Постанова

від 30.01.2025 по справі 340/85/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2025 року справа № 340/85/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 340/85/24 (суддя Хилько Л.І.) за адміністративним позовом Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) від 12.10.2023, оформлене листом від 12.10.2023 за вих. №10082/6/11-28-13-02-04;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача в сумі 1 415 813,98 грн. відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та постанови Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № П/811/1507/16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган не взяв до уваги, що згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID)" від 13.05.2020 №591-IX, п. 102.9 та п.п.69.9 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг строк давності (1095 днів) щодо якого минув до 17 березня 2020 року включно. Крім того, відповідач не вживав дій по стягненню податкового боргу. За цих обставин відмова ГУ ДПС у Кіровоградській області в списанні безнадійного податкового боргу позивача в сумі 1415813,98 грн. є також і порушенням приписів статті 101 ПКУ та Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, який діяв до серпня 2022 року і підлягав застосуванню ще до 18 березня 2020 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024р. у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Доводи скаржника зводяться до того, що суд безпідставно не врахував доводів позивача, що з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг, строк давності (1095 днів) щодо якого минув до 18 березня 2020 року включно. Відмова ГУ ДПС у Кіровоградській області в списанні підприємству безнадійною податкового боргу за матеріалами справи №П/811/1507/16 дійсно порушує приписи статті 101 ПКУ та приписи Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, який діяв до серпня 2022 року і підлягав застосуванню саме контролюючим органом ще до 18 березня 2020 року.

Відповідач не вживав дій по продовженню строку на стягнення податкового боргу після 16 листопада 2017 року (дати прийняття ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду; строк встановлений за матеріалами адміністративної справи №П/811/1507/16), внаслідок чого цей борг можливо визнати безнадійним, що водночас узгоджується із правовими висновками Верховного Суду в мотивувальній частині постанови від 06.02.2018 у справі №807/2097/16.

На думку позивача, є достатні підстави для визнання в судовому порядку податкового боргу Державного підприємства «Ремонтний завод радіозехнічного обладнання» в сумі 1 415 813, 98 гри. Безнадійним, відповідно до ст.101 ПКУ, оскільки стосовно нього минув строк давності для стягнення.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення у справі законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги позивача безпідставними. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи досліджено питання формування податкового боргу, який позивач вважає таким, що підлягає визнанню, як безнадійний та списанню, встановлено, що податковий борг в сумі 1 415 813,98 грн. охоплений судовими рішеннями у справах №П/811/2490/14, №П/811/3536/14, №П/811/777/16, в яких предметом спору було стягнення податкового боргу з ДП «Ремонтний завод Радіотехнічного обладнання». Отже, зазначений податковий борг не відповідає критерію безнадійності в розумінні ПК України.

Третьою особою на стороні позивача - Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» були подані письмові пояснення, в яких звертається увага суду апеляційної інстанції на необґрунтованість оскарженого позивачем рішення відповідача, яким відмовлено у списанні податкового боргу як безнадійного. Дійсно, Державне підприємство позивач у справі станом на 01.06.2017 має податковий борг в сумі 1 736 348,88 грн.. Майно, яким володіє підприємство, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, і до такого висновку дійшли Кіровоградський окружний адміністративний суд (постанова від 07.06.2017 у справі № П/811/1507/16), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (ухвала від 16.11.2017 у справі № П/811/1507/16) та Верховний Суд (постанова від 30.05.2022 у справі № П/811/1507/16). На сьогодні при наявному стані справ реальним варіантом фінансового оздоровлення ДП «РЗ РТО» є списання простроченого безнадійного податкового боргу, що у подальшому забезпечить сплату поточних податків. Просить апеляційну скаргу позивача задовльнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи просив апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що судовими рішеннями з ДП "Кіровоградський ремонтний завод" стягнуто податковий борг у сумі 1157376,27 грн (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі № П/811/2490/14), у сумі 87453,69 грн (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 у справі № 811/3536/24), а також у сумі 1 901 829,44 грн (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі № П/811/777/16).

У зв`язку з тим, що за ДП "Кіровоградський ремонтний завод" станом на 01.06.2017 рахувався податковий борг, як такий, що має бути стягнений за судовими рішеннями в розмірі 1736348,88 грн, податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі № П/811/1507/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2022 року судові залишені без змін.

На підставі статей 4, 101, 102 ПК України і постанови Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № П/811/1507/16 позивач звернувся до відповідача з заявою вих. №440 від 14.09.2023, у якій просив списати безнадійний борг підприємства в сумі 1 736 348,88 грн. (т.1 а.с.14).

Листом № 10082/6/11-28-13-02-04 від 12.10.2023 відповідачем повідомлено, що вищевказана сума заявлена до стягнення за рахунок заставного майна та складається із заборгованостей, щодо яких наявні судові рішення, внаслідок чого не підпадає під визначення зобов`язань щодо яких минув строк позовної давності, а строки стягнення встановлюються до повного погашення податкового боргу із зазначених платежів згідно п.102.4 ПКУ. Отже, відсутні підстави для списання податкового боргу, зазначеного у заяві від 14.09.2023 № 440 (т.1 а.с.15).

Позивачем подано скаргу 30.10.2023 на рішення, оформлене листом № 10082/6/11-28-13-02-04 від 12.10.2023 (т.1 а.с.16-17, 18-19).

За результатами розгляду скарги ДПС України також повідомлено про те, що податковий борг не може бути визначено безнадійним і списано (т.1 а.с.21).

Не погоджуючись із відмовою у списанні податкового боргу як безнадійного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновків, що у спірному випадку не потребує доведення факт вчасного звернення податкового органу до суду з позовами про стягнення податкового боргу, у зв`язку із чим відсутня підстава для визнання такого боргу безнадійним у порядку, передбаченому підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України. Неможливість погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у даному спорі не встановлює нових підстав для визнання такого боргу безнадійним та його списання.

Підстави для визнання податкового боргу безнадійним визначені у пункті 101.2 статті 101 ПК України та розширеному тлумаченню не підлягають, а інших підстав, визначених цим пунктом, позивачем як підставу позову не наведено і судом не встановлено.

Судом апеляційної інстанції перевіряється правильність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, і колегія суддів погоджується з висновками суду, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Так, згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.11. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до приписів пункту 101.1. статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

Відповідно до пункту 101.5. статті 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

При цьому, слід зазначити, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядоку списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (чинний на момент виникнення боргу, однак на момент звернення до суду втратив чинність).

Така сама норма у Розділі 2 п. 2 закріплена у Наказі Міністерства фінансів України 28 липня 2022 року №220, яким затверджено новий Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі- Порядок №220).

Відповідно до Розділу 2 п.3 Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.

Тобто, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу, платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У постанові від 01.02.2021 у справі №2а-3025/11/0970 Верховний Суд виснував, що Податковим кодексом Укаїни встановлено строк давності, протягом і в межах якого за податковим органом зберігається право на стягнення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не протягом і в межах якого відповідний позов може бути задоволений судом. Словосполучення «минув строк позовної давності» означає, що протягом і в межах цього строку контролюючим органом не було вжито заходів, направлених на його стягнення, або вжиті заходи не призвели до його погашення (тобто, захід примусу, вчасно вжитий відповідачем для стягнення податкового боргу, ще не отримав свого результату (як позитивного, так і негативного), тому податковий борг не відповідає критерію безнадійності в розумінні Кодексу.

Наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу як безнадійного за підставою закінчення строку давності до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні (або до виконання рішення суду у повному обсязі).

Отже, у разі, коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у п.п.101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п101.2.1,101.2.2,101.2.4,101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 833/2243/17 сформував висновок, що згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК України в сукупності з пунктом 102.4 статті 102 Кодексу податковий борг не може вважатися безнадійним, адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення або визначення безнадійним, а тому відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом.

Так, податковий борг, який позивач вважає безнадійним та таким, що підлягає списанню, є узгодженим та стягнутим з підприємства у судовому порядку на підставі постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. у справі №П/811/2490/14, постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. у справі № 811/3536/24, постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. у справі № П/811/777/16, які набрали законної сили та в силу статті 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання.

Судами під час розгляду наведених справ було здійснено перевірку дотримання податковим органом строку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, та прийнято судові рішення про стягнення з рахунків позивача такого податкового боргу в дохід Державного бюджету України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Отже, є вірними висновки суду, що у спірному випадку не потребує доведення факт вчасного звернення податкового органу до суду з позовами про стягнення податкового боргу, у зв`язку із чим відсутня підстава для визнання такого боргу безнадійним у порядку, передбаченому підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України.

Щодо доводів скаржника з посиланням на судове рішення у справі № П/811/1507/16, яким було відмовлено у задоволенні позову про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі.

У судових рішеннях у справі № П/811/1507/1 не міститься висновків, які є обов`язковими до виконання, щодо необхідності списання податковим органом податкового боргу підприємства, не встановлено судами у рішеннях і критеріїв безнадійності такого боргу.

Неможливість погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у даному спорі не встановлює нових підстав для визнання такого боргу безнадійним та його списання.

Підстави для визнання податкового боргу безнадійним чітко визначені у пункті 101.2 статті 101 ПК України та розширеному тлумаченню не підлягають, а інших підстав, визначених цим пунктом, позивачем як підставу позову не наведено і судом не встановлено.

Виходячи із обставин даної справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для списання податкового боргу позивача, як безнадійного, оскільки він стягується за судовими рішеннями та строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу.

Щодо доказів, поданих представником позивача до заяви від 29.10.2024 року (т. 3 а.с. 1-32), колегія суддів не надає їм оцінки, оскільки вони не є доказами у розумінні вимог ст. 72 КАС України, носять інформативний характер без відношення до предмету спору у даній справі.

Доводи позивача та третьої особи у справі, що рішення контролюючого органу від 12.10.2023року, яким відмовлено у списанні податкового боргу як безнадійного, є необґрунтованим, а тому має бути скасоване, колегія суддів відхиляє з урахуванням наведених вище обставин справи, та звертає увагу, що рішення відповідача містить причини та обгрунтування підстав, за яких не задоволено заяву позивача про визнання боргу безнадійним та його списання (т. 1 а.с. 15).

Довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. В спірному випадку відповідачем доведено правомірність свого рішення та відсутність законних підстав вчиняти дії, які вимагає позивач.

В межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №340/85/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 30.01.2025р..

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2025р..

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак