Рішення

від 22.01.2025 по справі 448/2115/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/2115/24

Провадження № 2/448/137/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.01.2025 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом:

Позивача 1: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3)

Позивача 2: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

Позивача 3: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4) до

відповідача: Мостиської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область, 81300)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивачів): приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна (місцезнаходження: вул. Грушевського, 10/2, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, 81300)

В.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна (місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, 81300)

вимоги позивачів: про визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи - не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Позивачі 20.11.2024 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_2 відносився до суспільної групи - колгоспний двір.

2. Зазначають, що відповідно до виписок станом з 01.01.1991 по 15.04.1991 членами даного колгоспного двору були: ОСОБА_4 , 1947 р.н. - голова двору, ОСОБА_5 , 1942 р.н. - дружина, ОСОБА_6 . 1974 р.н. - дочка, ОСОБА_7 , 1976 р.н. - дочка, ОСОБА_8 , 1980 р.н. - дочка. Відповідно кожному з них належало по 1/5 частки в майні даного колгоспного двору.

3. Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова двору - ОСОБА_4 .

4. Додають, що до моменту своєї смерті ОСОБА_4 належно не оформив речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєстрував право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи.

5. Зазначають, що після смерті ОСОБА_4 . Мостиською державною нотаріальною конторою Львівської області була заведена спадкова справа №31/2019.

6. Додають, що спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_5 та їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_4 .

7. Додають, що таким чином частка ОСОБА_5 в визначеному майні збільшилась.

8. Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . На день смерті вона була зареєстрована та проживала у с. Підліски, Яворівського району Львівської області.

9. Зазначають, що після смерті матері, її частка в майні колгоспного двору перейшла дочці - ОСОБА_9 , у зв`язку з чим її частка у майні колишнього колгоспного двору збільшилась.

10. Додають, що до моменту своєї смерті ОСОБА_5 належно не оформила речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєструвала право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи.

11. Зазначають, що з метою оформлення своїх спадкових прав вони звернулись до нотаріуса, була заведена спадкова справа №35/2022. Однак, повідомленням нотаріуса позивачам було роз`яснено, що для реалізації їх спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки їм слід звернутися до суду. Оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку їм не видається можливим.

12. Представник відповідача позовні вимоги визнала, у поданій заяві вказала, що не заперечує проти позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

13. У підготовче судове засідання позивачі не з`явилися, подали заяви, в яких просять розгляд справи проводити без їх участі, вказали, що позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.

14. Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти позову, просить суд розглянути справу без участі представника ради.

15. Треті особи - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна та в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна у підготовче судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просять справу розглядати у їх відсутності.

16. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

17. Ухвалою судді від 22.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

18. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

19. В даних конкретних правовідносинах Суд знаходить достатні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні відповідно до вимог статті 200 ЦПК.

20. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

21. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

22. У підготовчому засіданні встановлено, житловий будинок у АДРЕСА_2 , являвся колгоспним двором, що підтверджується довідкою №95 виданою 14.01.2025 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.

23. Станом на 01.01.1991 по 15.04.1991 членами даного колгоспного двору були: ОСОБА_4 , 1947 р.н. - голова двору, ОСОБА_5 , 1942 р.н. - дружина, ОСОБА_6 . 1974 р.н. - дочка, ОСОБА_7 , 1976 р.н. - дочка, ОСОБА_8 , 1980 р.н. - дочка, що підтверджується виписками №6,7 із господарської книги №11 по с.Підліски, виданими 14.01.2025 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.

24. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова двору - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

25. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 . Мостиською державною нотаріальною конторою Львівської області була заведена спадкова справа №31/2019, з якої вбачається, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_5 .

26. До моменту своєї смерті ОСОБА_4 належно не оформив речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєстрував право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи.

27. Встановлено, що ОСОБА_5 належить 2/5 частки в визначеному майні (1/5 частки як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_4 та 1/5 частки як учаснику колишнього колгоспного двору).

28. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . На день смерті вона була зареєстрована та проживала у с. Підліски, Яворівського району львівської області, що підтверджується довідкою №374 виданою 13.07.2022 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.

29. Додають, що до моменту своєї смерті ОСОБА_5 належно не оформила речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєструвала право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи.

30. Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галиною Романівною була заведена спадкова справа за номером №35/2022, з якої вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її дочка - ОСОБА_9 . Отже її частка в майні колгоспного у майні колишнього колгоспного двору збільшилась (2/5 частки ОСОБА_5 + 1/5 частки як учаснику колишнього колгоспного двору).

31. Також встановлено, що позивачці-1 як спадкоємцю видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.10.2023 на майно після смерті ОСОБА_5 (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 20.10.2023 №74424913).

32. Після одруження позивачка-1 ОСОБА_1 змінила прізвище із « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .

33. Після одруження позивачка-2 ОСОБА_2 змінила прізвище із « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 .

34. Після одруження позивачка-3 ОСОБА_3 змінила прізвище із « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_13 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 .

35. Згідно технічного паспорта загальна площа будинку становить - 83.5 кв.м., житлова - 52.2 кв.м., допоміжна - 31.3 кв.м. Вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна - становить 215 998,00 грн.

36. Оформити право власності на спірне будинковолодіння в позасудовому порядку позивачам не вдається, що підтверджується листом приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. вих. №112/02-14 від 15.10.2024.

V. Застосоване Судом законодавство

37. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

38. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

39. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

40. Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

41. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

42. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

43. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

44. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

45. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

46. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

47. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

48. Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

49. З введенням у дію з 15 квітня 1991Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963.

50. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

51. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

52. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

53. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

54. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

55. Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зокрема, згідно з положеннями статті 120 Цивільного кодексу УРСР (1963), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.

56. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990.

57. Виходячи із змісту статті 524 Цивільного кодексу УРСР (1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

58. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

59. Крім того, згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

60. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

61. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

62. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

63. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

64. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

65. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

66. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

67. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

68. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

69. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

70. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

71. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

72. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

VI. Висновки Суду

73. Враховуючи наведене, Суд приходить до переконання, що право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

74. З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на 3/5 частки в спірному нерухомому майні (житловому будинку належить позивачу-1 ОСОБА_1 . Позивачу-2 ОСОБА_2 та позивачу-3 ОСОБА_3 належить по 1/5 частки в даному спірному житловому будинку як членам колгоспного двору. Однак, оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, тому обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.

75. Слід також зазначити те, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

76. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору залишити за ними.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відповідача Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивачів): приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

5. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачами.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_6 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;

Позивач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4, РНОКПП: НОМЕР_8 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область, 81300, ЄДРПОУ: 26307500;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивачів): приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, місцезнаходження: вул. Грушевського, 10/2, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, 81300;

В.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна, місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, 81300.

Повний текст судового рішення складений 03.02.2025.

Суддя Світлана ГІРЯК