ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/7206/24
03 лютого 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіст" до Великоберезовицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Благовіст" (далі - позивач, ТОВ "Благовіст") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Великоберезовицької селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Великоберезовицької селищної ради щодо неприйняття рішення по заяві ТОВ "Благовіст" від 16.08.2024 №16/08 про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,3439 га (кадастровий номер 6125255200:02:001:0137, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення) та площею 1,800 га (кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), які розташовані на території Великоберезовицької територіальної громади та на яких розташоване нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Благовіст";
зобов`язати Великоберезовицьку селищну раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ТОВ "Благовіст" від 16.08.2024 №16/08 та прийняти рішення про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,3439 га (кадастровий номер 6125255200:02:001:0137, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення) та земельної ділянки площею 1,800 га (кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), які розташовані на території Великоберезовицької територіальної громади та на яких розташоване нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Благовіст".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами розгляду Великоберезовицькою селищною радою як землевласником земельних ділянок, на яких розташований належний ТОВ "Благовіст" громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами тепличного господарства, заяви позивача про передачу земельних ділянок в оренду, жодного рішення не було прийнято.
Відсутність рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду або відмову в такій передачі після спливу встановленого законом строку розгляду заяви свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 03.12.2024 Великоберезовицька селищна рада отримала 04.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 03.02.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ТОВ "Благовіст" на праві приватної власності належить громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами тепличного господарства за адресою :Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт.Велика Берерзовиця, вул.Студинського, 2, які розташовані на земельних ділянках з кадастровим номером 6125255200:02:001:0137 та з кадастровим номером 6125255200:02:001:0138, власником яких є Великоберезовицька селищна рада, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.11.2024 №404511920 та №404512175.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2024 про надання в оренду земельних ділянок, площею 2,3439 га, кадастровий номер 6125255200:02:001:0137, та площею 1,8000 га, кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, які розташовані на території Великоберезовицької територіальної громади, на яких знаходяться будівлі та споруди, що перебувають у власності ТОВ "Благовіст", та доданими документами.
Вказана заява 19.08.2024 зареєстрована Великоберезовицькою селищною радою за №3097.
30.09.2024 згідно з розпорядженням селищного голови Великоберезовицької селищної ради від 30.09.2024 №233 скликано чергову 43 сесію Великоберезовицької селищної ради VIII скликання та затверджено проект порядку денного 43 сесії VIII скликання згідно додатку.
Відповідно до проекту порядку денного на розгляд сесії виносились питання за №30 та №31 про передачу ТОВ "Благовіст" в оренду на 7 років земельних ділянок комунальної власності розташованих на території смт. Велика Березовиця, вул.Студинського, 2.
Згідно проектів рішень Великоберезовицької селищної ради 43 сесії VIII скликання пропонувалось, враховуючи заяву товариства та рекомендації постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, передати ТОВ "Благовіст" в оренду на 7 років земельну ділянку комунальної власності площею 2,3439 га, (кадастровий номер 6125255200:02:001:0137) та земельну ділянку площею 1,8000 га, (кадастровий номер 6125255200:02:001:0138), для іншого сільськогосподарського призначення, розташовані на території смт. Велика Березовиця, вул.Студинського, 2, зі сплатою орендної плати у розмірі 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки земель, та з укладанням та реєстрацією відповідних договорів оренди.
10.10.2024 відбулось чергове засідання 43-ої сесії Великоберезовецької селищної ради VIII скликання, на яке було винесено на голосування проект рішення "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Благовіст" (проект №40 відповідно до результатів голосувань) та "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Благовіст" (проект №41 відповідно до результатів голосувань).
На заяву №3097 від 19.08.2024 про надання в оренду земельних ділянок площею 2,3439 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0137 та площею 1,8000 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, які розташовані на території Великоберезовицької селищної ради, відповідач листом від 28.10.2024 №1776 повідомив позивача про те, що дане питання щодо розглядалось на сесії селищної ради 10.10.2024. За результатами голосування рішення не прийнято.
Не погодившись із бездіяльністю органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
За змістом ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).
Частиною 11 ст.120 ЗК України обумовлено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.
Тобто ч.11 ст.120 ЗК України передбачає для власника (набувача) об`єкта нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці державної або комунальної власності, три варіанти набуття у власність або користування земельної ділянки державної або комунальної власності:
ст.118 ЗК України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами);
ст.123 ЗК України (порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування);
ст.128 ЗК України (порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам).
При зверненні до Великоберезовицької селищної ради із заявою про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані належні позивачеві на праві власності об`єкти нерухомості, ТОВ "Благовіст" обрало порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, який визначений ст.123 ЗК України.
Згідно із ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
При цьому ч.2 ст.134 цього ж Кодексу передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2024 про надання в оренду земельних ділянок, площею 2,3439 га, кадастровий номер 6125255200:02:001:0137, та площею 1,8000 га, кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, які розташовані на території Великоберезовицької територіальної громади, на яких знаходяться будівлі та споруди, що перебувають у власності ТОВ "Благовіст", та доданими документами.
Вказана заява 19.08.2024 зареєстрована Великоберезовицькою селищною радою за №3097.
Однак, рішення по цьому питанню відповідачем прийнято не було.
Суд наголошує, що саме нормами Земельного кодексу України (ч.11 ст.120) передбачено обов`язок позивача як власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка не належить йому на праві власності або користування, звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання йому такої земельної ділянки, зокрема, в користування (оренду).
Цьому обов`язку власника об`єкта нерухомості кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 звернула увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею); принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.
За таких обставин та з урахування вищезазначеного правового регулювання суд дійшов висновку про те, що позивачем, як власником об`єкта нерухомого майна, розміщеного на земельних ділянках Великоберезовицької селищної ради, які не перебувають у користуванні, належним чином виконано свій обов`язок, визначений чинним законодавством щодо звернення до відповідача з клопотанням про передачу йому у користування земельних ділянок, на яких розміщений такий об`єкт.
Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, висловлених у постанові від 07.11.2024 у справі № 300/5082/23
При цьому, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Відповідно до вимог ч.4 ст.49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч.6 ст.49 Закону).
В силу повноважень, наданих депутату Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", депутат місцевої ради має право ухвального голосу, а не зобов`язаний віддати свій голос за підготовлений виконавчим органом проект рішення.
Даючи правову оцінку дій суб`єкта владних повноважень під час розгляду заяви від 16.08.2024 та вирішуючи питання відсутності чи наявності протиправних дій (бездіяльності) в діях відповідача суб`єкта владних повноважень, який є колегіальним органом, суд виснує, що незважаючи на те, що законодавець наділив депутатів місцевої ради правом ухвального голосу, це не звільняє їх від обов`язку забезпечити активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, нести обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконувати їх доручення. Що в даному випадку зроблено не було.
Крім того, законодавець визначив, що рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Суд констатує, що в межах цієї адміністративної справи позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із заявою про надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній обмежився лише направленням позивачу відповіді у формі листа 28.10.2024 №1776.
За наведеного правового регулювання, відсутність належним чином оформленого рішення Великоберезовицької селищної ради про передачу в оренду земельних ділянок чи відмову в такій передачі, винесеному на її пленарному засіданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Відтак, у спірних правовідносинах є протиправна бездіяльність.
Дослідивши заяву від 16.08.2024 та додані до неї документи судом не встановлено їх дефектності чи неповноти, що перешкоджало б прийняттю відповідачем позитивного рішення в порядку ст. 122, 123, 134 ЗК України.
Як передбачено п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Так, суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Щодо ефективності обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин, є визнання протиправною, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, бездіяльності Великоберезовицької селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Благовіст" від 16.08.2024, зареєстрованої 19.08.2024 за №3097, про надання в оренду земельних ділянок площею 2,3439 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0137 та площею 1,8000 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0138, та зобов`язання відповідача повторно розглянути цю заяву позивача та прийняти на пленарному засіданні сесії ради відповідне рішення за результатом її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору розмірі 1514,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 1106 від 22.11.2024 на суму 9084,00 грн.
Одночасно суд роз`яснює позивачеві право на звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 6056,00 грн (9084,00 - 3028,00 = 6056,00) на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Великоберезовицької селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіст" від 16.08.2024, зареєстрованої 19.08.2024 за №3097, про надання в оренду земельних ділянок площею 2,3439 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0137 та площею 1,8000 га кадастровий номер 6125255200:02:001:0138.
Зобов`язати Великоберезовицьку селищну раду повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіст" від 16.08.2024, зареєстровану 19.08.2024 за №3097, та прийняти на пленарному засіданні сесії ради відповідне рішення за результатом її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Великоберезовицької селищної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіст" сплачений судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Благовіст" (місцезнаходження: вул.Студинського, 2, с-ще Велика Березовиця, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47724, код ЄДРПОУ: 31273659);
відповідач: - Великоберезовицька селищна рада (місцезнаходження: вул.Степана Бандери, 26, смт.Велика Березовиця, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47724, код ЄДРПОУ: 04393462).
Головуючий суддя Мандзій О.П.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 05.02.2025 |
Номер документу | 124877633 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні