Ухвала

від 20.01.2025 по справі 711/2829/17

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2829/17

Номер провадження 6-а/711/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кофанової А.О., за участі представника заявника Глущенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Глущенка О.С., про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

встановив:

ОСОБА_1 , діючи в особі свого представника адвоката Глущенка О.С. звернувся в суд із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заяву обґрунтовує тим, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року зобов`язано Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана постанова вступила в законну силу 30.05.2017 року.

Придніпровським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист у справі № 711/2829/17 про зобов`язання Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (правонаступник Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради) здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата видачі виконавчого листа 03.03.2021 року.

Відповідно до п. З Прикінцевих положень Розділу XII ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та(або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв 'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційний хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, було встановлено з 12.03.202 року до 22.05.2020 року на всій території України карантин.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» передбачено, що «установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) з 22.05.2020 року до 22.06.2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., № 23, cm. 896, № ЗО, cm. 1061)».

Постановами КМУ №500, 641,760, 956, 1236 в подальшому продовжено адаптивний карантин.

Із 1.07.2023 року на всій території України відмінили карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено загальні строки у виконавчому провадженні, відповідно до якої строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом, встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше від граничного строку, визначеного цим Законом.

Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» регулює строки пред явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку.

Статтею 12 Закону встановлені строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, зокрема строки накладення арешту на майно (кошти) боржника, скерування платіжних інструкцій на списання коштів, проведення опису та арешту майна, зняття арешту.

Строки вчинення інших виконавчих дій виконавцями та строки вчинення дій учасниками виконавчого провадження передбачені майже в кожній статті Закону: строки відстрочки та розстрочки виконання, зупинення вчинення виконавчих дій, повернення виконавчого документа, закінчення виконавчого провадження, строки виплати стягнутих сум та ін.

24.02.2022 року Президентом України було підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з указом воєнний стан запроваджується з 5:30 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Законом № 2129-ІХ від 15.03.2022 розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто усі строки, які є в Законі, перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

Виконавчий лист від 03.03.2021, що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2829/17 було направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Стягувач ОСОБА_1 звернувся до адвоката Глущенка О.С. за наданням правничої допомоги, оскільки не отримав від ДВС жодної інформації про хід виконавчого провадження.

Представник стягувача звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), щоб отримати інформацію про хід виконавчого провадження. Представник стягувача від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримав оригінал повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та оригінал виконавчого листа № 711/2829/17 Придніпровського районного суду м. Черкаси про що свідчить відповідна розписка від 01.11.2024.

Відповідно до інформації, що указана у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу, зазначена адреса стягувача для повернення: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Університетська, 33, офіс 10. Указана адреса не є адресою стягувача, що призвело до неотримання стягувачем документу.

Згідно ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Просить замінити Боржника з Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, ЄДРПОУ 38764723 на правонаступника - Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, ЄДРПОУ 42962736.

Поновити пропущений строк для подання виконавчого листа, що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси № 711/2829/17 від 03.03.2021 про зобов`язання Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (правонаступник Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради) здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

15.01.2025 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання представника Черкаської міської ради, в якій він просив розгляд справи проводити у його відсутності. Повідомив, що 05.07.2023 до реєстру юридичних осіб внесено відомості про припинення юридичної особи - Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38764723). Свої функції не виконує.

Зазначив, що Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ - 42962736) - з 24.06.2022 перебуває в стані припинення та свої функції не виконує.

Рішенням Черкаської міської ради від 09.06.2022 №25-9, припинено Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради шляхом ліквідації (пункт 4 рішення).

Таким чином, у разі заміни боржника з Департаменту організаційного забезпечення ЧМР на Управління з питань державної реєстрації ЧМР, рішення суду у даній справі не зможе бути виконано Управлінням, так як вказана юридична особа не здійснює свої функції та не має посадових осіб в штаті.

В судовому засідання представник позивача адвокат Глущенко О.С. заяву підтримав, просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви. виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року зобов`язано Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

10.08.2020 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника позивача адвоката Гриценко Л.О. про видачу виконавчого листа.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гриценко Л.О., про визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, оскільки виконавчий лист на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року у справі №711/2829/17 не видавався. Представником ОСОБА_1 10.08.2020 року лише було подано заяву про видачу такого виконавчого листа.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з наступного.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення, зокрема, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Зазначеній нормі кореспондує частина п`ята статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Системний аналіз зазначених норми закону дає підстави для висновку, що правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв`язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 686/5377/18.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду (пункти 127 130) визнала, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни, як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Таким чином, виходячи із зазначених правових позицій, не можливо замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Згідно з положень ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частиною шостою цієї статті закону визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.376 КАС України, стягувачем, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

З`ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також суд враховує позицію, яку ВП ВС висловила у справі №990/102/22 від 08.12.2022 року, згідно якої поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 754/9100/14, реєстр. № 72243725.

Учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2024 № 911/1216/21, реєстр. № 116445537.

Так, до заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, представником заявника адвокатом Глущенко О.С. додана копія виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/2829/17, провадження №711/2829/17.

Як вбачається із змісту виконавчого листа, виконавчий лист виданий 03.03.2021 року. У виконавчому листі зазначено що рішення набрало законної сили 30.05.2017 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 31.05.2020 року.

30.04.2021 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вельган О.В., розглянувши заяву стягувача щодо примусового виконавчого листа №711/2829/17, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, склала повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вказане повідомлення направлено на адресу ОСОБА_1 вул. Університетська, 33, оф.10.

Отже, суд приходить до висновку про те, що звертаючись до державного виконавця у 2021 році із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 03.03.2021 року ОСОБА_1 , або його представнику було достовірно відомо про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 31.05.2020 року, тобто до видачі самого виконавчого листа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з часу видачі виконавчого листа - 03.03.2021 року ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій направлених, на виконання рішення суду, яке було ухвалене на його користь та набрало законної сили: не звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не цікавився станом виконавчого провадження .

Лише, 06.01.2025 року (фактично через чотири роки) представник ОСОБА_1 , адвокат Глущенко О.С. звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

Слід зазначити, що матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання за особою права користування житловим приміщенням, взагалі не містять розписки ані ОСОБА_1 , ані його представника про отримання виконавчого листа.

Лише 01.10.2024 року, адвокат Глущенко О.С., діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі. Розписка представника заявника про отримання виконавчого листа саме у Придніпровському районному суді м. Черкаси, в матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, в судовому засіданні представник заявника адвокат Глущенко О.С. пояснив, що оригінал виконавчого листа та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання він отримав особисто 01.11.2024 року у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що мається його особистий підпис у повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу. Також, адвокат повідомив суд про те, що він, 11.10.2024 року, звернувся з електронним запитом до начальника відділу примусового виконання рішень Гайдар А.В., в якому просив на його адресу копію постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 03.03.2021 року, який видав Придніпровський районний суд м. Черкаси у адміністративній справі №711/2829/17. В усному порядку йому було повідомлено про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження відсутня, він з`явився особисто до органу ДВС та отримав вказані вище документи.

Слід зазначити, що наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 року затверджено Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватним виконавцями.

Відповідно до п.п1,6, розділу ІІ Правил, документи, що надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв`язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми, факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур`єром, приймаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем або відповідальною особою приватного виконавця. Реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем (відповідальною особою приватного виконавця) відомостей до Системи, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у Системі автоматично.

Доказів про те, що запит адвоката про надання матеріалів виконавчого провадження був зареєстрований державним виконавцем, і на підставі цього запиту, йому був наданий оригінал виконавчого листа та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану, адвокатом не надано

Крім того, поважною причиною пропуску такого строку представник вважав те, що на території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та введення в Україні військового стану.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 166/1472/18 від 23.10.2019, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду зробленого у постанові по справі № 2-461/09 від 02.06.2020, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Разом з тим, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б встановити поважність причини пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та не наведено обґрунтованих аргументів тих обставин, що унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Сам факт запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Розглянувши матеріали справи, даючи оцінку поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів, враховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд приходить до обґрунтованого висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Глущенка О.С., про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання необхідно відмовити, так як поновлення строку зі спливом значного періоду часу в даному випадку буде порушувати принцип правової визначеності та баланс інтересів стягувача і боржника.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 376 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Глущенка О.С., про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий : Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 20.01.2025 року

Головуючий: Р. В. Демчик