Рішення

від 03.02.2025 по справі 639/7312/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7312/24

Провадження №2/639/300/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про відшкодування шкоди, завданої водним біоресурсам, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 року позивач Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заподіяну шкоду водним біоресурсам у розмірі 47 175,00 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у ході рибоохоронної роботи, проведеної рейдовою групою Харківського рибоохоронного патруля, державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2024 серія ХА №000054 про те, що гр. ОСОБА_1 порушив правила рибальства, а саме, 03 липня 2024 року о 14 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 ловив рибу на річці Уди біля буд. АДРЕСА_1 , забороненим для любительського рибальства знаряддям - екраном з льоси та вловив рибу: окунь 3 шт., карась сріблястий 9 шт., краснопірка 8 пгг., плітка 3 шт., плоскирка 4 шт. чим порушив підпункт 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 4 ст. 85 КУпАП. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 27, ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» та розділ 4 п. 1 п.п. 1 Правил любительського і спортивного рибальства України і здійснив незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову. Отже відповідачем завдані збитки на загальну суму 47 175,00 грн., з якої: окунь 3 шт. (загальною сумою 9486 гри.), карась сріблястий 9 шт. (загальною сумою 14229 грн.), краснопірка 8 шт. (загальною сумою 12512 грн.), плітка 3 шт. (загальною сумою 4692 грн.), плоскирка 4 шт. (загальною сумою 6256 грн.). Протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2024 року серія ХА №000054У направлений до Жовтневого районного суду м. Харкова для розгляду по суті. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.07.2024 по справі №639/4047/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Постанова суду набрала законної сили 09.08.2024 року.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вимушений звернуться до суду з вказаним позовом про відшкодування шкоди.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.11.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про відшкодування шкоди, завданої водним біоресурсам. Призначено судове засідання.

В судове засідання 03.02.2025 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність та відзив не подавав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.02.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ХМР у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та розглянути справу у відсутність представника третьої.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у ході рибоохоронної роботи, проведеної рейдовою групою Харківського рибоохоронного патруля, державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2024 серія ХА №000054 щодо ОСОБА_1 про порушення ним правил рибальства 03.07.2024 року (а.с. 9).

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.07.2024 року у задоволені клопотання т.в.о. начальника Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль) Дриля В. про стягнення із ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України - відмовлено, роз`яснено право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та вирішено накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680,00 грн., з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, а саме: екрану з льоси, який прийнято на відповідальне зберігання згідно акту приймання № 040 від 03.07.2024, без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів Постанова суду набрала законної сили 09.08.2024 року (а.с. 7-8).

У постанові встановлено, що 03.07.2024 року о 14 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 ловив рибу на річці Уди біля буд. № 16 по вулиці Базарній у м. Харкові, забороненим для любительського рибальства знаряддям - екраном з льоси та вловив рибу: окунь - три штуки, карась сріблястий - дев`ять штук, червонопірка - вісім штук, плітка - три штуки, плоскирка - чотири штуки. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 000054 від 03.07.2024, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, за порушення вимог підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства; описом-оцінкою знарядь лову, іншого рибальського майна, виявленого у ОСОБА_1 від 03.07.2024, згідно якого у нього були виявлені: екран з льоси - одна штука, окунь - три штуки, карась сріблястий - дев`ять штук, червонопірка - вісім штук, плітка - три штуки, плоскирка - чотири штуки; письмовою розпискою ОСОБА_1 від 03.07.2024 про прийняття на відповідальне зберігання вилученого майна, а саме: виловленої риби вагою 1,5 кг; приймальним актом № 040 від 03.07.2024 про прийняття екрану з льоси на відповідальне зберігання на склад Печенізької дільниці Харківського рибоохоронного патруля; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 040 від 03.07.2024, а саме: екрану з льоси; розрахунком матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000054 від 03.07.2024.

Як вбачається з розрахунку матеріальної шкоди, здійсненого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біорееурсів», відповідачем ОСОБА_1 було завдано збитки рибному господарству України на загальну суму 47 175,00 грн., з якої: окунь 3 шт. (загальною сумою 9486 гри.), карась сріблястий 9 шт. (загальною сумою 14229 грн.), краснопірка 8 шт. (загальною сумою 12512 грн.), плітка 3 шт. (загальною сумою 4692 грн.), плоскирка 4 шт. (загальною сумою 6256 грн.) (а.с. 10-12).

Позивачем Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано лист з вимогою відшкодування завданою шкоди (а.с. 13-15), однак, доказів сплати будь-якої суми на вказаний в листі рахунок відповідачем суду під час розгляду справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15.02.2024 року № 77, основним завданням Харківського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» посадові особи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право визначати розмір збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками.

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Положенням про Управління, визначені повноваження посадових осіб органів рибоохорони, зокрема: визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біорееурсів.

Обчислення розміру завданої шкоди здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біорееурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біорееурсів».

Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянами, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Забороняються знаряддя добування об`єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Відповідно до розділ 4 п. 1 п.п. 1 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову).

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкт тваринного світу, які перебуваються у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибного господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності, підлягає за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету, в даному випадку до бюджету Харківської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, які її завдала.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Виходячи з викладеного, враховуючи досліджені судом докази, не надання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, а також жодних належних доказів на їх підтвердження, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області про відшкодування шкоди, завданої водним біоресурсам засновані на законі, підтверджуються належними та достатніми доказами, вина відповідача в порушенні правил рибальства і спричиненні шкоди встановлена постановою суду, яка набрала законної сили, а розрахунок розміру шкоди проведено відповідно до чинних нормативних актів, контррозрахунок відповідачем не надавався, отже суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми на відшкодування шкоди у розмірі 47 175,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1).

З огляду на викладене та керуючись Конституцією України, ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 11, 16, 1166 ЦК України, Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про відшкодування шкоди, завданої водним біоресурсам - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області заподіяну шкоду водним біоресурсам у розмірі 47 175 (сорок сім тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, ЄДРПОУ:40850837, адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, кімн. 916;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Харківській області 29.03.2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 03.02.2025 року.

Суддя Н.В. Баркова