Ухвала

від 03.02.2025 по справі 320/7489/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2025 року № 320/7489/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» (далі по тексту також відповідач, Держмолодьжитло), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в кредитуванні позивачки як переможця проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб» в розумінні Постанови №451, після відбору №12, що відбувся 13.10.2022;

- відновити позивачку в списку переможців відбору №12, що відбувся 13.10.2022;

- прийняти від позивачки пакет документів на кредитування;

- здійснити редагування заявки позивачки в сторону зменшення внаслідок зміни складу її сім`ї;

- вчинити всі інші дії, що є обов`язком відповідача щодо здійснення кредитування позивачки на умовах Постанови №451 та на умовах, що діяли станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що вона була учасником/кандидатом на отримання пільгового іпотечного кредиту як внутрішньо переміщена особа на придбання житла за кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою «Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам» відповідно до Порядку пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб. Заявка позивачки була відібрана в автоматичному режимі та вона стала переможцем проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб» у розумінні Постанови №451, після відбору №12, що відбувся 13.10.2022. Позивачка пояснила, що нею подавалася заявка, в яку було включено її, неповнолітню дитину та чоловіка, проте, на стадії подачі документів, який включав, зокрема, нотаріально засвідчену згоду подружжя на вчинення необхідних правочинів, чоловік позивачки навмисно ухилявся від надання такої згоди. Інші умови Постанови №451 позивачкою були виконані. Крім того, позивачка зазначає про подання нею відповідачеві у подальшому рішення про розлучення, що. На її думку, свідчить про виконання усіх умов, необхідних для отримання кредиту.

Також позивачка наголошує на відсутності законодавчо визначених строків, протягом яких переможець конкурсу має надати документи, передбачені пунктом 13 Постанови №451.

Враховуючи неподання позивачкою заяви про відмову від кредитування, на її переконання, відповідач спірним рішенням протиправно відмовив їй у кредитуванні як переможцю проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у зв`язку з неподанням позивачкою повного пакету документів для отримання кредиту, що підтверджується нею у позовній заяві, у встановлені (з урахуванням продовження) строки відповідач спірним рішенням від 15.12.2022, протокол №2 відмовив їй у наданні кредиту.

Відповідач зазначає про повторне звернення позивачки до Держмолодьжитла із заявою про намір отримати кредит в електронній формі через портал «Дія», її нова заява зареєстрована 17.01.2023, унікальний номер 260013614.

Додатково відповідач пояснив про неможливість задоволення позовної вимоги про зобов`язання прийняти від позивачки пакет документів на кредитування, оскільки документи, визначені у пункті 13 Порядку №451, нею не були подані, зокрема, попередній договір про придбання житла.

Щодо вимоги здійснити редагування заявки позивачки, відповідач стверджує про відсутність у нього повноважень щодо редагування заяв, які подаються переможцями відбору. Крім того, відповідач наголосив, що у первісній заяві позивачкою вказано склад сім`ї - 1 особа - ОСОБА_1 , а тому редагування заяви в сторону зменшення неможливе.

Крім того, на думку відповідача, позивачкою пропущено строк звернення до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Предметом спору в межах заявлених позовних вимог є оскарження рішення Держмолодьжитла про відмову у кредитуванні позивачки як переможця проекту «Житлові рішення для внутрішньо переміщених осіб» у розумінні Порядку №451, після відбору №12, що відбувся 13.10.2022, а також дії, направлені на відновлення права позивачки на отримання такого кредитування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданим Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області 25.12.2003.

Відповідно до довідки від 08.09.2022 №3004-5002101009 позивачка є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем проживання у м. Харкові та фактичним місцем проживання у м. Києві.

Листом від 22.08.2022, отриманим від Держмолодьжитла через портал «Дія», позивачку повідомлено, що вона знаходиться у реєстрі кандидатів на отримання пільгового іпотечного кредиту на житло для ВПО. Номер заявки 260012059.

Листом від 13.10.2022 позивачку повідомлено, що 13.10.2022 за наслідками відбору переможців з числа кандидатів, що зареєструвалися для отримання пільгового іпотечного кредиту ВПО за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною Установою для Відбудови (KfW), її обрано переможцем. Також в листі зазначено про необхідність подачі документів, визначених Порядком №451 у термін до 14.11.2022 включно, попередньо узгодивши день та час подання документів за телефоном.

Заявою від 08.11.2022 позивачка звернулась до Держмолодьжитла про продовження терміну на отримання пільгового іпотечного кредиту ВПО на придбання житла на 30 днів до 14.12.2022.

Листом від 14.11.2022 позивачку повідомлено про продовження терміну подачі документів до 14.12.2022

Заявою від 14.12.2022 позивачка повторно звернулась до Держмолодьжитла про продовження терміну на отримання пільгового іпотечного кредиту ВПО на придбання житла на 30 днів до 14.01.2022 у зв`язку з тим, що її чоловік не дав дозвіл на купівлю квартири (квартиру знайшла, документи підготувала). Зазначено, що наразі позивачка готує документи на розлучення та надасть копію позову до суду.

15 грудня 2022 року відповідачем складено акт про неявку особи та неподання заяви про надання пільгового іпотечного кредиту внутрішньо переміщеним особам на придбання житла, яким засвідчено, що ОСОБА_1 або її уповноважений представник не подав у встановлений термін до Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Держмолодьжитла відповідну заяву про надання пільгового іпотечного кредиту внутрішньо переміщеним особам на придбання житла та документи, передбачені Порядком №451. З урахуванням вищезазначеного та відповідно до Порядку №451 гр. ОСОБА_1 втрачає право на отримання кредиту за своїм унікальним номером заявки у реєстрі та вважається таким, що виключений з реєстру.

Рішенням Держмолодбжитла від 15.12.2022, оформленим протоколом №158 засідання правління Держмолодьжитла, відмовлено у наданні кредитів, зокрема, переможцям відбору №12, проведеного 13.10.2022 згідно Переліку кандидатів у позичальники та отримання пільгового іпотечного кредиту за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW на умовах Порядку №451, зведеному по Держмолодьжитлу відповідно до опрацьованих та погоджених Кредитним комітетом Держмолодьжитла (протокол від 15.12.2022 №84) запитів регіональних управлінь/Іпотечного центру, та підстави/причини відмови у наданні кредиту на підставі пункту 15 Порядку №451 у зв`язку з неявкою переможця та неподанням заяви про надання кредиту та документів протягом встановленого терміну, про що регіональними управліннями/Іпотечним центром Держмолодьжитла складені відповідні Акти.

Відповідно до Переліку кандидатів у позичальники на отримання пільгових іпотечних кредитів за рахунок грошових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW на умовах Порядку №451 та підстав/причин відмови у наданні кредиту (додаток №4) підставою для відмови позивачці у наданні кредиту вказано її неявку та неподання заяви про надання кредиту та документів протягом встановленого терміну, про що Іпотечним центром складено акт від 15.12.2022.

Повідомленням від 28.12.2022 №2776/10 відповідач повідомив, що рішенням Правління Держмолодьжитла №158 від 15.12.2022 їй відмовлено в наданні пільгового іпотечного кредиту як внутрішньо переміщеній особі на придбання житла за кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою «Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам» відповідно до Порядку №451 на підставі акту про неявку позивачки та неподання заяви про надання кредиту від 15.12.2022, складеного Іпотечним центром Держмолодьжитла відповідно до пункту 13 Порядку №451.

Листом від 01.01.2023 позивачці на електронну пошту направлено повідомлення щодо відмови в кредиті. На підтвердження означеного, відповідачем долучено до матеріалів справи копію листа Держмолодьжитла від 28.12.2022 №2776/10 та докази його направлення на електронну пошту позивачки 01.01.2023.

Суд зауважує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19, від 31.03.2021 у справі 240/12017/19.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів направлення на електронну адресу позивачки повідомлення щодо відмови в кредиті 01.01.2023 та враховуючи, що такий лист було направлено у неробочий час (о 21:14 год.), у суду наявні підстави вважати, що позивачка повинна була дізнатись про порушення наявність спірного рішення не пізніше 02.01.2023.

В подальшому заявою без номера та без дати позивачка звернулась до Держмолодьжитла про визнання та встановлення, що нею як заявницею у встановлений строк не виконано всього комплексу обов`язків, необхідних для отримання, кредиту через обставини, які від неї не залежали, через навмисні незаконні дії іншої особи; скасувати рішення Правління Держмолодьжитла №158 від 15.12.2022 про відмову у наданні пільгового іпотечного кредиту як внутрішньо переміщеній особі на придбання житла за кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою «Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам» відповідно до Порядку №451 або змінити рішення, виключивши заявницю з переліку осіб, яким відмовлено у наданні іпотечного кредиту, та відновити її у статусі переможця, внести корективи в заявку заявниці внаслідок зміни кількісного складу сім`ї заявниці та провести відповідні перерахунки. Укласти із заявницею відповідний договір та надати їй кредит за означеною програмою.

Листом Держмолодьжитла від 20.07.2023 №523/10 позивачку на лист від 11.07.2023 повідомлено про відсутність підстав для перегляду прийнятого рішення. Означений лист направлено на електронну адресу позивачки 01.07.2023.

Листом Держмолодьжитла від 29.11.2023 №730/10 на звернення позивачки щодо розгляду можливості надання їй кредиту на придбання житла відповідно до Порядку №451 як переможцю відбору, що відбувся 13.10.2022, повідомлено, що у зв`язку з неподанням нею до 14.12.2022 документів, необхідних для отримання кредиту, визначених Порядком №451, Іпотечним центром в м. Києві та Київській області Держмолодьжитла було складено акт від 15.12.2022 про неявку переможця та неподання заяви про надання кредиту протягом встановленого терміну. Згідно з пунктом 14 Порядку №451 позивачка втратила право на отримання кредиту за своєю заявкою.

Також означеним листом позивачку повідомлено, що на даний час вона зареєструвалась у реєстрі 17.01.2023, унікальний номер заявки 26038000013614.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні кредиту, позивачка 10.12.2023 звернулась з даним позовом до суду шляхом направлення позовної заяви через підсистему «Електронний суд», яку зареєстровано 10.02.2024.

Позивачка вважає, що нею в рамках процедури досудового врегулювання спору двічі направлялись до відповідача листи, суть яких зводилась до прохання добровільно врегулювати наслідки порушення відповідачем нормативного акту, проте відповідач відмовився виконувати свої обов`язки, що мало наслідком звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Проте, суд ставиться критично до посилань позивачки на листи, направлені на адресу відповідача в рамках «досудового врегулювання спору», оскільки нею не вказано у позовній заяві наявності поважних причин, які унеможливили звернення до суду з позовною заявою в межах шестимісячного строку звернення з дати, коли вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав, тобто з 02.01.2023.

Таким чином, звернувшись до суду 10.12.2023, позивачкою пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою, при цьому заява про визнання поважними причин такого пропуску та поновлення строку звернення до суду подана не була.

Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.