Ухвала

від 03.02.2025 по справі 320/19103/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

Київ

справа № 320/19103/24

адміністративне провадження № К/990/2353/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № № 320/19103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2025 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 17.01.2025.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазнає, що суди не правильно врахували висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, відповідно до якого відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Також наголошує, що суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.02.2021 у справі № 380/5012/20, від 08.10.2020 у справі № 280/2284/20, від 03.12.2020 у справі № 140/8457/20, від 18.02.2021 у справі №420/7063/20, від 04.03.2021 у справі № 380/5299/20, від 17.05.2022 у справі №240/16158/21, від 28.09.2023 у справі № 120/9931/22 відповідно до яких віднесення певних платників податків до ризикових є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Водночас зі змісту касаційної скарги неможливо з`ясувати, на обґрунтування незгоди з яким саме висновком судів попередніх інстанцій визначаються підстави для касаційного оскарження судових рішень. Тим більш, враховуючи, що суди попередніх інстанцій враховували висновки Верховного Суду, викладені як в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, так і в інших постановах Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги наведені не у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України та відповідним обґрунтуванням.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Натомість, зміст касаційної скарги свідчить про те, що обґрунтування незгоди з судовими рішеннями наводиться безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову.

Крім того, зі змісту судових рішень вбачається, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не наведено.

Водночас зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити розмір грошових зобов`язань, які визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24; №523/ж 10/31-00-07-05-01-24; №526/ж10/31-00-07-05-01-24; №527/ж10/31-00-07-05-01-24, що складає одну із складових ціни позову у цій справі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 .

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № № 320/19103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон