Рішення

від 27.01.2025 по справі 592/15597/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/15597/24

Провадження №2/592/2632/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки,

встановив:

20.09.2024 позивач ОСОБА_2 , через представника ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаною заявою і просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» на користь позивача 71716,71 грн як компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.

Свої вимогимотивує тим,що з01.02.2022по 31.08.2024позивач перебуваву трудовихвідносинах зТОВ «КППВ».Позивач звільнивсяз роботиза згодоюсторін.Відповідно дост.19Закону України«Про відпустки»,одному збатьків,які маютьдвох абобільше дітейвіком до15років,або дитинуз інвалідністю,або якіусиновили дитину,матері (батьку)особи зінвалідністю здитинства підгрупиА Iгрупи,одинокій матері,батьку дитиниабо особиз інвалідністюз дитинствапідгрупи АIгрупи,який виховуєїх безматері (утому числіу разітривалого перебуванняматері влікувальному закладі),а такожособі,яка взялапід опікудитину абоособу зінвалідністю здитинства підгрупиА Iгрупи,чи одномуіз прийомнихбатьків надаєтьсящорічно додатковаоплачувана відпусткатривалістю 10календарних днівбез урахуваннясвяткових інеробочих днів(стаття73Кодексу Законівпро працюУкраїни).За наявностідекількох підставдля наданняцієї відпусткиїї загальнатривалість неможе перевищувати17календарних днів.Позивач маєдвох дітейвіком до15років,одна зяких єдитиною зінвалідністю,тому вінмає правона 17календарних днівна рікдодаткової відпустки.Дружина позивачаправом надодаткову відпусткуне користувалась,так якє фізичноюособою підприємцем.На деньзвільнення зроботи Позивачне використав51день додатковоївідпустки надітей,але провестинарахування компенсаціїта виплатитиїї підприємствовідмовилося.Відповідно доповідомлення пронараховані суми,належні працівниковіпри звільненнікомпенсація задні невикористаноївідпустки до31.12.23-6днів =8546,28грн,тобто по1424,38грн/день,а після31.12.23-19днів =26027,53грн,тобто по1369,87грн./день.Ураховуючи,що Позивачне використавпо 17днів нарік за2022,2023,2024роки,йому належитьдо виплатикомпенсація втакому розмірі:2022рік -17днів *1424,38грн =24214,46грн;2023рік -17днів *1424,38грн =24214,46грн;2024рік -17днів *1369,87грн =23287,79грн. Усього - 71716,71 грн.

У судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача про дату та час розгляду справ повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявні письмові пояснення по справі, відповідно до яких ТОВ «КППВ» вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на те, що 01.10.2023 Позивача переведено на посаду директора технічного в тому ж підрозділі та 31.08.2024 його звільнено з займаної посади, за згодою сторін за ч. 1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення з Позивачем проведено остаточний розрахунок та виплачено суми належної йому заробітної плати та грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки. Зазначає, що до позовної заяви не додано жодного документу на підтвердження того факту, що під час перебування у трудових відносинах з відповідачем позивач надавав відповідачу документи, що підтверджують підстави для надання йому додаткової соціальної відпустки, документи на підтвердження наявності в нього відповідного правого статусу та на підтвердження факту не використання його дружиною відповідної соціальної відпустки в 2022-2024 роках. Із заявами про надання такої відпустки позивач до відповідача протягом усього часу перебування у трудових відносинах не звертався, жодного дня у відповідній відпустці не перебував. Жодні компенсації за дні відповідної додаткової відпустки позивачу за будь-який період роботи не проводилися.

Ухвалою від 25.09.2024 суд прийняв до розгляду позовну заяву та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_2 з 01.02.2022 по 31.08.2024 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 9-11).

Відповідно до наказу від 15.08.2024 № 216/к ОСОБА_2 , технічний директор ТОВ, звільнений 31.08.2024 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 12).

З повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні станом на 30.08.2024 на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що останньому було нараховано: оклад, індексація заробітної плати, компенсація за дні невикористаної відпустки до 31.12.2023 6 днів, компенсація за дні невикористаної відпустки з 31.12.2023 19 днів (а.с. 13).

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , 2009 р.н., дитина з інвалідністю, законний представник ОСОБА_4 . Державну соціальну допомогу призначено з 20.06.2014 по 31.07.2027 (а.с. 14).

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 (а.с. 16).

ОСОБА_4 має статус фізичної особи-підприємця, вид діяльності: 47.59 роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (а.с. 17).

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 29.07.2006. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_7 (а.с. 18).

Крім того, з наказів від 31.01.2022 № 73/к та від 09.09.2022 №290/к вбачається, що ОСОБА_4 з 01.02.2022 по 09.09.2022 працювала інженером першої категорії відділу реалізації ТОВ «КППВ» (а.с. 62).

При звільненні ОСОБА_4 нараховано компенсацію за 14 днів невикористаної щорічної основної відпустки в сумі 7366,10 грн.

З витягу з особової справи працівника ОСОБА_2 вбачається, що записи щодо родинного стану та наявності дружини або дітей відсутні. Пункт 10 особової картки «Родинний стан» не заповнений. У розділі V особової картки «Відпустки» інформація про наявність додаткових відпусток також не зазначена (а.с. 63-66).

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона працювала головним бухгалтером в ТОВ «КППВ» з квітня 2023 року, звільнена з підприємства 30.09.2024. Свідок зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_2 для остаточного розрахунку при звільненні були проведені нарахування з урахуванням компенсації за додаткову відпустку відповідно до ЗУ «Про відпустки», однак керівництво його не погодило в частині нарахування компенсації про додаткову відпустку. Тому було перероблено розрахунок та виплачено розрахунок, крім компенсації про додаткову відпустку. Чи надавав Позивач документи, що надають йому право на додаткову відпустку при прийомі на роботу їй невідомо. Питанням нарахування заробітної плати вона не займалася. Нарахування та розрахунок здійснював бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_9 працювала бухгалтером у Відповідача до 30.09.2024, здійснювала нарахування заробітної плати. Коли надійшов наказ про звільнення ОСОБА_2 , вона провела розрахунок за кількістю днів щорічної відпустки, яка не була використана, а також дитячої відпустки, яка була не використана за попередні роки, віднесла документи на підпис керівнику, вони були не підписані, і їй було наказано провести новий розрахунок компенсації тільки за невикористану основну щорічну відпустку за період роботи. Ці два розрахунки вона віднесла керівнику, однак ним було підписано тільки один документ. По документу підписаному керівником, і було проведено нарахування. Як вона пам`ятає, в неї були копії свідоцтв про народження дітей, довідка, що дитина з інвалідністю, та відомості про те, що дружина ОСОБА_2 є підприємцем, проте, яким чином вона отримала ці документи, свідок пояснити не може. Письмової заяви про надання додаткової відпустки від Позивача не було.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи у їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпПУкраїни). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

За приписамич.1ст.83КЗпП Українивразі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України При звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Тобто, право працівника на отримання усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, і не були виплачені до дня звільнення, виникає у день звільнення, але реалізації цього права передує обов`язок працівника подати власнику або уповноваженому ним органу усі необхідні документи, які підтверджують наявність підстав для виплати таких сум.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що він має право на додаткову відпустку в кількості 17 календарних днів, як один з батьків, що має двох дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю. На підтвердження свого статусу до позовної заяви додав копії свідоцтв про народження дітей (2009 та 2018 роки народження), посвідчення про призначення державної соціальної допомоги дитини з інвалідністю, ОСОБА_3 2009 року народження, законний представник ОСОБА_4 .

Водночас, Позивач не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували повідомлення ним та надання Відповідачу документів, які надають йому право на отримання додаткової відпустки, як працівнику, що має двох дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, а також документів, що інший з батьків не скористався цієї відпусткою, серед іншого, заяв про отримання додаткової відпустки під час роботи Позивача у Відповідача, заяви про надання документів на підтвердження свого статусу як батька двох дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, при прийомі на роботу.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час звільнення Позивач звертався до Відповідача із відповідною заявою про виплату йому компенсації за невикористані дні додаткової відпустки з наданням відповідних підтверджуючих документів за кожен календарний рік роботи у Відповідача.

Суд критично відноситься до показів свідків щодо наявності в Позивача права на компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, оскільки ця обставина має підтверджуватися письмовими доказами заявами про надання такої відпустки або заявою про виплату компенсації за невикористані дня відпустки з наданням відповідних документів за кожен календарний рік роботи.

Отже, оскільки жодних документів на підтвердження свого права на додаткову відпустку як один з батьків, що має двох дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, Позивач не надавав, із заявою про надання йому такої відпустки до Відповідача не звертався, то підстави для нарахування й виплати Позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як одному з батьків, що має двох дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, також те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла», місце знаходження: м. Суми, вул. Ковпака, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 44360724.

Дата складанняповного судовогорішення 03.02.2025.

Суддя В.В. Титаренко