ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 листопада 2010 року 15:30 № 2а-10706/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу розглянула адміністративну справу
за позовом
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітола"
третя особа:
про
Печерська районна у місті Києві державна адміністрація
припинення юридичної особи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мітола" (далі по тексту –відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту –третя особа), в якому просить припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Мітола" (ідентифікаційний код 30401299).
В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, позивач зазначив про неподання протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності, а також відсутність заборгованості у відповідача перед органами державної податкової служби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10706/10/2670.
20 липня 2010 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 вересня 2010 року.
05 серпня 2010 року через канцелярію суду надійшла заява від третьої особи про розгляд справи без їхньої участі.
В судовому засіданні 03.09.10 суд оголосив про відкладення розгляду справи на 27.09.10, і зобов'язав позивача надати довідку щодо подання останньої звітності відповідача.
27 вересня 2010 року відповідач вдруге в судове засідання не прибув. Представник позивача також не з'явився, проте 27.09.2010 подав клопотання через канцелярію суду про розгляд справи за його відсутності. Наступне судове засідання призначалось судом на 04.11.2010, в яке представники сторін також не з'явились. Судом враховано клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності справу, а також факт повернення судових викликів, направлених на адресу відповідача до суду з довідкою відділення поштового зв’язку про те, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, місцезнаходження відповідача: м. Київ, бульв.Лесі України, буд.15. Зазначена адреса підтверджена Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 27.09.2010 р. та співпадає з адресою відповідача, вказаною у позовній заяві.
Інформацію щодо зміни місцезнаходження відповідач до державного реєстратора та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва не надавав. Відтак, згідно частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістки вручено юридичній особі, в даному випадку - відповідачеві, оскільки вони доставлені за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечення на позову заяву не подав та явку уповноваженого представника не забезпечив.
За таких обставин, керуючись вимогами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітола" (ідентифікаційний код 30401299) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 07 травня 1999 2007 року. На податковому обліку у Державній податковій інспекції Печерського району міста Києва перебуває з 12 травня 1999 року за № 21269.
Згідно відомостей Печерської районною у місті Києві державної адміністрації та свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходженням відповідача є м. Київ, бульв.Лесі України, буд.15.
Податкова заборгованість відповідача згідно довідки позивача від 04.03.2010 № 3620/9 перед бюджетом відсутня.
Згідно довідки позивача від 01.07.2010 № 33/10-027 остання звітність до податкової інспекції подавалась відповідачем 01 грудня 2003 року.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Право на звернення суб’єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб’єкта господарювання в зв’язку з неподанням таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.
Згідно пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Вказані норми кореспондуються із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” державна реєстрація припинення юридичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.
Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання” та “припинення діяльності суб’єкта господарювання”. Водночас, у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” вживається термін “припинення юридичної особи”.
Частина 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та частина 7 статті 59 Господарського кодексу України пов’язують момент припинення суб’єкта господарювання з однією подією - внесенням до державного реєстру запису про припинення суб’єкта господарювання.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що будь-які позовні вимоги органу державної податкової служби, в тому числі вимоги про припинення юридичної особи або вимоги про скасування державної реєстрації юридичної особи, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи неподання звітності відповідачем з 01 грудня 2003 року, тобто понад шість років, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації юридичної особи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.
2. Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Мітола" (ідентифікаційний код 30401299).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2010 |
Оприлюднено | 30.11.2010 |
Номер документу | 12487770 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні