Рішення

від 24.01.2025 по справі 260/3496/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/3496/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" представник Сочка Віталій Івановича;

відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків представник Павліш Орест Іванович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" (89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Польова, б/н, код ЄДРПОУ 14285992) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187), в якому просить суд: "1. Відкрити загальне позовне провадження у справі; 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2022 №204/33-00-07-02, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року згідно з Декларацією від 17.02.2022 року на суму 436 873 грн. та на підставі п.123.2 ст.123 ПКУ до СП у формі "Д`юті Фрі Трейдінг" (код ЄДРПОУ 14285992) застосовано штраф у розмірі 25% як за діяння, вчинене умисно, на суму 109 218 грн.; 3 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2022 №205/33-00-07-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2022 року, задекларовану згідно з Декларацією від 17.02.2022 року, на суму 10 027 грн.; 4. Стягнути з Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44045187, вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" (Україна, 89423, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Минай, вул. Польова, будинок Б/Н, код ЄДРПОУ: 14285992) судові витрати, включаючи сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31 серпня 2022 року за №№ 204/33-00-07-02 та 205/33-00-07-02.

Постановою Верховного суду від 20 червня 2024 року касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року скасовано, а справу № 260/3496/22 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04 липня 2024 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та справу передано на продовження розгляду судді Гаврилко С.Є..

12 липня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року було призначено судове засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 07 червня 2022 року по 25 липня 2022 управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" (далі по тексту позивач) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17 лютого 2022 року № 9034264482 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету з урахуванням періодів декларування від`ємного значення. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт, на підставі якого були прийняті, оскаржені податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті всупереч вимогам податкового та митного законодавства, а у діях позивача відсутні будь-які правопорушення, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку. Також зазначає, що оскаржувані індивідуальні акти не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладені в акті перевірки висновки сформовані на підставі даних, отриманих відповідачем з електронної бази копій чеків щодо реалізованих товарів, наданих податковим органом, які суперечать даним, зазначеним у чеках, що роздруковані Товариством. Наголошує на тому, що відомості про документ, що посвідчує особу, яка придбала товар у магазині безмитної торгівлі при виїзді за межі митної території України, не є обов`язковим реквізитом фіскального чеку РРО та не може свідчити про відсутність факту проведення відповідної операції (продажу товарів) в режимі безмитної торгівлі як такої. Що ж стосується посилань контролюючого органу в акті перевірки на те, що фізично неможливим є перетин кордону однією особою протягом доби кілька разів, то такі не містять посилання на жоден нормативно-правовий акт, який би це питання урегульовував. Крім того, кількість розрахункових операцій, здійснених у магазині безмитної торгівлі при продажу певному громадянину товару, не є показником, ідентичним кількості разів перетину митного кордону.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. Так, зазначено, що під час перевірки позивача встановлено факти реалізації товарів, через магазини безмитної торгівлі, з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого не можливо підтвердити факт реалізації товарів на суму 2234499,9 грн в режимі безмитної торгівлі та застосування нульової ставки з податку на додану вартість. Враховуючи вищенаведене, позивачем не сформовані податкові зобов`язання за січень 2022 року в сумі ПДВ 446900 грн по реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі, не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на реалізацію товарів та відповідно не відображено в Декларації з податку на додану вартість за січень 2022року. На порушення вимог статті 201 пункту 201.10 Податкового кодексу України позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 пункту 120-1.2 Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, зазначає, що в порушення статті 187 пункту 185.1, пункту 187.1, статті 200 пункту 200.1, пункту 200.4 Податкового кодексу України позивачем занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 446900 грн, що призвело до завищення показника у рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та як наслідок вплинуло на завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2022 року (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 436873 гривень та відповідно завищення у рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)" податкової декларації з ПДВ за період січень 2022 року на суму 10027 грн. Враховуюче усе вищенаведене, беручи у сукупності факти встановлених порушень встановлені під час проведення перевірки контролюючим органом та документів, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, які ухвалені з дотриманням усіх норм чинного законодавства .

Під час розгляду справи представник позивача свої вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені у позові. Просив суд його вимоги задовольнити повністю.

Під час розгляду справи представник відповідача. Просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" ( код ЄДРПОУ 14285992) станом на 01.01.2022 року міститься в Реєстрі підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі.

В період з 07 червня 2022 року по 25 липня 2022 року Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач) на підставі наказу від 01 червня 2022 року № 37 та направлень від 07 червня 2022 року № 59/33-00-07-02, № 60/33-00-07-01, відповідно до статті 19 підпункту 19.6, статті 20 підпункту 20.1.4, статті 75 підпункту 75.1.2, ст. 78 підпункту 78.1.8, статті 82 пункту 82.2, пункту 69 підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.02.2022 № 9034264482 (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (Т. 1 а.с. 23).

За результатами такої документальної позапланової виїзної перевірки складено акт за № 109//33-00-07-01/14285992 від 29 липня 2022 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки СП у формі ТОВ "Д`юті Фрі Трейдінг" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі по тексту Акт перевірки) (Т. 1 а.с.а.с. 33-86).

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення позивачем зокрема, статті 185 пункту 185.1, статті 187 підпункту 187.1, статті 200 пункту 200.1, пункту 200.4 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), оскільки позивачем занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 446900 грн., що призвело до завищення показника у рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" та як наслідок, вплинуло на завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 436873 гривень; статті 185 пункту 185.1, статті 187 підпункту 187.1, статті 200 пункту 200.1, пункту 200.4 ПК України, оскільки позивачем занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 446900 грн., що призвело до завищення показника у рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та відповідно завищення показника у рядку 21 "Сума від`ємного значення, що податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного (звітного) податкового податкової декларації з ПДВ за період січень 2022 року на суму 10027 гривень; статті 201 пункту 201.10 ПК України, позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку передбаченого статтею 201 цього Кодексу за січень 2022 на загальну суму ПДВ 446900 грн (Т. 1 а.с. 41 (на звороті)).

Позивач скористався правом подання заперечень на акт перевірки, однак відповідачем залишено такі без задоволення, а висновки перевірки - без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 31 серпня 2022 року відповідачем ухвалено податкові повідомлення-рішення:

№ 204/33-00-07-02, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року згідно із Декларацією від 17 лютого .2022 року на суму 436873 грн та на підставі статті 123 пункту 123.2 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 25% як за діяння, вчинене умисно, на суму 109218 грн (Т. 1 а.с.а.с. 21, 22);

№ 205/33-00-07-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2022 року, задекларовану згідно з Декларацією від 17 лютого 2022 року, на суму 10027 грн (Т. 1 а.с. 20).

Не погоджуючись із прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові підстави сплати мита та податків за результатами діяльності магазинів безмитної торгівлі визначаються Митним кодексом України (далі по тексту МК України) та ПК України.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 25 МК України, митний режим комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до статті 140 МК України безмитна торгівля це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також без проведення заходів офіційного контролю.

Згідно зі статтею 420 МК України магазин безмитної торгівлі це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.

Частина друга статті 421 МК України встановлює, що розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.

Частина перша статті 146 МК України визначає, що митний режим безмитної торгівлі завершується шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх у інший митний режим, що допускається Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З метою врегулювання порядку продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2003 року № 1089 затверджено Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі (далі по тексту Постанова № 1089).

Пункти 5, 6 Постанови № 1089 передбачають, що магазинами безмитної торгівлі реалізуються товари у пунктах пропуску на митному кордоні України або на транспортних засобах, що виконують міжнародні рейси, фізичним особам, які від`їжджають за кордон, за умови пред`явлення ними документа, який посвідчує особу, з відміткою про проходження митного контролю або належного їм проїзного документа на транспортний засіб, який прямує за межі України. Факт продажу товару підтверджується касовим або товарним чеком з послідовною нумерацією (у двох примірниках), у якому повинні зазначатися номер рейсу або реквізити документа, який посвідчує особу, з відміткою про проходження митного контролю, ідентифікаційний код товару і його вартість. Оригінал чека видається пасажирові, який придбав товар, а копія зберігається у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років.

Отже, дійсно факт продажу товару магазинами безмитної торгівлі підтверджується касовим або товарним чеком.

При цьому, вимоги, зокрема, щодо створення таких чеків, їх роздрукування визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі тексту Закон України № 265/95-ВР).

За визначенням, наведеним в абзаці дев`ятнадцятому статті 2 цього Закону (в редакції до 31 липня 2020 року, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З 1 серпня 2020 року ця норма дає нове визначення терміну "розрахунковий документ", за якою це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Отже, касовий чек, який підтверджує факт продажу товару магазинами безмитної торгівлі, є розрахунковим документом надрукованим у випадках, передбачених цим законодавством, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до статті 8 Закону України № 265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до пункту 1 Положення "Про Міністерство фінансів України", що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року за № 375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Таким чином, Мінфін є саме тим єдиним уповноваженим законодавцем органом, що визначений Законом України № 265/95-ВР, який встановлює, зокрема форму, зміст розрахункових документів.

Зокрема форма та зміст розрахункових документів у спірний період, були встановлені Положенням "про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року за № 13.

Вимоги щодо необхідності зазначення у фіскальному чеку реквізитів паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документу документа з`явилися значно пізніше у зазначеному Положенні, а саме у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 22 листопада 2024 року за № 601.

Таким чином, судом виснується, що у спірний період січень 2022 року спірні розрахункові документи (фіскальні чеки) відповідали вимогам щодо форми та змісту, встановлених для таких розрахункових документів спеціальним нормативно-правовим актом, який ухвалений уповноваженим на те органом Положенням "про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", яке затверджене уповноваженим на те Законом України № 265/95-ВР Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року за № 13.

Закон України № 265/95-ВР не надає права, зокрема, Кабінету Міністрів України, встановлювати (доповнювати) форму та зміст для розрахункових документів, що ним було зроблено Постановою № 1089 (пункт 6).

Відповідно до пункту 3 Положення "про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року за № 13, установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Таким чином, у випадку, коли розрахунковий документ не містить необхідних, законодавчовстановлених вимог до форми та змісту, то такий факт може містити ознаки іншого правопорушення, відповідальність за яке передбачення, зокрема, у випадку не видачі розрахункового документу.

Окрім того, у відповідності до МК України та Постанови № 1089 магазини безмитної торгівлі здійснює продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України. Тобто мова може йти про безмитну торгівлю, а відтак й про пільгове оподаткування, лише у випадку реалізації товарів, які не будуть ввезені для споживання на митній території України.

Судом також зауважується, що відсутність у розрахунковому документі паспортних даних покупця, які є обов`язковими з листопада 2024 року, про що вказувалося вище, не означає, що реалізовані товари у магазині безмитної торгівлі підтверджує можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митну території України.

Окрім того, судом встановлено, що факт вивезення за межі митної території України товарів, що були поміщені у митний режим безмитної торгівлі, підтверджується митними деклараціями типу ЕК-11.

В січні 2022 року вивіз усіх товарів, що були реалізовані позивачем (у тому числі тих, щодо яких були оформлені розрахункові документи, зазначені у Додатках № 1 та № 2 до Акту перевірки) були підтверджені митними деклараціями.

Доказів, які б свідчили, що реалізований спірний товар позивачем безпосереднього ввезено для споживання на митній території України суду не надано, а під час розгляду справи по суті, судом не здобуто.

У відповідності до статті 112 пункту 112.7 абзацу 3 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до визначень, вказаних у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно із частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, враховуючи положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також правове регулювання застосованого судом законодавства необхідно зазначити, що правові наслідки у вигляді виникнення права на звільнення від сплати мита, податку на додану вартість та акцизного податку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з реалізації товару, не призначеного для вільного обігу на митній території України, фізичним особам для вивезення їх за межі митної території України, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" так само характеризує і податковий облік.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування даних, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження дійсного продажу товарів, які звільнені від сплати мита та податків, в режимі безмитної торгівлі необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі наведення відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких особа відобразила звільнення від сплати мита та податків, містять інформацію, що не відповідає дійсності, позивач має їх спростовувати. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено вище, з урахуванням аналізу норм застосованого судом законодавства, судом встановлено, що розрахункові документи (фіскальні чеки), які є первинними документами, відповідають вимогам, що встановлені до таких документів законодавством, яке прийняте уповноваженим на те органом Міністерством фінансів України та у зв`язку із цим підтверджують реальність господарських операцій з реалізацій товару. Інших доказів, які б свідчили про те, що документи, на підставі яких позивач відобразив звільнення від сплати мита та податків, містять інформацію, що не відповідає дійсності суду не надано. Спірна ситуація виникла, з точки зору суду, лише у зв`язку із тим, що відповідач помилково вважав, що спірні фіскальні чеки повинні були містити інформацію, яка стала обов`язковою лише у листопаді 2024 року. Інших доказів, які б свідчили про протиправну поведінку позивача, яка б свідчила про відсутність підстав для звільнення від сплати мита та податків суду не надано. А тому обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецько-Швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті Фрі Трейдінг" (89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Польова, б/н, код ЄДРПОУ 14285992) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2022 року № 204/33-00-07-02.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2022 року № 205/33-00-07-02.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 січня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 03 лютого 2025 року.

СуддяС.Є. Гаврилко