Рішення

від 17.01.2025 по справі 753/7079/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7079/23

провадження № 2/753/618/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року місто Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Скобіоли О.П., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 06.01.2021 року, між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики в усній формі, згідно якого позивач передала відповідачу грошові кошти у розмірі 80000 доларів США. На підтвердження реальності цієї позики, відповідачем було власноруч складено розписку про те, що він отримав від позивача грошові кошти у розмірі 80000 доларів США, строком на 9 місяців, які зобов`язується повернути до 06.10.2021 року. Розписка була написана в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Однак в обумовлений угодою сторін строк, грошові кошти позивачу не були повернуті. Враховуючи наведене, відповідач порушує виконання грошового зобов`язання починаючи з 07.01.2021 року, по дату подання позову до суду. Строк прострочення зобов`язання за договором позики від 06.01.2021 року складає 786 днів. Відповідно до вимог закону боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Сума відповідальності за прострочення боргу у розмірі 3% річних з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення складає 32317,78 доларів США. Укладеним між сторонами договором позики визначено виконання договору в іноземній валюті доларах США, тому просить стягнути з відповідача заборгованість саме у доларах США, а також 3% від простроченої суми боргу із урахуванням індексу інфляції а також судові витрати по справі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2023 року, по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвал Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2023 року, та від 08.11.2023 року по справі було витребувано письмові докази.

Згідно ухвали Дарницького районного суду м.Києва від 08.11.2023 року, було витребувано з Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції письмові докази.

Згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 18.12.2023 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Представник відповідача не погодившись з заявленими позовними вимогами надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву. В якому зазначено, про заперечення проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав, що з 2017 року відповідач розпочав приймати участь в розвитку стартап проекту «FRIDN». Метою вказаного стартапу було створення крипто валют. Власником вказаного стартапу є компанія N.KRAT GROUP AG, яка зареєстрована у Німеччині. З метою розвитку вказаного проекту відповідач інвестував туди особисті кошти, а також підшуковував потенційних учасників та інвесторів. Наприкінці 2020 року, його знайомий ОСОБА_7 познайомив відповідача із ОСОБА_6 , який виявив бажання інвестувати власні кошти у вказаний проект. Відповідач ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_6 розповів йому про проект «FRIDN» та можливі прибутки у цьому проекті. Через деякий час ОСОБА_6 , повідомив, що готовий інвестувати у вказаний проект 80000 доларів США. Після цього компанія N.KRAT GROUP AG направила презентацію та всю необхідну документацію для ОСОБА_6 . Він отримав роз`яснення від одного із співвласників компанії ОСОБА_8 05.01.2021 року, відповідач отримав через месенджер від ОСОБА_6 фотографію закордонного паспорта позивача ОСОБА_4 . ОСОБА_6 повідомив, що він буде інвестувати кошти у вказаний проект «FRIDN», але юридично підписувати договір буде його дружина ОСОБА_4 . Далі відповідач передав ці відомості до компанії N.KRAT GROUP AG, та подальші перемовини ОСОБА_6 та позивача, щодо інвестування коштів вели безпосередньо з представниками вказаної компанії. В подальшому відповідачу прислали копії документів укладених між компанією N.KRAT GROUP AG, та ОСОБА_4 , щодо інвестицій до відома. Після того, як всі договори між позивачем та ОСОБА_6 , а також компанією N.KRAT GROUP AG, було підписано, ОСОБА_6 звернувся до відповідача з проханням допомогти перерахувати кошти у сумі 80000 доларів США на крипто гаманці компанії, оскільки сам він не розумів як це зробити. 06.01.2021 року, у ресторані "Хатинка", який знаходився по вулиці Великій Васильківській у м. Києві відбулась зустріч між ОСОБА_6 та відповідачем, на якій був присутнім ОСОБА_7 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_6 передав відповідачу грошові кошти у сумі 80000 доларів США, для подальшого перерахування на крипто гаманці компанії N.KRAT GROUP AG, від імені його дружини ОСОБА_4 . Відповідач переказав вказані грошові кошти на крипто гаманці компанії N.KRAT GROUP AG, зазначені її співзасновником Спиндлером ОСОБА_9 . Згодом у жовтні 2021 року між компанією N.KRAT GROUP AG, та ОСОБА_6 виник конфлікт, з приводу недоотриманих прибутків по вкладеним коштам. ОСОБА_6 роз`яснювали, що відсутність прибутку це ризик інвесторів, проте останній такі пояснення не сприйняв. Відповідач намагався сприяти повернення коштів позивачу. В листопаді 2021 року компанією N.KRAT GROUP AG, на адресу ОСОБА_6 через відповідача було направлено пропозицію опціону. Згідно даної пропозиції, компанія пропанувала сплатити ОСОБА_4 грошову премію у сумі 40000 доларів США. При цьому у позивача залишались у власності 8 FA.Notes випущених компанією в підтвердження зроблених інвестицій, і компанія мала право викупити їх після сплати премії за 200% першочергової вартості. Проте ОСОБА_6 вказану пропозицію не акцептував та почав пред`являти претензії про повернення коштів безпосередньо відповідачу. Наприкінці грудня 2021 року, відповідач зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у ресторані «Це Пивбар» на АДРЕСА_1 . Під час зустрічі ОСОБА_6 психологічно тиснув на відповідача та вимагав, щоб він написав розписку, про те що особисто отримав грошові кошти для компанії N.KRAT GROUP AG. Текст розписки ОСОБА_6 диктував особисто. Не розуміючи суті розписки, що її можливо використати як боргову, достовірно знаючи що отримані кошти від ОСОБА_6 відповідач перерахував до N.KRAT GROUP AG, відповідач таку розписку написав. Зазначає, що дана розписка не відповідає даті передання коштів та не підтверджує і не може підтверджувати надання коштів відповідачу у борг. У вказаній розписці просто фіксується факт отримання коштів, але фіксації що це позика чи борг не мається. В подальшому велись переговори, щодо повернення коштів інвестованих ОСОБА_6 компанією N.KRAT GROUP AG. Наприкінці травня 2023 року відповідачу стало відомо, що ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом. Наголошує, що жодної позики від ОСОБА_4 відповідач не отримував, вона йому невідома і з нею він ніколи в житті не зустрічався. Ніякої угоди про позику між позивачем та відповідачем ніколи не укладалось і позивач не передавала відповідачу ніяких коштів. Дата розписки пред`явлена позивачем не відповідає даті передання коштів. Також зазначено, що в розписці не конкретизовано, що грошові кошти, які передає позивач відповідачу передаються в борг, тому вважати цю розписку борговою безпідставно. Звертає увагу, що позивачем нібито позичені відповідачу кошти у сумі 80000 доларів США та в той самий час така ж сума інвестована у компанію N.KRAT GROUP AG. Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність із відповідачем договірних відносин. Вважає, що не грунтуються на законі вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки на підтвердження цих вимог не надано належних доказів, і більш того представлено підроблений офіційний документ акт виконаних робіт. Крім того, не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов`язань з урахуванням встановленого індексу інфляції, оскільки відповідно до вимог закону підлягає індексації з урахуванням індексу інфляції грошові зобов`язання які номіновані у національній валюті гривні, в той час як в заявлених позивачем вимогах мова йде про долари США. Оскільки кошти відповідачем від позивача в борг не отримувались то вимоги про стягнення коштів за прострочення строків повернення боргу також задоволенню не підлягають.

Позивач ОСОБА_4 допитана під час судового розгляду в режимі відеоконференція позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. В обґрунтування позовних вимог вказала, що з відповідачем вона знайома приблизно з 2020 року. Вони спілкувались в телефонному режимі.Особисто не бачились. Темою спілкування було інвестування в крипто валютний проект «FRIDN». В цей проект за порадою відповідача вона вклала спочатку 80000 доларів та згодом ще 10000 доларів США. Вказані кошти належали її родині. Їх вона інвестувала через ОСОБА_6 . В процесі спілкування до неї звернувся відповідач з проханням отримати в борг грошові кошти в сумі 80000 доларів США. Знаючи відповідача тільки з позитивного боку, позивач погодилась передати йому в борг зазначені кошти. Гроші на її прохання передавав відповідачу ОСОБА_6 . Про отримання коштів відповідач написав власноруч розписку. Зазначила, що 80000 доларів США вона позичила особисто відповідачу ОСОБА_2 і це ніяк не пов`язано з її інвестуванням у крипто валютний проект «FRIDN». Кошти відповідачу ОСОБА_4 передала терміном на 9 місяців. Однак, після спливу вказаного строку відповідач отримані грошові кошти не повернув. Враховуючи зазначені обставини, вона звернулась до адвоката Фуженкова К.Ю., який підготовив позовну заяву та подав її до суду про стягнення коштів з відповідача. Вона підписувала документи з приводу правової допомоги, які були складені адвокатом Фуженковим К.Ю., але що то були за документи, не пам`ятає. В подальшому адвокат ОСОБА_11 помер.

Представник позивача адвокат Хомич А.М., під час судового розгляду вказав, що він підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Вважав факт передачі коштів від позивача до відповідача доведеним в передбаченому законом порядку, належними та допустимими доказами. Наявність саме у позивача оригіналу розписки написаної відповідачем свідчить про те що боргові зобов`язанні не виконані. Факт написання власноруч цієї розписки не оспорюється відповідачем. Зазначив, що відповідач не звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання розписки недійсною, через психологічний тиск або введення в оману. При цьому зазначив, що стороною відповідача в передбаченому законом порядку не доведено існування зазначених обставин.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог. Будучи допитаним під час судового розгляду в режимі відео конференції поза приміщенням суду в якості свідка зазначив, що у 2020 році він через свого знайомого ОСОБА_10 познайомився з ОСОБА_6 , якому він розповів про крипто валютний проект «FRIDN» та можливості отримати дохід через зазначений проект. Через деякий час до нього звернувся ОСОБА_6 , який був цивільним чоловіком позивача з пропозицією інвестування коштів у цей крипто валютний проект «FRIDN» компанії N.KRAT GROUP AG. Сам відповідач також інвестував власні кошти у вказаний проект та приймав заходи по поляризації цього проекту зокрема на території України. ОСОБА_6 погодився інвестувати 80000 доларів США. Далі відповідач з контактував ОСОБА_6 з відповідальними особами компанії N.KRAT GROUP AG, які займались реалізацією проекту «FRIDN», а саме ОСОБА_12 та членом наглядової ради компанії Борисом Розенбергом. ОСОБА_6 вказав, що юридично сам від свого імені він не буде інвестувати кошти, а це зробить його цивільна дружина ОСОБА_4 . Через деякий час до нього звернувся ОСОБА_6 з проханням допомогти перерахувати інвестиційні кошти в розмірі 80000 доларів США на крипто валютні рахунки компанії, оскільки сам він в цьому не розуміється. Відповідач ОСОБА_2 погодився це зробити, після чого отримані від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 80000 доларів США перерахував на крипто валютні рахунки компанії N.KRAT GROUP AG. Далі були підписані всі необхідні для інвестування документи між ОСОБА_4 та компанією N.KRAT GROUP AG. Вказана угода була строковою. Після спливу строку зазначеної в угоді компанія N.KRAT GROUP AG не виконала своїх зобов`язань, та не сплатила обумовлений прибуток. В наслідок цього, між компанією N.KRAT GROUP AG та ОСОБА_6 виник конфлікт. Останній вимагав повернення вкладених коштів. Наприкінці 2021 року, відповідач зустрівся із ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_10 в одному з кафе у м. Києві, де ОСОБА_6 запропонував відповідачу написати розписку про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 80000 доларів США. При цьому ОСОБА_6 чинив психологічний вплив на відповідача в наслідок чого примусив останнього написати власноруч таку розписку, текст якої він продиктував. Відповідач зазначив, що ніколи не бачив особисто ОСОБА_4 та ніяких коштів в борг від неї не отримував. Отримані від ОСОБА_6 для інвестування кошти відповідач перерахував компанії N.KRAT GROUP AG.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Ковалишин Т.А., проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні зазначеним у відзиві на позовну заяву. Додатково наголосив, що відповідач жодних грошових коштів в борг не отримував від позивача. Кошти у сумі 80000 доларів США, були передані ОСОБА_6 для подальшого інвестування в крипто валютний проект «FRIDN». Вказав, що в розписці чітко не зазначено, що гроші отримуються в борг та що його треба повернути. Розписка надана стороною позивача не регулює зобов`язання у цій справі. Факту наявності боргових зобов`язань у відповідача перед позивачем не мається. Також вказав, що заявлені витрати на правову допомогу підтверджені неналежними доказами. Зокрема акт виконаних робіт включає роботи, які не були виконані адвокатом Фуженковим К.Ю. на час звернення з позовом до суду та в цілому містить ознаки підроблення.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до розписки від 06.01.2021 року, ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 20.01.2018 року виданий, 2694711737 код, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 взяв у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч доларів США) строком на 9 місяців до 06.10.2021 року. Зазначено, що розписка написана власноруч без примушувань. Передачу коштів у сумі 80000 доларів США засвідчують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно витягу з договору про надання правової допомоги від 01.02.2023 року, було укладено договір між позивачем ОСОБА_4 та адвокатом Фуженковим К.Ю.

Зі змісту акту виконаних робіт з надання парової допомоги до договору від 01.02.2023 року, укладеного між адвокатом Фуженковим К.Ю. та ОСОБА_4 , вбачається, що в ньому зазначено що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу з питання пов`язаного зі стягненням боргу з ОСОБА_2 у суді 1-ї інстанції, зокрема первинна консультація, підготовка та вивчення доказової бази, аналіз законодавства та судової практики, підготовка та складання позовної заяви, підготовка первинних клопотань та заяв, підготовка відповіді на відзив, можлива участь у судових засіданнях. Розмір гонорару складає 1% від суми позову, а саме 41073 грн.

Відповідно до квитанції про сплату адвокатських послуг від 21.04.2023 року, адвокат Фуженков К.Ю. підтверджує, що отримав від ОСОБА_4 за здійснення правничої допомоги грошові кошти у розмірі 41073 гривень.

Зі змісту презентації проекту «FRIDN», компанії N.KRAT GROUP AG вбачається, що в ньому міститься загальна інформація про проект, як систему бізнес активностей направлених на створення, використання та популяризації системи «FRIDN», а також систему лояльності, та інвестиції для приватних інвесторів на суми від 5000 доларів США до 250000 доларів США.

З наданої переписки між відповідачем та абонентом з номером НОМЕР_2 , який вказаний як ОСОБА_6 , вбачається, що вказаний абонент використовує також номер мобільного телефону НОМЕР_3 . За 05.01.2021 року, мається переписка між відповідачем та вказаним абонентом, в ході якої відповідачу було надано фотографію паспорта позивача та адресу її місце мешкання, а також вказана сума в розмірі 80000 доларів. 26.11.2021 року, мається посилання на пропозицію опціон від N.KRAT GROUP AG. Також мається переписка між відповідачем та ОСОБА_6 з приводу домовленостей про зустрічі та повернення коштів.

Відповідно до угоди від 05.01.2021 року, укладеної між N.KRAT GROUP AG, в особі голови наглядової ради ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , про співробітництво, предметом вказаної угоди є сумісні зусилля сторін по реалізації комерційного проекту в мережі Інтернет. Компанія отримує від партнера фінансові кошти, які направляються на розвиток проекту та зобов`язується про всі дії регулярно інформувати партнера. Компанія зобов`язується регулярно нараховувати партнеру частку з прибутку пропорційної його частці участі у проекті. Також визначено умови розірвання вказаної угоди, відповідальність сторін, інтелектуальна власність, порядок вирішення спорів, форс-мажорні обставини та додаткові положення. Строк дії зазначеної угоди складає 4 календарні місяці.

Згідно додатку №1 до вказаної угоди Партнер ОСОБА_4 надає компанії N.KRAT GROUP AG. Грошові кошти в розмірі 80000 доларів США, за що отримує 8 одиниць FA.Note, які в подальшому можуть бути або конвертовані у привилігіровані акції компанії, або компанія в подальшому викупає ці FA.Note шляхом нарахування пропорційно частки прибутку по ціні двократного номіналу.

Зі змісту проекту угоди про надання опціонна на отримання прибутку від проекту «FRIDN», між компанії N.KRAT GROUP AG та ОСОБА_4 , вбачається, що між інвестором та компанією було укладено угоду про надання коштів на суму 80000 доларів США. Сторонам пропонувалось розірвати вказану угоду на наступних умовах: компанія повертає інвестору надані згідно з угодою кошти в розмірі 80000 доларів США; компанія сплачує інвестору премію у розмірі 40000 доларів США при цьому компанія залишає за інвестором право отримання частки прибутку проекту «FRIDN» (опціон) в кількості 8 FA.Notes. Виплата партнеру здійснюється виключно з прибутку проекту. Компанія та інвестор не претендують на будь-які виплати з коштів операційної діяльності компанії. Вказана угода не була акцептована.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит адвоката Ковалишина Т.А. з компанії N.KRAT GROUP AG, зазначена установа в особі члена наглядової ради Бориса Розенберга повідомляє, що компанія досягла домовленостей з ОСОБА_14 , щодо інвестування в проект «FRIDN», власником якого виступає компанія. Компанією N.KRAT GROUP AG передані у власність ОСОБА_4 вісім одиниць FA.Notes. FA.Notes - це документ в електронному вигляді, створений за допомогою технологічних модулів системи «FRIDN», який є обліковою одиницею для отримання його власником пропорційної частки прибутку проекту. ОСОБА_4 через ОСОБА_2 , було сплачено компанії N.KRAT GROUP AG

грошові кошти в сумі 80000 доларів США за придбання восьми одиниць FA.Notes. Спілкування щодо інвестування ОСОБА_14 грошових коштів в проект «FRIDN» шляхом придбання восьми одиниць FA.Notes, здійснювалось через її чоловіка ОСОБА_15 .

Згідно відповіді на ухвалу суду з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24.11.2023 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у періоди з 01.12.2020 року по 01.02.2021 року, з 10.01.2023 року по 23.04.2023 року в базі даних не виявлено.

Зі змісту відповіді на ухвалу суду від 19.10.2023 року з Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що за допомогою розширеного пошуку у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб №208 від 06.02.1987 року, складений Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту перевірки мобільного номеру телефону через додаток Get Contact +38067-575-33-71 від 08.11.2023 року, складеного адвокатом Ковалишиним Т., під час перевірки було встановлено що вказаний мобільний телефон належить особі на ім`я ОСОБА_17 .

Згідно відповіді на ухвалу суду від 23.12.2023 року з четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано копію актового запису про шлюб №208 складеного 06.02.1987 року відділом про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 ЦПК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ст. 203 ЦК України, випливає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно ст. 638 ЦК України, випливає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту ч.1 ст. 1048 ЦК України, вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 24 лютого2016 року у справі № 6-50цс16.

Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому, наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18 липня 2012 року договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб`єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Cтаттею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд враховує, що позивач на підтвердження заявлених позовних вимог надала суду розписку відповідача ОСОБА_2 від 06.01.2021 року про отримання ним грошових коштів у сумі 80000 доларів США. Відповідач під час судового розгляду не заперечував, що вказана розписка була ним написана власноруч.

Аналізуючи надані докази по справі, суд враховує, що заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог є необґрунтованими та суперечливими. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач та його представник вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 , нібито вимушений був написати розписку про отримання коштів від ОСОБА_4 в сумі 80000 доларів США, під психологічним тиском з боку ОСОБА_6 , а потім вказує, що відповідач був введений в оману. Однак під час розгляду справи стороною відповідача в передбаченому законом порядку не доведено, як застосування щодо нього психологічного впливу при написанні розписки так і введення його в оману. Факт застосування психологічного тиску нічим окрім слів відповідача не підтверджений, при цьому є незрозумілим той факт, чому після застосування такого тиску відповідач не звернувся до правоохоронних органів в передбаченому порядку або до суду за захистом своїх прав. Стосовно ведення в оману суд також враховує, що відповідних вимог про визнання правочину удаваним від відповідача під час розгляду справи не заявлялось. Твердження відповідача, проте, що він нібито взяв кошти в розмірі 80000 доларів для подальшої відправки на адресу компанії N.KRAT GROUP AG в якості інвестиції у криптовалютний проект «FRIDN», суд вважає непереконливим, та такими що спростовуються дослідженим матеріалам справи. Аналізуючи зміст розписки, наданої позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд враховує, що вона має всі необхідні реквизити боргової розписки. В ній зазначені ідентифікаційні ознаки боржника, особу яка надає грошові кошти та зазначено суму коштів, а також строк на який отримуються кошти. Заперечення представника відповідача про не зазначення в розписці того факту, що кошти отримуються саме в борг не є переконливими та не спростовують вказаних висновків. Зміст вказаної розписки також суперечить позиції відповідача, щодо отримання коштів для подальшої їх передачі як інвестиції, оскільки в розписці про це нічого не зазначено, а навпаки, зазначений строк на який отримуються кошти. Зазначення відповідачем у вказаній розписці строку повернення коштів, якщо вони ним отримувались нібито для подальшого інвестування, є незрозумілим, так як вони підлягали передачі іншій юридичній особі компанії N.KRAT GROUP AG до якої відповідач не мав відношення і відповідно не міг гарантувати повернення коштів у зазначений строк. Окрім цього суд враховує, що строк угоди укладеної між ОСОБА_4 та компанією N.KRAT GROUP AG на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень складав 4 місяці, а в розписці вказаний інший строк повернення коштів у 9 місяців. Враховуючи наведене, суд вважає,що доводи відповідача про отримання від позивача грошових коштів у сумі 80000 доларів США в якості подальшої інвестиції , суд вважає непереконливими.

Аналізуючи надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, суд враховує, що вони є належними та такими, що узгоджуються між собою та поясненнями позивача та свідчать про отримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 80000 доларів США від ОСОБА_4 . Заперечення відповідача, щодо того, що кошти передавались ОСОБА_6 , а саму позивача він ніколи не бачив не впливають на суть виниклих правочинів, адже відповідач чітко розумів від кого він отримує кошти і зазначає про це власноруч у розписці, яка мається у позивача. Наявність у позивача саме оригіналу розписки свідчить про те, що зобов`язання відповідача по поверненню коштів не виконане. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 80000 доларів США отриманих за розпискою від 06.01.2021 року є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що сторони є вільними при укладанні договорів і якщо сторонами було узгоджено в укладеному договорі що виконання договору відбувається в іноземній валюті, а саме в доларах США, це не суперечить діючому законодавству. Враховуючи що відповідачем не виконані умови укладеного із позивачем договору то з нього підлягає стягненню також 3 % річних за користування грошовими коштами позивача саме у доларах США, за період з 07.10.2021 року по 03.03.2023 року. При цьому суд враховує, що оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12. Враховуючи, необхідність виконання зобов`язання в іноземній валюті, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції задоволенню не підлягають, як такі що не гуртуються на законі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Стосовно витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору та витрати на правову допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду адвокатом Фуженковим К.Ю. надано витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2023 року, акт виконаних робіт з надання правової допомоги від 21.04.2023 року, відповідно до якого вартість правової допомоги позивачу ОСОБА_4 адвокатом Фуженковим К.Ю. за цим актом склала 1% від ціни позову та дорівнює 41073 грн. Зазначені конкретні дії з надання правової допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи наданий акт виконаних робіт від 21.04.2023 року, суд враховує, що частина зазначених в акі послуг не було надано позивачу адвокатом Фуженковим К.Ю. позивачу зокрема підготовка відповіді на відзив та участь у судових засіданнях. Оскільки в жодному судовому засіданні у вказаній цивільній справі адвокат Фуженков К.Ю. участі не приймав. Інші дії з надання правової допомоги носять загальний і не конкретний характер та не вказується кількість годин яка витрачена на них адвокатом, що не може ввважатися належним підтвердженням понесених витрат на правову допомогу. Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 202,203,235,545,546,549, 638,1046,1048, 1051 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-81,82, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , борг у сумі 80000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 5168,22 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 10176,39 грн.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В.Кулик