Постанова від 03.02.2025 по справі 754/161/25

Номер провадження 3/754/200/25

Справа №754/161/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Соловйов О.Л. розглянув матеріали, що надійшли з Деснянського УП ГУНП в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 582358 від 22.11.2024 ОСОБА_1 22.11.2024 близько 22 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домащнє насильство психологічного характеру відносно батька ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою, чим порушила ст.1 ч.14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», завдавши психологічної шкоди, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася смс-повідомленнями. До суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов`язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Також відповідно до ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. За такого, тривале зволікання судом з подальшим розглядом вказаної справи матиме наслідком порушення вимог ст. 6 Конвенції та ст. 277 КУпАП в частині розгляду справи впродовж розумного строку, у зв`язку з чим суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), рапорт (а.с. 3-4), пояснення (а.с. 5, 6), постанову Деснянського районного суду м.Києва від 22.10.2024 (а.с. 11-13), суд встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства психологічного характеру, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», від 22.05.2024 № 3733-IX, у ст. 173-2 КУпАП було внесено ряд змін, відповідно до яких диспозиція частини 2 зазначеної статті, викладена в наступні редакції «Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи».

Як вбачається із матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (52 роки) та є повнолітньою особою, тому в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту прав неповнолітніх або малолітніх осіб.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м.Києва від 22.10.2024 ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто в діях ОСОБА_1 вбачається повторність вчинення домашнього насильства протягом року, що відповідає диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

На підставі вищевикладеного, оскільки дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано не вірно, у протоколі фабула адміністративного правопорушення за об`єктом не відповідає диспозиції статті, а тому свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підтвердження факту вчинення домашнього насильства відносно неповнолітньої або малолітньої особи не додано належних та допустимих доказів та враховуючи те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, тому відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173-2, 247, 283, 287, 289 КУпАП, ст. 3 СК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Л.Соловйов