Постанова

від 29.01.2025 по справі 553/2040/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

29.01.2025

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа № 553/2040/24

Провадження № 3/553/14/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р., представника Полтавської митниці Грози В.А., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Вознюка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Полтавською митницею проводилась перевірка законності ввезення на митну територію України транспортного засобу «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 , у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів на адресу громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» (код ЄДРПОУ 39216053), Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Олександрівка, вул. Вишнева, 16.

В ході проведення перевірки встановлено, що вказаний автомобіль було ввезено на митну територію України 23.07.2023 громадянкою України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Угринів-Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці як гуманітарну допомогу.

Згідно листа Львівської митниці від 11.04.2024 № 7.4-5/20-01/7/10828 як підставу для ввезення на митну територію України автомобіля «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 ОСОБА_1 серед інших документів, надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2023, де в розділі 6 «Отримувач» вказано громадська організація «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР», в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб: «DAIMLER CHRYSLER B200», кузов НОМЕР_4 ; лист громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» від 21.07.2023 щодо ввезення як гуманітарної допомоги автомобіля «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 .

В ході проведення відповідних перевірочних заходів на адресу Полтавської митниці надійшов лист громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ - НАШ ВИБІР» від 06.05.2024 № 16, згідно якого митницю було повідомлено, що лист від 21.07.2023 щодо автомобіля «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 громадською організацією не підписувався та не реєструвався, автомобіль «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 не надходив на адресу громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР», громадянка ОСОБА_1 не є і не була членом громадської організації.

Згідно службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці від 18.04.2024 № 15/15-01/1849, вартість подібного транспортного засобу «DAIMLER CHRYSLER B200», 2005 року виготовлення станом на 23.07.2023 становить 79829,25 грн.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар: автомобіль «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 шляхом подання до митного органу, як підставу для переміщення товарів декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2023 та листа громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» від 21.07.2023, що містять неправдиві відомості щодо одержувача.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе не визнала та відмовилась від дачі пояснень в порядку ст. 63 Конституції України.

Захисник особи, яка притягується до відповідальності, прохав закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення. Зазначив, що відомості стосовно ввезення автомобіля були внесені до ЄРДР, в подальшому кримінальне провадження було закрито, а отже відлік часу почав свій перебіг з 2023, тому у відповідності до ст. 467 МК України провадження підлягає до закриття.

Представник Полтавської митниці зазначаючи про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти на неї стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, про що надав письмові пояснення. Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі наголосив, що строки мають обраховуватись із дати складання протоколу і на момент розгляду справ, ці строки не закінчились.

Заслухавши представника митниці, особу, яка притягується до відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, вбачається, що: - об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.; - суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх вчинення, а також те чи настали від цього шкідливі наслідки.

Як роз`яснено у п. п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами), незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що автомобіль марки «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 ввезено на територію України на підставі декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2023, заповненою та підписаною ОСОБА_1 , витягу з АСМО, копії паспорта ОСОБА_1 , листа громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» від 21.07.2023.

Відповідно Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач» зазначено громадська організація «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР», у графі 7 «Фактичне місце призначення розвантаження вантажу» вказано м. Полтава, у графі 9 «Вид допомоги» вказано DAIMLER CHRYSLER, НОМЕР_3 .

У свою чергу, 24.04.2024 Полтавською митницею на адресу громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» направлений лист №7.23-1/20-01/14/1785 з метою перевірки отримання вищевказаного транспортного засобу.

Згідно наданої відповіді від 06.05.2024 № 16 голови ГО «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» ОСОБА_2 слідує, що громадянка ОСОБА_1 не була і не є членом громадської організації, транспортний засіб не надходив, місцезнаходження транспортного засобу не відомо. Також громадська організація спростувала факт підписання та реєстрації листа від 21.07.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за заявленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України автомобіля марки «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 , шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2023 та листа громадської організації від 21.07.2023, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.

Протокол про порушення митних правил є документом, що засвідчує факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів в силу положень ст. 251 КУпАП.

При цьому, за матеріалами справи копію протоколу було отримано ОСОБА_1 03.06.2024 та остання скористалась правом подання письмового пояснення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Поряд з цим, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха поти Іспанії», параграфи 29-30) Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при судовому розгляді, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

За вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, є належними, достатніми та допустимими, такими, що отримані у передбаченому законом порядку та у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи і підтверджують вину ОСОБА_1 .

Рішенням Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2023 у справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) від 05.07.2023, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), абзац другий частини першої статті 483 МК України.

24.12.2023 набрав чинності ЗУ № 3475-IX від 21.11.2023, яким ч. 1 ст. 483 МК викладено в новій редакції.

Так, ч. 1 ст. 483 МК України у редакції нового закону визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають (ч. 1, 2 ст. 3 МК).

Отже, санкція вказаної статті була змінена в бік пом`якшення, і, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України, ст. 3 МК і може бути застосована за певних обставин. При цьому, при накладенні стягнення врахуванню також підлягає характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно протоколу № 0066/80600/24 від 07.05.2024 у ОСОБА_1 вказаний вище автомобіль не вилучався, згідно службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці від 1.04.2024 № 15/15-01/1849, вартість подібного транспортного засобу 2005 року виготовлення станом на 23.07.2023 становить 79829,25 грн.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, виходячи з того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо посилання захисника про закриття провадження у справі, суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно достатті 522цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Водночас, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення (ч.3 ст.467 МК України).

Наголошуючи на закритті кримінального провадження стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та відповідної постанови про закриття кримінального провадження. Досліджені в судовому засіданні матеріали, складені митним органом, таких відомостей теж не містять. При цьому стороною захисту не заявлялись клопотання про витребування таких доказів та не повідомлялось суду про неможливість отримання відомостей, на які захист посилається, як на підставу для закриття провадження у справі, самостійно.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, лист Львівської митниці надійшов 12.04.2024, а лист громадської організації «СПРАВЕДЛИВІСТЬ НАШ ВИБІР» надано на адресу Полтавської митниці 06.05.2024 і вже 21.06.2024 протокол було скеровано на розгляд суду, тобто строк накладення адміністративного стягнення не сплинув.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 458, 459, 461, 483, 487, 511 МК України, ст. ст. 23, 33, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 39914,62 грн з конфіскацією в дохід держави товарів, які є безпосереднім предметом порушення митних правил - автомобіля «DAIMLER CHRYSLER B200», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації PL), кузов НОМЕР_3 .

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих