Рішення

від 27.01.2025 по справі 160/33579/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Справа № 160/33579/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Грищенка І.В.

представника позивача Іванус О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 за Списком № 1, 2 у розмірі 3 203 345,96 грн, -

УСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», в якій позивач просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства Макіївський металургійний завод на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 за Списком № 1, 2 у розмірі 3 203 345,96 грн (Список № 1 2 963 084,54 грн, Список № 2 240 261,42 грн) на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії за Списком №1,2 за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 року на загальну суму 3 203 345,96 грн. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на адресу відповідача, були отримані та не оскаржувались, набули статусу узгоджених та підлягають обов`язковій сплаті. Оскільки, відповідачем вищезазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачено, вона підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.01.2025 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

У судове засідання, призначене на 20.01.2025 року та на 27.01.2025 року, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причина неявки невідома.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, що працювали за Списком №1,2 на підприємстві відповідача.

Згідно з долученими до матеріалів справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами та на інших роботах, які дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1,2 за період 01.10.2023 по 30.11.2024 року на загальну суму 3 203 345,96 грн.

Відповідач вимоги позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України №1058-ІV, зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- за пунктом а - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- за пунктами б - з - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Пунктом 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відтак витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів а, б - з частини першої статті 13 Закону України №1788-ХІІ за списком №1 та списком №\2 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17 від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.

Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачена діючим законодавством.

Інструкція №21-1 визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники роботодавці, а саме:

- підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

- колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

- дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Пунктом 6.4 №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції №21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

За приписами пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та статті 114 Закону №1058-IV, покладений на роботодавця.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок фактичних витрат, який надсилається роботодавцю.

Також органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-2 позивачем складені та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком №1, 2), якими підтверджується заборгованість відповідача по відшкодуванню Пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 на загальну суму 3 203 345,96 грн.

Як вже зазначалося судом вище, відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 10.09.2020 по справі №820/6674/15 (адміністративне провадження №К/9901/8678/18) та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Суд зазначає, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком № 1, 2), складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції №21-1.

Суд також виходить з того, що вказані розрахунки у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, тобто останній був згоден із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно доказів протилежного суду не надано. Крім того, зазначаючи про необґрунтованість помісячного розрахунку по відшкодуванню пільгової пенсії, відповідач не надає свого контррозрахунку та доказів того, що у нього відсутня заборгованість зі сплати коштів на відшкодування пільгової пенсії; обставини призначення пільгової пенсії та обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем також не спростовані.

Отже, відповідач зобов`язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі визначеному позивачем.

Станом на день вирішення спору суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Відповідно до статті 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а також те, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, 2 за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 року у розмірі 3 203 345,96 грн., а доказів її погашення суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки, під час розгляду даної справи, суд не залучав свідків та не призначав судові експертизи, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 за Списком № 1, 2 у розмірі 3 203 345,96 грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Макіївський металургійний завод на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 в загальній сумі 3 203 345,96 грн, з них (за Списоком № 1 2 963 084,54 грн та 240 261,42 грн за Списком № 2) на р/р НОМЕР_1 , ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.

Суддя В.В. Кальник