, що на підставі пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ відповідач достроково розірвав договір за власною ініціативою і має обов`язок повернути постачальнику гарантійний платіж, унесений ним як забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором.

13. Відповідач зі свого боку відмовився від такого повернення на тій підставі, що постачальник повністю договору не виконав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Справа розглядалася судами неодноразово.

15. 11.08.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, про відмову у позові повністю. Мотивував відсутністю підстав для повернення Підприємством Товариству внесеної останнім суми забезпечення виконання цього договору, оскільки останнє у передбачений пунктом 3.2 названого договору строк не виконало зобов`язань щодо поставки Підприємству обумовленого обсягу електричної енергії, до того ж відсутні докази визнання результатів процедури закупівлі або договору недійсними, тоді як повернення заставних коштів можливе лише у випадках, передбачених пунктом 7.2.11 договору, які перераховані вище. Зауважили на тому, що відсутність згоди покупця на запропоноване постачальником електричної енергії збільшення ціни договору свідчить лише про відмову останнього на зміну умов зобов`язання, а не про його відмову від договору чи про ініціювання ним розірвання договору. Відхилення пропозиції покупцем щодо збільшення ціни договору може спонукати саме постачальника на ініціювання дострокового його припинення, однак такі дії/бездіяльність покупця (щодо неприйняття пропозиції про збільшення ціни) не перебувають у логічному зв`язку з його правом на розірвання договору.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

16. Товариство оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ і просить сформулювати висновок щодо його застосування, а також стверджує про ухвалення оскаржуваних рішень без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у раніше прийнятій постанові від 16.04.2024 у цій же справі. Звернуло також увагу на те, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 74, 77, 86, 210, 236-238, 269 ГПК України, позаяк не надав оцінки доводам і доказам позивача, не з`ясував усіх необхідних для правильного вирішення спору обставин.

19. На переконання Товариства, відмова Підприємства від унесення змін до договору відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ є незгодою з пропозиціями постачальника з подальшим розірванням договору за ініціативою споживача. При цьому, Товариство як постачальник, дотрималося порядку та строків повідомлення Підприємства, як споживача, про припинення постачання електроенергії. Ураховуючи незгоду відповідача із запропонованими змінами, скаржник наполягає на достроковому розірванні договору саме за ініціативи Підприємства відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ та пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".

20. На думку Товариства, апеляційний господарський суд неправильно застосував норму пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ та не дослідив листування сторін про внесення змін до договору. Адже, обмежившись лише посиланням на те, що право розірвати договір належить споживачу, обґрунтував рішення виключно з посиланням на пункти 13.5 та 13.6 договору, зазначивши, що постачальник не має права на розірвання договору в односторонньому порядку, тоді як постачальник договору не розривав, наполягаючи, що він є розірваним саме за ініціативою споживача на підставі пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ.

21. Товариство вважає поведінку Підприємства недобросовісною у розумінні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і наполягає на обов`язку останнього повернути суму забезпечення виконання зобов`язання, позаяк, на його думку, цей обов`язок у нього виник унаслідок дострокового розірвання договору саме за ініціативою споживача (відповідача).

22. Товариство у касаційній скарзі також клопотало про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задля вирішення наявної, на думку останнього, виключної правової проблеми, що полягає у правильному застосуванні пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

23. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, основним аргументом якого є відсутність підстав для повернення Підприємством Товариству внесеної останнім суми як забезпечення виконання, адже договором обумовлено настання обов`язку повернення коштів лише у випадку виконання Товариством як постачальником договору, а також у разі визнання у судовому порядку результатів процедури закупівлі або договору недійсними, тоді як ці обставини відсутні.

Позиція Верховного Суду

24. Як зазначалося раніше, основним аргументом касаційної скарги Товариства є те, що відмова Підприємства від підписання додаткових угод про збільшення ціни електроенергії вважається достроковим розірванням за ініціативою останнього названого вище договору у силу пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ та пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", що має наслідком повернення постачальнику внеску, забезпечуючого виконання зобов`язання за договором. Тобто, на переконання скаржника, запропоновані ним зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу обумовлені змінами регульованих складових ціни, від яких Підприємство відмовилося, а тому відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ договір достроково припинився за ініціативи останнього.

25. Відповідач зі свого боку заперечував проти вимог позивача з тих підстав, що серед умови пункту 7.2.11 договору відсутній такий випадок, що зумовлює його обов`язок повертати постачальникові суму внеску, позаяк сторони обумовили, що він повертається лише у випадках виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними.

26. У постанові від 16.04.2024 у цій же справі Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції, вказав, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції не дослідив і чітко не зазначив, який саме документ Підприємство направило як підставу для розірвання договору у порядку пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ, оскільки у листах Підприємства йдеться про необхідність позивачу надати документи згідно з договором, що підтверджують зміну ціни у бік збільшення, і не йдеться про відмову від договору;

- суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про дострокове припинення договору за ініціативою відповідача;

- договором передбачені конкретні випадки, настання яких зумовлює повернення забезпечення виконання, а саме: після виконання ним договору та у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тоді як суд апеляційної інстанції не здійснив співвідношення умов договору щодо повернення забезпечення виконання договору, передбачене пунктом 7.2.11 договору, та умов пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ, не виснував з яких саме підстав присудив до стягнення внеску як забезпечення виконання договору;

- суд апеляційної інстанції не виконав вказівки суду касаційної інстанції, зроблені під час попереднього розгляду справи, неналежно дослідив зібрані у справі докази, а саме: умови пункту 7.2.11 договору;

- суд касаційної інстанції не формував висновку щодо застосування пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ, позаяк справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

27. Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

28. Отже, слід з`ясувати питання виконання/невиконання судом апеляційної інстанції під час нового розгляду вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у цій справі.

29. За наслідками нового розгляду суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову у позові. Це рішення суд ухвалив за наслідком установлення таких обставин та дослідження доказів на виконання вказівок суду касаційної інстанції з огляду на таке.

30. У договорі і додатку № 2 до нього сторони домовилися про ціну електричної енергії й обсяги її постачання споживачеві, а також у пункті 13.2 закріпили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, які передбачено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

31. За домовленості сторін, викладеної у пункті 13.4 договору, сторони погодили про те, що зміни та доповнення до договору можуть бути внесені у порядку, передбаченому чинним законодавством України, лише за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до договору, які є його невід`ємною частиною.

32. Умови щодо розірвання або припинення договору сторони обумовили у пунктах 13.5, 13.6 договору, а саме: споживач має право розірвати договір достроково в односторонньому порядку, повідомивши постачальника про це за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання; дія договору також припиняється у випадках анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальника; у разі зміни власника об`єкта споживача; у разі зміни електропостачальника. Натомість інших підстав для розірвання/припинення договору, у тому числі визначених пунктом 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ, договір не містить.

33. За наслідком аналізу цих умов договору суд апеляційної інстанції виснував, що саме споживач - Підприємство має право розірвати цей договір достроково в односторонньому порядку за певних умов, а не постачальник - Товариство, як помилково наполягає останнє. Сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору відповідно до статей 3, 6, 627 ЦК України, цей договір у судовому порядку не визнаний недійсним. Підприємство не зверталося до Товариства про розірвання договору та припинення електропостачання, домовленості сторін у вигляді додаткових угод про також відсутні. Натомість у справі наявні докази звернення саме Товариства до Підприємства про розірвання договору і згодом припинення електропостачання. Тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виснував про те, що договір припинився саме за ініціативи Товариства, а не Підприємства, як наполягає скаржник з посиланням на пункт 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ.

34. Відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні: достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору; зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін. Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з якими укладено відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації у визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

35. Умовами пункту 7.2.11 договору передбачено, що забезпечення виконання повертається постачальнику після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання цих обставин.

36. Отже, договором установлені конкретні випадки, настання яких зумовлює повернення забезпечення виконання. Товариство повністю не виконало своїх зобов`язань по поставці Підприємству електроенергії в обсягах і в строки, погоджених у договорі, так само докази визнання результатів процедури закупівлі або договору недійсними також відсутні. Інших підстав для повернення забезпечення виконання договору він не містить.

37. Як установили суди обох інстанцій, Товариство не надало доказів звернення до нього Підприємства із висловлюванням незгоди незгоди/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної у повідомленні дати зміни умов договору відповідно до пункту 3.2.4 Правил РРЕЕ, задля виснування про дострокове розірвання договору саме за ініціативою споживача, позаяк у зверненнях останнього йдеться лише про необхідність надати документи, що підтверджують зміну ціни у бік збільшення. При цьому суди правильно звернули увагу на наявність права у Товариства оскарження дій Підприємства зі спонуканням останнього до укладання додаткової угоди до договору, яким воно не скористалося.

38. У пункті 3.2.2 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ передбачено, що зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.

39. З урахуванням цього суди правильно виснували про відсутність обставин, що зумовили обов`язок Підприємства повертати Товариству суму заставного внеску, адже у цьому випадку не настали випадки, передбачені пунктом 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ, з урахуванням домовленостей сторін, викладених у пунктах: 13.2 договору (стосовно неможливості зміни істотних умов договору після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, які передбачено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), 13.4 договору (щодо внесення змін і доповнень до договору лише шляхом оформлення додаткових угод), 13.5, 13.6 (стосовно порядку розірвання або припинення договору), 7.2.11 договору (щодо підстав повернення заставного внеску). До того ж, як правильно звернули увагу суди попередніх інстанцій, сторони на власний розсуд визначили умови договору при його укладенні і докази визнання його недійсним відсутні.

40. Звідси колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повністю виконав вказівки Верховного Суду на новому розгляді справи. Висновки апеляційного господарського суду щодо встановлених обставин є вичерпними та обґрунтованими. Неправильного застосування чи порушення правових норм з боку апеляційного суду суд касаційної інстанції не знайшов.

41. Твердження скаржника щодо ухвалення оскаржуваних судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.04.2024, не підтвердилися, адже суд апеляційної інстанції повністю їх виконав.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

42. Відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, у тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

44. На обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на необхідність розв`язання у цій справі виключної правової проблеми, що полягає у правильному застосуванні пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ Правил РРЕЕ.

45. Утім колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки воно не містить належного обґрунтування існування правової проблеми, а фактично зводиться до незгоди з висновками судів, зробленими за результатами вирішення спору у цій справі. Зазначені у клопотанні питання колегія суддів вирішила під час розгляду цієї справи відповідно до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

48. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 916/3857/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець