Рішення від 21.01.2025 по справі 756/13451/24

21.01.2025 Справа № 756/13451/24

Унікальний № 756/13451/24

Провадження № 2/756/1068/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АРМА», про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить зобов`язати Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт зі всього майна, належного на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), накладеного постановою Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві № 21047786 від 30.08.2010, зареєстрований Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 10188056 від 30.08.2010.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме 2 квартири, транспортний засіб та земельна ділянка.

Позивач успадкував вказане вище майно. Проте, під час реєстрації права власності дізнався, що на все майно ОСОБА_3 накладено арешт Постановою ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві № 21047786 від 30.08.2010.

Однак, на даний час жодні виконавчі провадження на виконанні у Оболонському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не перебувають ні стосовно позивача, ні щодо його матері ОСОБА_3 .

04 листопада 2024 року Оболонським районним судом міста Києваза вищевказаним позовом відкрито провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав письмові пояснення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно зі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 01.10.2024 та Витягів з Державного реєстру правочинів, після смерті матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) позивач ОСОБА_1 є власником наступного майна: квартира АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; земельна ділянка АДРЕСА_3 ; транспортний засіб «Kawasaki», 2002 року випуску.

На підставі Постанови ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві № 21047786 від 30.08.2010 на все майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) накладено арешт.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Перевіркою наявних журналів реєстрації виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям та згідно відомостей, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, встановлено, що будь-яких виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на виконані у Оболонського відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)немає. Відтак, всупереч положенням ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державним виконавцем не знято арешт, що був накладений на майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

У Єдиному реєстрі боржників відносно позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та його матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 21.01.2025 відомості відсутні, у зв`язку з чим всупереч положенням ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державним виконавцем не знято арешт, що був накладений на майно матері позивача.

Відповідно до змісту листа відповідача від 07.10.2024 вбачається, що зняти арешт з майна ОСОБА_3 у державного виконавця не має змоги, так як виконавчі документи, що перебували на виконанні до 2021 року, знищені. Згідно п. 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, а тому виконавче провадження відносно ОСОБА_3 на виконанні відсутнє.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 Розділу ХІ Наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Верховний Суд у своїй Постанові від 13 липня 2022 року по справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) виснував, що відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_3 , оскільки виконавче провадження, в межах якого накладалася заборона, закінчене і знищене.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016), арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тому суд уважає необхідним на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» позовні вимоги задовольнити та зняти арешт з майна позивача.

На підставі викладеного, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст. 12, 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016), Наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року, керуючись ст. 12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Зобов`язати Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: м. Київ, вул. Л. Лук`яненка, 2-Д; код ЄДРПОУ 35018577) зняти арешт зі всього майна, належного на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), накладеного постановою Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві № 21047786 від 30.08.2010, зареєстрований Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 10188056 від 30.08.2010.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.В. Белоконна