Рішення

від 31.01.2025 по справі 200/335/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року Справа№200/335/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

16 січня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі відповідач, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях), надісланий засобами поштового зв`язку 11 січня 2025 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправними дії ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язати ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

16 січня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 1993 року проходила військову службу в органах Служби безпеки України на посаді спеціаліста 1-ї категорії (майор) 2 сектору відділу оперативно-технічних заходів центру оперативно-технічних заходів 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області).

Наказом Служби безпеки України від 31 серпня 2018 року № 1144-ос звільнена в запас Служби безпеки України з 12 вересня 2018 року на підставі на підставі пп. «а» п. 61, пп. «б» п. 63 та пп. «б» п. 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007, (далі Положення № 1262/2007).

Наказом в. о. начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 12 вересня 2018 року № 545-ос виключена зі списків особового забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року відповідач не нарахував на не виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення.

Позивач вказувала на те, що 27 серпня 2024 рок та 17 жовтня 2024 року звернулася до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з заявами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Однак листами від 11 грудня 2024 року відповідач фактично відмовив у цьому.

Позивач доводила, що має право на індексацію грошового забезпечення за вказаний період, обчислену із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Вважаючи протиправними дії ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, які полягли у відмові нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач покликалася на норми ст. ст. 1-2, 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі 2011), ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017), ст. ст. 1, 2, 4, 6 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282), п. п. 1-1, 2, 4, 5, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (далі Порядок № 1078), постанову Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі Постанова КМУ № 1294) і доводила, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року, оскільки з 01 січня 2008 року набрала чинності Постанова КМУ № 1294, якою встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Відповідач вважав безпідставними вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2016 року по 01 січня 2016 року із встановленням базового місяця січень 2008 року.

По-перше, відповідач зазначив, що визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) як місяця, у якому індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, (базового місяця) відбулося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року і застосовується з 01 грудня 2015 року.

П. 5 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 1013 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків; обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Разом з цим в період з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2015 року застосуванню підлягали попередні редакції п. 5 Порядку № 1078.

Так, в період з 01 січня 2008 року по 13 лютого 2014 року згідно з п. 5 Порядку № 1078 базовим вважався не лише місяць підвищення тарифних ставок (окладів), а також будь-який місяць підвищення грошового забезпечення військовослужбовця, у тому числі за рахунок премії.

В період з 13 лютого 2014 року по 01 грудня 2015 року внаслідок змін, внесених в п. 5 Порядку № 1078, місяць, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок збільшення розміру премії, перестав вважатися базовим місяцем.

Відповідач доводив, що з урахуванням попередніх редакцій п. 5 Порядку № 1078 останнім базовим місяцем для обчислення індексації за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року є липень 2013 року, у якому відбулося підвищення грошового доходу позивача, про що свідчить довідка від 29 січня 2025 року № 15/21.

Відтак, безпідставними є її вимоги про нарахування та виплату індексації за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

По-друге, відповідач зауважив, що за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року позивачці нарахована і виплачена індексація в загальному розмірі 309,38 грн.

В останній раз індексація була виплачена в січні 2015 року в сумі 118,15 грн, з лютого 2015 року по січень 2016 року індексація не виплачувалась через те, що державним бюджетом України та, відповідно, кошторисом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях не були передбачені видатки для проведення індексації грошового забезпечення.

Відповідач наголошував на тому, що з 01 січня 2015 року згідно з ч. 7 ст. 5 Закону № 1282 індексація проводиться лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, тобто у випадку відсутності фінансових ресурсів індексація не проводиться.

Також згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Як наслідок, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів у державному бюджеті та кошторисі не здійснювало нарахування та виплату індексації в період з лютого 2015 року по січень 2016 року.

Вимоги позивача в частині нарахування та виплати індексації за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року відповідач вважав безпідставними, оскільки в цей період ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях не мало відповідного фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, а тому її не нараховувало і не виплачувало.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 16 січня 2025 року суд витребував у відповідача такі докази: послужний список ОСОБА_1 ; наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області (ГУ СБУ в Донецькій області); наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; архівні довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2014-2018 роки із зазначенням сум грошового забезпечення (в розрізі його окремих складових), які були нараховані та фактично виплачені позивачці; розрахунок індексації грошового забезпечення за 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, яка була нарахована і фактично виплачена позивачці, із зазначенням застосованих місяців підвищення доходу (базового місяця).

В повному обсязі витребувані докази відповідач суду не надав, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 04 січня 2017 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Службою безпеки України 25 серпня 2015 року.

Відповідач Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ідентифікаційний код 20001504) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Позивач проходила службу в органах Служби безпеки України.

Відповідач повідомив, що не може надати послужний список ОСОБА_1 , наказ про її зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (Головного управління Служби безпеки України в Донецькій області), а також про те, що ці документи можуть перебувати в Головному управлінні Служби безпеки України у м. Києві та Київській області у зв`язку з направленням позивача після звільнення з військової служби на військовий облік до цього територіального органу.

Разом з цим відповідач визначає, що впродовж спірного періоду позивач перебувала у списках особового складу та на всіх видах забезпечення в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як свідчить витяг з наказу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 12 вересня 2018 року № 545-ос «По особовому складу», майор ОСОБА_1 , спеціаліст 1 категорії (майор) 2 сектору відділу оперативно-технічних заходів центру оперативно-технічних заходів 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області), яка звільнена наказом Служби безпеки України від 31 серпня 2018 року № 1144-ос на підставі пп. «а» п. 61 Положення № 1262/2007, пп. «б» п. 63 та пп. «б» п. 88-1 (за станом здоров`я непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) в запас Служби безпеки України, з надання права носіння військової форми одягу, з 12 вересня 2018 року виключена зі списків особового складу.

На день виключення зі списків особового складу вислуга років позивача складала: календарна 27 років 08 місяців 03 дні (з них навчання у закладі вищої освіти 02 роки 04 місяці 26 днів(, в пільговому обчисленні 11 років 07 місяців 23 дні, всього 39 років 05 місяців 26 днів.

Наказ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 12 вересня 2018 року № 545-ос «По особовому складу» не передбачав виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за минулі періоди при її звільненні з військової служби.

Спірні правовідносини виникли з приводу нарахування та виплати позивачці поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року.

На підставі розрахункових листків за січень 2014 року листопад 2018 року, які надані відповідачем, суд вставив, що за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувало та виплатило ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в липні 2014 року 0,00 грн, в серпні 2014 року 0,00 грн, у вересні 2014 року 17,05 грн, в жовтні 2014 року 17,05 грн, в листопаді 2014 року 63,34 грн, в грудні 2014 року 93,79 грн, в січні 2015 року 118,15 грн, в лютому 2015 року 0,00 грн, в березні 2015 року 0,00 грн, в квітні 2015 року 0,00 грн, в травні 2015 року 0,00 грн, в червні 2015 року 0,00 грн, в липні 2015 року 0,00 грн, в серпні 2015 року 0,00 грн, у вересні 2015 року 0,00 грн, в жовтні 2015 року 0,00 грн, в листопаді 2015 року 0,00 грн, в грудні 2015 року 0,00 грн, в січні 2016 року 0,00 грн, в лютому 2016 року 0,00 грн, в березні 2016 року 0,00 грн, в квітні 2016 року 0,00 грн, в травні 2016 року 0,00 грн, в червні 2016 року 0,00 грн, в липні 2016 року 0,00 грн, в серпні 2016 року 0,00 грн, у вересні 2016 року 0,00 грн, в жовтня 2016 року 0,00 грн, в листопаді 2016 року 0,00 грн, в грудні 2016 року 0,00 грн, в січні 2017 року 0,00 грн, в лютому 2017 року 0,00 грн, в березні 2017 року 0,00 грн, в квітні 2017 року 0,00 грн, в травні 2017 року 0,00 грн, в червні 2017 року 0,00 грн, в липні 2017 року 0,00 грн, в серпні 2017 року 0,00 грн, у вересні 2017 року 0,00 грн, в жовтні 2017 року 0,00 грн, в листопаді 2017 року 0,00 грн, в грудні 2017 року 0,00 грн, в січні 2018 року 0,00 грн, в лютому 2018 року 0,00 грн.

ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях надало довідку від 29 січня 2025 року № 15/21 про розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначило, що, виходячи з припущення про наявність фінансових ресурсів в державному бюджеті України на 2016-2018 роки, за період з лютого 2008 року по лютий 2018 року включно позивачці мала бути нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення в загальній сумі 2679,00 грн, із розрахунку:

січень 2008 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 633,00 грн, розмір грошового забезпечення 2626,67 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2008 року прожитковий мінімум 633,00 грн, розмір грошового забезпечення 2063,02 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2008 року прожитковий мінімум 633,00 грн, розмір грошового забезпечення 2321,47 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2008 року прожитковий мінімум 647,00 грн, розмір грошового забезпечення 2553,75 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2008 року прожитковий мінімум 647,00 грн, розмір грошового забезпечення 2553,75 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2008 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 647,00 грн, розмір грошового забезпечення 2562,19 грн, розмір зростання грошового забезпечення 8,44 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2008 року прожитковий мінімум 649,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2008 року прожитковий мінімум 649,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2008 року прожитковий мінімум 649,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2008 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

листопад 2008 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2008 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 24,75 грн;

лютий 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 39,47 грн;

березень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 60,21 грн;

квітень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 70,91 грн;

травень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 81,62 грн;

червень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 81,62 грн;

липень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 91,65 грн;

серпень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 100,35 грн;

вересень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 100,35 грн;

жовтень 2009 року прожитковий мінімум 669,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 100,35 грн;

листопад 2009 року прожитковий мінімум 744,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 111,60 грн;

грудень 2009 року прожитковий мінімум 744,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 123,50 грн;

січень 2010 року прожитковий мінімум 869,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 71,26 грн;

лютий 2010 року прожитковий мінімум 869,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 155,55 грн;

березень 2010 року прожитковий мінімум 869,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 183,36 грн;

квітень 2010 року прожитковий мінімум 884,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 203,35 грн;

травень 2010 року прожитковий мінімум 884,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 203,35 грн;

червень 2010 року прожитковий мінімум 884,00 грн, розмір грошового забезпечення 2644,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 206,86 грн;

липень 2010 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 888,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 807,75 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2010 року прожитковий мінімум 888,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2010 року прожитковий мінімум 888,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2010 року прожитковий мінімум 907,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 10,88 грн;

листопад 2010 року прожитковий мінімум 907,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 37,19 грн;

грудень 2010 року прожитковий мінімум 922,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 37,80 грн;

січень 2011 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 941,00 грн, розмір грошового забезпечення 3501,88 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 38,58 грн;

лютий 2011 року прожитковий мінімум 941,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 54,58 грн;

березень 2011 року прожитковий мінімум 941,00 грн, розмір грошового забезпечення 3452,63 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 54,58 грн;

квітень 2011 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 447,37 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2011 року прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2011 року прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2011 року прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2011 року прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 11,52 грн;

вересень 2011 року прожитковий мінімум 960,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 11,52 грн;

жовтень 2011 року прожитковий мінімум 985,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 11,82 грн;

листопад 2011 року прожитковий мінімум 985,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 11,82 грн;

грудень 2011 року прожитковий мінімум 1004,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 12,05 грн;

січень 2012 року прожитковий мінімум 1073,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 12,88 грн;

лютий 2012 року прожитковий мінімум 1073,00 грн, розмір грошового забезпечення 3900,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 12,88 грн;

березень 2012 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 1073,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 398,13 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2012 року прожитковий мінімум 1073,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2012 року прожитковий мінімум 1094,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2012 року прожитковий мінімум 1094,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2012 року прожитковий мінімум 1102,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2012 року прожитковий мінімум 1102,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2012 року прожитковий мінімум 1102,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2012 року прожитковий мінімум 1118,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

листопад 2012 року прожитковий мінімум 1118,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2012 року прожитковий мінімум 1134,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4298,13 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2013 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4744,03 грн, розмір зростання грошового забезпечення 445,90 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2013 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 4850,19 грн, розмір зростання грошового забезпечення 106,16 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2013 року (базовий місяць) прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 5664,66 грн, розмір зростання грошового забезпечення 814,47 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

листопад 2013 року прожитковий мінімум 1147,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2013 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5338,24 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 41,41 грн;

червень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 17,05 грн;

жовтень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 17,05 грн;

листопад 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 63,34 грн;

грудень 2014 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 5685,53 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 93,79 грн;

січень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 118,15 грн;

лютий 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2015 року прожитковий мінімум 1218,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2015 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2015 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення «-», розмір виплаченої індексації «-»;

листопад 2015 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2015 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2016 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2016 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2016 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 7223,51 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2016 року прожитковий мінімум 1378,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9566,04 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9313,04 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

листопад 2016 року прожитковий мінімум 1450,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2016 року прожитковий мінімум 1600,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2017 року прожитковий мінімум 1600,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2017 року прожитковий мінімум 1600,00 грн, розмір грошового забезпечення 9439,54 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

березень 2017 року прожитковий мінімум 1600,00 грн, розмір грошового забезпечення 10927,91 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

квітень 2017 року прожитковий мінімуму 1600,00 грн, розмір грошового забезпечення 10927,91 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

травень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 10927,91 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

червень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 10927,91 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

липень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 10927,91 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

серпень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 10880,01 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

вересень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 11904,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

жовтень 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 11904,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

листопад 2017 року прожитковий мінімум 1684,00 грн, розмір грошового забезпечення 11904,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

грудень 2017 року прожитковий мінімум 1762,00 грн, розмір грошового забезпечення 11904,00 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

січень 2018 року прожитковий мінімум 1762,00 грн, розмір грошового забезпечення 14401,16 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн;

лютий 2018 року прожитковий мінімум 1762,00 грн, розмір грошового забезпечення 5177,50 грн, розмір зростання грошового забезпечення 0,00 грн, розмір виплаченої індексації 0,00 грн.

У відповідь на заяву позивача від 24 червня 2024 року, яка зареєстрована 08 липня 2024 року за № С-254, листом від 29 липня 2024 року № 78/8/С-254/78/5/56 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області повідомило, що індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року їй не нараховувалась і не виплачувалась.

27 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з заявою, в якій просила:

- нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року;

- повідомити, чи здійснювалось їй нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року;

- у разі нездійснення індексації грошового забезпечення за вказаний період, нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

У відповідь на цю заяву, яка зареєстрована 17 вересня 2024 року за № С-379, листом від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/3/78/5/56 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило, що правовідносини щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року перестали бути спірними внаслідок пропуску строку звернення до суду; підстави для нарахування і виплати індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року відсутні.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2024 року, яка зареєстрована 17 вересня 2024 року за № С-379, листом від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/78/5/56 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило, що за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року їй нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 309,38 грн, в тому числі за вересень 2014 року 17,05 грн, жовтень 2014 року 17,05 грн, листопад 2014 року 63,34 грн, грудень 2014 року 93,79 грн, січень 2015 року 118,15 грн.

17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з заявою, яка за змістом аналогічна заяві від 27 серпня 2024 року, на яку відповідач надав відповіді листами від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/1/2/78/5/56 та від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/1/78/5/56, які за змістом тотожні його листам від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/3/78/5/56 та від 11 грудня 2024 року № 78/8/С-379/78/5/56.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

Поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Об`єкти індексації грошових доходів населення визначає ст. 2 Закону № 1282, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначає ст. 4 Закону № 1282.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 в редакції, що була чинною до 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

На підставі п. 21 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, у ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 цифри «101» замінені цифрами «103».

Таким чином, до 01 січня 2016 року індексація грошових доходів населення проводилась в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, який був встановлений в розмірі 101%; з 01 січня 2016 року поріг індексації встановлений в розмірі 103%.

Інші положення ст. 4 Закону № 1282 з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону № 1282 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1282 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1282 підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1282 у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Ч. 2 ст. 6 Закону № 1282 передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п. 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

П. 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи ст. ст. 3, 4 Закону № 1282, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, п. 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

За змістом абз. 5 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абз. абз. 2, 4 п. 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в ч. 6 ст. 2 Закону № 1282.

Так, абз. 2 п. 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі, грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

При цьому абз. 4 п. 4 Порядку № 1078 визначено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абз. 6 п. 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абз. 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

П. 5 Порядку № 1078 (в первинній редакції) передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Згідно з п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 690), передбачав таке:

«5. У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абз. 7 цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п. 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до п. п. 1-1 і 4 цього Порядку.

Якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.».

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 170)), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 36 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 36)), передбачав, що в разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

При цьому п. 10-2 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 526)), для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.

Згідно з п. 6 Постанови КМУ № 1013 ця постанова застосовується з 01 грудня 2015 року.

Отже, з 01 грудня 2015 року п. 5 Порядку № 1078 застосовувався у новій редакції на підставі Постанови КМУ № 1013.

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

28 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 141), яка набрала чинності з 15 березня 2018 року.

31 березня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Постанова КМУ № 278), яка набрала чинності з 02 квітня 2021 року.

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 в період з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року включно діяв у редакції Постанови КМУ № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції Постанови КМУ № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз. 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови КМУ № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2021 року включно в редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 діяв 01 грудня 2015 року у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року включно діяв у редакції Постанови КМУ № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 цього Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011 передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2016 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, дії (бездіяльність) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Позивач доводить, що в період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно індексація його грошового забезпечення мала здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Відповідач наполягає на відсутності правових підстав для застосування базового місяця січень 2008 року до 01 грудня 2015 року.

У контексті спірних правовідносин насамперед слід зауважити, що Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Аналіз положень п. п. 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 в редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, зумовлює висновок, що до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд звертав увагу, зокрема, в п. 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013.

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови № 1013, мета цього акта полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

Постановою КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку № 1078.

Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Постанови № 1013, ці зміни передбачали:

- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний на той час механізм передбачав зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).

Крім цього, п. п. 1, 3 Постанови КМУ № 1013 було встановлено, що:

- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.

Отже, з 01 грудня 2015 року Постановою КМУ № 1013 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Крім того, вказана постанова передбачала підвищення розмірів посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також перегляд постійний додаткових виплат, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013.

У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови КМУ № 1013 дають підстави для висновку, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати тим працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.

Водночас норми Постанови КМУ № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у п. 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21 і п. 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі № 380/1730/22.

Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою КМУ № 1013 до Порядку № 1078 та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, окремими положеннями яких установлено таке:

- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз указаних положень свідчить, що внаслідок змін, запроваджених Постановою КМУ № 1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їх прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу, переведення на іншу посаду тощо.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він обіймав.

Системний спосіб тлумачення приписів Постанови КМУ № 1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, дають підстави для висновку, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Посадові оклади військовослужбовців визначаються постановами Кабінету Міністрів України.

Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно.

Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався.

Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова КМУ № 704), якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078 суд дійшов висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким належало здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 та інших.

На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені ст. ст. 2, 4 Закону № 1282, п. п. 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу військовослужбовця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, не є дискреційними.

Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займала позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займала позивач.

У випадку ОСОБА_1 законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з 01 грудня 2015 року, а саме: здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 101% (до 01 січня 2016 року) чи 103% (після 01 січня 2016 року).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 та інших.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить захистити її право на отримання індексації грошового забезпечення, обчисленої з дотриманням вимог чинного законодавства, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Враховуючи встановлені фактичні обставини та виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд дійшов висновку, що бездіяльність ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, підлягає визнанню протиправною.

При обранні належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, обчисленого відповідно до вимог законодавства, суд враховує таке.

Верховний Суд в п. 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен:

а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу);

б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, для захисту порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу.

З приводу заперечень відповідача, які ґрунтуються на відсутності бюджетного фінансування, суд зауважує таке.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17), індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

При цьому реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Також позивач доводить, що має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що положення п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078 в редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, передбачали, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

Як зазначає відповідач, останнім місцям індивідуального збільшення грошового забезпечення ОСОБА_1 був липень 2013 року, який і став базовим місяцем для індексації її грошового забезпечення, в тому числі за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року.

Відтак, відсутні підстави для висновку про те, що січень 2008 року був базовим місяцем для індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року.

Відповідач не заперечує права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року, однак зазначає, що за цей період індексація була нарахована і виплачена позивачці не повністю, а в межах наявного фінансового ресурсу.

З огляду на встановлені фактичні обставини і правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що бездіяльність ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно в повному обсязі, підлягає визнанню протиправною.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог є покладання на ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях обов`язку нарахувати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Щодо строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Строк звернення до адміністративного суду визначений ст. 122 КАС.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 5 ст. 122 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

П. 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017) індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою).

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.

Положення ст. 122 КАС не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

У той же час ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013.

Так, в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України навів висновок про те, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно з п. 2.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.

Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата індексації грошового забезпечення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не було обмежено будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352) внесені зміни до КЗпП України.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Закону № 2352 цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 липня 2022 року.

На підставі пп. 18 п. 1 розділу І Закону № 2352 назва та частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в такій редакції:

«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

На підставі пп. 19 п. 1 розділу І Закону № 2352 текст ст. 234 КЗпП України викладений в такій редакції:

«У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року».

Отже, внаслідок набрання чинності Законом № 2352, яким внесені зміни до ст. ст. 233, 234 КЗпП України, зазнало змін правове регулювання правовідносин, які виникли з питань стягнення заробітної плати.

Зокрема, з 19 липня 2022 року в КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату, без обмеження будь-яким строком.

При цьому, ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, окремо взагалі не врегульовує питання щодо строку звернення до суду працівника з позовом про стягнення заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці.

Натомість, ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлений загальний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, який становить три місяця з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

А ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлені спеціальні строки звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору:

у справах про звільнення працівника місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;

у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Закон № 2352 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.

Закон № 2352 містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, тобто з 19 липня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Тобто, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

Таке правозастосування узгоджується з нормою ч. 4 ст. 3 КАС, відповідно до якої закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду має застосовуватися норма ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом № 2352, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Розподіл судових витрат.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.

Отже, відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ідентифікаційний код 20001504, місцезнаходження: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.

3. Зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно в повному обсязі.

5. Зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 31 січня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко