Ухвала

від 04.02.2025 по справі 388/225/25

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/225/25

провадження № 1-кс/388/79/2025

УХВАЛА

04.02.2025м. Долинська

Слідчий суддяДолинського районногосуду Кіровоградськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 12025121150000017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт майна,

встановив:

у провадженняслідчого суддінадійшло погодженепрокурором клопотання дізнавача, в якому слідчий просив:

- накласти арешт на майно, шляхом вилучення майна а саме: 1 гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки, які виявлено та вилучено під час огляду місця події, від 31 січня 2025 року Боковенька, що знаходиться на території села Олександрівна, Долинська ТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область, які добровільно видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішити питання про зберігання вилученого при матеріалах кримінального провадження.

На обґрунтування клопотання дізнавач зазначив, що у ході досудового розслідування у межах зазначеного кримінального провадження встановлено, що 31.01.2025 близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували на річці Боковенька, село Олександрівка, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область.

Перебуваючи у вказаному місці, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, а саме, на незаконний вилов раків та риби на річці Боковенька, село Олександрівка, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область.

З метою реалізації вказаного умислу, 31.01.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, взявши для незаконного зайняття рибним добувним промислом один гумовий човен, два весла чотири рибальські сітки, прибули на річку Боковенька, село Олександрівка, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, в порушення пункту 1 розділу IV, пункту 2 розділу II «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, ст. 27 та ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ» усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку водних біоресурсів, а саме раків та риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, діючи умисно та цілеспрямовано, керуючись корисливим мотивом, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи на це належного законного дозволу, виданого компетентним органом, використовуючи заздалегідь привезені з собою заборонені знаряддя лову, поставили їх на березі річки Боковенька, село Олександрівна, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область.

Надалі, продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, за допомогою заборонених знарядь лову, 31.01.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулись на вищевказане місце, де за допомогою плавзасобу дістали з води та перевірили раніше встановлені чотири рибальські сітки, в яких знаходились 255 екземплярів карася, 5 екземплярів судака, 4 екземпляри окуня та 16 екземплярів раків вузьколапих.

У подальшому, 31.01.2025 близько 18 год. 40 хв. були виявлені працівниками Кіровоградського рибоохоронного патруля та в ході огляду місця події, а саме, берега річки Боковенька, село Олександрівка, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область, виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 21043 з дорожнім номерним знаком НОМЕР_1 , 1 гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки та незаконно добуті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 біоресурси, а саме: 255 екземплярів карася, 5 екземплярів судака, 4 екземпляри окуня та 16 екземплярів раків вузьколапих.

31.01.2025 проведено огляд місця події на берегу річки Боковенька, село Олександрівка, Долинська територіальна громада, Кропивницький район Кіровоградська область, під час якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності понятих добровільно видав гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки, які було вилучено до поліетиленових пакетів білого кольору з пломбами № NPU1578806, № NPU1578807, № NPU1578808, № NPU1578809.

Крім цього в ході досудового розслідування, будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що він на даний час являється головним інспектором рибоохоронного патруля та 31.01.2025 на території села Олександрівка, Долинська ТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область ним було проведено рибоохоронний рейд, з метою недопущення незаконного вилову водних біоресурсів. Під час патрулювання на річці Боковенька, що знаходиться на території села Олександрівна, Долинська ТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які за допомогою гумового човна, двох весел та чотирьох рибальських сіток здійснили незаконний вилок риби та раків. В подальшому ОСОБА_8 було здійснено дзвінок на лінію 102 для фіксування даного правопорушення та по приїзду слідчо-оперативної групи було вилучено ВАЗ 21043 з дорожнім номерним знаком НОМЕР_1 , 1 гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки та незаконно добуті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 біоресурси, а саме: 255 екземплярів карася, 5 екземплярів судака, 4 екземпляри окуня та 3 6 екземплярів раків вузьколапих.

Дізнавач звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання за його відсутності. Клопотання про арешт майна просив задовольнити.

Особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт, які про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, у судове засідання не з`явились, із заявою про відкладення розгляду клопотання до суду не звертались.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.

Враховуючи дану явку учасників судового провадження та керуючись вказаними вище процесуальними нормами, визнано за можливе розглянути клопотання за відсутності учасників судового провадження та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Вивчивши клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 12025121150000017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у межах якого було подано клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, надавши оцінку доводам наведеним у клопотанні, - слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені ст. 131 та ст. 132 КПК України.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 12025121150000017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі матеріалів зазначеного кримінального провадження, зокрема: рапорту від 31.01.2025 про фіксацію повідомлення про кримінальне правопорушення; протоколу огляду місця події від 31.01.2025; протоколу повернення живих тварин у природне середовище від 31.01.2025; протоколу допиту свідка від 02.02.2025, - встановлено наявність обставин події можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Постановою дізнавача про визнання речей речовими доказами прилучення їх до кримінального провадження від 02.02.2025 один гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки, які поміщено у білі мішки та опечатано бирками «Опечатано» визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні. Вказані речові докази передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Дізнавач просить накласти арешт на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з умовами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, зазначене у клопотання майно з урахуванням положень ст. 98 КПК України належить до речових доказів, оскільки є предметами, які могли бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення та/чи зберегли на собі його сліди та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на них арешту з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Накладення арешту на вищевказані речі забезпечить запобігання можливості їх приховування або знищення, оскільки останні вилучено із володіння осіб, причетність яких до вчинення кримінального правопорушення наразі не перевірена у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.

Також слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням характеру кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження не має. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та невідворотних негативних наслідків для власників майна не створює.

При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, однак такий захід є тимчасовим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає власник майна, на цьому етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись статтями 131, 170-173, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання дізнавачапро арештмайна - задовольнити.

Накласти арешту межахкримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 12025121150000017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на: один гумовий човен, два весла, чотири рибальські сітки, які виявлено та вилучено під час огляду місця події 31.01.2025 біля річки Боковенька, що знаходиться на території села Олександрівна Долинської ТГ Кропивницького району Кіровоградської області.

Заборонити користування та розпорядження зазначеним майном, шляхом його зберігання у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: вулиця Нова, 42, місто Долинська, Долинська ТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1