Ухвала

від 29.01.2025 по справі 296/11778/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/11778/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/53/25

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02 січня 2025 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000032 від 14.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у вказаній частині, а вилучене майно повернути власнику - ОСОБА_8 . Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм кримінального процесуального права. Вказує, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, оскільки в ньому не зазначено підстав для арешту майна, а також за якими критеріями вказане майно визнано речовими доказами. Звертає увагу, що ОСОБА_8 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні та не має відношення до нього. Звертає увагу на те, що не враховано вимоги ст.168 КПК України, оскільки ОСОБА_8 добровільно надав вказаний мобільний телефон під час обшуку, експертиза в кримінальному провадженні не призначалася щодо вилученого телефону. Також вважає, що прокурором не доведені ризики, які є підставою для арешту майна.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене 18.12.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024060000000032 від 14.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Еко-нест плюс» (код ЄДРПОУ - 37692009, адреса: с. Харитонівка, вул. Перемоги, буд. 14-А, офіс 1, директор - ОСОБА_9 , власники: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , представник- ОСОБА_12 ), на підставі спеціального дозволу на надрокористування №5939 від 16.05.2014, здійснює видобуток корисної копалини місцевого значення - піску.

Видобуток зазначених корисних копалин здійснюється на земельних ділянках державної форми власності за кадастровими номерами 1822587900:04:000:0118, 1822587900:04:000:0127, 1822587900:04:000:0128, 1822587900:04:000:0129, 1822587900:04:000:0130, 1822587900:04:000:0131, 1822587900:04:000:0132, 1822587900:04:000:0133, які розташована за межами н.п. Розкидайлівка, Харитонівської ТГ, Житомирської області (відповідно до відкритих даних власником земельної ділянки є Житомирська ОДА, орендарем ТОВ «Еко-нест плюс»).

В той же час, у ході здійснення господарської діяльності, вищевказаним підприємством порушено межі спеціального дозволу та розпочато видобуток піску на суміжних земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

Так, товариством знято верхній шар землі та розпочато розробку ґрунту на глибину понад 2 метри на земельній ділянці з кадастровим номером 1822587900:18:000:0002, 1822587900:18:000:0004, 1822587900:18:000:0003, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, в результаті чого завдано значної екологічної шкоди регіону.

Крім того, встановлено, що особи причетні до вчинення даного кримінального правопорушення незаконно видобуту корисну копалину (пісок) транспортують до торгового майданчику, який розташований за адресою: м.Житомир, вул. Корольова, 150-А, з якого у подальшому здійснюють реалізацію корисної копалини.

Крім того, найбільшим отримувачем незаконно видобутого піску є ОСОБА_13 , власник ТОВ «АК Бетон Фекторі», яка надає вказівки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснювати організацію з вивезення та реалізації незаконно видобутого піску на території Житомирської області.

Також, одним з замовників протиправно видобутих корисних копалин є ТОВ «Будсуміш» , код ЄДРПОУ - 40324347, керівник - ОСОБА_16 .

Досудовим розслідування встановлено, що видобування та транспортування корисної копалини (піску) відбувається за допомогою спецтехніки та великогабаритних транспортних засобів.

З метою відшукання та вилучення речей та документів, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, 18.12.2024 у період часу з 14 год 57 хв по 17 год 17 хв, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир №296/10722/24 від 26.11.2024 проведено обшук за місцем проживання співвласника ТОВ «Еко-нест плюс», ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить останньому на праві власності, в ході якого вилучено:

1. Робочий проект розробки та гірничотехнічної рекультивації кар`єру №1 Смолівського родовища пісків в підшитому вигляді на 101 арк.;

2. Протокол засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 17.09.2013 року в підшитому вигляді з додатками на 49 арк.;

3. Папка графічна з додатками геолого-економічної оцінки ділянки кар`єру №1 Смолівського родовища пісків в не підшитому вигляді на 16 арк.;

4. Книга 1 текст звіту і текстові додатки геолого-економічної оцінки ділянки кар`єру №1 Смолівського родовища в підшитому вигляді на 162 арк.;

5. Копія статуту ТОВ «Еко-Нест-Плюс» в підшитому вигляді на 21 арк.;

6. Протокол засідання Державної комісії по запасах корисних копалин №2995 від 17.09.2013 року в підшитому вигляді на 10 арк.;

7. Клопотання ТОВ «Еко-Нест-Плюс» на адресу Житомирської ОДА щодо зміни умов господарювання від 14.08.2017 з додатками на 29 арк.;

8. Телефон Айфон 14 ПроМакс (IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ).

Постановою прокурора від 19.12.2024р. вказане вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024060000000032.

З метою забезпечення збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.

Враховуючи, обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, слідчій суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, оскільки документи, які були вилучені не мають ознак речових доказів в даному кримінальному провадженні, тому не вбачав підстав для їх арешту, проте, мобільний телефон Айфон 14 ПроМакс може містити відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження вказаного речового доказу вважав за необхідне накласти арешт на вказане майно.

Заслухавши доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог закону дотримався та постановив обґрунтоване рішення про арешт мобільного телефону, вилученого 18.12.2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання співвласника ТОВ «Еко-нест плюс» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024060000000032 від 14.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

В ході досудового розслідування, 18.12.2024 у період часу з 14 год 57 хв по 17 год 17 хв, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир №296/10722/24 від 26.11.2024 проведено обшук за місцем проживання співвласника ТОВ «Еко-нест плюс» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, зазначене у клопотання прокурора.

Постановою прокурора від 19.12.2024 вилучене майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що вилучене в ході обшуку майно, зокрема телефон Айфон 14 ПроМакс (IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ) відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, а саме: може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні та у разі залишення його в користуванні ОСОБА_8 є ризики знищення, пошкодження та передачі цього майна, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність арешту вказаного майна.

Крім того, під час апеляційного розгляду прокурором надано постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 13.01.2025 предметом дослідження якої є саме вказаний мобільний телефон.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так, з копії ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26.11.2024 вбачається, що дозвіл на вилучення мобільних пристроїв зв`язку було надано (а.п.7-8).

Крім того, з протоколу обшуку від 18.12.2024, під час якого за місцем проживання ОСОБА_8 було вилучено вказаний мобільний телефон, вбачається, що останній пароль до мобільного телефону не надав).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги представника власника майна про те, що слідчим суддею не враховано вимоги ст.168 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи, що вилучений мобільний телефон має ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчій суддя, на переконання колегії суддів, дійшов правильного висновку про те, що з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання його відчуження, приховування, пошкодження, псування або знищення є підстави для накладення арешту на майно.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_8 не є підозрюваним або обвинуваченим та не має відношення до даного кримінального провадження, а вказане майно належить саме йому, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження і може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Доводи апелянта про те, що прокурором в клопотанні не зазначена, а слідчим суддею не встановлена підстава арешту майна, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в клопотанні слідчого та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді зазначено, що підставою арешту майна є збереження речових доказів.

Доводи апелянта про те, що майно, на яке накладено арешт не містить ознак речових доказів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно практики ЄСПЛ, втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.

Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку дотримано вимоги правомірності втручання у право власності фізичних осіб, таке втручання є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, оскільки іншим чином неможливо збереження речових доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 170-173 КПК України, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02 січня 2025 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000032 від 14.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: