Рішення

від 23.01.2025 по справі 766/6701/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/6701/24

н/п 2-а/766/163/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Скрипнік Л.А.

за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської районної у м.Херсоні ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 178/34 від 25.04.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

01.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що 25.04.2024 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської районної у м.Херсоні ради винесено постанову № 178/34, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800 грн.

За змістом постанови ОСОБА_1 17.04.2024 року об 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці у магазині «ФОП ОСОБА_2 »., здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме « REVO » та пива ТМ «TUBORG» військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_3 , чим порушила вимоги наказу начальника Херсонської МВА від 12.07.2023 року №98-Н, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 156 КУпАП «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами».

Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт продажу нею алкогольних напоїв та отримання коштів за їх продаж.

У зв`язку з цим вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. вказуючи про те, що факт вчинення правопорушення за викладеними у постанові обставинами справи, підтверджується протоколом, фотофіксацією з місця події та поясненнями покупця, який є військовослужбовцем.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.05.2024 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської районної у м.Херсоні ради, засвідчені належним чином копії доказів, за результатами дослідження яких було встановлено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, які зазначені в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

В судове засідання позивач не з`явилась. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. У відзиві просив відмовити в задоволенні позову.

Фактичні обставини встановлені судом.

З постанови № 178/34 від 25.04.2024 року вбачається, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської районної у м.Херсоні ради притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Зміст адміністративного правопорушення:

- 17.04.2024 року об 11.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи на своєму робочому місці у магазині «ФОП ОСОБА_2 », за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме « REVO » та пива ТМ «TUBORG» військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_3 , чим порушила вимоги наказу начальника Херсонської МВС від 12.07.2023 року №98-Н (згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД 362200 від 17.04.2024).

При розгляді справи відповідно до протоколу №178/24 від 25.04.2024 р. не зазначено які докази досліджувалися комісією при ухваленні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

На виконання п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

За визначенням ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статей 251, 252 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Об`єктом даного адміністративного проступку за ч.2 ст. 256 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров`я населення.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах:

- порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена,

- або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку,

- продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку,

- продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар),

- торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, що ОСОБА_1 станом на 17.04.2024 р. 11:00 год. (дата та час адміністративного правопорушення) є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП, а саме працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Також в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не зазначено конкретно об`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР(Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 (справа № П/811/1217/1 адміністративне провадження № К/9901/41573/18).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу алкогольних напоїв позивачем.

Суд зазначає, що самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та відповідно правомірності прийнятого відповідачем рішення, що оскаржується в судовому порядку, суду не надано.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що відповідачем під час розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 280 КУпАП, не перевірено чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які б свідчили про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП України.

Відповідачем в ході розгляду справи належним чином не спростовано доводи щодо неправомірності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та відсутності доказів скоєння правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

За таких обставин, на думку суду, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а також наявність складу такого правопорушення в його діях не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, а також не обґрунтовано відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та ухвалення рішення про скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем не заявлено вимогу про розподіл судових витрат.

На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст.ст. 7, 156 ч.2, 245, 251, 278, 280, 283, 287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.77, 246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської районної у м.Херсоні ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 178/34 від 25.04.2024 року задовольнити повністю.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської районної у місті Херсоні ради №178/34 від 25.04.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП України закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

СуддяЛ. А. Скрипнік