Рішення

від 23.01.2025 по справі 349/665/24

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/665/24

Провадження № 2/349/19/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2025 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.,

з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, селянського (фермерського) господарства «ЯНТАР», про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

учасники судового провадження:

представник позивачки адвокат Микитчин П.С.

представник Рогатинської міської ради Сташків О.Б.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

У квітні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася до суду з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, селянського ( фермерського ) господарства «ЯНТАР», який в подальшому уточнила та збільшила позовні вимоги, де просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні)»;

- розірвати ( припинити дію ) договір оренди землі від 05 листопада 2019 року, укладений між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстровану за Явченською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1903031026244 від 29 серпня 2019 року );

- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку ;

- скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та закрити щодо неї Поземельну книгу.

В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який склав заповіт відповідно до якого все майно , заповів їй.

Зазначає, що в 1995 році спадкодавець ОСОБА_2 отримав для ведення фермерського господарства земельні ділянки площами 1,6 га та 4,1 га на території колишньої Явченської сільської ради, однак вказані земельні ділянки не були сформовані.

Коли позивачка, як спадкоємниця почала виготовляти технічну документацію для присвоєння кадастрових номерів на земельні ділянки, то виявила, що частина земельних ділянок передано у власність та користування іншим особам. Зокрема рішенням Явченської сільської ради від 25 липня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах з кадастровим номером 2624487801:01:003:0136 та надано її в оренду селянському господарству «ЯНТАР» терміном на 7 років.

Вказана обставина унеможливлює право позивачки оформити спадкові права на спірні земельні ділянки, а тому просила визнати незаконним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року, припинити дію договору оренди землі від 05 листопада 2019 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

Відповідач Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала письмові пояснення щодо позову, в яких просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В поясненнях зазначила, що оскільки після отримання в постійне користування спірної земельної ділянки, ОСОБА_2 не було проведено реєстрацію селянського ( фермерського ) господарства як юридичної особи, тому право постійного користування земельною ділянкою ним було втрачено. Отже рішення Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га кадастровий номер 2624487801:01:003:0136для продажу права оренди на земельних торгах та наданя її в оренду селянському господарству «ЯНТАР» терміном на 7 років, є законним.

Крім цього, СФГ «ЯНТАР» є добровільним набувачем права користування вказаною земельною ділянкою та не зверталося до Рогатинської міської ради, як власника земельної ділянкої щодо припинення права користування нею, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало відзив на позовну заяву, де заперечило проти позову посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України « Про землеустрій «. Однак заперечення щодо наведених позивачкою обставин, з якими відповідач не погоджується, не містять посилання на відповідні докази та конкретні норми права, які б спростовували вимоги позивачки.

Відповідач селянське ( фермерське ) господарство «ЯНТАР» відзиву на позов не подало, однак в клопотанні про розгляд справи за відсутності їхнього представника зазначило, що не заперечує щодо заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Микитчин П.С. позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник Рогатинської міської ради Івано-Франківської області Сташків О.Б. у судовому засіданні просила у задоволені позовних вимог відмовити з підстав наведених у письмових поясненнях щодо позову.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та селянське ( фермерське ) господарство «ЯНТАР» подали заяви про розгляд справи за відсутності їхніх представників.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.

15 травня 2024 року представник позивачки адвокат Микитчин П.С. подав заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

23 липня 2024 року представник позивачки адвокат Микитчин П.С. подав заяву про виклик спеціаліста в судове засідання.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2024 року визнано потрібним, щоб представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області дав особисті пояснення.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2024 року задоволено заяву начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про участь їхнього представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції .

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2024 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Микитчина П.С. про залучення до участі у справі як співвідповідача селянське (фермерське) господарство «ЯНТАР».

21 листопада 2024 року та 27 листопада 2024 року представник позивачки адвокат Микитчин П.С. подав заяви про збільшення позовних вимог.

08 січня 2025 року селянське (фермерське) господарство «ЯНТАР» подало клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, не заперечувало щодо заявлених позивачкою позовних вимог.

13 січня 2025 року представник позивачки адвокат Микитчин П.С. подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

21 січня 2025 року Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Фактичні обставини справи

Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Явченської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 07 серпня 2007 року за реєстровим №12, ОСОБА_2 все належне йому майно заповів ОСОБА_1 ( а.с. 8 ).

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було визначено додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 9-10 ).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Клід О.Я. 12 січня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 58 встановлено, що дочка ОСОБА_1 успадкувала належний спадкодавцю ОСОБА_2 житловий будинок, стайню, криницю, що розташовані по АДРЕСА_1 ( а.с. 11 ).

17 квітня 1995 року спадкодавець ОСОБА_2 отримав державний акт на право постійного користування землею для ведення фермерського господарства площами 1,6 га та 4,1 га на території колишньої Явченської сільської ради, правонаступником якої є Рогатинська міська рада Івано-Франківської області ( а.с. 12, 18-20).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію фермерського господарства " ОСОБА_2", що підтверджується копією листа Центру надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради від 07 листопада 2024 року №527 та копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований 07 листопада 2024 року ( а.с. 108-109 ).

На запит приватного нотаріуса Клід О.Я. від 27 грудня 2023 року №437/02-14 , Головним управлінням Держкадастру в Івано-Франківській області надано викопіювання з проекту формування території та встановлення меж Явченської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, де відображено заштриховану земельну ділянку площею 3,0 га, на яку сільська рада виготовила кадастровий номер та передала її в оренду, та яка накладається на частину земельної ділянки, що раніше була передана ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства ( а.с. 12-14).

Встановлено, що рішенням двадцять п`ятої сесії Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах ( аукціоні ) ( а.с. 17 ).

05 листопада 2019 року між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР» було укладено договір оренди земельної ділянки №2, відповідно до якого Явченська сільська рада надала, а селянське ( фермерське ) господарство «ЯНТАР» отримало у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , з кадастровим номером 2624487801:01:003:0136 , площею 3,0 га. Строк дії договору - 7 років ( а.с. 151-152 ).

Згідно інформації про земельну ділянку з кадастрової карти від 11 квітня 2024 року та інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 10 січня 2024 року, земельна ділянка площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстрована за Явченською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно27 серпня 2019 року, номер запису про речове право 32997848, а 12 листопада 2019 року було здійснено державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку,номер запису про речове право 34133927 ( а.с. 15-16 ).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Стаття 55 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, та визнання правочину недійсним.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України ( далі - ЦК України), Земельним кодексом Української РСР від 18 грудня 1990 року ( далі - ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року ), Законом України "Про селянське ( фермерське ) господарство " від 20 грудня 1991 року ( далі - Закон № 2009-ХІІ ), Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року ( далі - ЗК України від 25 жовтня 2001 року), Законом України « Про Державний земельний кадастр « та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні)» та розірвання ( припинення дії ) договору оренди землі від 05 листопада 2019 року, укладеного між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР», то суд зазначає таке.

З фактичних обставин справи встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 у квітні 1995 року отримав право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського ( фермерського ) господарства, однак фермерського господарства не зареєстрував, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер, після його смерті позивачка бажає успадкувати це майно, однак в 2019 році Явченською сільською радою на частину спірної земельної ділянки площею 3,0 га виготовлено кадастровий номер та передано її в оренду селянському ( фермерському ) господарству «ЯНТАР».

На час надання спадкодавцю ОСОБА_2 права постійного користування спірною земельною ділянкою діяв ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, який у редакції на час надання земельної ділянки передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (частина друга статті 7 зазначеного Кодексу). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (частина перша статті 23 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року).

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини першої статті 27 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року).

Відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон № 2009-XII, приписи якого були спеціальними до відповідних приписів інших Законів України, зокрема і до ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року . Селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім`я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України (частини перша, четверта та п`ята статті 2 Закону № 2009-XII).

Право на створення селянського (фермерського) господарства мав кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, мав документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і пройшов конкурсний відбір. Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надавалося громадянам, які проживали в сільській місцевості і мали необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (частина перша статті 4 Закону № 2009-XII).

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавалися у приватну власність і надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності. У тимчасове користування земельні ділянки надавалися, зокрема, із земель запасу, а також могли надаватися із земель лісового та водного фондів (частина друга статті 4 Закону № 2009-XII).

Отже за змістом наведених приписів можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства.

1 січня 2002 року набрав чинності ЗК України від 25 жовтня 2001 року, згідно з частиною першою статті 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу Х «Перехідні положення» зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.

Проте 22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України від 25 жовтня 2001 року щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміна «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України від 25 жовтня 2001 року не є суб`єктом такого права.

У постанові від 5 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують це право.

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.

Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також п. г) ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вказані норми права , суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконним рішення двадцять п`ятої сесії Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах ( аукціоні )", яким порушено право позивачки на успадкування земельної ділянки, яка була отримана її батьком за життя у постійне користування для ведення селянського (фермерського ) господарства , та невідповідність положенням статті 203 ЦК України договору оренди землі від 05 листопада 2019 року, який укладений між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР», що є правовою підставою для визнання цього договору недійсним, а не припинення його дії, як просила позивачка.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстровану за Явченською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 серпня 2019 року, номер запису про речове право 32997848; скасування державної реєстрацїю права оренди на земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 листопада 2019 року, номер запису про речове право 34133927; скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 3,0 га у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 2624487801:01:003:0136 та закриття щодо неї Поземельної книг, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 125 ЗК України від 25 жовтня 2001 року право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 126 ЗК України від 25 жовтня 2001 року передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (частина друга статті 182 ЦК України).

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майн.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У пункті 46.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 визначено, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 вказала, що рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, необхідно одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав.

За змістом ч.10 ст. 24 Закону України " Про Державний земельний кадастр " державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно ст.25 Закону України " Про Державний земельний кадастр " поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів;

й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

З урахуванням вказаних норм права та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що для реального захисту та відновлення порушених прав позивачки, необхідно, окрім визнання незаконним ( нечинним ) рішення органу місцевого самоврядування від 25 липня 2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах ( аукціоні )" , визнання недійсним договору оренди землі від 05 листопада 2019 року, укладеного між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР», також необхідно скасувати державну реєстрацію на вказану спірну земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі , закривши щодо неї Поземельну книгу.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, селянського (фермерського) господарства «ЯНТАР», про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії Явченської сільської ради Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га для продажу права оренди на земельних торгах ( аукціоні )".

Визнати недійсним договір оренди землі від 05 листопада 2019 року, укладений між Явченською сільською радою та селянським ( фермерським ) господарством «ЯНТАР».

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстровану за Явченською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 серпня 2019 року, номер запису про речове право 32997848.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 2624487801:01:003:0136, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 листопада 2019 року, номер запису про речове право 34133927.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,0 га у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 2624487801:01:003:0136, та закрити щодо неї Поземельну книгу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Рогатинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Рогатин, вул. Галицька,65, код ЄДРПОУ 04054323;

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Івано-Франківськ, вул.Академіка Сахарова,34, код ЄДРПОУ 39767437.

Селянське (фермерське) господарство «ЯНТАР», місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с.Конюшки, вул. Кооперативна,3, код ЄДРПОУ 22197368.

Повний текст рішення складено 31 січня 2025 року.

Суддя Р. Г. Могила