Ухвала

від 04.02.2025 по справі 541/412/25

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/412/25

Провадження № 2/541/500/2025

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2025 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа Виконавчий комітет Миргородської міської ради (як орган опіки та піклування),

установив:

28 січня 2025 року позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи та з якою позивач звертається до суду, і в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови про стягнення аліментів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України).

Окрім того, відповідно до ч. 9, ч. 10 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого не відоме, пред`являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Таким чином, враховуючи положення наведених вище процесуальних норм, позов про позбавлення батьківських прав подається за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем проживання або перебування відповідача чи, в разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позов про стягненняаліментів може бути пред`явлений в суд, як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, чи, в разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

З позовної заяви вбачається, що позивачем у справі є громадянин України, відповідач - громадянка російської федерації.

Оскільки позивач є громадянином України, а відповідач громадянкою російської федерації, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо позбавлення батьківських прав та наслідків позбавлення батьківськихправ в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.

Відповідно до положень ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає приватно правові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом визначені у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження по справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави такої підсудності відпали або змінились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача.

Відповідно до п.п. 4, 5, 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (ч. 1 ст. 5 Закону).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони до 2014 року проживали в зареєстрованому шлюбі на території російської федерації, адресу місця проживання чи перебування відповідача в Україні чи місцезнаходження його майна або останнє відоме зареєстроване місцем його проживання чи перебування в Україні не зазначено, також не зазначено РНОКПП, номер та серія паспорту, інформації про відомі засоби зв`язку та адреси електронної пошти, що не дозволяє суду ідентифікувати особу відповідача.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.175,176,177185,260 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа Виконавчий комітет Миргородської міської ради (як орган опіки та піклування) залишити без руху.

Надати позивачу строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Л. Г. Шатілова