Рішення

від 31.01.2025 по справі 120/12488/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2025 р. Справа № 120/12488/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 22.04.2024 №UA401000/2024/000113/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18, 19 та 26 квітня 2024 року з метою здійснення митного оформлення товару, а саме паперово-картонної продукції, було подано до митного оформлення митні декларації №24UA401020022179U4, №24UA401020022483U6, №24UA401020023681U6 з відповідними пакетами документів. Митна вартість товару була заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються згідно інвойсами продавця. Однак за результатами розгляду поданих митних декларацій відповідач заявлену митну вартість скоригував шляхом винесення рішень про коригування митної вартості від 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1, №UA401000/2024/000113/1 та від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1.

Позивач з оскарженими рішеннями відповідача не погоджується та зазначає, що відповідачем невірно обрано метод визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних товарів, та не обґрунтовано належним чином підстави, за яких виникли сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Ухвалою суду від 30.09.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA401020022179U4, №24UA401020022483U6, №24UA401020023681U6 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, вони не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митниця зазначила, що митна вартість товарів визначена за другорядним методом (ст.59 МКУ) та за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Таким чином, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 31.01.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив таке.

27.03.2023 року між Компанією FORTEX International AB Гетеборг, Швеція (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гофрокомбінат Торгтехніка (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №03/27-2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №03/27-2027 (далі по тексту Контракт) предметом якого є поставка паперу та картону.

Згідно п. 2.1 контракту продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця картон для плоских шарів та папір для гофрування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах: FCA (завод на завантаженні) або DAP Вінниця (Україна), відповідно до "Інкотермс-2020".

Детальний опис Товару, кількість і ціна Товару вказується в інвойсах (п. 2.2 Контракту).

Відповідно до п. 4.1 Контракту, ціна товару встановлюється в Євро за метричну тону нетто відповідно до умов, вказаних в статті 6 даного Контракту, і вказується в інвойсах. Ціна Товару включає в себе вартість упаковки, маркування, тари, а також витрати на транспортування Товару.

Пунктами 5.1, 5.2 контракту визначено, що валютою оплати являється євро; оплата за товар, що поставляється по цьому контракту, відбувається шляхом банківського переказу грошових коштів на суму, вказану в інвойсі, на рахунок продавця, вказаний в даному контракту.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA (завод на завантаженні) або DAP Вінниця (Україна), INCOTERMS 2020 (п. 6.2 Контракту).

Відповідно до специфікації № 12 від 11.04.2024 продавець продає покупцю на умовах DAP Вінниця (Україна) партії товару - паперово-картонної продукції, торговельної марки Testliner 2, Testliner 3, Medium, Medium. Загальна кількість 43,2 MT на суму 16848 EUR. Виробником яких є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL, країна виробник RO.

12.04.2024 Компанією Fortex International AB виписано комерційний інвойс №143625 на суму 8126,25 EUR. В даному інвойсі зазначено умови поставки: DAP Вінниця (Україна); умови оплати: 10 днів з дати постачання.

В подальшому, з метою митного оформлення ввезеного в межах контракту №03/27-2023 товару, позивач 18.04.2024 подав митну декларацію №23UA401020022179U4 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом:

- контракт № 03/27-2023 від 27.03.2023;

- специфікацію №12 від 11.04.2024 до вказаного контракту;

- рахунок-фактуру (інвойс) №143625 від 12.04.2024;

- пакувальний лист №2234978 від 12.04.2024;

- автотранспорту накладну б/н від 12.04.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форму EUR.1 Х0104554 від 15.04.2024;

- копію експортної митної декларації №24ROBV0900BE1437B1 від 15.04.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 11.04.2024;

- договір про надання послуг митного брокера 19012023 від 19.01.2023;

- довідка про товар від 01.12.2019.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, декларант листом №01/19 від 19.04.2024 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно №23UA401020022179U4 прийнято рішення від 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено те, що із врахуванням вимог ст.ст. 54, 55, 57-58 МКУ, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано виходячи з наступного:

1) у пакувальному листі від 12.04.2024 №2234678, наданому до митного оформлення, вказано умови поставки EXW, на відміну від умов поставки, вказаних в рахунку-фактурі від 12.04.2024 № 143625 DAP. Відповідно правил Інкотермс у редакції 2020 року на умовах поставки EXW Франко-завод означає, що продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця в названому місці (наприклад, на заводі або на складі). Для здійснення поставки продавець не повинен ані завантажувати товар на будь-який транспортний засіб, ані здійснювати очищення товарів для експорту, коли таке очищення застосовується. Дані витрати на умовах поставки EXW сплачує покупець, тому ці витрати є одними з складових митної вартості.

2) згідно наданого декларантом електронного примірника автотранспортної накладної (CMR) №б/н від 12.04.2024 відправником товару є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL (Румунія), при цьому декларантом надано оформлену експортну декларацію №24ROBV0900BE1437B1 від 15.04.2024, згідно якої відправником товару є Fortex International AB (Швеція).

3) в додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0026 від 19.04.2024 висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише на підставі відповіді відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Також експертом було зроблено аналіз ціни товару за інвойсом від 22.04.2024 №143625, який до митного оформлення не подавався. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч.2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ. Декларант листом від 19.04.2024 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо дійсної вартості.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість товару 1 була визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1 є ЕМД від 11.04.2024 №UA401020/2024/020716 за якою оформлено ідентичний товар тим самим отримувачем від того самого відправника, того самого виробника, в рамках того самого контракту.

Митна вартість товару 2, 3 не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Тому митна вартість була визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 2, 3 є ЕМД від 04.12.2023 №UA401020/2023/065986.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості №UA401000/2024/000112/1 від 22.04.2024, Вінницькою митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000523, в якій зазначено наступні причини відмови: в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п.5,6 ст.54, ст.256 МКУ, у зв`язку з винесеним Рішенням про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000112/1 від 22.04.2024.

Надалі на підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації №24UA401020022483U6 вартості, були подані наступні документи:

- контракт № 03/27-2023 від 27.03.2023;

- специфікацію №12 від 11.04.2024 до вказаного контракту;

- рахунок-фактуру (інвойс) №143748 від 17.04.2024;

- пакувальний лист №2234731 від 17.04.2024;

- автотранспорту накладну б/н від 17.04.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форму EUR.1 Х0104566 від 17.04.2024;

- копію експортної митної декларації №24ROBV0900021565B0 від 17.04.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 11.04.2024;

- договір про надання послуг митного брокера 19012023 від 19.01.2023;

- довідка про товар від 01.12.2019.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, декларант листом №01/22 від 22.04.2024 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно МД№24UA401020022483U6 прийнято рішення від 22.04.2024 №UA401000/2024/000113/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено те, що із врахуванням вимог ст.ст. 54, 55, 57-58 МКУ, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано виходячи з наступного:

- у пакувальному листі від 17.04.2024 №2234731, наданому до митного оформлення, вказано умови поставки EXW, на відміну від умов поставки, вказаних в рахунку фактурі від 17.04.2024 № 143748 DAP. Відповідно правил Інкотермс у редакції 2020 року на умовах поставки EXW «Франко-завод» означає, що продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця в названому місці (наприклад на заводі або на складі). Для здійснення поставки, продавець не повинен ані завантажувати товар на будь-який транспортний засіб, ані здійснювати очищення товарів для експорту, коли таке очищення застосовується. Дані витрати на умовах поставки EXW сплачує покупець, тому ці витрати є одними з складових митної вартості.

- згідно наданого декларантом електронного примірника автотранспортної накладної (CMR) №б/н від 17.04.2024 відправником товару є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL (Румунія), при цьому декларантом надано оформлену експортну декларацію № 24ROBV0900021565B0 від 17.04.2024, згідно якої відправником товару є Fortex International AB (Швеція).

- додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0026 від 19.04.2024, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Також, експертом було зроблено аналіз ціни товару за інвойсом від 27.04.2024 №143748, який до митного оформлення не подавався. Дані факт можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ.

Декларант листом від 22.04.2024 №01/22 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо дійсної вартості.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість товару 1 була визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1 є ЕМД від 11.04.2024 №UA401020/2024/020716 за якою оформлено ідентичний товар тим самим отримувачем від того самого відправника, того самого виробника, в рамках того самого контракту.

Митна вартість товару 2 не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Тому митна вартість була визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 2 є ЕМД від 04.12.2023 №UA401020/2023/065986.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості №UA401000/2024/000113/1 від 22.04.2024, Вінницькою митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000531, в якій зазначено наступні причини відмови: в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п.5,6 ст.54, ст.256 МКУ, у зв`язку з винесеним Рішенням про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000113/1 від 22.04.2024.

Також на підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації №24UA401020023681U6 вартості, були подані наступні документи:

- контракт № 03/27-2023 від 27.03.2023;

- специфікацію №13 від 18.04.2024 до вказаного контракту;

- рахунок-фактуру (інвойс) №143940 від 19.04.2024;

- пакувальний лист від 19.04.2024;

- автотранспорту накладну б/н від 19.04.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форму EUR.1 Х00066766 від 22.04.2024;

- копію експортної митної декларації №24ROIS2700PF9730B3 від 22.04.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 18.04.2024;

- договір про надання послуг митного брокера 19012023 від 19.01.2023;

- довідка про товар від 01.12.2019.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, декларант листом №01/26 від 26.04.2024 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно №24UA401020023681U6 прийнято рішення від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено про те, що:

згідно наданого декларантом електронного примірника автотранспортної накладної (CMR) №б/н від 19.04.2024 відправником товару є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL (Румунія), при цьому декларантом надано оформлену експортну декларацію №24ROIS2700PF9730B3 від 22.04.2024, згідно якої відправником товару є Fortex International AB (Швеція);

в додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0028 від 26.04.2024 висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише на підставі відповіді відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Даний факт може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ.

Декларант листом від 26.04.2024 №01/26 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо дійсної вартості.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість товару 1, 2 не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Тому митна вартість була визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1, 2 є ЕМД від 04.12.2023 №UA401020/2023/065986.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості №UA401000/2024/000118/1 від 26.04.2024, Вінницькою митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000556, в якій зазначено наступні причини відмови: в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п.5,6 ст.54, ст.256 МКУ, у зв`язку з винесеним Рішенням про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000118/1 від 26.04.2024.

Позивач вважаючи вказані рішення протиправними, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022року у справі № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про коригування 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1, №UA401000/2024/000113/1 та від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) у пакувальних листах, наданих до митного оформлення, вказано умови поставки EXW, на відміну від умов поставки, вказаних в рахунках-фактурах DAP. Відповідно правил Інкотермс у редакції 2020 року на умовах поставки EXW Франко-завод означає, що продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця в названому місці (наприклад, на заводі або на складі). Для здійснення поставки продавець не повинен ані завантажувати товар на будь-який транспортний засіб, ані здійснювати очищення товарів для експорту, коли таке очищення застосовується. Дані витрати на умовах поставки EXW сплачує покупець, тому ці витрати є одними з складових митної вартості.

2) згідно наданих декларантом електронних примірників автотранспортних накладних (CMR) відправником товару є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL (Румунія), при цьому декларантом надано оформлені експортні декларації, згідно яких відправником товару є Fortex International AB (Швеція).

3) в додатково наданих експертних висновках Вінницької ТПП, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише на підставі відповіді відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Також експертом було зроблено аналіз ціни товару за інвойсам, які до митного оформлення не подавалися. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Водночас щодо першої з розбіжностей суд зазначає, що пакувальним листом слід вважати документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Крім цього, згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України пакувальний лист не є первинним документом, що підтверджує митну вартість товарів та може бути прийнятий до уваги виключно як додаткова інформація та не є документом, що підтверджує числові складові вартості товару.

Таким чином, суд наголошує, що пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

Відповідно п. 2.1 укладеного контракту від 27.03.2023 продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця картон для плоских шарів та папір для гофрування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах: FCA (завод на завантаженні) або DAP Вінниця (Україна), відповідно до "Інкотермс-2020".

12.04.2024 Компанією Fortex International AB виписано комерційний інвойс №143625 на суму 8126,25 EUR. В даному інвойсі зазначено умови поставки: DAP Вінниця (Україна); умови оплати: 10 днів з дати постачання.

У рахунках-фактурах (інвойсах) №143625 та №143748 аналогічно вказано умови поставки DAP Вінниця (Україна).

Термін «Delivered at Place», скорочено DAP (Постачання в місці призначення), згідно Інкотермс» означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Таким чином, основними документами, які надавалися декларантом до митного оформлення товару чітко визначені умови доставки DAP Вінниця (Україна), що попередньо було погоджено сторонами.

Більш того, посилання на наявність в пакувальних листах інформації щодо умов поставки безпосередньо не впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.

Щодо другої розбіжності, яка виявилася в тому, що в електронних примірниках автотранспортних накладних (CMR) відправником товару є DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL (Румунія), при цьому декларантом надано оформлені експортні декларації, згідно яких відправником товару є Fortex International AB (Швеція), суд зазначає таке.

Як встановлено вище, поставка товару здійснювалась продавцем на умовах DAP.

В інвойсі №143625 від 22.04.2024 та транспортних накладних (CMR) адреси поставки товару та його відправника Зарнешть, Румунія - є достатнім підтвердженням належності виконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару, повністю відповідає умовам даного контракту та є підтвердженням відсутності розбіжностей щодо відправника товару та країною його відправки.

Поруч з тим, слід зауважити, що експортна митна декларація не входить до переліку документів, подання яких в обов`язковому порядку передбачено ст. 53 МК України. Тому, за відсутності обґрунтування з боку митного органу, що вказана розбіжність спричинила неправильність визначення митної вартості, вказане не може бути обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості

Щодо надання експертних висновків №0028 від 26.04.2024 та №0026 від 19.04.2024, в яких зазначено, що висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження. То, на переконання суду, даний висновок є належним документом, що підтверджує справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.

Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 МК України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, ненаведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 справа № 809/872/17.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення митної вартості товару відповідач визначив ЕМД від 11.04.2024 №UA401020/2024/020716 та ЕМД від 04.12.2023 №UA401020/2023/065986.

Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння повних характеристик оцінюваних товарів та їх характеристик, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України. Тим більше судом встановлено, що марки товарів в обох випадках не є аналогічними.

На переконання суду, в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожих товарів, що розмитнювались у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митними деклараціями №24UA401020022179U4, №24UA401020022483U6, №24UA401020023681U6 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів від 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1, №UA401000/2024/000113/1 та від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 9084 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 22.04.2024 №UA401000/2024/000112/1, №UA401000/2024/000113/1 та від 26.04.2024 №UA401000/2024/000118/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 9084 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" (вул. Нечуя-Левицького, 14, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44552193)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

СуддяМультян Марина Бондівна