Ухвала

від 03.02.2025 по справі 420/8830/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/8830/20

адміністративне провадження №К/990/3723/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року

у справі №420/8830/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс»

до Головного управління ДПС в Одеській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №420/8830/20.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права, які висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Суд додатково звертає увагу на те, що у випадку, якщо позивач не погоджується з процедурою дослідження доказів у справі, обгрунтовуючи касаційну скаргу останньому необхідно обов`язково обґрунтувати наявність підстави касаційного оскарження визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, при цьому обов`язково необхідно наголосити на тому, які докази необхідно дослідити та як вони вплинуть на вирішення справи по суті.

У випадку, якщо скаржник дійде до висновку, про визначення визнання підставами касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, Суд наголошує на необхідності також обґрунтувати підстави касаційного оскарження визначенні пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №420/8830/20-залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк