Рішення

від 24.01.2025 по справі 946/7392/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/7392/24

Провадження № 2/946/1492/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті, про визнання права власностіна спадковемайно, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2024 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. №547/02-14 від 15 серпня 2024 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що у зв`язку з тим, що форма правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу, посвідченого Одеською товарною біржею, не відповідає законодавству.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належить:

-житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 -а на підставі договорів купівлі-продажу №2020, посвідченого 01 липня 1997 року та №5702, посвідченого 14 серпня 2000 року Одеською товарною біржою, що також підтверджено довідкою №782, виданою 16 грудня 2024 року КП «Ізмаїльське МБТІ».;

-житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №1545, посвідченого 11 жовтня 1996 року Одеською товарною біржою, що також підтверджено довідкою №782, виданою 16 грудня 2024 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Укладені між сторонами договори зареєстровані Одеською товарною біржою 11 жовтня 1996 року за № 1545, 01 липня 1997 року за №2020, 14 серпня 2000 року за №5702. Всі істотні умови договорів до їх реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даним договорам здійснені, про що свідчить п.п.5 договору. Протягом всього часу з моменту укладення договору сторона відкрито володіє та користується придбаним житлом, однак на підставі укладених договорів позбавлена можливості проводити відчуження придбаного житла та укладати будь-які правочини, оскільки договори нотаріально не посвідчені.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року.

Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст.15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.7, 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року № 121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1.д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржою».

Згідно ст. ст. 328, 334, 655, 657 ЦК України, діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, оскільки при укладенні договору всі вимоги передбачені ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі» між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України чинного законодавства, що позбавляє можливості проводити його відчуження, суд вважає за необхідне визнати укладений між сторонами договір купівлі-продажу дійсним.

Отже, реєстрація за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 -а та житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 здійснена відповідно до діючого на той час законодавства.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 37549602 від 04 червня 2014 року, наданого приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являються:

-чоловік ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 30 квітня 1957 року міським ЗАГС;

-донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 серпня 1959 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 23 вересня 1978 року Ізмаїльським міським відділом ЗАГС, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 29 листопада 1989 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, згідно якого ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено відповідними записами у будинковій книзі на житловий будинок АДРЕСА_2 , тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено заявою від 04 червня 2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М.Д., тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 11 липня 2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

-Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яку він прийняв після смерті дружини ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 73820435 від 05 вересня 2023 року, наданого приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 серпня 1959 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 23 вересня 1978 року Ізмаїльським міським відділом ЗАГС, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 29 листопада 1989 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, згідно якого ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено заявою від 05 вересня 2023 року, посвідченою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М.Д., тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. №547/02-14 від 15 серпня 2024 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що у зв`язку з тим, що форма правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу, посвідченого Одеською товарною біржею, не відповідає законодавству.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2025 року.

Суддя: О.Я.Присакар