Постанова

від 09.11.2010 по справі 2а-11805/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2010 року 11:58 № 2а-11805/10/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі г оловуючого судді Клочкової Н .В., при секретарі судового зас ідання Попадин О.Б. розгляну вши у відкритому судовому за сіданні адміністративну спр аву

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "ДВС-Україна"

до Державної податкової інс пекції у Дніпровському район і міста Києва

про визнання протиправними по даткових повідомлень-рішень

за участю представників ст орін:

від позивача: Гончарук М.П .;

від відповідача: Гаркуша К.Р.;

На підставі частини 3 статт і 160 Кодексу адміністративног о судочинства України в судо вому засіданні 09 листопада 2010 року проголошено вступну т а резолютивну частини постан ови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 серпня 2010 року товар иство з обмеженою відповідал ьністю "ДВС-Україна" (далі-пози вач) звернулося до Окружного адміністративного суду міст а Києва з позовною заявою до Державної податкової інспек ції у Дніпровському районі м іста Києва (далі-відповідач) п ро визнання протиправними та скасування повідомлень - рі шень № № 0008731520/0 від 30.03.2010 р., № 0008611520/0 від 30.03.2010 р., № 0008671520/0 від 30.03.2010 р., № 0008641520/0 від 3 0.03.2010 р., № 0008661520/0 від 30.03.2010 р., № 0008721520/0 від 30. 03.2010 р., № 0008601520/0 від 30.03.2010 р., № 0008691520/0 від 30.03 .2010 р., № 0008651520/0 від 30.03.2010 р., № 0008621520/0 від 30.03.2 010 р., № 0008681520/0 від 30.03.2010 р., № 0008631520/0 від 30.03.201 0 р, № 0008711520/0 від 30.03.2010 р., № 0008591520/0 від 30.03.2010 р ., № 0008701520/0 від 30.03.2010 р., № 0008581520/0 від 30.03.2010 р., № 0008731520/1 від 14.06.2010 р., № 0008611520/1 від 14.06.2010 р., № 0008671520/1 від 14.06.2010 р., № 0008641520/1 від 14.06.2010 р., № 0 008661520/1 від 14.06.2010 р., № 0008721520/1 від 14.06.2010 р, № 0008 601520/1 від 14.06.2010 р., № 0008691520/1 від 14.06.2010 р., № 000865 1520/1 від 14.06.2010 р., № 0008621520/1 від 14.06.2010 р., № 00086815 20/1 від 14.06.2010 р., № 0008631520/1 від 14.06.2010 р., № 0008711520 /1 від 14.06.2010 р., № 0008591520/1 від 14.06.2010 р., № 0008701520/1 від 14.06.2010 р., № 0008581520/1 від 14.06.2010 р. Позов ні матеріали передані на роз гляд судді 11 серпня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміні стративного суду міста Києва від 11 серпня 2010 року відкрито п ровадження в адміністративн ій справі № 2а-11805/10/2670.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 11 серпня 2010 року закінчено провадження та призначено сп раву № 2а-11805/10/2670 до розгляду в суд овому засіданні.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальніст ю “ДВС-Україна” ґрунтується на тому, що позивач не погоджу ється з відомостями та даним и, що містяться в оскаржувани х повідомленнях-рішеннях, вв ажає їх протиправними та так ими, що підлягають скасуванн ю, а висновок відповідача про заниження позивачем податко вих зобов'язань таким, що базу ється виключно на непідтверд жених належними доказами при пущеннях про відсутність го сподарських відносин між тов ариства “ДВС-Україна” та тов ариство з обмеженою відповід альності "БРК Соло-М".

За результатами розгляду с карг до вищестоящих податков их органів прийнято рішення (вих. № 11937/10/25-014 від 10.06.2010 р., отримане ТОВ “ДВС-Україна”14.06.2010 р. вх. № 1040), яким податкові повідомлення -рішення залишені без змін, а п ервинні скарги - без задоволе ння.

Податкові повідомлення-рі шення були оскаржені позива чем до Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміні страції України, але повторн і скарги були залишені без ро згляду.

18 червня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальніст ю “ДВС-Україна” отримані под аткові повідомлення-рішення № 0008731520/1 від 14.06.2010 р., № 0008611520/1 від 14.06.2010 р., № 0008671520/1 від 14.06.2010 р, № 0008641520/1 від 14.06.2010 р., № 00 08721520/1 від 14.06.2010 р., № 0008601520/1 від 14.06.2010 р., № 0008 651520/1 від 14.06.2010 р., № 0008681520/1 від 14.06.2010 р., № 000863 1520/1 від 14.06.2010 р., № 0008591520/1 від 14.06.2010 р., № 00085815 20/1 від 14.06.2010 р. за підписом першог о заступника начальника Держ авної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києв а Ігнатенко Г.В., які були н аправлені за результатами ро згляду первинної скарги ТОВ “ДВС-Україна” відповідно до пунктів 4.3., 5.3. Порядку направле ння органами державної подат кової служби України податко вих повідомлень платникам по датків та рішень про застосу вання штрафних (фінансових) с анкцій, затвердженого наказо м ДПА України від 21.06.2001 р. № 253.

Відповідач надав суду пись мові заперечення та поясненн я, просив суд відмовити в задо воленні позову. Заперечення відповідача обґрунтовані ти м, що в результаті порушення к онтрагентом позивача - ТОВ „Б РК Соло-М" податкових зобов'яз ань, з підстав господарськог о та цивільного законодавств а (моральних засад), угоди, укл адені цим контрагентом з ТОВ „ДВС -Україна" мають протипра вний характер.

В С Т А Н О В И В:

23.03.2010 р. старшим державним п одатковим ревізором-інспект ором Чуйко Дариною Сергіїв ною були проведені докумен тальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових деклар ацій з податку на додану варт ість ТОВ “ДВС-Україна”, подан их за період з березня 2008 року п о червень 2009 року від 23.03.2010р. №2041-15/341 84986, від 23.03.2010р. №2040-15/34184986, від 23.03.2010р. №2039-15/3 4184986, від 23.03.2010р. №2038-15/34184986, від 23.03.2010р. №2037- 15/34184986, від 23.03.2010р. №2036-15/34184986, від 23.03.2010р. №203 5- 15/34184 986, від 23.03.2010р. №2034-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2033-15/34184986, від 23.03.2010р. №2032-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2031-15/34184986, від 23.03.2010р. №2030-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2029-15/34184986, від 23.03.2010р. №2028-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2027-15/34184986, від 23.03.2010р. №2026-15/34184986 від 23.03.2010р. № 2041-15/34184986, від 23.03.2010р. №2040-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2039-15/34184986, від 23.03.2010р. №2038-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2037-15/34184986, від 23.03.2010р. №2036-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2035-15/34184986, від 23.03.2010р. №2034-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2033-15/34184986, від 23.03.2010р. №2032-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2031-15/34184986, від 23.03.2010р. №2030-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2029-15/34181986, від 23.03.2010р. №2028-15/34184986, від 23.03.2010р. № 2027-15/34184986, від 23.03.2010р. №2026-15/34184986 „Про резу льтати документальної невиї зної (камеральної) перевірки податкової декларації з под атку на додану вартість" (далі по тексту акт перевірки).

Зі змісту даних актів вбач ається, що податковими орган ами ставились під сумнів опе рації в частині віднесення п озивачем їх податкового кред иту, що відбувались між позив ачем та його контрагентом то вариством з обмеженою відпов ідальністю “БРК Соло-М” (код Є ДРПОУ 35372886). Проте, правильність віднесення даних операцій д о складу валових витрат пози вачем не ставилась під сумні в як при перевірці податкови м органом, так і під час судово го розгляду.

При цьому, підставою для вст ановлення порушень стали поя снення, відібрані Головним в ідділом податкової міліції Д ержавної податкової інспекц ії у Дніпровському районі м. К иєва Ничипоренка Романа В ікторовича.

Разом з тим, з наданої предс тавником відповідача копії п ояснень вбачається, що немож ливо встановити дату та місц е їх відібрання, а також не під тверджується той факт, що поя снення надані саме особою, як а є засновником та директоро м “БРК Соло-М”, адже з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних о сіб підприємців від 12.10.2010 (наявн ий у матеріалах справи), вбача ється, що засновник “БРК Соло -М” ОСОБА_5 проживає по А ДРЕСА_1, а пояснення надано о собою, яка проживає по АДРЕ СА_2., при цьому доказів зміни адреси проживання засновник а, відповідачем не надано.

Крім цього, на вимогу суду п редставником відповідача вк азано, що матеріали кримінал ьної справи щодо вказаних об ставин відсутні, як і докази с касування державної реєстра ції «БРК «Соло-М»(далі-конт рагент), відтак дані поясне ння, враховуючи неможливість встановлення дати їх відібр ання та відповідність оригін алу, не є належними та допусти мими доказами нікчемності пр авочинів, що укладались дани м контрагентом. Також відсут ні результати почеркознавчо ї експертизи, що підтвердили б невідповідність підписів гр. ОСОБА_5 на договорах та інших документах, виданих що до ТОВ «ДВС-Україна».

При цьому, суд звертає увагу , що даними актами перевірки т а запереченнями відповідача підтверджено той факт, грома дянин ОСОБА_5 є засновнико м та директором ТОВ “БРК Соло -М”, але разом з тим, відповіда ч наполягав на тому, що операц ії між позивачем та контраге нтом насправді не відбувалис ь, оскільки ОСОБА_5 у вищев казаних поясненнях зазначив , що ніяких договорів з ТОВ “ДВ С-Україна” не підписував, до т ого ж ТОВ “ДВС-Україна” та йог о посадові особи взагалі гро мадянину ОСОБА_5 невідомі .

Актами перевірки встановл ювалось що, за результатами д аних системи автоматизовано го співставлення податкових зобов'язань та податкового к редиту було встановлено відх илення між задекларованим по датковим кредитом ТОВ “ДВС-У країна” (код ЄДРПОУ 34184986) по конт рагенту ТОВ “БРК Соло-М”(код Є ДРПОУ 35372886) на загальну суму 1 481 661, 00 грн. Доказів на підтвердженн я такого висновку акту відпо відачем не надано.

08 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ДВС-Україна” отримало пода ткові повідомлення-рішення № 0008731520/0 від 30.03.2010 р., № 0008611520/0 від 30.03.2010 р., № 0 008671520/0 від 30.03.2010 р., № 0008641520/0 від 30.03.2010 р., № 000 8661520/0 від 30.03.2010 р., № 0008721520/0 від 30.03.2010 р., № 00086 01520/0 від 30.03.2010 р., № 0008691520/0 від 30.03.2010 р., № 0008651 520/0 від 30.03.2010 р., № 0008621520/0 від 30.03.2010 р., № 000868152 0/0 від 30.03.2010 р., № 0008631520/0 від 30.03.2010 р, № 0008711520/0 від 30.03.2010 р., № 0008591520/0 від 30.03.2010 р., № 0008701520/0 в ід 30.03.2010 р., № 0008581520/0 від 30.03.2010 р., № 0008731520/1 ві д 14.06.2010 р., № 0008611520/1 від 14.06.2010 р., № 0008671520/1 від 14.06.2010 р., № 0008641520/1 від 14.06.2010 р., № 0008661520/1 від 1 4.06.2010 р., № 0008721520/1 від 14.06.2010 р, № 0008601520/1 від 14.0 6.2010 р., № 0008691520/1 від 14.06.2010 р., № 0008651520/1 ві д 14.06.2010 р., № 0008621520/1 від 14.06.2010 р., № 0008681520/1 від 14.06.2010 р., № 0008631520/1 від 14.06.2010 р., № 0008711520/1 від 1 4.06.2010 р., № 0008591520/1 від 14.06.2010 р., № 0008701520/1 від 14. 06.2010 р., № 0008581520/1 від 14.06.2010, складені на підставі актів про результат и документальних невиїзних ( камеральних) перевірок пода ткових декларацій з податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рі шення зобов'язували позивача сплатити до державного бюдж ету України суму 2 222 488,00 грн. (у то му числі 1 481 661,00 грн. - за основним платежем та 740 827,00 - за штрафними санкціями).

Як вбачається з податкових повідомлень-рішень, прийнят их на підставі актів перевір ок, за результатами даних сис теми автоматизованого співс тавлення податкових зобов'яз ань та податкового кредиту б уло встановлено відхилення м іж задекларованим податкови м кредитом ТОВ “ДВС-Україна” (код ЄДРПОУ 34184986) по контрагенту ТОВ «БРК «Соло-М»(код ЄДРПОУ 3 5372886) на суму 1 481 661,00 грн.

На підставі цих обставин, ві дповідач дійшов висновку про наявність порушень з боку по зивача та винесено оскаржува ні податкові-рішення.

Суд не погоджується з таким висновком податкового орган у, вважає вимоги позивача обґ рунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виход ячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності п озивача є здійснення операці й з торгівлі біологічно акти вними добавками, харчовими д обавками (копія сертифікату відповідності на дієтичну до бавку-комплекс «Чарівний лот ос»серія 20090715 від 05 листопада 2009 року та копія висновку експе ртного дослідження зразків п родукції ТОВ «ДВС-Україна»Ки ївського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 4849/10-14 наявні у матеріалах с прави).

Судом встановлено та не зап еречується відповідачем, що при здійсненні продажу своєї продукції, підприємство зді йснює рекламні та маркетинго ві заходи, які відносить до го сподарської діяльності, пов' язаної з продажем товарів, а с аме досліджувався: попит на п родукцію, яку розповсюджує Т ОВ «ДВС-Україна»та перспекти ви його розвитку; вітчизняни й ринок біологічно-активних добавок; аналіз діяльності к онкурентів на ринку харчових добавок; доцільність реклам ної кампанії та особливості її проведення позивача; можл ивість ведення комерційних о перацій; ринок біологічно-ак тивних добавок України; това рознавчий аналіз товарів кон курентів тощо.

Для здійснення вищенавед ених маркетингових та реклам них заходів, підприємством з алучено ТОВ «БРК «Соло-М», яке надавало вказані послуги за договором про надання послу г № 00098/СМ від 16.10.2007 та на підставі додаткових угод до нього та з а договором щодо надання пос луг № 37 від 09.01.2009 та додаткових уг од до нього.

Так, на виконання додатков ої угоди № 3 до договору про на дання послуг № 00098/СМ від 16.10.2007 рок у щодо надання послуг від 28 лю того 2008 року позивачем замовл ялось та оплачувалось на мар кетингове дослідження «Попи т на продукцію, яку розповсюд жує ТОВ «ДВС-Україна»та перс пективи його розвитку»берез ень 2008 року. Виконання зобов' язань сторін в цій частині пі дтверджено актом приймання-п ередачі послуг від 31.03.2008 року, п одатковою накладною від 31 бер езня 2008 року за № 178, звітом щодо проведення маркетингового д ослідження «Попит на продукц ію, яку розповсюджує ТОВ «ДВС -Україна»та перспективи його розвитку»за березень 2008 року .

На виконання додаткової уг оди № 4 до договору поставки № 00098/СМ від 16.10.2007 року щодо надання послуг від 20 березня 2008 року по зивачем замовлялось та оплач увалось на маркетингове досл ідження «Маркетингове дослі дження вітчизняного ринку бі ологічно-активних добавок»к вітень 2008 року. Виконання зобо в' язань сторін в цій частин і підтверджено актом прийман ня-передачі послуг від 30.04.2008 рок у, податковою накладною від 30 квітня 2008 року за № 284, звітом щод о проведення маркетингового дослідження «Маркетингове д ослідження вітчизняного рин ку біологічно-активних добав ок»за квітень 2008 року.

На виконання додаткової уг оди № 5 до договору № 00098/СМ від 16.10 .2007 року щодо надання послуг ві д 17 квітня 2008 року позивачем за мовлялось та оплачувалось на маркетингове дослідження «М аркетинговые исследования с углубленным товароведчески м анализом конкурента ООО «Д ВС-Украина»»травень 2008 року. В иконання зобов' язань сторі н в цій частині підтверджено актом приймання-передачі по слуг від акту приймання-пере дачі послуг від 30.05.2008 року, пода тковою накладною від 30 травня 2008 року за № 340, звітом щодо пров едення маркетингового дослі дження «Маркетинговые иссле дования с углубленным товаро ведческим анализом конкурен та ООО «ДВС-Украина»»за трав ень 2008 року.

На виконання додаткової уг оди № 6 до договору поставки № 00098/СМ від 16.10.2007 року щодо надання послуг від 14 травня 2008 року поз ивачем замовлялось та оплачу валось на маркетингове дослі дження по темі «Доцільність рекламної кампанії та особли вості її проведення для ТОВ « ДВС-Україна»»червень 2008 року. Виконання зобов' язань стор ін в цій частині підтверджен о актом приймання-передачі п ослуг від 30.06.2008 року, податковою накладною від 30 червня 2008 року за № 419, звітом щодо проведення маркетингового дослідження «Маркетингове дослідження п о темі «Доцільність рекламно ї кампанії та особливості її проведення для ТОВ «ДВС-Укра їна»»за червень 2008 року.

На виконання додаткової у годи № 7 до договору поставки № 00098/СМ від 16.10.2007 року щодо надання послуг від 25 червня 2008 року поз ивачем замовлялось та оплачу валось на маркетингове дослі дження по темі «Можливості в едення комерційних операцій для ТОВ «ДВС-Україна»»липен ь 2008 року. Виконання зобов' яз ань сторін в цій частині підт верджено актом приймання-пер едачі послуг від 31.07.2008 року, под атковою накладною від 31 липня 2008 року за № 522, звітом щодо пров едення маркетингового дослі дження «Маркетингове дослід ження по темі «Можливості ве дення комерційних операцій д ля ТОВ «ДВС-Україна»»за липе нь 2008 року.

На виконання додаткової у годи 8 до договору поставки № 0 0098/СМ від 16.10.2007 року щодо надання послуг від 28 липня 2008 року пози вачем замовлялось та оплачув алось на маркетингове дослід ження по темі «Маркетингове дослідження ринку біологічн о-активних добавок України»с ерпень 2008 року. Виконання зобо в' язань сторін в цій частин і підтверджено актом прийман ня-передачі послуг від 29.08.2008 рок у, податковою накладною від 31 серпня 2008 року за № 264, звітом щод о проведення маркетингового дослідження «Маркетингове д ослідження ринку біологічно -активних добавок України»за серпень 2008 року.

На виконання додаткової у годи № 9 до договору поставки № 00098/СМ від 16.10.2007 року щодо надання послуг від 29 серпня 2008 року поз ивачем замовлялось та оплачу валось на маркетингове дослі дження по темі «Маркетинговы е исследования с товароведче ским анализом товара-конкуре нта ООО «ДВС-Украина»»вересе нь 2008 року. Виконання зобов' я зань сторін в цій частині під тверджено актом приймання-пе редачі послуг від 30.09.2008 року, по датковою накладною від 30 вере сня 2008 року за № 722, звітом щодо п роведення маркетингового до слідження «Маркетинговые ис следования с товароведчески м анализом товара-конкурента ООО «ДВС-Украина»»за вересе нь 2008 року.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Украї ні» від 16.07.1999р передбачено, що п ідставою для бухгалтерськог о обліку господарських опера цій є первинні документи, які фіксують факти здійснення г осподарських операцій. Перви нні та зведені облікові доку менти можуть бути складені н а паперових або машинних нос іях і повинні мати такі обов'я зкові реквізити: назву докум ента (форми); дату і місце скла дання; назву підприємства, ві д імені якого складено докум ент; зміст та обсяг господарс ької операції, одиницю вимір у господарської операції; по сади осіб, відповідальних за здійснення господарської оп ерації і правильність її офо рмлення; особистий підпис аб о інші дані, що дають змогу іде нтифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господа рської операції.

Акти, якими оформлялось над ання послуг, копії яких долуч ені до матеріалів справи, міс тять всі обов'язкові реквізи ти, що передбачені законом. Кр ім того, складені до актів над ання послуг звіти про надані послуги, долучені позивачем до матеріалів справи розкри вають зміст та обсяг господа рської операції з придбання таких послуг, також залучені безпосередньо копії маркети нгових досліджень.

Також, на підтвердження в иконання зобов' язань позив ача щодо оплати наданих конт рагентом послуг за договором № 00098/СМ від 16.10.2007 року та додатков ими угодами до нього надані н аступні платіжні доручення, копії яких, залучені до матер іалів справи: копія платіжно го доручення № 360 від 18 червня 2009 року; копія платіжного доруч ення № 363 від 19 червня 2009 року; коп ія платіжного доручення № 364 в ід 22 червня 2009 року; копія платі жного доручення № 379 від 23 червн я 2009 року; копія платіжного дор учення № 381 від 25 червня 2009 року; к опія платіжного доручення № 384 від 26 червня 2009 року; копія пла тіжного доручення № 394 від 02 лип ня 2009 року; копія платіжного до ручення № 395 від 03 липня 2009 року; к опія платіжного доручення № 396 від 06 липня 2009 року; копія плат іжного доручення № 415 від 13 липн я 2009 року.

Відтак, за таких обставин та документальних доказів, суд дійшов висновку про підтвер дження первинними документа ми обсягу наданих та оплачен их послуг.

Як свідчать матеріали пер евірки, всього, за перевіряєм ий період товариством з обме женою відповідальністю «БРК «Соло-М»надано рекламні (мар кетингові) послуги позиваче ві.

Отже, перевіркою встановле но, що маркетингові, рекламні та інформаційно - консультац ійні послуги фактично придба вались відповідно до укладен их позивачем з контрагентом договорів та згідно з актами здачі-прийняття наданих пос луг та звітами.

Розрахунки за придбані пос луги проведені повністю, про що свідчать акти звірки розр ахунків, складені позивачем з контрагентами та платіжні доручення, наявні у матеріал ах справи, даний факт встанов лений та не заперечується і п одатковим органом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи договорів про надання рекламних, марке тингових, мерчендайзингових та інших послуг, які були укла дені між позивачем та його ко нтрагентом, такі послуги пов 'язані з продажем та придбанн ям продукції позивача.

Так, пунктом 19 Положення (ста ндарту) бухгалтерського облі ку, затвердженого наказом Мі ністерства фінансів України від 31.12.1999 року N 318, зареєстровано го в Міністерстві юстиції Ук раїни 19.01.2000 р. за N 27/4248, передбачено , що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркет инг). Метою маркетингової дія льності є формування, створе ння попиту на продукцію або ж створення умов для появи так ого попиту.

Таким чином, результат таки х послуг не має матеріальног о виразу та проявляється лиш е шляхом впливу на результат и господарської діяльності з амовника послуг. У цьому поля гає відмінність договірних з обов'язань з надання таких по слуг від зобов'язань за догов ором підряду, де об'єктом дого вору є результат діяльності виконавця, тобто матеріальни й об' єкт.

Щодо висновку відповідача про нікчемність правочину, с удом встановлено наступне. У відповідності до статті 204 Ци вільного кодексу України пра вочин є правомірним, якщо йог о недійсність прямо не встан овлена законом або якщо він н е визнаний судом недійсним.

Суд, беручи до уваги фактичн і обставини справи та дослід жені у судовому засіданні пи сьмові документи, вважає вис новок відповідача про нікчем ність правочинів помилковим та безпідставним.

Частина перша ст. 203 ЦКУ визна чає, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства.

Суд вважає за необхідне заз начити, що відповідно до ст. 204 Ц КУ правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним. Згідно з частиною друго ю ст. 215 ЦКУ недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визнанн я такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правоч ини в разі недодержання вимо ги закону про нотаріальне по свідчення одностороннього п равочину, недодержання сторо нами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинен ня правочину малолітньою осо бою за межами її цивільної ді єздатності в разі відсутност і його схвалення батьками, ус иновлювачем або опікуном, пр авочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок, т обто спрямований на порушенн я конституційних прав і своб од людини і громадянина, знищ ення, пошкодження майна фізи чної або юридичної особи, дер жави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним.

Проте, відповідачем не дове дено, що правочини, укладені м іж позивачем та ТОВ «БРК «Сол о-М»суперечили моральним зас адам суспільства або держави . Натомість позивач надав нал ежні докази реальності наста ння наслідків вказаних право чинів - підтвердив належними первинними документами отри мання послуг від контрагента . Вказані обставини не запере чувались та не спростовували сь відповідачем. Враховуючи реальність настання наслідк ів, відповідність фінансово- господарської документації , ознак нікчемності правочин ів не вбачається, отже, виснов ок відповідача про нікчемніс ть правочинів та порушення п одаткового законодавства, по зивачем вчинено на підставі припущень.

Аналізуючи наведені норми , суд дійшов висновку, що відпо відно до презумпції правомір ності правочину всі укладені між сторонами правочини є чи нними, якщо їх недійсність пр ямо не встановлена законом (н ікчемні правочини). В усіх інш их випадках питання про неді йсність правочину має бути в становлено судом на підставі заяви зацікавленої особи пі сля повного та всебічного ро згляду питання про недійсніс ть такого правочину. Про неді йсність правочину ухвалюєть ся судове рішення.

Під час розгляду цієї справ и судом встановлено, що уклад ені між позивачем та його кон трагентом правочини не відне сено законом до нікчемних, та кож відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. І ншого відповідачем не доведе но, хоча відповідно до ст. 71 Код ексу адміністративного судо чинства України він, як суб'єк т владних повноважень, має до вести суду правомірність сво го рішення.

Відповідач, приймаючи оска ржувані у цій справі рішення , не міг керуватися лише припу щеннями щодо нікчемності укл адених правочинів, його пози ція про те, що ці правочини укл адались завідомо з метою, що с уперечить інтересам держави та суспільства не підкріпле на належними доказами та ріш енням суду про визнання їх та кими.

Крім того, за надані послуги ТОВ “ДВС-Україна” розрахува лося з ТОВ “БРК Соло-М” в поряд ку та на умовах, передбачених договорами № 00098/СМ від 16.10.2007 р. та № 37 від 09.01.2009 р. Тобто, між ТОВ “БРК Соло-М” та ТОВ “ДВС-Україна” з дійснювалися господарські о перації, що підтверджується доказами, які наявні в матері алах справи.

Платників податку на додан у вартість, об'єкти, базу та ст авки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій, поняття податкової накладної, порядок обліку, зв ітування та внесення податку до бюджету визначає Закон Ук раїни “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (або надалі за текстом - Закон).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону виз начено, що податковий кредит ній сума, на яку платник пода тку має право зменшити подат кове зобов'язання звітного п еріоду, визначена згідно Законом. Відповідно до під пункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Зако ну, датою виникнення права пл атника податку на податковий кредит вважається дата спис ання коштів з банківського р ахунку платника податку в оп латі товарів (робіт, послуг), д ата виписки відповідного рах унку (товарного чека) - в разі р озрахунків з використа нням кредитних дебетових ка рток або комерційних чеків; а бо дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 7.2.6. Закону п одаткова накладна видається платником податку, який пост авляє товари (послуги), на вимо гу їх отримувача, та є підстав ою для нарахування податково го кредиту. Відповідно до під пункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Зак ону, податкова накладна, має м істити: а) порядковий номер по даткової накладної; б) дату ви писування податкової наклад ної; в) повну або скорочену наз ву, зазначену у статутних док ументах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові ф ізичної особи, зареєстровано ї як платник податку на додан у вартість; г) податковий номе р платника податку (продавця та покупця); д) місце розташув ання юридичної особи або міс це податкової адреси фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; є) опис (номенклатуру) то варів (робіт, послуг) та їх кіл ькість (обсяг, об'єм); є) повну аб о скорочену назву, зазначену у статутних документах отри мувача; ж) ціну поставки без вр ахування податку; з) ставку по датку та відповідну суму под атку у цифровому значенні; и) з агальну суму коштів, що підля гають сплаті з урахуванням п одатку. Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 За кону, податкова накладна скл адається у момент виникнення податкових зобов'язань прод авця у двох примірниках.

Оригінал податкової накла дної надається покупцю, копі я залишається у продавця тов арів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податков им документом і одночасно ро зрахунковим документом. Пода ткова накладна виписується н а кожну повну або часткову по ставку товарів (робіт, послуг ). У разі коли частка товару (ро біт, послуг) не містить відокр емленої вартості, перелік (но менклатура) частково поставл ених товарів зазначається в додатку до податкової наклад ної у порядку, встановленому центральним органом державн ої податкової служби України , та враховується у визначенн і загальних податкових зобов 'язань.

Отже, дані в податкову декла рацію щодо податкового креди ту та податкових зобов'язань вносяться на підставі даних , зазначених в первинних доку ментах. Податкові накладні, н а підставі яких ТОВ “ДВС-Укра їна” було внесено дані в пода ткову декларацію, складені у відповідності до чинного за конодавства України і повніс тю відповідають вимогам, що в становлені Законом та Наказо м ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (зі з мінами та доповненнями), яким затверджена форма податково ї накладної та порядок запов нення податкової накладної.

До того ж у відповідності до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включе нню до складу податкового кр едиту суми сплаченого (нарах ованого) податку у зв'язку з пр идбанням товарів (послуг), не п ідтверджені податковими нак ладними чи митними деклараці ями (іншими подібними докуме нтами), тобто платник податку притягується до відповідаль ності лише за умови відсутно сті податкової накладної, а с амі по собі недоліки в заповн енні податкових накладних не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналеж ність та недопустимість як д оказів.

Така позиція цілком відпов ідає позиції Вищого адмініст ративного суду України, викл аденій в ухвалі Вищого адмін істративного суду України ві д 25 жовтня 2007 року по справі № К-1 1653/06.

Відповідно до п.п.7.4.1.п.7.4. ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість»(у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), по датковий кредит звітного пер іоду визначається виходячи і з договірної (контрактної) ва ртості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду, зокрема, у зв 'язку із придбанням або вигот овленням товарів (у тому числ і при їх імпорті) та послуг з м етою їх подальшого використа ння в оподатковуваних операц іях у межах господарської ді яльності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Відповідно до абз.1 п. 7.4.5. цієї ж норми Закону ( у редакції За кону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV), не п ідлягають включенню до склад у податкового кредиту суми с плаченого (нарахованого) под атку у зв'язку з придбанням то варів (послуг), не підтверджен і податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідн о з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

Перевіркою встановлено та не заперечується представни ком відповідача в судовому з асіданні , що позивачем включ ено до податкового кредиту ф актично сплачений ним в ціні послуг податок на додану вар тість в повному обсязі, на під ставі податкових накладних, отриманих від постачальника послуг, який зареєстрований платником ПДВ.

За встановлених судом обст авин, суд вважає правомірним включення позивачем до пода ткового кредиту фактично спл аченого податку на додану ва ртість на підставі отриманих від постачальників послуг п одаткових накладних, щодо як их у податкового органу не бу ло зауважень.

Пункт 10.1. Закону передбачає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сп лату (перерахування) податку до бюджету є платник податку , а саме особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійсню вати утримання та внесення д о бюджету податку, що сплачує ться покупцем.

У відповідності до п. 4.1. Зако ну України “Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и” від 21.12.2000 р. № 2181- III (або надалі за текстом - Закон № 2181) платник по датків самостійно обчислює с уму податкового зобов'язання , яку зазначає у податковій де кларації.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 З акону України “Про податок н а додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податковий кредит - сума , на яку платника податку має право зменшити податкове зо бов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Закон ом.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.1. стат ті 7 Закону сума податку, що пі длягає сплаті перерахуванню до бюджету або до бюджетного відшкодування , визначаєтьс я як різниця між сумою податк ового зобов'язання звітного податкового періоду та сумо ю податкового кредиту такого звітного податкового період у.

Таким чином, ТОВ “БРК «Соло- М»було включено до складу по даткових зобов'язань податко ві зобов'язання зі сплати под атку на додану вартість в сум і 1481661.00 грн. Невідображення споч атку ТОВ “БРК «Соло-М»у декла раціях з податку на додану ва ртість, поданих за період з бе резня 2008 року по червень 2009 року податкового зобов'язання з п одатку на додану вартість на суму 1481661,00 грн. жодним чином не в плинуло на фактичний розмір податкового зобов'язання ТОВ “БРК «Соло-М», що було задекла ровано, та не призвело до будь -якого фактичного заниження податкового зобов'язання.

Тобто, видані позивачу пода ткові накладні зрештою були враховані контрагентом у скл аді податкових зобов'язань т а відображені у податковій з вітності з податку на додану вартість, що не спростовано в ідповідачем.

Варто також зазначити, що ві дповідно до позиції Вищого а дміністративного суду Украї ни (ухвала Вищого адміністра тивного суду України по спра ві № К-8393/07) добросовісний платн ик податків, який в силу покла деного на нього законами обо в'язку щодо сплати податків, з борів (обов'язкових платежів ) вступає у зв'язку з цим у відп овідні правовідносини з держ авою, не може нести відповіда льність за невиконання чи не належне виконання такого обо в'язку іншими платниками под атків, якщо інше прямо не вста новлено законом.

Покупець - платник податку н а додану вартість не несе від повідальності за податкові з обов'язання продавця. Законо давство України, зокрема й За кон України “Про податок на д одану вартість”, не встановл ює обов'язок покупця сплачув ати податок на додану вартіс ть ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений пр одавцем або іншою особою, з ур ахуванням суми податку, отри маного від покупця в ціні тов ару (робіт, послуг).

Відповідно до положень Зак ону України “Про податок на д одану вартість” сума податку на додану вартість, включена до ціни товару (робіт, послуг) , є податковим зобов'язанням п родавця товару (робіт, послуг ), тому саме продавець товару ( послуги) несе обов'язок по спл аті цього податку до бюджету .

Несплата податку продавце м товару (робіт, послуг) при фа ктичному здійсненні господа рської операції не впливає н а податковий кредит покупця .

Чинним законодавством Укр аїни на сторону цивільно-пра вової угоди - покупця товару (р обіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'я зку з перевірки дотримання к онтрагентом вимог податково го законодавства зі сплати п одаткових зобов'язань до бюд жету.

Зазначені вище розрахунки , укладені договори, реально з дійснені господарські опера ції, а також первинні докумен ти, які є підставою для нараху вання податкового кредиту та податкових зобов'язань спро стовують наведені в актах да ні, щодо пояснень ОСОБА_5 п ро відсутність господарськи х відносин з ТОВ “ДВС-Україна ”.

Таким чином, пояснення ОС ОБА_5 не відповідають дійсн им обставинам справи, а висно вки Державної податкової інс пекції у Дніпровському райо ні м. Києва про заниження ТОВ “ ДВС-Україна” податкових зобо в'язань з податку на додану ва ртість документально та норм ативно не підтверджуються.

Пунктом 17.1 статті 17 Закону Ук раїни “Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами ”від 21.12.2000 р. № 2181- ПІ визначається, що ш трафні санкції накладаються на платника податків у розмі рах визначених цією статтею, за порушення податкового за конодавства.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону Украї ни “Про порядок погашення зо бов'язань платників податк ів перед бюджетами та держ авними цільовими фондами” в ід 21.12.2000 р. № 2181- III у разі, коли ко нтролюючий орган самою дона раховує суму податкового зоб ов'язання платника податків за підставами викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пу нкту 4.2 статті 4 цього Закону такий платник податків зобо в'язаний сплатити штраф у роз мірі десяти відсотків від су м недоплати заниженої суми; - п одаткового зобов'язання) за к ожний з податкових періодів установлених для такого пода тку, збору (обов'язкового плат ежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає так а недоплата, та закінчуючи по датковим періодом, на який пр ипадає отримання таким платн иком податків податкового по відомлення від контролюючог о органу, але не більше п'ятдес яти відсотків такої суми та н е менше десяти неоподатковув аних мінімумів доходів грома дян сукупно за весь строк нед оплати, незалежно від кілько сті податкових періодів, що м инули.

Оскільки, порушення податк ового законодавства з боку п озивача відсутні, то, відпові дно, підстав для застосуванн я до позивача штрафних санкц ій, визначених спірними пода тковими повідомленнями-ріше ннями, у відповідача не має.

Згідно з приписами ст. 67 Конс титуції України кожен зобов' язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, вс тановлених законом.

Суд зазначає, що позивач та контрагент належним чином оф ормили господарські правові дносини, на виконання вимог п одаткового законодавства оф ормили первинні документи бу хгалтерської та податкової з вітності.

З наданих до суду документі в встановлено, що позивачем о тримано замовлені контраген ту послуги в повному обсязі, в ідповідно до порядку, встано вленого чинним законодавств ом. В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підт верджують, що позивачу було в ідомо про порушення ТОВ «БРК «Соло-М»вимог податкового з аконодавства. Отже, будь-які у мисні дії позивача, а також по садових осіб юридичної особи стосовно ухилення від сплат и податків шляхом укладення нікчемного правочину відсут ні.

Також суд зазначає, що відпо відачем ні в акті перевірки, н і в судовому засіданні не над ано будь-яких доказів, які б вк азували на невідповідність п равочинів позивача актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства.

За таких обставин суд не мож е погодитися з висновком від повідача, відносно нікчемнос ті укладених спірних правочи нів, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м.

Щодо наявності повноважен ь у відповідача на визнання п равочинів нікчемними актом п еревірки судом встановлено н аступне.

Судом витребовувались док ази, які підтверджують довод и відповідача відносно того, що наведені в податкових нак ладних відомості не відповід ають дійсності. Відповідачем на підтвердження цієї обста вини надано лише вищеописані письмові пояснення.

Згідно з частиною першою ст атті 69 КАС доказами в адмініст ративному судочинстві є будь -які фактичні дані, на підстав і яких суд встановлює наявні сть або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і за перечення осіб, які беруть уч асть у справі, та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом н а підставі пояснень сторін, т ретіх осіб та їхніх представ ників, показань свідків, пись мових і речових доказів, висн овків експертів.

Обов' язок доведення відп овідних обставин у спорах мі ж особою та суб' єктом владн их повноважень покладається на суб' єкт владних повнова жень, якщо він заперечує прот и позову. Відтак, судом насамп еред досліджувались насампе ред доводи органів державної податкової служби, що свідча ть про наявність обставин, як і унеможливлюють підтвердже ння права на податковий кред ит та/або бюджетне відшкодув ання з податку на додану варт ість.

Відповідно до ст. 19 Кон ституції України правовий по рядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

З огляду на викладене, суд т акож дійшов висновку, що на по рушення наведених норм права та з перевищенням повноваже нь, передбачених ст. 10, 11 Закону України від 04.12.90 р. № 509 "Про держа вну податкову службу в Украї ні", відповідачем визначено н ікчемними правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «БРК «Со ло-М».

В результаті ретельного до слідження питання формуванн я позивачем податкового кред иту, належним чином підтверд женого податковими накладни ми, як це передбачено п.7.4.5. п.7.4. ст . 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, достові рного встановлення тієї обст авини, послуги отримані пози вачем від контрагента, необх ідно зазначити, що не є підста вою для відмови у праві на под атковий кредит та бюджетне в ідшкодування з податку на до дану вартість порушення пода ткової дисципліни, вчинені к онтрагентом платника податк у.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану варті сть” дає підстави зробити ви сновок, що цим Законом передб ачено єдину підставу для фор мування податкового кредиту , а саме наявність у платника п одатку - покупця належно офор мленої податкової накладної .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував по датковий кредит на підставі належно оформлених податков их накладних, виданих йому пр одавцем - товариством з обмеж еною відповідальністю «БРК « Соло-М».

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту по зивач сформував правомірно, оскільки податок на додану в артість входить до складу до говірної суми, сплаченої про давцеві.

Помилковим є заперечення в ідповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на п одатковий кредит з огляду на нікчемність правочинів.

Твердження ОСОБА_5 про т е, що ним фінансово-господарс ькі операції з позивачем не п роводилися, спростовано вище описаними доказами та не поз бавляє правового значення ви даних за цими господарськими операціями податкових накла дних.

Відповідач не спростував д оводи позивача про те, що на ча с здійснення господарських о перацій (за якими податкова і нспекція не визнала обґрунто ваним віднесення позивачем д о податкового кредиту сум по датку на додану вартість) про давець включений до Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника под атку на додану вартість. За та ких обставин покупець не мож е нести відповідальність за можливу недостовірність від омостей про них, наведених у з азначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України ві д 15 травня 2003 року № 755-IV “Про держ авну реєстрацію юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців” установлено таке. Якщо в ідомості, які підлягають вне сенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців, бул и внесені до нього, то вони вва жаються достовірними і можут ь бути використані у спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Якщ о відомості, які підлягають в несенню до цього реєстру, є не достовірними і були внесені до нього, то третя особа може п осилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випа дків, коли вона знала або могл а знати про те, що такі відомос ті є недостовірними.

У пункту 1.3 статті 1 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідн о із цим Законом зобов' язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем, або о собу, яка імпортує товари на м итну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 т ого самого Закону платники п одатку, визначені у підпункт ах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 ці єї статті, відповідають за до тримання достовірності та св оєчасності визначення сум по датку, а також за повноту і сво єчасність його внесення до б юджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що с ама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської оп ерації не впливає на формува ння податкового кредиту поку пцем.

Відповідно до норм Закону У країни "Про систему оподатку вання" за будь-якими із сторін правочину не передбачено зо бов'язання (ст. 9) та не визначен о права (ст. 10) здійснення контр олю показників податкової зв ітності однієї сторони право чину над показниками податко вої звітності заявленими інш ою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції Украї ни закріплено саме індивідуа льний характер юридичної від повідальності особи, тож при тягненню до відповідальност і підлягає саме правопорушни к.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виконання одни м платником податків своїх з обов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від в иконання зазначених зобов'яз ань будь-яким іншим платнико м податків.

Враховуючи викладене, безп ідставним вважається виснов ок відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.6 ст. 7 Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість”.

Відповідно до ст. 19 Конститу ції України органи державної влади та органи місцевого са моврядування, їх посадові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни завданням адміністрат ивного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фіз ичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публі чно-правових відносин від по рушень з боку органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посад ових і службових осіб, інших с уб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функц ій на основі законодавства, в тому числі на виконання деле гованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України, у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони, зокрема, на п ідставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни; з використанням повноваж ення з метою, з якою це повнова ження надано; обґрунтовано, т обто з урахуванням усіх обст авин, що мають значення для пр ийняття рішення (вчинення ді ї); безсторонньо (неупереджен о); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівнос ті перед законом, запобігаюч и несправедливій дискриміна ції; пропорційно, зокрема, з до триманням необхідного балан су між будь-якими несприятли вими наслідками для прав, сво бод та інтересів особи і ціля ми, на досягнення яких спрямо ване це рішення (дія); з урахув анням права особи на участь у процесі прийняття рішення; с воєчасно, тобто протягом роз умного строку.

Згідно частини першої стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України, кожн а сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтують ся її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Рішення державного чи іншо го органу - це юридична форма р ішень цих органів, тобто офіц ійний письмовий документ, як ий породжує певні правові на слідки, спрямований на регул ювання тих чи інших суспільн их відносин і має обов'язкови й характер для суб'єктів цих в ідносин.

Підставами для визнання ак та недійсним є невідповідніс ть його вимогам чинного зако нодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою виз нання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийнят тям відповідного акта прав т а охоронюваних законом інтер есів підприємства чи організ ації - позивача у справі.

Відповідач правомірність винесених податкових повідо млень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої осо би, що викладені у акті переві рки, не підкріплені жодними д оказами і носять характер су б'єктивних припущень.

Враховуючи, що обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними конкретними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування, судом в изнається, що позивачем у поз овній заяві наведені обстави ни, які підтверджувались дос татніми доказами та свідчили про обґрунтованість позовни х вимог. Докази, подані відпов ідачем, не підтверджують обс тавини, на які посилається в з апереченнях проти позову від повідач, та були спростовані доводами позивача.

Враховуючи встановлення ф акту здійснення господарськ ої операції, наявність право суб' єктності учасників гос подарських операцій, встанов лення зв' язку між фактом пр идбання послуг та господарсь кою діяльністю платника пода тку, не підтвердження належн ими доказами нікчемності пра вочинів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позив ача порушення вимог статті 7 З акону України “Про податок н а додану вартість”.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку про неправомі рність визначення податково го зобов'язання з ПДВ в сумі 1 481 661,00 грн. та , відповідно, неправо мірність застосування штра фних (фінансових) санкцій в су мі 740 827,00 грн., в зв' язку з чим по даткові повідомлення-рішенн я Державної податкової інспе кції у Дніпровському районі м. Києва, оскаржувані позивач ем, підлягають скасуванню, а п озов -задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем у розмі рі 3,40 грн. слід присудити позив ачеві з Державного бюджету У країни.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-7 1, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, О кружний адміністративний су д міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариство з обме женою відповідальністю "ДВС -Україна" задовольнити повні стю.

2.Визнати протиправними та с касувати податкові-повідомл ення рішення № № 0008731520/0 від 30.03.2010 р., № 0008611520/0 від 30.03.2010 р., № 0008671520/0 від 30.03.2010 р., № 0008641520/0 від 30.03.2010 р., № 0008661520/0 від 30.03.2010 р., № 0 008721520/0 від 30.03.2010 р., № 0008601520/0 від 30.03.2010 р., № 000 8691520/0 від 30.03.2010 р., № 0008651520/0 від 30.03.2010 р., № 00086 21520/0 від 30.03.2010 р., № 0008681520/0 від 30.03.2010 р., № 0008631 520/0 від 30.03.2010 р, № 0008711520/0 від 30.03.2010 р., № 0008591520 /0 від 30.03.2010 р., № 0008701520/0 від 30.03.2010 р., № 0008581520/0 від 30.03.2010 р., № 0008731520/1 від 14.06.2010 р., № 0008611520/1 в ід 14.06.2010 р., № 0008671520/1 від 14.06.2010 р., № 0008641520/1 ві д 14.06.2010 р., № 0008661520/1 від 14.06.2010 р., № 0008721520/1 від 14.06.2010 р, № 0008601520/1 від 14.06.2010 р., № 0008691520/1 від 14 .06.2010 р., № 0008651520/1 від 14.06.2010 р., № 0008621520/1 від 14.0 6.2010 р., № 0008681520/1 від 14.06.2010 р., № 0008631520/1 від 14.06. 2010 р., № 0008711520/1 від 14.06.2010 р., № 0008591520/1 від 14.06.20 10 р., № 0008701520/1 від 14.06.2010 р., № 0008581520/1 від 14.06.2010

3.Судові витрати в сум і 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відпо відальністю "ДВС-Україна" за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає закон ної сили після закінчення ст року подання апеляційної ска рги, встановленого Кодексом адміністративного судочинс тва України, якщо таку скаргу не було подано. Постанова мож е бути оскаржена до суду апел яційної інстанції протягом д есяти днів з за правилами, вст ановленими ст. ст. 185-187 КАС Украї ни, шляхом подання через суд п ершої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

повний текст складання по станови 12 листопада 2010 року