Ухвала

від 04.02.2025 по справі 482/218/25

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.02.2025

Справа № 482/218/25

Номер провадження 1-кс/482/146/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04лютого 2025року м. Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса Миколаївської області клопотання старшого слідчого СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом ВП №6Миколаївського РУПГУНП вМиколаївській здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152280000008 від 08.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №189 від 30.05.2024, солдат ОСОБА_5 проходить військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-санітара.

Відповідно до положень ст.3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.

Згідно ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка набрала чинності для України 11.09.1997, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Положеннями ст.ст. З, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід`ємне право на життя, а також не може бути позбавлена життя.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Однак, діючи на порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину проти життя.

Так, 06.01.2025 року в денний час доби, точний час встановити в ході досудового слідства не надалось можливим, солдат ОСОБА_5 знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем постійного проживання ОСОБА_6 , де разом з нею та місцевою мешканкою ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Цього ж дня, після вжиття спиртного, приблизно в обідній час, точний час встановити в ході досудового слідства не надалось можливим ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 покинули будинок ОСОБА_6 .. Але, ОСОБА_5 захотілось продовжити вживати спиртне, та останній цього ж дня, приблизно через годину після свого уходу, повернувся до місця мешкання ОСОБА_6 , розташованого за вищевказаною адресою, де він зайшов до житлового будинку, в якому в цей час перебувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій він запропонував продовжити вживати спиртне. Проте, ОСОБА_6 відмовилась та зажадала, щоб він покинув її будинок. Знаходячись у вказаний час, у вказаному місці між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбувся конфлікт, у ході якого у солдата ОСОБА_5 на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення вбивства ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ігноруючи існуючі норми моралі, не дивлячись на те, що потерпіла є жінкою та особою похилого віку, відчуваючи значну фізичну перевагу над нею, з силою почав наносити останній удари кулаками рук та обутими ногами в область життєво-важливих органів - голови, тулубу, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми та переламів 5-го та 6-го ребр справа, та ігноруючи прохання потерпілої припинити нанесення їй ударів. Від отриманих ударів та спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , впала на підлогу будинку, проте ОСОБА_5 не припинив свої злочині дії, а завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_6 , схилившись над нею та долаючи фізичний опір останньої, схопив руками життєво-важливий орган -шию потерпілої та з силою почав її здавлювати руками, поки ОСОБА_6 не перестала подавати ознак життя. Впевнившись в настанні смерті ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_5 зник з місця вчинення злочину.

08.01.2025 року труп ОСОБА_6 був виявлений родичами останньої.

08.01.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 був направлений до МСЕК, тому виникла необхідність в отриманні медичних документів з МСЕК на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Комунальному підприємстві «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Миколаївської обласної ради, яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Корабелів, 1, проходив обстеження.

Таким чином, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження у органа досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до медичної документації, а саме особової справи на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки МСЕК та програми реабілітації інваліда на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться у володінні Комунального підприємства «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Миколаївської обласної ради, яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Корабелів, 1, які необхідні для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Слідчий у засідання із розгляду вказаного клопотання не з`явилася, але надала слідчому судді заяву згідно якої просила розглянути клопотання за її відсутності у зв`язку із занятістю та вказала, що клопотання підтримує.

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частиною першою ст. 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно доположень п.2ч.1ст.162КПК України, медична документація становить лікарську таємницю та відноситься до охоронюваної законом таємниці та порядок доступу до неї регулюється положеннями ч.5 та 6 ст. 163 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 - 160, 162 - 164 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл т.в.о. начальника СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , т.в.о. заступника начальника СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 , старшому слідчому СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївської області капітану поліції ОСОБА_10 , старшому слідчому СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївської області лейтенанту поліції ОСОБА_3 , які проводять досудове розслідування у групі слідчих на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Комунального підприємства «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Миколаївської обласної ради, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Корабелів, 1 з можливістю вилучення оригіналів документів, а саме особової справи на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки МСЕК та програми реабілітації інваліда на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених документів.

Строк дії ухвали до 04.03.2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1