Рішення

від 04.02.2025 по справі 167/1200/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/1200/24

Номер провадження 2/167/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сіліча І. І.,

за участю: секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,

представника позивача Степанюка О. В.,

представника відповідача Солодухи А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах ОСОБА_2 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про виділ у натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності

в с т а н о в и в :

26 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Степанюк О. В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про виділ у натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина будинку (1/2) належить ОСОБА_3 . Право власності на зазначений об`єкт нерухомості зареєстровано.

Однак вказаний житловий будинок юридично не розподілений на окремі квартири, хоча технічно співвласниками проведений такий розподіл.

Покликаючись нате,що наданий час ОСОБА_3 померла, ОСОБА_1 не може в повній мірі реалізовувати своє право власності на належне майно, тому просить провести поділ житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в натурі, виділивши ОСОБА_1 , згідно висновку судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, із спільної часткової власності 423/1000 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а саме: по житловому будинку «А-1»: виділити приміщення 1-3 кухня площею 9,6 кв.м, 1-4 житлова площа 14,7 кв.м, загальною площею 24,3 кв.м; по прибудові «а»: 1-1 коридор площею 3,7 кв.м, 1-2 кладова площею 5,9 кв.м, загальною площею 9,6 кв.м; з надвірних будівель та споруд виділити сарай «Б-1», вбиральня «Г» та припинити право спільної часткової власності, в зв`язку з виділенням частки в натурі. Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення ОСОБА_1 в користування 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 487 кв.м, що складається з однієї земельної ділянки, що позначена на плані штриховокою синього кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м:48,26м; 9,96м; 1,35м по межі ділянки; 32,02м; 2,17м; 1,41м по лінії поділу; 2,91м; 0,30м, 2,0м; 0,27м; 0,08м; по лінії поділу будинку; 1,41 м; 9,43м по лінії поділу; 6,56м по межі ділянки.

Ухвалою Рожищенськогорайонного судуВолинської областівід 02грудня 2024року позовнузаяву прийнятодо розглядута відкритопровадження усправі,постановлено здійснюватирозгляд справив порядкузагального позовногопровадження. Підготовче засідання призначено на 09 год 00 хв 26 грудня 2024 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду на 09 год 30 хв 04 лютого 2025 року. Витребувано у Рожищенському відділідержавної реєстраціїактів цивільного стану у Луцькому районі Волинської областіЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувано у Рожищенської державної нотаріальної контори Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовомузасіданні позовпідтримав зпідстав зазначениху ньомута просивзадовольнити. Надав суду пояснення близькі за змістом до обґрунтувань позовної заяви.

Представник відповідача Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області Солодуха А. В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що згідно акту обстеження майна, що може бути визнано судом відумерлою спадщиною №1 від 15 січня 2025 року встановлено, що частина житлового будинку, що належала на праві власності ОСОБА_3 , а також надвірних будівель та споруд, які позначені в технічному паспорті на об`єкт нерухомого майна, виготовленому станом на 28 вересня 2011 року, на території вказаної земельної ділянки не виявлено, а саме: сарай Б-1, сарай В-1, вбиральня Г, погріб Д відсутні.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Як зазначено у частині першійстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Застаттею 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається встатті 16 ЦК України. Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права.

З копії договору дарування від 26 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Петришиною О. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 740 встановлено, що ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з другої сторони уклали договір відповідно до якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 1/2 частку житлового будиноку з господарськими і побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Житлова площа цілого житлового будинку А-1 становить 29,8 кв.м, загальна площа становить 65,4 кв.м. На земельній ділянці розташовані такі господарські та побутові будівлі і споруди: А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, Г вбиральня.

На підставі вищевказаного договору дарування 26 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу про державну реєстрацію прав, номер витягу 9799291.

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого 20 грудня 2016 року Рожищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Волинській області позивач змінив прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

З відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що іншим співласником 1/2 частки житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (підстава набуття: договір дарування, посвідчений Рожищенською державною нотаріальною конторою 08 липня 1975 року та зареєстрований в реєстрі за № 632).

З технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1 , виданого Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що у будинку технічно існуючими є два окремих об`єкта - квартири, які відокремлені одна від одної та мають окремі входи. Між співвласниками житлового будинку склався фактичний порядок користування будинком а саме: ОСОБА_1 користувався приміщеннями квартири АДРЕСА_2 до якої входять: 1-1 коридор площею 3,7 кв. м, 1-2 кладова площею 5,9 кв.м, 1-3 кухня площею 9,6 кв.м, 1-4 кімната площею 14,7 кв.м, всього по квартирі АДРЕСА_2 33,9 кв.м; ОСОБА_3 користувалася приміщеннями квартири АДРЕСА_3 , до якої входять: 2-1 тамбур площею 3 кв.м, 2-2 коридор площею 3 кв.м, 2-3 коридор площею 3,2 кв.м, 2-4 кухня площею 7,2 кв.м, кімната площею 15,1 кв.м, всього по квартирі АДРЕСА_3 31,5 кв.м.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно вимог частини 1 статті 364 ЦК України)співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повідомлення наданого Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області від 27 грудня 2024 року, згідно якого повідомляють про наявність у їхньому відділі актового запису про смерть №73, складеного 14 червня 2010 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79609530 від 30 грудня 2024 року, відомості на спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі відсутні.

Таким чином, добровільно між співвласниками не було досягнуто згоди щодо виділу частки із спільного майна, а тому ОСОБА_1 отримав висновок щодо технічної можливості розподілу належних часток з майна.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №336/1136/19, провадження №61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно висновку експерта №240605/4_ЮШ судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 14 червня 2024 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, пропонується виділити позивачу ОСОБА_1 423/1000 частки житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1»: виділити приміщення 1-3 кухня площею 9,6 кв.м, 1-4 житлова площа 14,7 кв.м, загальною площею 24,3 кв.м; по прибудові «а»: 1-1 коридор площею 3,7 кв.м, 1-2 кладова площею 5,9 кв.м, загальною площею 9,6 кв.м; з надвірних будівель та споруд виділити сарай «Б-1», вбиральня «Г».

Другому співвласнику пропонується виділити 577/1000 частки житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1»: виділити приміщення: 2-2 коридор площею 3,0 кв.м; 2-3 коридор площею 3,2 кв.м, кухня площею 7,2 кв.м; житлово площею 15,1 кв.м, загальною площею 28,5 кв.м; по тамбуру «а» виділити приміщення 2-1 тамбур площею 3,0 кв.м; з надвірних будівель та споруд виділити: сарай «В».

Даний варіат розроблений з відхиленням від реальних часток співвласників. Розмір компенсації, яка має бути сплачена власником частини 2 власнику частини 1 складає 7,7 % від загальної вартості житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення ОСОБА_1 в користування 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 487 кв.м, що складається з однієї земельної ділянки, що позначена на плані штриховокою синього кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м:48,26м; 9,96м; 1,35м по межі ділянки; 32,02м; 2,17м; 1,41м по лінії поділу; 2,91м; 0,30м, 2,0м; 0,27м; 0,08м; по лінії поділу будинку; 1,41 м; 9,43м по лінії поділу; 6,56м по межі ділянки.

Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення другому співвласнику в користування 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 487 кв.м, що складається з однієї земельної ділянки, що позначена на плані штриховокою синього кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 14,47м; 23,06м; 25,94м; 7,53м по межі ділянки; 32,02м; 2,17м; 1,41м по лінії поділу; 2,91м; 0,30м; 2,0м; 0,27м; 0,08м; по лінії поділу будинку; 1,41м; 9,43м по лінії поділу; 14,47м по межі ділянки.

Сумарна площа всіх ділянок збільшилась на 1 кв.м, у зв`язку з заокругленнями площі ділянок до 1,0 кв.м, та особливостями державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог ст. 130 Земельного кодексу України (далі ЗК України) при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі або споруди.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3ст. 89 ЦПК України).

Згідно зіст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано за ними по 1/2 частці кожному, отже спірне майно є об`єктом спільної часткової власності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між співвласниками не досягнуто домовленості щодо виділу часток житлового будинку та земельної ділянки в натурі, так як співвласник будинку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України.

Також встановлено, що ОСОБА_1 володіє часткою, що відповідає розміру окремої будівлі. Перешкод, які заважали би виділу майна в натурі судом не встановлено, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а її право спільної часткової власності на належну частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, згідно клопотання представника позивача судовий збір необхідно залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст.12,13,77,81,89, 263,264,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про виділ у натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності задовольнити.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_1 423/1000 частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , у складі: по житловому будинку «А-1»: виділити приміщення 1-3 кухня площею 9,6 кв.м; 1-4 житлова площа 14,7 кв.м, загальною площею 24,3 кв.м; по прибудові «а» виділити: 1-1 коридор площею 3,7 кв.м; 1-2 кладова площею 5,9 кв.м, загальною площею 9,6 кв.м; з надвірних будівель та споруд виділити сарай «Б-1», вбиральня «Г».

Припинити належне ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 423/1000 частки в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення ОСОБА_1 в користування 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 487 кв.м, що складається з однієї земельної ділянки, що позначена на плані штриховокою синього кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м:48,26м; 9,96м; 1,35м по межі ділянки; 32,02м; 2,17м; 1,41м по лінії поділу; 2,91м; 0,30м, 2,0м; 0,27м; 0,08м; по лінії поділу будинку; 1,41 м; 9,43м по лінії поділу; 6,56м по межі ділянки.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарг и рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 04 лютого 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: с. Борисковичі Луцький район Волинська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м. Рожище, вул. Незалежності, 60 Волинська область, код ЄДРПОУ 04333268.

Представник відповідача: Солодуха Алла Віталіївна, робоча адреса: м. Рожище, вул. Незалежності, 60 Волинська область

Головуючий суддя І. І. Сіліч