Рішення

від 24.01.2025 по справі 461/5329/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5329/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Штогрина В.

представника позивача Павленка С.О. (відеок.)

представника відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м.Львові цивільну справу позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еваден Компані» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Київська, 1, ЄДРПОУ: 42709050), Товариства з обмеженою відповідальністю Прейстайм.Ком.ЮА (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 2, ЄДРПОУ: 34259663), Товариства з обмеженою відповідальністю «НТА - Незалежне телевізійне агентство» (79008, м. Львів, вул. Винниченка,6, ЄДРПОУ: 30053161) про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еваден Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю Прейстайм.Ком.ЮА, Товариства з обмеженою відповідальністю «НТА - Незалежне телевізійне агентство» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-виданням LembergNewsInfo на веб-сайті інтернет-видання https://lemberg-news.info, власником якого є ТОВ ЕВАДЕН КОМПАНІ, розміщено інформацію статтю під назвою: "135 мільйонів від держави у подарунок: журналісти розкрили схему екс-депутата стосовно ОСОБА_2 . Зазначену публікацію також поширено на платформі Facebook на сторінці групи ІНФОРМАЦІЯ_2 та відеоролик зі змістом статті - на платформі Youtube на каналі Lemberg News. Вказаний зміст статті також було розповсюджено на веб-сайті інтернет-видання https://vgolos.ua, власником якого є ТОВ "ПРЕСТАЙМ.КОМ.ЮА", розміщено статтю під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання https://www.nta.ua, власником якого є ПП "НТА-НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ АГЕНТСТВО", розміщено статтю під назвою: «Держава «подарувала» колишньому депутату 135 мільйонів: розкрито схему». Позивач зазначає, що така інформація є недостовірною, такою, що не відповідає обставинам об`єктивної дійсності, порушує ділову репутацію, честь і гідність фізичної особи. Вважає, поширену інформацію фактичним твердженням, оскільки вона може бути перевірена на предмет її дійсності щодо істинності фактів і вона є недостовірною, оскільки доказів на підтвердження достовірності таких висловлювань не надано. Стверджує, що розповсюджена інформація є негативною, стосується безпосередньо позивача, не носить оціночний характер, так як викладена у формі тверджень. Тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

07.11.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідачів ТОВ Прейстайм.Ком.ЮА, ТОВ «НТА - Незалежне телевізійне агентство», адвоката Кравчука П.І. Позовні вимоги заперечує з огляду те, що частина викладеної інформації є оціночними судженнями, які не містять фактичних даних та не підлягають спростуванню. Частина поширеної інформації не стосується позивача. Зазначає, що позивачем не доведено, що поширена інформація є недостовірною. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві. Надав аналогічні пояснення.

Представник відповідачів ТОВ Прейстайм.Ком.ЮА, ТОВ «НТА - Незалежне телевізійне агентство» у судовому засіданні позовні вимоги заперечив. Надав аналогічні пояснені, зазначені у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ «ЕваденКомпані» у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачу надсилались копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Судові повістки відповідачу скеровувалися рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. У судове засідання 24.01.2025 року представник відповідача не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Згідно з інформацією поштового відстеження лист повернувся за зворотною адресою у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення відповідача про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважаються належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності представника відповідача ТОВ «Еваден Компані», оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-виданням LembergNewsInfo на веб-сайті інтернет-видання https://lemberg-news.info за посиланням: https://lemberg-news.info/135-miljoniv-vidderzhavy-u-podarunok-zhurnalisty-rozkryly-skhemu-eks-deputata/? fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1vm4-H0mpsVl2h8UA0wXg57ipkUzRmTW1pTSu-42T1eRu8DAHlGyz38_aem_AfZc3geZB1R2HRyuOMpDiuq9MF_kdZASQ1cSVruGAfnF7HCmZR59JHqRJ4hus_oPZgLzxUm розміщено статтю під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначену публікацію ТОВ ЕВАДЕН КОМПАНІ також поширив на платформі Facebook на сторінці групи ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відеоролик зі змістом статті - на платформі Youtube на каналі Lemberg News за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, на веб-сайті інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_7 власником якого є ТОВ "ПРЕСТАЙМ.КОМ.ЮА", розміщено статтю за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання https://www.nta.ua, власником якого є ПП "НТА-НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ АГЕНТСТВО", розміщено статтю за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 під назвою: «Держава «подарувала» колишньому депутату 135 мільйонів: розкрито схему».

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 34 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Так, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 Цивільного кодексу України).

Нормами статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації; 2) недостовірності цієї інформації.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошеної інформації або підтримания авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Рішенням у справі «Ляшко проти України» від 10.08.2006 року № 21040/02 Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди, чи розглядаються як необразливі, чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що с базовою частиною права.

Таким чином, за усталеною практикою ЄСПЛ, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

Так, зі змісту пункту 2 статті 10 Конвенції вбачається, що дана норма стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

З урахуванням наведеного випливає, що особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущения, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм закону, не є предметом захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують й гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною 1 статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм оцінку.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання.

Згідно з пунктом 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Відтак, слід відрізняти висловлювання, які в цілому контексті є оціночними судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів.

За своїм змістом судження це те саме, що й думка, висловлювання. Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27лютого 2009 року № 1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Також у п. 19 вказаної постанови вказано, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст.83ЦПК Українипозивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що посилання позивача на те, що відповідачі поширили недостовірну та негативну інформацію в інтернет-мережі є безпідставними. На думку суду, викладена в інтернет-виданнях інформація є оцінкою дій, не містить фактичних даних та не носить стверджувальний характер. Висловлювання відповідачів не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані. Дана інформація не є негативною і не підлягає спростуванню.

Суд вважає, що висловлювання відповідачів є оціночним судженням, критичною оцінкою певних фактів. Вказана інформація є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів та не може бути перевірена на предмет відповідності дійсності.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що інформація є негативною та не носить оціночний характер. Позивачем не доведено суду, що інформаціє є недостовірною, містить фактичні твердження та може бути перевірена на предмет її дійсності.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що поширення інформації порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані докази, беручи доуваги те, що висловлювання відповідачів є вираженням суб`єктивної думки, тобто є оціночним судженням, критичною оцінкою певних фактів, є такими, що не містять фактичних даних та не можуть бути перевірені на предмет їх дійсності, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача про те, що інформація є недостовірною, викладеною у формі тверджень та не містить оціночного характеру, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Тому суд важає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем у порядку передбаченому правилами ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еваден Компані» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Київська, 1, ЄДРПОУ: 42709050), Товариства з обмеженою відповідальністю Прейстайм.Ком.ЮА (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 2, ЄДРПОУ: 34259663), Товариства з обмеженою відповідальністю «НТА - Незалежне телевізійне агентство» (79008, м. Львів, вул. Винниченка,6, ЄДРПОУ: 30053161) про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Судові витрати залишити за позивачем.

Повний текст судового рішення складено 03.02.2025 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Є. Радченко