Рішення

від 22.01.2025 по справі 317/3594/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/3594/24

Номер провадження 2/317/82/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі Шевченко В.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Михайлова Д.О.,

представника третьої особи Романенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Михайлов Дмитро Олександрович, до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.10.2009 позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 13.01.2017 було розірвано. Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, після розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин між сторонами, залишився мешкати зі своїм батьком - позивачем по справі.

У 2018 році позивач став проживати в смт. Веселе Запорізької області однією сім`єю з ОСОБА_4 та її дитиною від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спільного проживання з ОСОБА_4 , у них народилась спільна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 14.02.2024 позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

Не дивлячись на відсутність перешкод для виховання сина у відповідачки, остання, з часу проживання дитини з батьком, віддалилась від дитини, його життям не цікавиться, участі у вихованні не приймає. Позивач самостійно доглядає та виховує спільну з відповідачем дитину, а також виконує всі батьківські обов`язки.

З наведених вище обставин та через те, що відповідач по справі взагалі не спілкується та не підтримує стосунки зі своєю дитиною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі. Позивач надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідачка до суду не з`явилась. Відзив на позов не подала, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник третьої особи - Органу опіки і піклування Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, до суду не з`явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, раніше надав до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з наведеним та на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд постановляє заочне рішення.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 13.01.2017 у справі № 313/1665/16-ц, ОСОБА_2 з 03.10.2009 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Вказаним рішенням, яке набрало законної сили 24.01.2017, шлюб між сторонами розірвано.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 09.06.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 66 від 09.06.2011, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

За приписами ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом роз`яснень, що містяться у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до копії довідки начальника Веселівської селищної військової адміністрації від 04.07.2024 № 24, ОСОБА_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 , має наступний склад сім`ї: дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_7 , син - ОСОБА_6 .

Відповідно до копії довідки голови квартального комітету від 07.07.2024, ОСОБА_1 з 2018 року по теперішній час постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживають: дружина - ОСОБА_4 , діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .

Згідно з копією довідки Запорізької гімназії № 2 ім. Лесі України Запорізької міської ради № 01-48/131 від 04.07.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 8-Б класі з 17.01.2019 Запорізької гімназії № 2 імені Лесі Українки Запорізької міської ради. Його мати - ОСОБА_2 протягом навчання сина в гімназії участі в його вихованні не бере, школу не відвідує, навчанням дитини не цікавиться.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 13.11.2024 № 05-08/2005, за адресою: АДРЕСА_2 , проживають: ОСОБА_6 , 2018 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_7 , 2011 р.н., ОСОБА_1 , 1988 р.н., ОСОБА_4 , 1988 р.н. Батьком створені належні умови для проживання, навчання, розвитку дітей: є місце для сну, відпочинку, розвитку, навчання, є речі, засоби особистої гігієни.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 є його батьком, а ОСОБА_2 - його матір`ю. Наразі він проживає разом з батьком. Зі своєю матір`ю він не спілкується, оскільки мати не підтримує жодного зв`язку, не піклується про нього, не відвідує, його життям не цікавиться.

Допитаний у судовому засіданні свідок - ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача ОСОБА_1 , у судовому засіданні зазначила, що з 2018 року проживає разом з позивачем та його сином від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з її донькою від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того від спільного з позивачем життя вони мають дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також зауважила, що 14.02.2024 вони з позивачем зареєстрували шлюб. Свідок зауважила, що мати неповнолітнього ОСОБА_3 з дитиною не спілкується, його вихованням не займається, дитина перебуває на повному утриманні свого батька - ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_2 від 24.10.2024, відповідно до якої відповідач по справі - ОСОБА_2 відмовилась від своїх батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відповідно до вимог позову, який визнає у повному обсязі.

Відповідно до Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого розпорядженням начальника Веселівської селищної військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області № 56 від 08.11.2024, орган опіки та піклування Веселівської селищної військової адміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З таким висновком погоджується і суд з огляду на наступне.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розумінні. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд приходить до переконання, що змінити поведінку ОСОБА_2 по відношенню до її дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неможливо. ОСОБА_2 не відвідує дитину, не спілкується з ним. Відомостей про те, що позивач чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною матеріали справи не містять.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Наразі суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 байдуже ставиться до питання виховання та утримання своєї дитини. Вона свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його виховання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для його гармонічного розвитку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивача на те, що відповідачка ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не приймає участі у житті дитини. Ці обставини підтвердили й допитана у судовому засіданні дитина.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні ОСОБА_2 її неповнолітньої дитини, судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_2 намагалась або намагається виконувати батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, підстав для передачі дитини під опіку держави суд не вбачає, а тому дитину слід залишити проживати з батьком, що відповідає її інтересам.

Питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд у вказаному провадженні не розглядає, оскільки такі вимоги не були зазначені у позові.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_2 , що вона не позбавлена у подальшому права вирішувати питання про поновлення її у батьківських правах відносно дитини в порядку, передбаченому ст. 169 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заява, яка містить одну вимогу немайнового характеру, а саме: у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 167 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), в інтересах якої діє представник - адвокат Михайлов Дмитро Олександрович (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), треті особи: Орган опіки і піклування Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (ЄДРПОУ 25677264, адреса: 72202, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Центральна, 136), Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (ЄДРПОУ 37573707, адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 26) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова