Постанова

від 03.02.2025 по справі 480/5382/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Справа № 480/5382/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 14.11.24 у справі № 480/5382/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" (далі також позивач, ТОВ "ДОТТ") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі також відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області № 650118280702 від 15 травня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 430 801,75 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/5382/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, вважав, що оскільки позивач не з`явився у судові засідання двічі поспіль без поважних причин, заяви про розгляд справи за її відсутності не подав, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду судом першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам та матеріалам справи, а отже є помилковими. Крім того, вказує, що з огляду на несвоєчасне подання відповідачем відзиву на позовну заяву, що, на думку позивача, свідчить про визнання позову відповідачем, уважав, що суд розгляне позовну заяву без участі позивача.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, з дослідженням усіх доказів та матеріалів справи. Вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст. 181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу ("Розгляд справи по суті") з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Тобто наведеними нормами встановлено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе за таких умов:

а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;

б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;

в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Такі висновки містить постанова Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 682/210/17, що враховуються судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Разом з тим, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Згідно з частиною третьою статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

За матеріалами справи встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2024 о 11:00 годину.

Згідно з довідкою про отримання електронного листа від 25.06.2024 ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету позивача 25.06.2024 об 11:40.

В судове засідання 16.07.2024 представник позивача не з`явився, через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" Коротун О.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з цим ухвалою суду від 16.07.2024 розгляд справи відкладено на 15:00 годину 04.09.2024, про що сторони повідомлені належним чином, оскільки згідно з довідкою про отримання електронного листа від 17.07.2024 ухвала про відкладення розгляду справи була доставлена до електронного кабінету позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ", о 17 годині 10 хвилин 16 липня 2024 року.

Однак у судове засідання 04.09.2024 представник позивача не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" в судовому засіданні до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання з`явився.

Разом з цим ухвалою суду від 04.09.2024 розгляд справи № 480/5382/24 відкладено на "14" листопада 2024 р. о 10:00 год. не у зв`язку з неявкою сторін, зокрема позивача, а з огляду на те, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, в тому числі і у Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судове засідання не проводилось.

Крім того, судом першої інстанції не було розглянуто заяву позивача про те, що відповідачем не було своєчасно подано відзив на позовну заяву, що, на думку позивача, є фактично визнанням позову.

Суд першої інстанції зазначені обставини не врахував та дійшов передчасного висновку щодо застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, з огляду на що помилково залишив позовну заяву без розгляду.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, думку відповідача щодо можливості розгляду справи по суті, на підставі наявних у ній доказів, не з`ясував.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала через порушення норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі № 480/5382/24 скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова