Рішення

від 23.01.2025 по справі 753/7374/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 753/7374/23

Номер провадження № 2/371/52/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Семерей Л.М.

представника позивача ОСОБА_7

представника відповідача Шевчука Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

встановив:

Представник позивача адвокат Богомазов Павло Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

В обґрунтуванні поданого позову зазначивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27.12.2016 року, шлюб між сторонами розівано.

Також зазначивши, що позивач постійно не проживає в Україні, спільна дитина проживає з відповідачем. Позивач певний час мав можливість спілкуватись з дитиною, підтримуючи зв`язок із матір`ю, проте невдовзі матір перестала дозволяти батькові спілкуватися з його сином. Відповідач разом із дитиною певний час проживала за місцем реєстрації, проте в черговий раз коли батько дитини (перебуваючи в Україні) намагався побачитися з дитиною, вказане виявилось неможливим через відсутність матері за місцем проживання. У зв`язку з цим, 02.06.2020 року о 15 год. 30 хв. позивач звернувся до чергової частини Таращанського відділу поліції із заявою, згідно якої просив допомогти встановити місце проживання колишньої дружини та їх сина для подальшого спілкування, піклування та виховання сина.

Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , живе у АДРЕСА_1 , окрім іншого повідомив, що він був одружений з ОСОБА_2 , у 2016 році заявник виїхав за кордон та на території України не перебував кілька років.

02.06.2020 року ОСОБА_1 прибув у с. Лука Таращанського району Київської області за місцем колишнього проживання його колишньої дружини для того, щоб відвідати свого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак йому повідомили, що його колишня дружина продала будинок, в якому проживала та виїхала в інше місце проживання. Куди саме не відомо. 02.06.2020 року о 20 год. 15 хв. було установлено мобільний телефон ОСОБА_2 № НОМЕР_1 та в телефонній розмові було встановлено, що вона разом із сином ОСОБА_3 на даний час знаходиться на території Київської області, однак точне місце знаходження повідомити відмовляється.

Листом від 18.06.2020 року за № 468 Головне управління поліції в Київській області Таращанського відділення поліції Миронівського відділу повідомлено, що звернення позивача зареєстровано до журналу єдиного обліку Таращанського відділення поліції за № 1428 від 02.06.2020 року розглянуто та по ньому проведено перевірку в межах компетенції.

Далі, позивач звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Миронівської районної державної адміністрації щодо питання встановлення днів зустрічей з малолітнім сином, однак розглянути питання щодо встановлення днів зустрічей з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявилося неможливим.

Також зазначивши, що після отримання номеру телефону у Таращинському відділенні Миронівського відділу поліції, позивач неодноразово телефонував відповідачу, проте остання не відповідала на його телефонні дзвінки, як наслідок позивач повністю позбавлений спілкування з дитиною через його матір. Зазначає, що позивач тривалий проміжок часу не мав встановленої інформації про місце знаходження/проживання дитини - ОСОБА_3 .

Позивачем було встановлено нове фактичне місце проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 . 15.09.2022 року позивач через додаток WhatsApp Messenger написав привітання до дня народження сина. Сторонами велась часткова переписка щодо дитини. Далі, позивач намагався отримати банківські реквізити матері дитини для перерахування грошових коштів та просив надіслати фотографії спільної дитини.

Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди застосовані до ОСОБА_1 у спілкуванні, вихованні та побаченн6і із сином ОСОБА_3 . Встановити наступний графік ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 : кожної третьої суботи місяця ОСОБА_1 при перебуванні в Україні проводить час із сином ОСОБА_3 в присутності матері з 09:00 год. до 18:00 год.; кожної суботи та неділі з 17:00 год мінімально 30 хвилин ОСОБА_1 має право на спілкування з дитиною ОСОБА_3 шляхом відео звязку за допомогою мобільних застосунків «Viber», «WhatsApp», «Telegram» та/або програм «Zoom», «Skype».

Ухвалою суду від 23.08.2023 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

12.09.2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шевчука Д.І. надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтуванні поданого відзиву зазначивши, що причиною розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стало те, що ОСОБА_5 будучи громадянином Республіки Азербайджан, отримав право на проживання в Україні після згоди ОСОБА_2 щодо його реєстрації місця проживання за адресою належного позивачу ( ОСОБА_2 ) житлового будинку по АДРЕСА_3 , різко змінив свою поведінку у відношенні до ОСОБА_2 почав зверхньо відноситись до неї, ігнорував питання життя сім`ї, влаштовував сімейні сварки, застосовуючи при цьому психічне та фізичне насильство. Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили, разом не проживають близько трьох місяців, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам їхньої малолітньої дитини, (встановлено Таращанським районним судом Київської області, справа 379/1390/1 б-ц).

В заочному рішенні Таращанського районного суду Київської області по справі №379/1390/16-ц вказано: рішенням Таращанського районного суду Київської області від 11.11.2016 відповідач ( ОСОБА_5 ) визначений таким, що втратив право користування житловим будинком, який розташований АДРЕСА_3 . На даний час місце проживання, перебування, реєстрації відповідача ( ОСОБА_1 ) невідоме ні позивачу ( ОСОБА_2 ), ні суду. В справі №379/1390/І6-ц, яка розглядалась Таращанським районним судом Київської області окремої позовної вимоги, щодо місця проживання сина не було, так як відповідно до принципу №6 Декларації прав дитини, малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю. Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області по справі №379/1390/16-ц серед іншого прийнято рішення про залишення малолітнього ОСОБА_3 проживати з матір`ю, що повністю відповідає принципу №6 Декларації прав дитини.

У позовній заяві позивач вказав, що у 2016 році проживав спільно з матір`ю ОСОБА_2 в с. Лука Таращанського району Київської області. Довід позивача не відповідає дійсності та спростовується відповіддю Виконавчого комітету Таращанської міської ради Лучанський Старостинський округ від 30.05.20/3 №11-14/1 І 7-22 ви.х-23 на адвокатський запит в якому вказано: що дана особа ОСОБА_2 мала у власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 та в період з січня 2015 року по грудень 201 7 року не проживала та не була зареєстрована, (копія відповіді Виконавчого комітету Таращанської міської ради Лучанський Старостинський округ надаємо разом з відповіддю на відзив).

Відповідь Лучанського старостинського округу повністю спростовує доводи позивача, що він проживав в 2016 році спільно з матір`ю ОСОБА_2 в с. Лука Таращанського району Київської області, а також підтверджує, що позивач у зверненні до поліції надав неправдиві відомості зазначивши, що вони разом проживали в с. Лука Таращанського району.

Також зазначивши, що ОСОБА_3 не знає свого біологічного батька.

Спілкування ОСОБА_3 у восьмирічному віці з біологічним батьком ОСОБА_1 якого він не знає та який йому фактично є невідомою особою завдають ОСОБА_6 психологічну травму

В зв`язку з наведеним просить, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - відмовити.

12.09.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шевчука Д.І. про призначення судово-психологічної експертизи проведення якої просили доручити Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України на вирішення якої поставить запитання: - яка психологічна характеристика дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - яка система особистих відносин дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), батька ОСОБА_1 , що свідчит про симпатії, антипатії, переваги чи їх відсутність - яке емоційне сприйняття дитиною ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - як дитина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відноситься до батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )? - чи можуть надати негативний вплив на дитину ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в подальшому ті відносини, які склались між ним та його батьком ОСОБА_1 - чи здатність спілкування ОСОБА_3 у восьмирічному віці з біологічним батьком ОСОБА_1 якого він не знає та який йому є фактично невідомою особою психологічну травму.

Ухвалою суду від 21.11.2023 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі на термін 30 днів.

Ухвалою суду від 19.12.2023 року призначено по справі судову психологічну експертизу. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 12.04.2024 поновлено провадження в справі, в зв`язку з несплатою рахунку за проведення судової психологічної експертизи.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до повідомлення завідувача Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Черкаського відділення (ЧкВ КНДІСЕ) А.Єфіменко від 03.04.2024 року, ухвалу суду від 19.12.2023 року про призначення судово психологічної експертизи залишено без виконання в зв`язку з несплатою рахунку №539 від 07.02.2024 року (Том 1 а.с. 118).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи в суді була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Представник третьої особи Служби у справах дітей в судове засідання не з`явився, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, просить винести рішення відповідно до діючого законодавства з максимальним врахуванням інтересів малолітньої дитини. Одночасно направили висновок Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 08.12.2023 №101-10637 про усунення перешкод батьку, ОСОБА_1 , у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її вихованні (Том1 а.с. 160-163).

Суд вирішує питання про розгляд справи без участі позивача, відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши думку учасників, які з`явилися в судове засідання та не заперечували про розгляд справи без їх участі, вважає за можливим розглянути справу за відсутності позивача, відповідача та представника третьої особи.

Представник позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила суд позовні вимоги задовольнити, зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди застосовані до ОСОБА_1 у спілкуванні, вихованні та побаченні із сином ОСОБА_3 . Встановити наступний графік ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 : кожної третьої суботи місяця ОСОБА_1 при перебуванні в Україні проводить час із сином ОСОБА_3 в присутності матері з 09:00 год. до 18:00 год.; кожної суботи та неділі з 17:00 год мінімально 30 хвилин ОСОБА_1 має право на спілкування з дитиною ОСОБА_3 шляхом відео звязку за допомогою мобільних застосунків «Viber», «WhatsApp», «Telegram» та/або програм «Zoom», «Skype».

Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У своєму відзиві зазначив, що позивач ОСОБА_1 не цікавиться життям сина ОСОБА_3 , матеріально не утримує, аліменти не сплачує. ОСОБА_9 не знає свого біологічного батька, спілкування з ним сприятиме підвищенню тривожності, неспокою, що негативно позначиться на психоемоційному і психічному розвитку дитини. В зв`язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 квітня 2017 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що 29 вересня 2015 року складено відповідний актовий запис №3344. В графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 16).

Шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 липня 2015 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1459 - розірвано. Малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір`ю. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - « ОСОБА_10 ». Судові витрати стягнуто на користь ОСОБА_2 . В задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів відмовлено, що підтверджується заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27.12.2016 року, яке набрало законної сили 11.02.2017 (Том 1 а.с. 17-19).

02.06.2020 року о 15-30 год. до ЧС Таращанського ВП надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що він на протязі двох останніх років втратив зв`язок із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у 2016 році проживав спільно з матір`ю ОСОБА_2 в с. Лука Таращанського району Київської області. Заявник просить допомогти відновити зв`язок із сином, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №1428 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. Згідно повідомлення т.в.о. начальника підполковника поліції Радкевича Т. встановлено, що у вказаному зверненні відсутні ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення (Том 1 а.с. 13, 31).

Відповідно до довідки про результати перевірки викладеної інформації у зверненні ОСОБА_1 від 09.06.2020 року т.в.о. начальника Таращанського ВП Миронівського відділу ГУНП в Київській області, зазначено про перевірку звернення позивача. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , живе у АДРЕСА_1 , окрім іншого повідомив, що він був одружений з ОСОБА_2 , у 2016 році заявник виїхав за кордон та на території України не перебував кілька років. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 прибував с. Лука Таращанського району Київської області за місцем колишнього проживання його колишньої дружини ОСОБА_2 для того щоб відвідати свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак йому було повідомлено, що його колишня дружина продала будинок та виїхала на інше постійне місце проживання.02.06.2020 року о 20-15 год. було встановлено мобільний телефон ОСОБА_2 , в ході телефонної розмови встановлено, що вона разом з сином знаходиться на території Київської області, однак повідомити точне місце знаходження відмовилася (Том 1 а.с. 14-15).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та не проживає в АДРЕСА_4 , місце перебування невідоме, що підтверджується довідкою від 03.07.2020 року № 02-31/117 видною Карапишівською сільською радою (Том 1 а.с. 20).

Згідно повідомлення служби у справах дітей та сім`ї Миронівської районної державної адміністрації від 14.07.2020 року № 01-21/138 вбачається, що служба у справах дітей розглянути питання ОСОБА_1 щодо встановлення днів зустрічей з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості, так як відповідно до довідки Карапишівської сільської ради від 03.07.2020 № 02-31/117, ОСОБА_2 (мати дитини) зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , але не проживає. Місце проживання її та дитини невідомо (Том 1 а.с. 21).

З наданої копії договору оренди від 09 липня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Строк дії договору оренди - до 10 липня 2024 рік (Том 1 а.с. 22 -23).

В ході підготовки справи до розгляду судом було направлено запит щодо реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 60,61).

Згідно відповіді Карапишівського старостинського округу №7 Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (Том 1 а.с. 62).

Згідно із статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Частинами сьомою, восьмою статті 7 СК України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року по справі 357/17852/15-ц та постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2020 року по справі 524/8761/16-ц.

Оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами склались складні, напружені стосунки, які позбавляють позивача можливості спілкуватися з сином. Дані обставини підтверджується зверненням позивача до чергової частини Таращанського відділу поліції, для встановлення місця проживання відповідача та сина.

Також суд зазначає, що, враховуючи місця проживання дитини з відповідачкою у місті Київ, а позивач постійно не проживає в Україні, також в умовах конфлікту між сторонами створюють для позивача ситуацію невизначеності, щодо можливості спілкування з сином.

Суд може відмовити в задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною якщо цього вимагають інтереси дитини, зокрема якщо будуть встановлені обставини, які перешкоджають спілкуванню. Наприклад, неправомірна або негідна поведінка окремо проживаючого батька в період спілкування з дитиною (з`явлення до дитини в нетверезому стані, налаштовування її проти другого з батьків, схилення до вчинення аморальних вчинків, здійснення відносно дитини насильницьких дії, примус її до надмірної праці, застосування жорстоких форм покарання, зловживання батьківськими правами тощо.

Відповідачка ОСОБА_2 на підтвердження не визнання заявлених позовних вимог та доводів, про те, що позивач ОСОБА_1 не цікавиться життям сина ОСОБА_3 надала наступні докази:

-висновок лікарського-консультативної комісії, про те, що ОСОБА_3 спостерігається на диспансерному обліку, за дитиною здійснює догляд мама ОСОБА_2 , 1986 року народження (Том 1 а.с. 104);

-акт обстеження умов проживання №207 від 01.08.2017 року за адресою АДРЕСА_5 (Том 1 а.с. 105);

-характеристику видану на ім`я ОСОБА_3 , про те, що останній навчається в початковій школі №332 Дарницького району м. Києва з 1 вересня 2022 року. Вихованням дитини займається мама ОСОБА_2 , підтримує зв`язок з класним керівником, цікавиться перебігом освітнього процесу сина. З батьком учня класний керівник зв`язку не мала, освітнім процесом сина не цікавиться (Том 1 а.с. 106);

-довідку видану Центром психологічної допомоги «Світ Вашого Я», про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує розвивальні заняття у Центрі «Світ Вашого Я» з 19 жовтня 2022 року по теперішній час. Всі питання стосовно розвитку та досягнень дитини вирішується з мамою дитини, ОСОБА_2 . З татом дитини, ОСОБА_1 жодної зустрічі з приводу дитини не було (Том 1 а.с. 107);

-висновок Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с. 108-109);

-інформацію надану Лучанським старостинським округом Таращанської міської ради, про те, що ОСОБА_2 мала у власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 та в період з січня 2015 року по грудень 2017 року не проживала та не була зареєстрована (Том 1 а.с. 110);

-повідомлення Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про те, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 липня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття. Станом на 03.04.2023 року на депозитний рахунок відділу від ОСОБА_11 аліменти за період 14.11.2022 по 27.03.2023 не надходили, в зв`язку з відсутністю ідентифікаційного коду боржника (Том 1 а.с. 111);

З огляду на наведене, суд зазначає, що доводи відповідачки про те, що позивач не бажає спілкування з сином, не цікавиться його життям, відхиляються, оскільки з аналізу матеріалів справи слідує, що відповідачка ОСОБА_2 не надає можливість спілкування з сином так як постійно змінює місце проживання та засоби зв`язку, в разі отримання позивачем телефону ОСОБА_2 не відповідає на його телефонні дзвінки. В той час як особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Приписами ст. 158 СК встановлено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, згідно ч.1 якої передбачено, що за заявою матері або батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Відповідно до ч. 2 ст. 158 СК України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Однак вимоги цих норм Закону при спорі у вихованні дитини застосовуються в даних правовідносинах з врахуванням вимог ч.1 ст.159 СК України, відповідно до якої, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Згідно ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Тому, для застосування вимог зазначеної статті слід встановити, що особа, яка проживає з дитиною - в даному випадку це мама дитини-відповідач чинить перешкоди батьку дитини-позивачу у спілкуванні та вихованні дитини. І це повинен довести позивач відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, яка встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено проживати з матір`ю. Син сторін проживає із відповідачкою по справі - ОСОБА_2 .

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та доказів на те, що відповідачка чинитись йому перешкоди в спілкуванні з дитиною надав суду письмові докази, а саме що 02.06.2020 року він звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що протягом двох останніх років він втратив зв`язок із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 2016 році проживав спільно з матір`ю ОСОБА_2 в с. Лука Таращанського району Київської області.

Також матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2020 року ОСОБА_1 звертався до служби у справах дітей та сім`ї за встановленням зареєстрованого місця проживанням відповідачки з метою встановлення днів зустрічей з сином, на що йому було повідомлено про те, що ОСОБА_2 фактично не проживає за своїм місцем реєстрації; її місце проживання та дитини невідомо.

Також подання позовної заяви ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, де рішенням Дарницького районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року було відмовлено та Постановою Київського Апеляційного суду від 16 січня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року залишено без змін (Том 2 а.с. 7-11, 12-17).

На виконання ухвали суду служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надала висновок у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, враховуючи рекомендації комісії (протокол від 12.10.2023 №19), вважає за недоцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у спілкуванні з малолітньою дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його прав та інтересів (Том 1 а.с. 160-163).

Відповідно до частини четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд, керуючись частиною 6 статті 19 СК України, критично оцінює висновок органу опіки Дарницького районна в місті Києві державної адміністрації від 08 грудня 2023 року № 101- 10637 про недоцільність визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , оскільки висновок органу опіки та піклування має ґрунтуватись на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні при вирішенні питання щодо участі одного з батьків у вихованні дитини. Вказаним вимогам даний висновок органу опіки та піклування не відповідає, що свідчить про те, що він належним чином необґрунтований.

При цьому, судом враховується, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини ОСОБА_3 з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком. Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.

Таким чином, жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з сином може перешкоджати нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем ОСОБА_2 не доведено, та матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи конкретні обставини справи, бажання позивача ОСОБА_1 відновити спілкування з сином, розуміння настання для сина ОСОБА_3 , несприятливих наслідків намагання змінити поведінку на майбутнє, суд вважає, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька із його малолітнім сином ОСОБА_3 , і такі зустрічі відповідатимуть інтересам дитини, так як дитині важливий зв`язок з обома батьками.

За таких обставин, враховуючи вимоги закону щодо обов`язку батьків брати участь у вихованні дитини, свідоме бажання позивача виховувати свою дитину та спілкуватися з нею, відсутність на даний час будь-яких визначених законом обмежень права позивача на спілкування з дитиною, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення способу участі позивача ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 .

При цьому суд бере до уваги передусім інтереси дитини та конкретні обставини даної справи, а також керується тим, що встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досяг молодшого шкільного віку, навчається у початковій школі та має повне навантаження з понеділка по п`ятницю. Протягом тривалого часу дитина проживає разом з матір`ю. У сина спостерігається тісний контакт та прив`язаність до матері. Останній візит батька до дитини відбувся у 2016 року.

З урахування конкретних обставин справи, суд не вважає за доцільне задоволення вимоги позивача про надання йому можливості бачитися з сином, кожної третьої суботи місяця при перебування в Україні та проводити час із сином ОСОБА_3 в присутності матері з 09:00 год до 18:00 год, так як у дитини не було спілкування з батьком з 2016 року.

Беручи до уваги той факт, що дитина не спілкувалася із батьком протягом тривалого часу, і що для відновлення спілкування з дитиною, налагодження психологічного контакту потрібен певний час та допомога психолога, суд визначає спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення побачень з сином: перші шість місяців з дня набрання чинності даним судовим рішенням законної сили - кожного четверга тижня з 16:30 години до 17:30 години та кожну суботу тижня з 15:00 години до 16:00 години, при перебуванні в Україні з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога, забезпечення участі якого покласти на батька дитини. З приводу спілкування засобами мобільного зв`язку після налагодження контакту з дитиною та погодженням з психологом, батько ОСОБА_1 має право на спілкування в денну пору доби у вільний від навчання дитини час, за бажанням дитини, з урахуванням режиму дня дитини та різниці в часі з країною перебування.

Після спливу шести місяців з дня набрання даним судовим рішенням законної сили зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити виконання такого графіку побачень батька при перебуванні в Україні, з сином: перша, третя субота кожного місяця з 11-00 години до 17-00 години з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ; у день народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року з 15-00 години до 19-00 години з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 .

Початок побачень батька з сином відбувається за місцем проживання дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання дитини, або про зміну місця проживання дитини, якщо таке відбулось.

Спілкування в денну пору доби у вільний від навчання дитини час шляхом відео зв`язку, за бажанням дитини; з урахуванням режиму дня дитини та різниці в часі з країною перебування.

Для встановлення психологічного контакту між батьком та сином необхідно також вчинення відповідних дій з боку матері ОСОБА_2 , яка зобов`язана перші шість місяців, з дня набрання чинності даним судовим рішенням законної сили, забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проведення спільних побачень (контактів) з батьком дитини ОСОБА_1 у її присутності та у присутності психолога.

Після спливу шести місяців з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, ОСОБА_2 зобов`язана забезпечити виконання графіку побачень батька з сином, визначеного судом.

Початок побачень батька з сином слід визначити за місцем проживання дитини, із зобов`язанням ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання дитини, або про зміну місця проживання дитини, якщо таке відбулось, оскільки із встановлених обставин справи вбачається, що після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин, ОСОБА_2 разом з сином переїхали проживати до міста Києва. За цією адресою місце проживання відповідача ОСОБА_2 за договором оренди АДРЕСА_2 (Том 1 а.с. 22-23).

Визначені способи участі батька у спілкуванні та вихованні сина забезпечать справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав`язливого та обтяжливого характеру для дитини, та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із сином.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 79, 80-82, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- перші шість місяців з дня набрання чинності даним судовим рішенням законної сили - кожного четверга тижня з 16:30 години до 17:30 години та кожну суботу тижня з 15:00 години до 16:00 години, при перебуванні в Україні, з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога, забезпечення участі якого покласти на батька дитини;

- спілкування засобами мобільного зв`язку, після налагодження контакту з дитиною та погодженням з психологом, батько ОСОБА_1 має право на спілкування в денну пору доби, у вільний від навчання дитини час, за бажанням дитини, з урахуванням режиму дня дитини, та різниці в часі з країною перебування.

Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити явку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проведення спільних побачень (контактів) з батьком дитини ОСОБА_1 у присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога.

Після спливу шести місяців з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити виконання такого графіку побачень, батька при перебування в Україні, з сином:

- перша, третя субота кожного місяця з 11-00 години до 17-00 години, з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- у день народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного року з 15-00 години до 19-00 години з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- спілкування в денну пору доби у вільний від навчання дитини час шляхом відео зв`язку, за бажанням дитини з урахуванням режиму дня дитини та різниці в часі з країною перебування.

Початок побачень батька з сином відбувається за місцем проживання дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання дитини, та/або про зміну місця проживання дитини, якщо таке відбулось.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зав`язків дитини.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.02.2025 року.

Суддя М.О. Кириленко