Ухвала

від 25.01.2023 по справі 361/127/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/127/21

провадження № 4-с/361/2/23

25.01.2023

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Качур Тетяни Миколаївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі державний виконавець) Качур Т.М., що полягає у необчисленні щомісячно розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №59692310 та не повідомленні його як боржника у цьому виконавчому провадженні про розрахунок заборгованості за його заявою; зобов`язати державного виконавця Качур Т.М. або іншу посадову особу Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі Баришівський ВДВС) усунути порушення та поновити його права на виїзд за межі України, полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами та розпорядженням власним майном.

В обґрунтування скарги зазначав, що у провадженні державного виконавця Баришівського ВДВС Качур Т.М. перебуває виконавче провадження №59692310 з виконання судового наказу, виданого 23 липня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

14 серпня 2019 року державним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який станом на 01 вересня 2019 року становив 2894 грн. 20 коп., зазначений розрахунок складено державним виконавцем виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. У подальшому ним здійснювалася сплата щомісячно аліментів, виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки саме державний виконавець здійснювала такий розрахунок, оскільки він (заявник) не є найманим працівником та немає постійного розміру заробітку. Документи про сплату поточних аліментів він надавав державному виконавцю щомісяця. Разом з тим, 19 грудня 2020 року ним отримано документи виконавчого провадження, складені 26 листопада 2020 року виконавцем Качур Т.М.: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів; постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників; постанову про арешт майна боржника.

За період із 14 серпня 2019 року по 26 листопада 2020 року у порушення вимог законодавства державний виконавець Качур Т.М. не обчислювала розмір заборгованості зі сплати аліментів, відповідних розрахунків не складала та відповідно його як боржника про розмір заборгованості не повідомляла.

Крім того, 23 вересня 2020 року він направив державному виконавця Качур Т.М. заяву, у якій просив надати довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №59692310, яка державним виконавцем не розглянута, оскільки є очевидним, що для її надання є необхідним обчислення розміру суми заборгованості зі сплати аліментів, що державним виконавцем не здійснювалося. Таким чином, вважає, що у порушення вимог законодавства допущено неправомірну бездіяльність, яка полягає у необчисленні щомісячно розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №59692310. Наслідком такої бездіяльності вважає винесення 26 листопада 2020 року виконавцем Качур Т.М. постанов про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, оскільки державний виконавець своєчасно не здійснювала покладені на неї обов`язки щодо здійснення розрахунків зі сплати аліментів та не повідомляла його як боржника про розрахунок заборгованості за його заявою.

Вказані обставини стали підставою для його звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, у якому вимоги скарги підтримав та просив суд її задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.

Заінтересована особа: державний виконавець Баришівського ВДВС Качур Т.М. у судове засідання не з`явилася. Начальник Баришівського ВДВС Старенький М.І. подав до суду заяву, у якій посилаючись на те, що ухвалою від 13 грудня 2021 року у справі №361/4406/19 Броварським міськрайонним судом Київської області визнано таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ, виданий 23 липня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. 14 лютого 2022 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, припинено чинність арешту майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Просив скаргу ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких пояснень на скаргу до суду не подавала.

З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суд встановив такі факти та дійшов наступних висновків.

01 серпня 2020 року державним виконавцем Баришівського ВДВС Качур Т.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59692310 з виконання судового наказу, виданого 23 липня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

У ході цього виконавчого провадження №59692310 державним виконавцем Качур Т.М. здійснено розрахунки суми заборгованості боржника ОСОБА_3 зі сплати аліментів.

26 листопада 2020 року у зв`язку із розрахованою заборгованістю зі сплати аліментів, державним виконавцем Качур Т.М. відносно боржника ОСОБА_3 винесено постанови, зокрема: постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанову про арешт майна боржника; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників.

Заявник ОСОБА_3 вважає, що бездіяльність державного виконавця Качур Т.М. щодо необчислення нею щомісячно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та не повідомлення його про такий розрахунок, призвели до обмеження його конституційних прав та винесення зазначених вище постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За змістом ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сторони виконавчого провадження, зокрема, стягувач і боржник, наділені правом оскаржити до суду рішення, дію або бездіяльністю виконавця, який здійснює виконання судового рішення у виконавчому провадженні, тобто звернутися до суду за захистом порушеного права.

Суд встановив,що уході розглядуцієї справи,13грудня 2021року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №361/4406/19 (провадження №6/361/420/21) за заявою ОСОБА_3 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), виконавчий документ судовий наказ, виданий 23 липня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліментів на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки заробітку (доходу) на двох дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, виконання якого здійснюється у Баришівському ВДВС у виконавчому провадженні №59692310, визнано таким, що не підлягає виконанню.

14 лютого 2022 року державним виконавцем Барішівського ВДВС Качур Т.М. винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження №59692310на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону №1404-VIII.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що 08 лютого 2022 року до Баришівського ВДВС надійшла ухвала від 13 грудня 2021 року Броварського міськрайонного суду Київської області, яка набрала законної сили 15 січня 2022 року, про визнання судового наказу, виданого 23 липня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області таким, що не підлягає виконанню, тому виконавче провадження закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Враховуючи ці обставини, виходячи із наведених норм та встановлених обставин, суд вважає, що оскільки виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження №59692310, у якому заявник ОСОБА_3 був боржником, визнано таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження №59692310 закінчено та як наслідок фактично відсутні обов`язки виконавця щодо здійснення розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, скасовані заходи примусового виконання рішення, зокрема, постанови від 26 листопада 2020 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про арешт майна боржника; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, які є предметом скарги у цій справі, тобто відсутнє порушене право заявника ОСОБА_3 як боржника у виконавчому провадженні №59692310, за захистом якого він звернувся до суду із цією скаргою, суд вважає, що підстави для задоволення даної скарги відсутні.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 260, 263 265, 447 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволені скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Качур Тетяни Миколаївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.