Справа № 484/6942/24
Провадження № 2/484/341/25
Рішення
іменем України
(заочне)
03.02.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря судових засідань Завірюхи В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області, третя особа: Друга первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про зняття арешту з майна,
встановив
17.12.2024 року в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду його представник адвокат Болквадзе Б.М. з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області, третя особа: Друга первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про зняття арешту з майна, в обгрунтування якого вказано, що 26.02.2002 року рішенням місцевого суду м. Первомайська Миколаївської області у справі №2-29 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Цим же рішенням було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4888 грн. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 15.10.2002 року. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна мається запис про накладення арешту на трикімнатну квартиру за вищевказаною адресою, власником якої є ОСОБА_1 , котрий було накладено на підставі повідомлення №1057 місцевого суду м. Первомайська Миколаївської області від 02.11.2001 року, тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 3445991; зареєстровано: 11.07.2006 року 15:25:19 за №3445991, реєстратором: Друга первомайська державна нотаріальна контора. Дану заборону було накладено до виконання рішення суду. Позивач виконав вимоги покладені на нього судом, а саме сплатив 4888 грн. на користь ОСОБА_2 , але заборону на трикімнатну квартиру за вищевказаною адресою знято не було. Відповідно до відповіді №139227/9 від 11.12.20024 року на адвокатський запит №120 від 28.10.2024 року відповідачем повідомлено, що відповідно до інформації з АСВП відкритих або невиконаних виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , станом на 11.12.2024 року не має. Оскільки виконавче провадження було завершено та в подальшому знищено, в зв`язку із чим можливість скасування арешту у позасудовому порядку відсутня. Позивач в інший спосіб, крім скасування заборони в судовому порядку, не може захистити своє порушене право.
Ухвалою суду від 20.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
Представник позивача адвокат Болквадзе Б.М. направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачу та третій особі було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив, пояснення на позовну заяву, і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Правом на подання відзиву та пояснень на позов відповідач і третя особа не скористалися, будь-яких інших клопотань від них до суду не надходило.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача та третьої особи про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що в провадженні міського суду м.Первомайська Миколаївської області перебувала об`єднана справа №2-29 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та ОСОБА_3 за дорученням від ОСОБА_2 про розподіл майна.
Рішенням місцевого суду м. Первомайська Миколаївської області від 26.02.2002 року у справі №2-29 визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 4888 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250 грн., які отримані від продажу гаражу в кооперативі "Розовий". Цим же рішенням поділено спільне майно подружжя, виділивши кожному із подружжя відповідну частину майна. Стягнуто зі сторін судові витрати.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 15.10.2002 року серія НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 2002 року жовтня місяця 15 числа зроблено запис за №306
ОСОБА_1 , позивач у справі, вирішив реалізувати належне йому право власності на нерухоме майно, однак дізнався, що він не може розпорядитися вказаним майном, оскільки наявний запис в реєстрі заборон відчуження, який створений на підставі повідомлення №1057 місцевого суду м. Первомайська Миколаївської області від 02.11.2001 року, тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 3445991; зареєстровано: 11.07.2006 року 15:25:19 за №3445991, реєстратор: Друга первомайська державна нотаріальна контора.
Листом від 11.12.2024 року вих. № 139227/9 начальником Первомайського відділу державної виконавчої служби у Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено згідно даних АСВП та перевірки наявних у відділі журналів обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві, журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції, журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження встановлено, що виконавчі документи стосовно ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають та станом на 11.12.2024 до відділу не надходили. Виконавче провадження, за яким накладено арешт знищено за строком зберігання та надати точну інформацію щодо особливостей накладення арешту не має можливості.
З відомостей ДРРП вбачається, що на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 накладено обтяження Другою первомайською державною нотаіральною конторою на підставі повідомлення №1057 місцевого суду м.Первомайська Миколаївської області від 02.11.2001 року.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження": "Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини".
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" у п. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтями 316, 317, 319 ЦК України регламентовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а, ст. 321 ЦК України, - що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 56 ЗУ "При виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
А, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 59 та ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить саме їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження,) накладеного на майно позивача, порушується його право як власника, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, оскільки суду не надано відомостей щодо правомірності подальшого арешту на його майно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 19, 76-89, 247, 263, 264, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив
позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області, третя особа: Друга первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про зняття арешту з майна задовольнити.
Звільнити з-під арешту та зняти обтяження №3445991, тип обтяження: заборона (архівний запис), зареєстрованого 11.07.2006 року 15:25:19 за №3445991 реєстратором: Друга первомайська державна нотаріальна контора, 55213, Миколаївська обл., Первомайський р., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, (05161)7-54-76; підстава обтяження: повідомлення, 1057, 02.11.2001, Не вказано, с/Покотілова міське, додаткові дані: Архівний номер: 2419088NIKOLAEV9, Архівна дата: 06.11.2001, Дата виникнення: 06.11.2001, № реєстра:196563-189, внутр № 5301BD272CF2512A7E53, комментарий: міськуд, який міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Перший відділ Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса: провул. Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 45065450;
третя особа - Друга Первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02892764, адреса: вул. Грушевського, буд. 1, каб. 22, 24, м. Первомайськ, Миколаївська область.
Повне судове рішення складено 03.02.2025 року.
Суддя:
Суд | Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 05.02.2025 |
Номер документу | 124883160 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Максютенко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні