Рішення

від 03.02.2025 по справі 560/13260/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13260/24

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.09.2024 звернулася до суду з позовною заявою до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо майора ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання №1741 від 28.06.2024 року;

- зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву та переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо виконанням службових обов`язків в службовий час по мобілізації у Збройних Силах України майором ОСОБА_2 , ТАК, смерть пов`язана з виконанням службових обов`язків, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із позовною заявою, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.

Позивачка вказує, що 16 Регіональною військово-лікарською комісією прийнято рішення з висновком щодо пов`язаності причин настання смерті її чоловіка з проходженням військової служби.

Водночас, як вказує позивачка, подані військовою частиною документи свідчать, що її чоловік помер саме при виконанні обов`язків військової служби, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Зазначає, що неправильне формулювання причин смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , позбавляє членів його сім`ї права отримати встановлені пільги, як учасника бойових дій, загиблого під час виконання обов`язків військової служби.

До суду 01.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, 16 Регіональна військово-лікарська комісія просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю із таких підстав.

Відповідач посилається на те, що постанова щодо встановлення причинного зв`язку смерті майора ОСОБА_2 на дату її прийняття відповідає законодавству та прийнята на підставі наданих документів з врахуванням усіх норм чинного законодавства України. Отже, як вказує відповідач, підстав переогляду для зміни формулювання в даній постанові 16 Регіональна військово-лікарська комісія немає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Позивачка, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.07.1987 року.

Старший офіцер відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 був військовослужбовцем за призовом під час мобілізації 05.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 23.08.2023 № 3, майора ОСОБА_2 , начальника відділення бойової підготовки військової частини НОМЕР_2 призначено на посаду старшого офіцера відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 .

Згідно із витягом з наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 02.10.2023 № 41-НП, добовий наряд на 03 жовтня 2023 року призначено в складі: черговий військової частини НОМЕР_2 - старший офіцер відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 .

За рапортом старшого офіцера відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 від 04 жовтня 2023 року № 1056, останній отримав дозвіл перед вищим командуванням на виїзд за межі гарнізону в період з 04.10.2023 по 05.10.2023 року.

Внаслідок вчинення водієм автомобіля КАМАХ 6520-60006 ОСОБА_3 04.10.2023 дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля Мегсеdes-Веnz 108D ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці події.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 6967 від 05.10.2023 року, встановлено, що смерть старшого офіцера відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 настала внаслідок закритої спінальної травми. Переломо-вивихи 1-2 го шийних хребців.

Згідно із висновком експерта № 1801 від 17.10.2023 року, в приміщенні відділення судово-медичної експертизи Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи експерт-токсиколог судовий Болотова О.В. провела судово-медичну експертизу зразків крові та сечі трупа ОСОБА_2 , 1965 року народження, під час якої було встановлено, що в зразках крові та сечі останнього, наявність етилового алкоголю не виявлено. Крім того, не виявлено: метиловий, пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 05 жовтня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер у віці 58 років ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Улянівка.

Слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області 04.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №12023240000000515, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами за фактом смерті майора ОСОБА_2 .

На підставі, наказу командира військової частин НОМЕР_2 від 04.10.2023 №52 Про призначення спеціального розслідування, та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2023 №72 Про продовження строку проведення спеціального розслідування, комісією з посадових осіб військової частини НОМЕР_2 з 04 по 20 жовтня проведено спеціальне розслідування за фактом нещасного випадку із смертельним наслідком, на шляху прямування зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що стався зі старшим офіцером відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 .

Відповідно до акту про проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2024 форми НВ-2, комісією, зокрема, встановлено таке.

04 жовтня 2023 року, близько 11 год 10 хв водій ОСОБА_3 , керуючи не завантаженим автомобілем КАМАZ, 6520-60006 р.н. НОМЕР_4 (далі по тексту - автомобіль КАМАZ 6520-60006), в світлу пору доби, без опадів, рухався другорядною дорогою в напрямку від с. Улянівка до с. Ріпенці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, наближався до нерегульованого перехрестя із головною автодорогою Р24 Татарів-Кам`янець-Подільський.

В цей час, по сухому асфальтобетонному покритті проїзній частині головної автодороги Р24, горизонтального профілю, прямій в плані, у напрямку від смт. Чемерівці до м. Кам`янець-Подільський Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, рухався автомобіль Мегсеdez-Веnz 108D р.н.. НОМЕР_5 (далі по тексту - автомобіль Мегсеdez-Веnz 108D ) під керуванням водія ОСОБА_2 .

При під`їзді до перехрестя із головною автодорогою Р24 водій ОСОБА_3 порушив і недотримався вимог п.п. 1.3., 1.5., Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі по тексту - Правил), яке виразилось у тому, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил, бути взаємно ввічливим, а також дії водія не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати, життю або здоров`ю громадян. У порушення вищезазначених пунктів Правил, водій ОСОБА_3 , діючи з необережності, легковажно, проявляючи злочинну самовпевненість, грубо порушуючи та недотримуючись вимог п.п. 2.3 (б), 16.11. та вимог дорожньою знаку 2.1 Дати дорогу Правил, не зупинив керований ним транспортний засіб перед краєм перехрещення проїзної частини головної дороги Р24, щоб надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, здійснив виїзд автомобілем КАМАZ 6520-60006 на головну дорогу: Р-24, де на 260 км +-720 м передньою частиною здійснив зіткнення із лівою боковою частиною автомобіля Мегсеdez-Веnz 108D під керування водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі Р-24 до м. Кам`янець-Подільський.

Внаслідок вчинення водієм автомобіля КАМАХ 6520-60006 ОСОБА_3 04.10.2023 дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля Мегсеdes-Веnz 108D ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці події.

Слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області 04.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №12023240000000515, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами за фактом смерті майора ОСОБА_2 .

За висновками службового розслідування, серед іншого, встановлено, що під час прямування зі служби, відповідно до рапорту від 04 жовтня 2023 року №1056,про дозвіл на виїзд за межі гарнізону в період з 04.10.2023 по 05.10.2023 та відповідно до кримінального провадження, відомості якого внесені слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000515, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стало те, що своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. (б), 16.11. Правил та не дотримався вимог дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу.

Порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 16.11. Правил та невиконання вимог дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу Правил знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричинення смерті ОСОБА_2 .

Керуючись вимогами нормативно-правових актів зазначених в акті спеціального розслідування, враховуючи обставини даної події, нещасний випадок, смерть майора ОСОБА_2 , визнаний комісією таким, що стався під час проходження військової служби та пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, оскільки нещасний випадок із смертельним наслідком, стався на шляху прямування його зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до кримінального провадження, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000515, встановлено, що в діях майора ОСОБА_2 ознаки складу адміністративного чи кримінального правопорушень, навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства відсутні.

Даний нещасний випадок підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3.

Згідно із актом про нещасний випадок (зникнення, смерть) майора ОСОБА_2 від 20.10.2023 року, складеного відповідно до акта спеціального розслідування, зокрема, зазначено наслідки нещасного випадку: смертельний наслідок, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на шляху прямування зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 від 20.10.2023 № 37 «Про результати спеціального розслідування», серед іншого, наказано спеціальне розслідування за фактом нещасного випадку із смертельним наслідком, на шляху прямування зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, що стався із старшим офіцером групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 вважати завершеним.

Згідно із витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 1741 від 28.06.2024 року, травма майора ОСОБА_4 , 1965 року народження, Закрита спінальна травма. Переломо-вивихи 1, 2 шийних хребців. Водій легкового автомобіля, потерпілий внаслідок зіткнення з важким вантажним транспортним засобом, яка послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.10.2023, виданого (погана копія); копією лікарського свідоцтва про смерть № 6967 від 05.10.2023, виданого Хмельницьким обласним бюро судово-медичної експертизи; копією акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма НВ-2), затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_2 20.10.2023, а також іншими військово-обліковими та медичними документами - ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПРИГОДА НА ДОРОГАХ (ШЛЯХАХ) ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням 16 Регіональної військово-лікарської комісії ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

За частиною шостою статті 18 Закону № 2011-XII, вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Згідно із статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 року № 402 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, зі змінами (далі - Положення 402), військово-лікарська експертиза визначає:

- придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів;

- установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв);

- визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Абзацом 7 п.1.3 глави 1 розділу І Положення 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно із п. 21.7 глави 21 розділу II Положення 402 (у редакції на час виникнення спірних відносин), постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

Прийняття постанов про причинний зв`язок з військовою службою травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, здійснюється на підставі обставин, зазначених у тому числі в документах (журналах), передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України та МОЗ України від 06 липня 2016 року № 612/679 «Про порядок обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров`я осіб у зв`язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів і підрозділів поліції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2016 року за № 1051/29181, а також медичної документації про звернення за медичною допомогою з приводу одержаних травм (поранень, контузій, каліцтв).

Абзацом третім пункту 21.8 глави 21 розділу II Положення 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Абзацом 1 п. 21.25 глави 21 розділу II Положення 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв стосовно майора ОСОБА_2 , військовою частиною НОМЕР_2 подані, зокрема, такі документи:

- копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.10.2023 року;

- копія лікарського свідоцтва про смерть № 6967 від 05.10.2023 року, виданого Хмельницьким обласним бюро судово-медичної експертизи;

- копія акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма НВ-2), затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_2 20.10.2023 року;

- інші військово-облікові та медичні документи.

Суд вказує, що оскільки ним не встановлено отримання відповідачем від військової частини НОМЕР_2 довідки про обставини травми або акту про нещасний випадок, то виходячи з приписів п. 21.25 глави 21 розділу II Положення 402, відповідач в період дії в Україні військового часу мав право зробити висновки про причинний зв`язок отриманих майором ОСОБА_2 травм, у тому числі, на підставі акту службового розслідування.

Так, в Акті службового розслідування зазначено, що, за рапортом старшого офіцера відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 від 04 жовтня 2023 року № 1056, останній отримав дозвіл перед вищим командуванням на виїзд за межі гарнізону в період з 04.10.2023 по 05.10.2023 року.

Відповідно до абзц. 3 п. 6.1. Акту службового розслідування, порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 16.11. Правил та невиконання вимог дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу Правил знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричинення смерті ОСОБА_2 .

Керуючись вимогами нормативно-правових актів зазначених в акті спеціального розслідування, враховуючи обставини даної події, нещасний випадок, смерть майора ОСОБА_2 , визнаний комісією таким, що стався під час проходження військової служби та пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, оскільки нещасний випадок із смертельним наслідком, стався на шляху прямування його зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби (п. 6.2. Акту службового розслідування).

Згідно із підпунктом «в» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, серед іншого, в такому формулюванні:

в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, за п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

З урахуванням наведених нормативних положень та з`ясованих під час службового розслідування обставин загибелі майора ОСОБА_2 , суд вказує на те, що такі обставини дають підстав вважати загибель майора ОСОБА_2 такою, що трапилась під час виконання обов`язків військової служби.

За таких обставин, викладений у спірному рішенні відповідача висновок про те, що: «ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПРИГОДА НА ДОРОГАХ (ШЛЯХАХ) ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ», є безпідставним та необґрунтованим.

При цьому, суд відхиляє аргументи відповідача про те, що у матеріалах, які надійшли на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії містилися Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою НВ-2, який складається у випадку якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і були відсутні будь-які документи щодо кримінального провадження, відомості якого, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також, інформація про закриття кримінального провадження, з огляду на таке.

Як судом зазначено вище, виходячи з приписів п. 21.25 глави 21 розділу II Положення 402, відповідач в період дії в Україні військового часу мав право прийняти спірне рішення про причинний зв`язок отриманих майора ОСОБА_2 поранень, у тому числі, на підставі акту службового розслідування.

При цьому, Акт службового розслідування містив опис встановлених комісією обставин загибелі майора ОСОБА_2 та висновок комісії про те, нещасний випадок, смерть майора ОСОБА_2 , визнаний комісією таким, що стався під час проходження військової служби та пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, оскільки нещасний випадок із смертельним наслідком, стався на шляху прямування його зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.

Також вказаний акт містив інформацію про кримінального провадження, відомості яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000515.

Окрім того, суд вказує на таке.

Абзацом восьмим підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення 402 встановлено, що ВЛК регіону має право запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

Абзацами 2-4 пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення 402 передбачено, що штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта. До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою. Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Як судом вже зазначено вище, з Акту службового розслідування вбачається, що, керуючись вимогами нормативно-правових актів зазначених в акті спеціального розслідування, враховуючи обставини даної події, нещасний випадок, смерть майора ОСОБА_2 , визнаний комісією таким, що стався під час проходження військової служби та пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, оскільки нещасний випадок із смертельним наслідком, стався на шляху прямування його зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до кримінального провадження, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000515, встановлено, що в діях майора ОСОБА_2 ознаки складу адміністративного чи кримінального правопорушень, навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства відсутні. Даний нещасний випадок підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3 (пункти 6.2. 6.4. Акту службового розслідування).

Окрім того, як судом встановлено і зазначено вище, комісією із посадових осіб військової частини НОМЕР_2 складений акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) майора ОСОБА_2 від 20.10.2023 року, складений відповідно до акта спеціального розслідування, у якому, зокрема, зазначено наслідки нещасного випадку: смертельний наслідок, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на шляху прямування зі служби, що є обставинами пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази і сам відповідач в заявах по суті справи не посилається на те, що, на реалізацію наданих йому законодавством повноважень, 16 Регіональною військово-лікарською комісією вживалися заходи щодо уточнення інформації, а саме: запитувалися документи, необхідні для прийняття оскаржуваної постанови (зокрема, надсилалися необхідні запити тощо).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що спірне рішення, оформлене протоколом засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 1741 від 28.06.2024 року, в частині висновку відповідача про травму майора ОСОБА_2 , а саме: «ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПРИГОДА НА ДОРОГАХ (ШЛЯХАХ) ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ», свідчить про те, що вказане рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та недобросовісно.

Отже, суд вважає, що відповідач розглянув документи щодо отримання майором ОСОБА_2 смертельної травми, поверхнево.

Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії вказує на його протиправність.

За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Інші аргументи сторін не спростовують вказаних вище висновків суду.

При цьому, суд зазначає, що згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що обставини, на які ОСОБА_1 посилалася як на підставу свого позову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо способу захисту обраного позивачкою, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивачки шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії в частині встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків стосовно майора ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 1741 від 28.06.2024 року;

- зобов`язання 16 Регіональної військово-лікарської комісії повторно розглянути документи стосовно майора ОСОБА_2 про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин і правових підстав, суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд виходить із такого.

Як встановлено судом, при зверненні до суду із даним позовом, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн згідно із квитанції № 9856-3193-2395-9439 від 06.09.2024 року.

За ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 3, 4 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Так, у зв`язку із тим, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, то, у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені позивачкою витрати із сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 908, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії в частині встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків стосовно майора ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 1741 від 28.06.2024 року.

Зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути документи стосовно майора ОСОБА_2 про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань 16 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Стрийська, 73-а, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79045, код ЄДРПОУ 08380628).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) Відповідач:16 Регіональна військово-лікарська комісія (вул. Стрийська, 73А, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79045 , код ЄДРПОУ - 08380628)

Головуючий суддя Є.В. Печений