Постанова

від 03.02.2025 по справі 140/7761/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7761/24 пров. № А/857/28167/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїШепелюк В.Л.

час ухвалення рішенняне зазначено

місце ухвалення рішенням. Луцьк

дата складення повного тексту рішення 30 вересня 2024 року

ВСТАНОВИВ :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі Постанова №988) із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії;

-зобов`язати відповідача підготувати та надати до пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року відповідно до зазначених нормативно-правових актів із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 140/7761/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на час фактичної служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ складові грошового забезпечення військовослужбовців, порядок та умови їх виплати визначались постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Додатком 11 до вказаної Постанови визначено схему посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях м. Севастополі, лінійних управлінь на залізницях управління МВС на транспорті. Так, зокрема, розмір посадового окладу першого заступника начальника Головного управління, управління МВС становив 1600,00 грн.

Із протоколу за пенсійною справою позивача видно, що пенсія ОСОБА_1 обрахована, виходячи із таких складових та їх розмірів: посадовий оклад за посадою (перший заступник начальника УМВС начальник слідчого управління УМВС України в Житомирській області) 1600 грн; оклад за військове звання (полковник міліції) 135 грн, процентна надбавка за вислугу років 35% 607,25 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 7073,14 грн. Тобто використані складові та розміри грошового забезпечення, яке позивач отримував під час проходження служби в органах внутрішніх справ станом на листопад 2014 року.

Разом із тим, 11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988 (набрала чинності 02 грудня 2015 року), якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Пунктом 1 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому пунктом 7 Постанови №988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.

Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських відповідно до статті 94 Закону України Про Національну поліцію, Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, що набрав чинності 27 травня 2016 року.

Відтак, за приписами частини 18 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наявні підстави для перерахунку пенсії позивача, оскільки відбулись зміни у законодавстві, що вплинули на розміри та складові грошового забезпечення.

Проте, оскільки до моменту отримання належної довідки органу Пенсійного фонду не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача, то відповідача слід зобов`язати підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача за прирівняною посадою поліцейського станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови №988 із зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), яке у своїй скарзі просило скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що 27 жовтня 2014 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14квітня 2020 року у справі № 803/2408/14, що набрало законної сили лише з 27 серпня 2020 року, був поновлений на раніше займаній посаді.

Скаржник звертає увагу, що станом на листопад 2019 року ОСОБА_1 не мав права на перерахунок пенсії згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та не відносився до переліку осіб, в розумінні Порядку №3-1, яким необхідно провести перерахунок пенсії та щодо яких уповноважені структурні підрозділи повинні були підготувати оновлені довідки про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій.

Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував та не врахував те, що позивач станом на 2018 рік не був включений до списку осіб, пенсії яких підлягали перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та ухвалив рішення, яке не відповідає нормам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови № 988 та Порядку № 45.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказами Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року №2239 о/с По особовому складу та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 27 жовтня 2014 року №355 о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника слідчого управління згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади та пункту 62 а Положення про проходження служби рядовим начальницьким складу органів внутрішніх справ з 03 листопада 2014 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі № 803/2408/14, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року №2239 о/с По особовому складу, визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 04 листопада 2014 року №355о/с По особовому складу, поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 04 листопада 2014 року.

Наказом Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області від 01 червня 2020 року №4 о/с По особовому складу ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ з 04 листопада 2014 року. Цим же наказом позивача було звільнено зі служби на підставі пункту 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №140/2886/21, що набрало законної сили 21 грудня 2022 року, зокрема, зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 повне нарахування вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) за час його служби в органах внутрішніх справ, у т.ч. вимушеного прогулу, включаючи період з 07 листопада 2015 року по 01 червня 2020 року, та направити відповідні матеріали до органів Пенсійного фонду України для призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.

З 31 жовтня 2023 року позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою №2603054935 (МВС) від 16 листопада 2023 року пенсія ОСОБА_1 обрахована, виходячи із таких складових та їх розмірів:

посадовий оклад за посадою (перший заступник начальника УМВС начальник слідчого управління УМВС України в Житомирській області) 1600 грн;

оклад за військове звання (полковник міліції) 135 грн,

процентна надбавка за вислугу років 35% 607,25 грн,

середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 7073,14 грн,

Основний розмір пенсії: 68 % грошового забезпечення (9415,39 грн) 6402,47 грн.

У зв`язку із змінами у грошовому забезпеченні працівників поліції 03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) із заявою про видачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) листом від 21 червня 2024 року №31/26-Р-142/ПФ відмовив позивачу у складанні нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, оскільки станом на 2018 рік позивач не перебував на обліку та не отримував пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та не був включений до списку осіб, пенсії яких підлягали перерахунку відповідно до Постанови №103.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній станом на 31 жовтня 2023 року) встановлено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), зокрема, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Як передбачено статтею 2 Закону № 2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Аналіз наведених положень законодавства дає суду підстави для висновку, що право на пенсію за вислугу років виникає у особи лише після звільнення зі служби особи, тобто особа або продовжує працювати або отримує пенсію за вислугу років.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказами Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року №2239 о/с По особовому складу та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 27 жовтня 2014 року №355 о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника слідчого управління згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади та пункту 62 а Положення про проходження служби рядовим начальницьким складу органів внутрішніх справ з 03 листопада 2014 року.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі № 803/2408/14 наказом Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області від 01 червня 2020 року №4 о/с По особовому складу ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ з 04 листопада 2014 ро та цим же наказом позивача було звільнено зі служби на підставі пункту 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів.

Окрім того, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №140/2886/21 позивачу здійснено нарахування вислуги років за час його служби в органах внутрішніх справ, у т.ч. вимушеного прогулу, включаючи період з 07 листопада 2015 року по 01 червня 2020 року, та відповідно до протоколу за пенсійною справою №2603054935 (МВС) від 16 листопада 2023 року вислуга становила 26 років.

Отже остаточне звільнення позивача відбулось 01 червня 2020 року, а пенсія за вислугу років була призначена з 31 жовтня 2023 року.

Позивач, звертаючись із цим позовом, вважає, що відповідач протиправно не видає йому довідку станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З аналізу вказаних статей слідує, що перерахунку підлягають лише вже призначені пенсії, отже видати довідку для перерахунку пенсії можливо лише за умови перебування позивача на пенсії за вислугу років.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 жовтня 2024 року при розгляді справи № 160/16303/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Як вже зазначалось, позивач станом на листопад 2019 рік фактично проходив службу у МВС України, хоча і перебував у вимушеному прогулі, та не міг отримувати пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Отже відмова Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) у видачі позивачу довідки станом на листопад 2019 року є обґрунтованою.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 140/7761/24 скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк