Рішення

від 03.02.2025 по справі 711/5384/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5384/24

Номер провадження2/711/124/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульга А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката: Кушнір Т.В.

представника третьої особи - за дорученням: Молчанович Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Кушнір Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170, ЄДРПОУ 01061547) про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками їхньої спільної дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка ОСОБА_1 змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв`язку з одруженням.

Сімейне життя з відповідачем не склалося, після народження спільної доньки позивачка з відповідачем стали проживати окремо, донька стала проживати з матір`ю, шлюб між ними не був зареєстрований.

Крім того, відповідач з народження самоусунувся від догляду та виховання доньки, з самого народження всі обов`язки по утриманню і вихованню дитини позивачка несе самостійно, що і стало однією з причин припинення сімейних стосунків з відповідачем.

Після народження доньки ОСОБА_7 позивачка разом зі своїми дітьми стала проживати за фактичним місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_3 .

Також зазначає, що позивачка в період з 2011 року по 2017 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , з яким має двох спільних дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Даний шлюб був розірваний 27 січня 2017 року згідно рішення № 707/3077/16-ц Черкаського районного суду Черкаської області.

Позивачка після припинення спільного проживання з відповідачем жодним чином не перешкоджала батькові дитини бачитись з донькою, навіть протягом тривалого часу намагався налагодити відносини з ним, оскільки, розуміла що дитина потребує турботи та спілкування з обома батьками, проте, це не призвело до жодних результатів, він не цікавився життям доньки, не проявляв турботу та любов до доньки та не надавав жодної допомоги щодо утримання доньки.

В зв`язку з чим позивачка змушена була звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання доньки.

На підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2018 року відповідач зобов`язаний виплачувати аліменти на користь позивачки на утримання спільної дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2018 року і до досягнення повноліття.

09 квітня 2019 року згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 58809060 головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Фесенко Юрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що станом на 01.04.2023 року борг по аліментам складає 135589,83 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості № 30794 виданої 24.04.2023 року Придніпровським відділом ДВС у м. Черкаси.

Крім того, матеріали виконавчого провадження підтверджують, що відповідач з народження доньки, на протязі останніх 6 років злісно ухиляється від виконання свого обовязку щодо утримання доньки, а здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і ЗУ «Про виконавче провадження» не призвели до виконання законного рішення суду про стягнення з відповідача аліментів.

Позивачка двічі зверталась до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України від 09 березня 2021 року та 03 лютого 2022 року.

Проте. Через неможливість опитати ОСОБА_2 так як при неодноразових виходах працівників поліції двері квартири АДРЕСА_4 ніхто не відчинив, дані заяви розглядали в порядку ЗУ «Про звернення громадян» та в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені в заявах позивачки, до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою ЧРУП ГУНП в Черкаській області не внесені.

Згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2022 року в справі № 712/4160/22, зобов`язано уповноважену особу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення від 03 лютого 2022 року.

За даною ухвалою Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області відомості внесено до ЄРДР за № 12022255330000859 за ознаками кримінального проступку, передбаченим ч. 1 ст. 164 КК України. Проте, згідно відповіді від 15.02.2024 року № 3370/46-2024 матеріали кримінального провадження № 12022255330000859 закрито.

Згідно з рішенням Черкаського районного суду Черкаської області по справі № 707/945/23 від 22 травня 2023 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки ОСОБА_11 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 34691,28 грн. Дане рішення суду відповідач також добровільно не виконує.

Позивачка жодним чином не перешкоджає в спілкуванні відповідача з донькою. Проте, батько з народження доньки не проявляв ознак любові та турботи про доньку, не спілкується з нею, її не відвідує, жодним чином не приймає участі та не цікавиться життям доньки. Відповідач поставився байдуже до народження доньки, і всі спроби наладити відносини з батьком дитини не призвели до бажаного результату, оскільки, відповідач уникає будь-яких контактів з позивачкою та донькою, оскільки, не бажає витрачати свій час та кошти на її утримання та виховання.

Вищевикладені обставини свідчать про фактичне небажання саме відповідача виконувати відносно дитини належні згідно законодавством батьківські обов`язки, покладені на нього законом, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дочки. Всі питання щодо виховання доньки ОСОБА_7 Вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитини знаходиться на повному утриманні та вихованні мами.

Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11 липня 2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

06 листопада 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Зазначила, що вона з відповідачем розійшлась, коли дитині було 2 місяці.

Адвокат Кушнір Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах позивача, в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Просила врахувати, що відповідач без поважних причин та свідомо не цікавиться життям дитини. Вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованою адресою проживання.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Черкаської міської ради за дорученням Молчанович Наталія Олександрівна в судовому засіданні зазначила, що підтримує думку адвоката. Є висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відносно відповідача.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2, 3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 . Батьком зазначений - « ОСОБА_2 ».

Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1527837-2023 від 06.12.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/002914567 від 11.04.2023, наданої Руськополянською територіальною громадою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 17.07.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 12.12.2022 року, ОСОБА_11 є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 та земельну ділянку під ним, площею 0,0364 га.

Як вбачається з копії Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 20 листопада 2023 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_13 . Після державної реєстрації шлюбу її прізвище - « ОСОБА_6 ».

Як вбачається з копії Виконавчого листа № 707/1707/18, виданого Черкаським районним судом Черкаської області, 24 жовтня 2018 року суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_11 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2018 року і до досягнення дочкою повноліття.

12 листопада 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси винесено постанову по справі № 712/10236/21, якою визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2 не сплачує аліменти відповідно до виконавчого листа № 707/1707/18, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів шість місяців, починаючи з 20.08.2018 та станом на 01.08.2021 складає 76603,81 грн., з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме з 14.09.2019.

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» № 30794 від 24.04.2023, головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенком Ю.М. відкрито виконавче провадження № 58809060 з примусового виконання виконавчого листа № 707/1707/18 виданого 26.11.2018 року Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_11 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. Щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2018 і до досягнення дочкою повноліття.

Відповідно до вищезазначеної довідки-розрахунку, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.04.2023 року становить 135589,83 грн.

Відповідно до Листа Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонльного управління міністерства юстиції (м. Київ) № 16335/26.21-43/122067 від 30.08.2024, станом на 28.08.2024 у боржника наявна заборгованість по сплаті аліментів, що відповідно до розрахунку державного виконавця становить 187118,33 грн. Згідно зазначеного розрахунку в період з 09.04.2019 по 28.08.2024 боржником здійснювались платежі в рахунок сплати аліментів. З метою отримання пояснень щодо невиконання рішення суду боржнику направлялись виклики, однак, ОСОБА_2 на вимоги державного виконавця не реагував, про причини невиконання вимоги не повідомляв.

29 серпня 2024 року головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Людмилою Сергіївною при примусовому виконанні виконавчого листа № 707/1707/18 виданого 26.11.2018 винесено постанову про накладення штрафу. Даною постановою встановлено, що з дня предявлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_2 станом на 29.08.2024 утворилася заборгованість зі сплати аліментів 187118,33 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки. Даною постановою накладено на ОСОБА_2 штраф на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 93559,16 грн.

Як вбачається з Довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_11 (ЄО № 5698 від 07.02.2022 року), виданої Начальником сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, «під час проведення перевірки встановлено, що в період з березня 2019 року по жовтень 2021 року ОСОБА_2 . Не сплачує заборгованість по аліментам згідно довідки розрахунку № 57162 від 12.11.2021. Встановити та детально опитати ОСОБА_2 не представилось можливим, так як при неодноразових виходах працівників поліції двері квартири АДРЕСА_4 ніхто не відчинив».

22 травня 2023 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 34691,28 грн.

Відповідно до Листа старшого дізнавача сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Прошак Б.С. № 3370/46-2024 від 15.02.2024, «04.07.2022 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/4160/22 від 17.06.2022 щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_11 , а саме ухилення від сплати аліментів на утримання дитини. За даним фактом сектором дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області відомості внесено до ЄРДР за № 12022255330000859, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, розглянута. Матеріали кримінального провадження № 12022255330000859, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, закрито».

Як вбачається з Довідки № 05/01 від 29.03.2023, виданої директором Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» с. Геронимівка Черкаської області, під час відвідування закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» села Геронимівка, донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_2 не брав участь у вихованні. Вихованням доньки займалася мати ОСОБА_11 .

Відповідно до Довідки КНП «Черкаський районний ЦПМСД» ЧСР від 29.03.2023, під час відвідування медичного закладу АЗПСМ с. Геронимівка донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_2 не брав участь. Звернення за медичною допомогою були в присутності матері ОСОБА_11 . Станом здоров`я доньки займалась мама ОСОБА_11 .

20 листопада 2023 року комісією Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 54 «Метелик» ЧМР складено Акт обстеження житлово-побутових умов виховання та утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається, що комісія у складі вихователя ОСОБА_15 та практичного психолога ОСОБА_16 06.11.2023 року обстежили умови проживання й виховання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідно до Акту, у будинку проживають: мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімя проживає у просторому будинку, де у дівчаток є окрема кімната, у ОСОБА_7 є окреме ліжко, письмовий стіл, стільчик та шафа, місця для ігор. Приміщення облаштоване, чисте, є багато іграшок, дитячих книг та усього необхідного для розвитку та задоволення дитини. Комісія вважає, що умови проживання ОСОБА_4 задовільні.

Відповідно до Інформації Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 54 «Метелик» ЧМР № 93 від 20.11.2023, на родину неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , за час перебування ОСОБА_4 в садочку батько не відвідував дошкільний навчальний заклад у батьківських зборах та інших заходах участь не приймав. За харчування дитини у закладі сплачувала весь час мати. ОСОБА_7 відвідує садочок з 07.03.2023 (наказ про зарахування № 22-о/д від 07.03.2023 року) систематично. Одягнена за сезоном та в достатній кількості. Дитина активна, самостійна, завжди охайна, з задоволенням приходить до садочку, контакту з дітьми та дорослими. У дошкільний навчальний заклад мати приводить та забирає ОСОБА_19 вчасно. Мати завжди цікавиться досягненнями дитини та реагує на поради щодо розвитку дитини. Канцтоварами ОСОБА_7 забезпечена в повній мірі.

В матеріалах справи є Висновок Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 15416/01-21 від 18.10.2024року, наданого на ухвалу суду, з якого вбачається, що «30.07.2024 відвідана адреса реєстрації батька ОСОБА_2 . Під час бесіди громадянин ОСОБА_2 підтвердив той факт, що має значну заборгованість зі сплати аліментів та додав, що в такий спосіб намагається помститися матері дитини. Громадянин ОСОБА_2 не звертався до органу опіки та піклування або до служби у справах дітей ЧМР із заявою щодо встановлення йому способу участі у вихованні малолітньої доньки або визначення місця проживання дитини. А тому, посилання громадянина ОСОБА_2 на те, що громадянка ОСОБА_3 чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою не знайшли свого підтвердження».

Відповідно до вищезазначеного висновку, виконавчий комітет ЧМР, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , що буде відповідати якнайкращим інтересам малолітньої ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.1 ст.32Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписами ч.3 ст.51Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями абз.3 ч.2 ст.3СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Положеннями ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991р. (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3, надає чітке визначення поняття ухилення від виконання батьківських обов`язків, наприклад не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечуються необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 11.07.2017р. у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач майже з народження дитини не піклується про свою доньку, не проявляє зацікавленості в її долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує покладених законом на батьків обов`язків, не бере педагогічної, матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні доньки.

На думку суду, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Факт не піклування дитиною відповідачем підтверджується Висновком Виконавчого комітету Черкаської міської ради № № 15416/01-21 від 18.10.2024року.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Враховуючи вищевикладене, найкращі інтереси дитини, а також те, що відповідач фактично не виконує свої батьківські обов`язки з 2020 року, суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 .

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі ст.ст. 150, 164, Сімейного Кодексу України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 по відношенню до малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянута судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб