Рішення

від 23.01.2025 по справі 686/13773/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/13773/21

Провадження № 2/686/657/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Приступи Д.І.,

секретаря Люкової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький звернувся до суду з позовною заявою до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 та просить Визнати недійсними пп.1.1 п.1 рішення та пп.1 п.1 Додатку №1 до рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року №19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності», в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 6810100000:35:003:0121), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлових будинків та витребувати з незаконного володіння у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,06 га (кадастровий номер 6810100000:35:003:0121), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі КЕВ м.Хмельницький.

В судовому засіданні представник прокуратури та КЕВ м.Хмельницький позовні вимоги підтримали та просять позов задовольнити.

Представник Міністерства оборони України направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні та в письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечував та просить в задоволенні позову відмовити. Також вказує на пропуск стороною позивача строку звернення до суду.

Хмельницька міська рада ву відзиві на позов проти позову заперечує, вказує на пропуск строку звернення до суду з позовною заявою.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обгрунтованість позову та про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Як встановленосудом, 23.12.1975 рокурішенням Виконавчого комітету Хмельницької ради депутатів трудящих №277-В Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині Хмельницького району, правонаступником якої згідно з Положенням про КЕВ м. Хмельницький, затвердженого 02.01.2013 року начальником Західного Територіального КЕУ, є КЕВ м. Хмельницький, видано акт на право користування землею, згідно з яким в постійне користування відведено2487,6 га земель.

До числа вказаних земель, зокрема, входять 176,9871га земель оборони, що належать до військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону, які призначались для використання військовою частиною НОМЕР_3 (станом на теперішній час в/ч НОМЕР_4 ) для потреб оборони за призначенням та для забезпечення повсякденної (постійної) діяльності, утримання та охорони.

Вказані землі перебувають на бухгалтерському обліку (балансі) КЕВ м. Хмельницький.

26.06.2015 рокукомісією у складі посадових осіб КЕВ м. Хмельницький, Хмельницької обласної державної адміністрації, міської ради проведено обстеження земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону, розташованого по АДРЕСА_2 . Згідно з актом обстеження, складеним за результатами роботи комісії, встановлено порушення використання земель оброни загальною площею 64,5 га і визначено вжиття відповідних заходів з метою усунення порушень у використанні земель оборони та приведення їх обліку відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, не зважаючи на наведене, 26.08.2015рішенням Хмельницької міської ради №19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (додаток 1 до рішення) на території військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону окремим громадянам надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для обслуговування та будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Надалі, 05.01.2016комісією у складі посадових осіб КЕВ м. Хмельницький проведено обстеження земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , за результатами якого складено акт обстеження, підтверджено факт надання окремим громадянам дозволів на розробку проектів відводу земельних ділянок на частині земель військового містечка орієнтовною площею 11,24 га та встановлено, що дозвіл Міністерством оборони України на відчуження вищевказаних земель не надавався.

На території земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 сформовано низку окремих земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, площею по 0,06 га, що знаходяться по АДРЕСА_3 , та входять до складу земель військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону.

Так, згідно з даними Публічної кадастрової карти України встановлено, що частині земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , а саме: площею 0,06 га, присвоєно кадастровий номер: 6810100000:35:003:0121.

За даним кадастровим номером зазначені наступні дані, а саме: тип власності не визначено, площа 0,06 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №4074/4075/22-26 від 24.07.2024 року, межі земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:35:003:0121 площею 0,06 га накладаються (нашаровуються) на земельну ділянку, яка була відведена Хмельницькій КЕЧ району рішенням Виконавчого комітету Хмельницької ради депутатів трудящих від 23.12.1975 року №277-В, згідно якого в постійне користування було відведено 2487,6 га земель, площа накладення (нашарування) становить 0, 0600 га.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Статтею 77 ЗК України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України визначено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів відповідно до їх повноважень. Пунктом 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року№483, передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

На момент прийняття вказаного рішення, а також на даний час відсутнє будь-яке рішення про припинення права власності чи користування спірною земельною ділянкою, а також відсутнє розпорядження Кабінету Міністрів України про відчуження спірної земельної ділянки, окрім цього, відсутні відомості про наказ чи директиву Міністра оборони України, у якій би містилась відмова від зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних завдань Кабінету Міністрів України належать забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об?єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 13 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Закону України «Про оборону України» визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері оборони належить, у тому числі, встановлювати порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, у тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг.

Пунктом «б» частини 3 статті 84 3К України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об?єктами соціально- культурного, виробничого та житлового призначення.

Отже, землі оборони перебувають у державній власності і лише у виключних випадках можуть бути передані до комунальної власності.

Поряд з цим, відповідно до статей 141, 142 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. У разі добровільної Відмови землекористувача від наданої у користування земельної ділянки, припинення права користування здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації.

Окрім того, відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» суб?єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об?єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління, у тому числі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності, зокрема землі оборони, крім земельних ділянок під об?єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Відповідно до ст. 12 ЗК України Хмельницька міська рада не наділена повноваженнями розпоряджатися землями державної власності, в тому числі і землями оборони.

Хмельницькою міською радою при прийнятті Додатку 1 до рішення від 26.08.2015 року№19 «Про надання громадянам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» проігноровані вищевказані норми законодавчих актів.

Стаття 153, 155 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Пункт 2 Роз?яснення президії Арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов?язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» передбачає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов?язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв?язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Спірна земельна ділянка у складі військового містечка № НОМЕР_2 призначена для проведення навчань (учбових занять) військовослужбовців, злагодження дій військових частин та підрозділів, а її фактичне незаконне вилучення оскаржуваним рішенням Хмельницької міської ради від 26.08.2015може призвести до неможливості використання цього військового містечка за призначенням, що в умовах ведення неоголошеної війни на сході країни спричинить істотну шкоду боєготовності підрозділів Збройних сил України та обороноздатності країни в цілому, в чому полягає основоположний інтерес держави.

Статтею 16 ЦК України, серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом, визначено визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади та органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Окрім того, статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов?язків характер для цих суб?єктів цих відносин.

У відповідності до ст. 215 ЦІК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Із урахуванням висновків Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 року№7-рп/2009(справа про скасування актів органів місцевого замоврядування) та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, у зв?язку з прийняттям суб?єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов?язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб?єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акту та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред?являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підгрунтям і метою пред?явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб?єкта владних повноважень.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 рокуу справі №6-14014 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред?явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.10.2018 рокуу справі №183/1617/16, узгоджуються з вказаним висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 рокуу справі №6-140цс14).

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3 статті 388 ЦК України).

Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Пунктами 1.1 пункту 1 рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року №19 «Про надання дозволу на розробляння проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності» та підпунктом 1.1 додатку №1 до вказаного рішення, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність, що згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України передбачало безоплатне набуття вказаним громадянином права власності на спірну земельну ділянку.

Відтак, держава в особі Міністерства оборони України та безпосереднього землекористувача КЕВ м. Хмельницький на підставі ч. 3 ст. 388 ЦК України вправі витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку, яка вибула з володіння держави поза її волею та була набута у порядку безоплатної приватизації від Хмельницької міської ради, що не мала права розпорядження цією ділянкою.

3 огляду на зазначене, пп. 1 п. 1 рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року№19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності» в частині надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 6810100000:35:003:0121), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлових будинків, повністю суперечить законодавству України підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Щодо твердження відповідачів про пропуск строків звернення до суду, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК України, встановлений строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який становить три роки.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред?явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, як було вказано в позовній заяві, 26.06.2015 рокукомісією у складі посадових осіб КЕВ м. Хмельницький, Хмельницької обласної державної адміністрації, міської ради проведено обстеження земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_2 . Згідно з актами обстеження, складеним за результатами роботи комісії, встановлено порушення використання земель оборони загальною площею 64,5 га і визначено вжити відповідних заходів, щодо усунення порушень у використанні земель оборони та приведення їх обліку до вимог чинного законодавства.

26.08.2015 рокурішенням Хмельницької міської ради за №19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (додаток 1 до рішення) на території військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону окремим громадянам надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для обслуговування та будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд.

05.01.2016року комісією у складі посадових осіб КЕВ м.Хмельницький проведено обстеження земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , за результатами якого складено акт обстеження, підтверджено факт надання окремим громадянам дозволів на розробку проектів відводу земельних ділянок на частині земель військового містечка, орієнтовною площею 11,24 га, та встановлено, що дозвіл Міністерством оборони України на відчуження вищевказаних земель не надавався.

06.07.2017 рокузаступником військового прокурора Хмельницького гарнізону до Господарського суду Хмельницької області було подано позовну заяву в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України та КЕВ м.Хмельницький, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати додаток №1 до рішення Хмельницької міської ради №19 від 26.08.2015 року "Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності", яким було надано дозволи громадянам на розробку проектів землеустрою щодо земельних ділянок військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:35:003:0121.

Судові рішення по вказаній позовній заяві були прийняті 15.03.2019 рокуГосподарським судом м. Києва та 03.10.2019 рокуПівнічним апеляційним господарським судом, якими в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Оскільки вищевказаний позов стосувався визнання незаконним скасування Додатку №1 до рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року№19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності», без скасування оспорю ради, в даному випадку п.1.1 п. І вказаного рішення Хмельницької міської ради, яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд явно вбачається, що предметом вищевказаного була лише частина вимоги, право на яку має КЕВ М. Хмельницький, у зв?язку із чим даний випадок повністю підпадає під визначені ст. 264 ЦК України обставини переривання позовної давності.

Окрім цього, заступником військового прокурора Хмельницького гарнізону 06.05.2020подано позовну заяву до господарського суду Хмельницької області (справа №924/547/20) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, у якій прокурор просив визнати протиправним та скасувати п.п. 1.1. п. 1 рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року№19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів оспорюваної земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:35:003:0121, що визначена п. 1 додатку №1 до вказаного рішення, визнання протиправним та скасування державної реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі.

За результатами розгляду 28.07.2020 рокурішенням господарського суду Хмельницької області відмовлено прокурору у задоволенні позовних, мотивуючи це тим, що позовна заява подана до неналежного відповідача, так як власником оспорюваної земельної ділянки є ОСОБА_1 ..

У подальшому, 19.11.2020 рокупостановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін у зв?язку з необхідністю пред?явлення вказаного позову до належного відповідача в рамках цивільного судочинства.

Таким чином, після вищевказаного переривання позовної давності, її строк почався заново з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 22.05.2020 року, у зв?язку із чим твердження відповідачів щодо пропущених строків для звернення до суду є необгрунтованими.

Відтак, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивачів в солідарному порядку в зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 83, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст. 56,175-177, 263, 264 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними пп.1.1 п.1 рішення та пп.1 п.1 Додатку №1 до рішення Хмельницької міської ради від 26.08.2015 року №19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності», в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 6810100000:35:003:0121), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлових будинків.

Витребувати з незаконного володіння у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ) земельну ділянку площею 0,06 га (кадастровий номер 6810100000:35:003:0121), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі КЕВ м.Хмельницький.

Стягнути з ОСОБА_1 , Хмельницької міської ради в солідарному порядку на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону судові витрати в розмірі 4540 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 3 лютого 2025 року.

Суддя Приступа Д.І.