Ухвала

від 30.01.2025 по справі 127/1772/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/1772/25

Провадження №1-кс/127/835/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

заявника ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України, на повідомлення старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12024020000000657 від 06.09.2024, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на повідомлення старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12024020000000657 від 06.09.2024.

Скарга мотивована тим, що в його діях відсутній склад злочину за ч. 1 ст. 114-1 КК України, оскільки немає причинного зв`язку між дією та наслідками, матеріали провадження не містять належних доказів про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим підозра від 31.10.2024 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав повністю, посилаючись на викладені в ній факти та обставини, просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо скасування підозри, оголошеної ОСОБА_3 , оскільки вона є обґрунтованою, винесеною відповідно до вимог КК України, КПК України.

Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020000000657 від 06.09.2024, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_3 31.10.2024 року, останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 01.11.2024 ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , незважаючи на обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, будучи засновником та керівником інформаційного агентства ТОВ «Інформаційне агентство «ШАВЛЮК МЕДІАКОР» (код юридичної особи 44906563), знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у державі, усвідомлюючи, що він може впливати на думку людей в українському суспільстві, використовуючи свої канали на відеохостингу «Youtube», вебсайт «www.mediakor.com.ua», діючи з умислом, спрямованим на перешкоджання законної діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, систематично публікував інформаційні матеріали, що містили відомості про нібито незаконність діяльності та функціонування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що в умовах воєнного стану здійснюють критично важливі функції під час проведення мобілізаційних заходів в особливий період для захисту українського народу та держави Україна.

У своїх відео публікаціях ОСОБА_3 поширював інформацію, яка мала на меті дискредитацію законних мобілізаційних заходів, які у тому числі проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, оголошених згідно з чинним законодавством України, зокрема, Указами Президента України, відповідно до положень Закону України «Про оборону України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також персоніфіковані образи честі і гідності військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків.

Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, завдяки відчуттю єдності та підтримки між українцями, значно посилилася культура донатів (внесків) і благодійних зборів на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та відеохостинг «YouTube», на своєму каналі із найменуваннями « ОСОБА_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , на який підписалося більше 388 тисяч користувачів, під власними відеоматеріалами розмістив оголошення з неправдивою інформацією про збір грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши реквізити банківських карток, на які можна здійснювати перекази грошових коштів, серед яких були вказані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкриті на ім`я матері ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , та які перебували у користуванні останнього. Після надходження коштів, ОСОБА_3 за призначенням їх не використовув та розпоряджався ними на власний розсуд для своїх потреб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2024 по справі №127/36090/24, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15.11.2024, до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В подальшому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості та необхідність проведення ряду слідчих дій, ухвалою Вінницького міського суду від 24.12.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000657 до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 28 лютого 2025 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2024 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.02.2025 включно.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції перевірялось питання обгрунтованості підозри та було залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру заявник вважає те, що в його діях відсутній склад злочину за ч. 1 ст. 114-1 КК України, оскільки немає причинного зв`язку між дією та наслідками, а тому повідомлення є незаконним та передчасним.

Доводи заявника не є підставою для скасування повідомлення про підозру, оскільки, розглядаючи скаргу на повідомлення про підозру, слідчий суддя не вправі вирішувати питання про наявність чи відсутність в діях підозрюваної особи складу кримінального правопорушення, належність та допустимість доказів та інші питання, які підлягають з`ясуванню та оцінці судом під час розгляду кримінального провадження по суті, а повинен лише перевірити дотримання слідчим, прокурором під час повідомлення про підозру вимог статей 276-278 КПК України.

Суд звертає увагу на те, що правова кваліфікація інкримінованого діяння, на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності, не є остаточною та може бути змінена в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що повідомлена підозра передбачає первинну кваліфікацію, яка з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, що розслідується, може бути конкретизована та змінена, як щодо кваліфікації дій, так і щодо обсягу обвинувачення, якщо за наслідками проведення досудового розслідування, слідчий та прокурор дійдуть переконання про можливість складання обвинувального акту та направлення його до суду.

Беручи до уваги межі інституту оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя відхиляє доводи заявника щодо помилковості кваліфікацій дій підозрюваного та не встановлення стороною обвинувачення суттєвих обставин, які мають значення для висновку про наявність у діях підозрюваного ознак кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.

Згідно з положеннями ст. 279 КПК України, слідчий, прокурор у випадку виникнення підстав вправі повідомити особу про нову підозру або ж змінити раніше повідомлену підозру.

Таким чином, викладення змісту підозри, правової кваліфікації кримінального правопорушення та стислого викладу обставин кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, а тому викладаються у повідомленні про підозру у такому виді, як він вважає за необхідне. Як наслідок, ані сторона захисту, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту підозри за їх вимогою.

Із урахуванням наведеного слідчий суддя критично оцінює аргументи заявника та захисту про те, що стороною обвинувачення неналежним чином сформульовано фактичний виклад обставин підозри.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.

Як вбачається з тексту оскаржуваної підозри, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка здійснила повідомлення про підозру, а також про особу, яка повідомляється про підозру. Крім того, повідомлення про підозру містить підписи особи, яка його склала, та особи, яка здійснила повідомлення про підозру. Також у повідомленні про підозру відображено ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Повідомлення про підозру викладено чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.

Таким чином, зазначені вище вимоги прокурором та слідчим були дотримані, а скарга зводиться до незгоди із пред`явленою підозрою. Між тим, слід зазначити, що недоведеність підозри може бути підставою для подальшого закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку.

Як в матеріалах скарги так і в судовому засіданні заявником не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростовували висновок слідчого щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження.

Таким чином, при розгляді скарги, встановлено, що за своїм змістом повідомлення старшого слідчого ОСОБА_6 від 31.10.2024 року про підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає вимогам ст. 277 КПК, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_3 причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

У зв`язку із вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 276-278, 303, 306, 307 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, на повідомлення старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12024020000000657 від 06.09.2024 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя