Рішення

від 29.01.2025 по справі 369/6038/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6038/24

Провадження № 2/369/2080/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Мельник А.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідачів Мишко А.Д., Смаляної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/6038/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Дитячо-юнацька спортивна школа Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пошелюзний Сергій Вячеславович звернувся до суду з позовом до Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Дитячо-юнацька спортивна школа Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що на підставі наказу № 204-к від 31 жовтня 2019 року Начальника відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області М. Івашко, ОСОБА_1 , старшого тренера-викладача відділення дзюдо Києво-Святошинської районної дитячо-юнацької спортивної школи, було переведено на посаду директора Києво-Святошинської районної дитячо-юнацької спортивної школи з 01 листопада 2019 року.

Правонаступником Києво-Святошинської районної дитячо-юнацької спортивної школи є «Дитячо-юнацька спортивна школа Вишневої міської ради Бучанського район Київської області», що підтверджується п.1.1. та 1.2. Статуту «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського район Київської області», затвердженого Рішенням ХІІ сесії Вишневої міської ради Бучанського району Київської області VIII скликання від 23.12.2021 р. № 1-01/ХІІ8-16.

Наказом № 04-04/06 від 09 березня 2023 року Начальника Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України ОСОБА_1 з 09 березня 2023 року було звільнено з посади директора «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» за неналежне керівництво фінансово-господарською діяльністю установи, що призвело до неодноразових грубих порушень фінансової дисципліни у вигляді виплати надмірного розміру премій окремим працівникам ДЮСШ. Підстава: копія Акту проведення службового розслідування від 07 березня 2023 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 369/5049/23, яке набрало законної сили 22 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, «Дитячо-юнацької спортивної школи, Бучанського району, Київської області» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Ухвалено:

«Визнати незаконним та скасувати Наказ №04-04/06 від 09 березня 2023 року Начальника Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про звільнення ОСОБА_1 з 09.03.2023 р. з посади директора «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області».

Поновити ОСОБА_1 на посаді Директора «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з 09 березня 2023 року.

Стягнути з «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2023 року по 29 листопада 2023 року у розмірі 133 342, 88 грн. (сто тридцять три тисячі триста сорок дві грн. 88 коп.).

Стягнути з Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 3 480,63 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят грн. 63 коп.).»

Так, з урахуванням викладеного, представник позивача посилається на те, що відповідно до вказаного рішення суду, звільнення ОСОБА_1 було незаконним, тобто призвело до порушення його трудових прав, та як наслідок, завдало позивачу моральної шкоди, яка полягає у порушенні його емоційного стану, здоров`я, звичного життєвого укладу, появою труднощів у робочому процесі та професійній реалізації, шкоді для репутації.

У зв`язку із чим, представник позивача просить суд стягнути з Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 383 400,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

28 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача-2 Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - Золотарьової Ганни Миколаївни надійшов відзив на позовну заяву. Доводи позивача про те, що в наслідок його звільнення в нього погіршився стан здоров`я, та надані до позовної заяви копії медичного висновка, медичних довідок та медичного запису Вишнева міська рада вважає недоцільними та такими, що не підтверджують заподіяння моральної шкоди, оскільки в медичних документах відсутній висновок, про те, що звільнення позивача знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з лікуванням. Крім того, представник відповідача-2 звертає увагу суду на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. У зв`язку із чим, просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

04 червня 2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пошелюзного Сергія Вячеславовича надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив задовольнити її у повному обсязі. Зазначив, що факт порушення трудових прав позивача підтверджено відповідним рішенням суду, а твердження відповідача-2 є необґрунтованими. Крім того, вказує, що моральні страждання позивача, а також втрата нормальних життєвих зв`язків, вимагають від останнього додаткових зусиль для організації свого життя, що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

11 липня 2024 року на адресу суду від представника відповідача-1 Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - начальника Управління освіти Валерія СКОЧКО надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача-1 зазначає, що ОСОБА_1 не надав достатніх доказів, що підтверджують завдання моральної шкоди, вимога про компенсацію є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Крім того, представник відповідача-1 звертає увагу суду на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. У зв`язку із чим, просив суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Зазначили, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 383 400,00 грн. буде справедливою компенсацією у даній справі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд в позові відмовити.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань від третьої особи станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 369/5049/23, позов ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, «Дитячо-юнацької спортивної школи, Бучанського району, Київської області» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Ухвалено:

«Визнати незаконним та скасувати Наказ №04-04/06 від 09 березня 2023 року Начальника Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про звільнення ОСОБА_1 з 09.03.2023 р. з посади директора «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області».

Поновити ОСОБА_1 на посаді Директора «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з 09 березня 2023 року.

Стягнути з «Дитячо-юнацької спортивної школи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2023 року по 29 листопада 2023 року у розмірі 133 342, 88 грн. (сто тридцять три тисячі триста сорок дві грн. 88 коп.).

Стягнути з Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 3 480,63 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят грн. 63 коп.).»

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, загальні обставини були встановлені в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 369/5049/23, що набрало законної сили 22 січня 2024 року, а тому не підлягають доказуванню.

Відповідно до Висновку експерта № 53/12 за результатами проведення психологічного дослідження від 01 березня 2024 року, виконаного судовим експертом Воропаєвою Ніною Вадимівною (кваліфікація підтверджується свідоцтвом № 5-24/П, виданим ЦЕКК Міністерства юстиції України 31 січня 2024 року) на підставі Договору № 53/12 між «Науково-практичним східним бюро судових експертиз» та ОСОБА_1 , встановлено, що «1. Ситуація, що досліджується, є психотравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода). 2. За умов визнання судом заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, орієнтовний розмір його грошової компенсації може становити 54 МЗП (у грошовому еквіваленті, на момент складання висновку - 383 400 грн.»

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна і таке інше Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При вирішенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода - відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В пункті 10 зазначеної постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 686/13212/19.

Факт існування моральних страждань може бути доведений показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад, медичними довідками, висновками) та іншими документами, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації тощо.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому сум, виконанні робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12, з якою погодився і Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 296/10853/16-ц (провадження № 61-28488св18).

Розмір моральної шкоди у 383 400 грн. позивач обґрунтував висновком комплексної соціально-психологічної експертизи № 13/2-07-23.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 110 ЦПК України визначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Європейський суд з прав людини у справі «Тома проти Люксембурга» (2001 рік), використав принцип, по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Як встановлено судом заподіяння моральної шкоди позивачу було завдано особою, з якою він перебував у трудових відносинах у зв`язку зі звільненням у невстановлений законом спосіб.

Таким чином, з огляду на встановлене рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 369/5049/23 порушення відповідачем норм трудового законодавства України та прав ОСОБА_1 , у зв`язку зі звільненням у невстановлений законом спосіб, врахувавши принципи законності, пропорційності та справедливості, взявши до уваги характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер вимушених змін у його життєвих стосунках, час і зусилля витрачені ним для захисту його прав та інші встановлені обставини справи, суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення моральна шкода у розмірі 383 400 грн. є завищеною, в порівнянні із завданою шкодою, а дії відповідача не призвели до невідновних втрат позивача, а тому достатньою та справедливою, на переконання суду, в даному випадку буде сума компенсації в розмірі 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 996,84 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 3 729,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 89, 110, 141, 247, 263-265, 268, 273-275, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Дитячо-юнацька спортивна школа Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 84 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 3 729 (три тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача-1: Управління освіти Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 44039000, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.

Інформація про відповідача-2: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04054628, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.

Інформація про третю особу: Дитячо-юнацька спортивна школа Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 25667283, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 3-А.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА