Рішення

від 31.01.2025 по справі 705/2948/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2948/24

2/705/567/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі судового засідання Романовій О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, Уманський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання батьківства,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства, в обґрунтування зазначивши наступне.

З 2009 року ОСОБА_1 проживав разом однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , але при реєстрації факту народження дитини він не мав можливості подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, тому у свідоцтві про народження доньки у графі «батько» відомості були зазначені зі слів матері дитини, в порядку, передбаченому ст. 135 СК України.

З 2020 року, через постійні конфлікти та суперечки, спільне життя позивача з відповідачем стало неможливим та нестерпним, тому стосунки фактично були припинені і ОСОБА_2 переїхала проживати в м. Київ, залишивши доньку з батьком, на повному його утриманні.

Для додаткового підтвердження свого батьківства щодо дитини, позивачем було замовлено проведення експертизи його генетичної спорідненості з дитиною і згідно висновку експерта його батьківство підтверджено на 99,999999%.

Визнати своє батьківство щодо дитини у позасудовому порядку та внести відповідні зміни про батьківство до свідоцтва про її народження, позивач позбавлений можливості, оскільки такі зміни вносяться лише за письмовою заявою матері. Однак місце знаходження відповідача позивачу не відоме, оскільки з 2020 року будь яких зв`язків зі своєю дитиною та з позивачем відповідач не підтримує.

Крім того, представник позивача зазначає, що з моменту фактичного припинення відносин, відповідач матеріально своїй дитини взагалі не допомагає, участі у її житті не приймає, внаслідок чого ОСОБА_1 повністю самостійно утримує спільну дитину. Згоди між батьками щодо матеріального утримання дочки між сторонами не досягнуто.

Щомісячно ОСОБА_1 витрачає на утримання дитини значні кошти, зокрема, на продукти харчування, лікування, одяг, взуття, розвиток дитини тощо, тому і стало питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на користь позивача.

Просить суд, визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Київ, Україна, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського району управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 406 від 05 лютого 2010 року.

Внести зміни до актового запису № 406 від 05 лютого 2010 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Київ, Україна, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського району управління юстиції у м. Києві, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та зазначивши в графі «батько» - « ОСОБА_1 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з відповідача на користь позивача та на користь держави судовий збір.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, у якому просив залишити без розгляду вимогу щодо стягнення аліментів з відповідача на його користь на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, на адресу суду подали письмові заяви, у яких просять суд розгляд справи проводити у їх відсутність, уточнені позовні заяви підтримали в повному обсязі, а саме просять суд визнати батьківство позивача щодо його неповнолітньої доньки, внести відповідні зміни у актовий запис про народження дитини. Позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дочки з відповідача, просять залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без її участі. Підтвердила обставини, викладені у позовній заяві та зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно є біологічним батьком її дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представник третьої особи Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшло письмове пояснення (відзив), у якому зазначають про те, що вони не можуть бути третьою особою по даній справі, оскільки актовий запис про народження дитини вносився Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). З цих же підстав, вважають позов безпідставним та необґрунтованим.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляли.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, врахувавши позицію сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Актовий запис про народження № 406 від 05.02.2010.

У відповідності до наданого на вимогу суду повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 22 листопада 2024 року за № 00048109525 Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зроблено 05 лютого 2010 року за номером в Реєстрі - 00009053369, Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. Номер актового запису - 406 від 05.02.2010. Відомості про батька записані відповідно до вимог ст. 135 СК України, тобто на підставі заяви матері ОСОБА_2 .

Згідно Звіту про встановлення батьківства ДНК від 09.04.2023, виконаний Endeavor DNA, Inc, тобто акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IEC, за результатами відібраних біологічних зразків дитини ОСОБА_4 та передбаченого батька ОСОБА_1 , встановлено, що останній є батьком ОСОБА_4 з ймовірністю 99,999999%.

Крім того, у відповідності до довідки, виданої Родниківським старостинським округом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області 11.03.2024 за № 143/21-07, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 , з 01.06.2021 по 24.02.2022 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Така довідка видана на підставі акту сусідів від 08.03.2024, згідно якого комісією у складі депутата сільської ради Слупіцької О.І. та сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживала разом з батьком ОСОБА_10 з 01.06.2021 по 24.02.2022. Вказаний акт підписаний вищевказаними громадянами та засвідчений старостою В.М.Шейх-Абдін.

Згідно довідки, виданої ОСББ «Білогрудівка 7, 7а, 9» 14.03.2024 за № 05, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з лютого 2022 року. Разом з ним без реєстрації проживає дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

11.03.2024 за № 49/02-12 директором Родниківського ліцею імені Т.Г. Шевченка Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, видано довідку про те, що ОСОБА_4 , дійсно навчається в 8-Б класі Родниківського ліцею імені Т.Г.Шевченка з 01.09.2021 (наказ № 53/02-12 від 31.08.2021 «Про зарахування учениці до 6 класу»). Мати ОСОБА_2 , навчальний заклад не відвідує, участі у виховних заходах класу, де навчається донька не брала від 01 вересня 2021 року, по теперішній час.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнства і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Разом з цим суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «KALACHEVA v. RUSSIA», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судової-генетичної) експертизи, судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Згідно п.2.1. Правил Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, але певний період проживали однією сім`єю і у цей період у них народилася донька ОСОБА_11 . Позивач, як зазначено у позовній заяві та проти чого не заперечувала і відповідач, при реєстрації актового запису про народження дитини, не мав можливості подати заяву про реєстрацію його батьківства, тому відомості про батька були записані зі слів матері, у відповідності до вимог ст. 135 СК України.

Спільне проживання позивача з відповідачем було припинено, починаючи з 2021 року і з цього часу донька ОСОБА_11 , 2010 року народження, проживала саме з батьком - позивачем по справі ОСОБА_1 , а мати проживала окремо. У зв`язку з цим, оскільки позивач не записаний батьком дитини, з якою проживає і за якою здійснює догляд, а відповідач не бажає в позасудовому порядку вносити зміни у актовий запис про народження дитини, у нього виникла необхідність у зверненні до суду. При цьому, позивачем до звернення до суду замовлено тест на батьківство у приватній лабораторії та отримано звіт про встановлення батьківства ДНК від 09.04.2024, згідно якого ймовірність того, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , становить 99,999999 %, що і стало підставою для ініціювання офіційного визнання його батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При цьому, у відповідності до заяви, поданої на адресу суду відповідачем, позивач дійсно є фізіологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З огляду на вище викладене, виходячи з інтересів дитини, беручи до уваги результати ДНК аналізу на батьківство, згідно якого ймовірність батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_11 становить 99,999999 %, а також з урахуванням відсутності заперечень відповідача, яка є матір`ю дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання батьківства та задоволенню позовних вимог, в тому числі і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір у розмірі 1211,80 грн., що підтверджується квитанцією ІD: 9922-1189-5574-5429, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 128, 129, 134 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 206, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, Уманський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Київ, Україна, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 406 від 05 лютого 2010 року.

Внести зміни до актового запису № 406 від 05 лютого 2010 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Київ, Україна, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського району управління юстиції у м. Києві, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та зазначивши в графі «батько» - « ОСОБА_1 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1211 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський